Держава і громадянське суспільство

1. Сутність, походження, функції та форма держави.

2. Правова держава та громадянське суспільство.

3. Проблеми формування громадянського суспільства в Україні.

 

Література

1. Белламі Р. Три моделі прав і громадянства. Лібералізм: антологія. – К., 2002. – с. 974-997.

2. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості. Дослідження категорії громадянське суспільство. – Львів, 2000.

3. Гелей С.Д. Рутар С.М. Політологія: Навчальний посібник. – 5-те вид., перероб. і доп. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2004. – 360 с.

4. Дмитренко Р. В. Громадянске суспільство і демократична держава: проблема взаємовідносин. Творча робота з курсу політології. – К., 2007. – 11 с.

5. Іванов В. М. Історія держави і права України. – К., 2002. – 264 с.

6. Іванченко Р. П. Українська державність в 20-90-х рр. – К., 2000. - 255 с.

7. Кін Дж. Громадянське суспільство. Старі образи, нове бачення. – К., “К. І. С.”. – 2000. – 191 с.

8. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. – Львів, 2002.

9. Конституційне право зарубіжних країн: Навчальний посібник / М. С. Горшеньова, К.О. Закоморна, В.О. Ріяка та інш. За заг. ред. В.О. Ріяки. – 2-ге вид., доп. і переробл. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 544 с.

10. Котюк В.О. Загальна теорія держави і права:навчальний посібник. –К.:Атіка, 2005. – 592 с.

11. Мала енциклопедія етнодержавства /НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького; Редкол.: Ю.І.Римаренко (відп. ред.) та ін. - Довіра: Генеза, 1996. 942 с.

12. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів. – К: Генеза, 1997. – 400 с.

13. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика // А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка – Центр, 2003. – 664 с.

14. Політологія: Навч. посібник / О.О. Волинець, М.П. Гетьманчук, В.В. Гулай, С. І. Дорошенко, І. Р. Малик, О.Ю. Мороз, Р.Я. Пасічний, О.В. Піскорський, П.П. Ткачук, В. І. Харченко. – Серія "Дистанційне навчання". – № 28. – Львів: Вид-во Національного університету "Львівська політехніка", 2005. – 360 с.

15. Рябчук М. Дилеми українського Фауста: громадянске суспільство і “розбудова держави”. – К., 2000.

16. Українське суспільство 1994-2004: Моніторинг соціальних змін. – НАН України: Інститут соціології. – К., 2004.

 

Методичні рекомендації

Розкриваючи зміст першого питання, необхідно дати визначення держави як специфічної форми організації політичного життя, проаналізувати підставові характеристики державної організації, вказати на прерогативи держави. Також необхідно детально охарактеризувати різноманітні теорії походження держави (теологічну теорію, концепцію суспільного договору, класову, психологічну та інші). Висвітлюючи перше питання, необхідно проаналізувати три основні парадигми держави: справедливої держави, держави політичного реалізму, правової держави. Необхідно дати визначення таким поняття як, форма державного правління, політичний режим, державно-територіальний устрій, які визначають форму держави. Наприкінці першого питання доцільно розкрити зміст основних внутрішніх та зовнішніх функцій держави [11; 12; 13, с. 39-370; 373-374; 14, с. 145-149].

Розкриваючи питання правової держави, варто наголосити, що визначальними принципами є верховенство права, гарантування реалізації прав і свобод особи та підпорядкування владних структур нормам права. Необхідно висвітлити ознаки правової держави та проаналізувати особливості становлення правової держави в Україні [2; 3; 4; 5; 7; 13, с. 375-378; 14, с. 159-162; 16]. Варто звернути особливу увагу на проблему взаємовідносин між державою та громадянським суспільством. Характеризуючи поняття громадянського суспільства, варто розкрити його атрибути, структуру та функції [1; 2; 3; 6; 10; 11; 12; 13, с. 378-383; 14, с. 162-166].

В третьому питанні необхідно проаналізувати проблеми, пов’язані з формуванням громадянського суспільства в сучасній Україні. Зокрема, проаналізувати процес створення інституцій громадянського суспільства в період «перебудови» та на сучасному етапі [5; 6; 8; 11;12; 15;16].

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 13

ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ

1. Сутність та різновиди форм державного правління.

2. Монархія як форма державного правління та її різновиди. Відмінності між конституційною та абсолютною монархією.

3. Республіканська форма державного правління.

 

Література

1. Гелей С.Д. Рутар С.М. Політологія: Навчальний посібник. – 5-те вид., перероб. і доп. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2004. – 360 с.

2. Гелей С.Д., Рутар С.М. Політико-правові системи світу: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2006. – 668 с.

3. Дахно І.І., Тимофеєв С.М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. – К.: МАПА, 2005. – 608 с.

4. Каневський О.С. Розподіл влади в США: історія та сучасність. – Севастополь, 1997.

5. Конституційне право зарубіжних країн: Навчальний посібник / М. С. Горшеньова, К.О. Закоморна, В.О. Ріяка та інш. За заг. ред. В.О. Ріяки. – 2-ге вид., доп. і переробл. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 544 с.

6. Кухта Б. Політична влада та її рішення. – Львів: ЦГД, 2006, – 240 с.

7. Мала енциклопедія етнодержавства /НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького; Редкол.: Ю.І.Римаренко (відп. ред.) та ін. - Довіра: Генеза, 1996. 942 с.

8. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. – К: Генеза, 1997. - 400 с.

9. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика // А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка – Центр, 2003. – 664 с.

10. Політологія: Навч. посібник / О.О. Волинець, М.П. Гетьманчук, В.В. Гулай, С. І. Дорошенко, І. Р. Малик, О.Ю. Мороз, Р.Я. Пасічний, О.В. Піскорський, П.П. Ткачук, В. І. Харченко. – Серія "Дистанційне навчання". – № 28. – Львів: Вид-во Національного університету "Львівська політехніка", 2005. – 360 с.

11. Романюк А. Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи. Інституційний вимір. – Львів, 2004.

12. Рудич Ф.М. Політологія: Підручник. – К.: Либідь, 2004. – 480 с.

 

Методичні рекомендації

Висвітлення першого питання варто розпочати із з’ясування сутності поняття „форма державного правління” як характеристики держави, що вказує на спосіб організації верховної влади в державі. Висвітлюючи сутність поняття форма державного правління варто наголосити, що форма державного правління визначається джерелами, порядком формування та правовим статусом вищих органів влади, та обумовлює їх структуру, принципи взаємовідносин та співвідношення сфер компетенцій. Політологічна наука розрізняє дві основні форми державного правління - республіку та монархію, кожна з яких має декілька підвидів [1; 3; 5; 8; 9, с. 385; 10, с. 94].

В другому питанні необхідно охарактеризувати монархію як форму державного правління, за якої найвища державна влада повністю або частково належить одній особі (монарху); здійснюється за спадковим правом і не є похідною від будь-якої іншої влади. Також потрібно докладно розглянути та проаналізувати такі різновиди монархій як абсолютна, дуалістична та парламентська. В цьому ж питанні необхідно проаналізувати основні відмінності між конституційною та абсолютною монархією [2; 3; 5; 9, с. 387, 407-413; 10, с. 183-184].

Висвітлення третього питання доцільно розпочати із визначення поняття республіка. Необхідно наголосити, що республіка – це форма державного правління, за якої найвища державна влада здійснюється виборними органами, що обираються на певний визначений термін. Найвищі органи державної влади у республіці є підзвітні і підконтрольні народові та виконують свої повноваження на підставі Конституції та законів. Залежно від відповідальності уряду – перед президентом або парламентом, розрізняють три форми республіканського правління: президентську, парламентську і змішану [2; 3; 4; 5; 8; 9, с. 385; 12].

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 14

ДЕРЖАВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ

1. Поняття та різновиди державно-територіального устрою.

2. Сутність, ознаки та різновиди унітарних держав.

3. Особливості та типологія складних держав.

 

Література

1. Гелей С.Д. Рутар С.М. Політологія: Навчальний посібник. – 5-те вид., перероб. і доп. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2004. – 360 с.

2. Гелей С.Д., Рутар С.М. Політико-правові системи світу: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2006. – 668 с.

3. Дахно І.І., Тимофеєв С.М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. – К.: МАПА, 2005. – 608 с.

4. Каневський О.С. Розподіл влади в США: історія та сучасність. – Севастополь, 1997.

5. Конституційне право зарубіжних країн: Навчальний посібник / М. С. Горшеньова, К.О. Закоморна, В.О. Ріяка та інш. За заг. ред. В.О. Ріяки. – 2-ге вид., доп. і переробл. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 544 с.

6. Мала енциклопедія етнодержавства /НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького; Редкол.: Ю.І.Римаренко (відп. ред.) та ін. - Довіра: Генеза, 1996. 942 с.

7. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. – К: Генеза, 1997. - 400 с.

8. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика // А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка – Центр, 2003. – 664 с.

9. Політологія: Навч. посібник / О.О. Волинець, М.П. Гетьманчук, В.В. Гулай, С. І. Дорошенко, І. Р. Малик, О.Ю. Мороз, Р.Я. Пасічний, О.В. Піскорський, П.П. Ткачук, В. І. Харченко. – Серія "Дистанційне навчання". – № 28. – Львів: Вид-во Національного університету "Львівська політехніка", 2005. – 360 с.

10. Рудич Ф.М. Політологія: Підручник. – К.: Либідь, 2004. – 480 с.

11. Романюк А. Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи. Інституційний вимір. – Львів, 2004.

12. Токвіль А. де. Про демократію в Америці. - К.: Всесвіт, 1999.

13. Уотс Рональд Л. Федеративні системи / Перекл. з анг. - Харків, 2002.

14. Шаповал В. Державний лад країн світу. - К.: Український центр правничих студій, 1999.

 

Методичні рекомендації

При розгляді першого питання необхідно розкрити поняття державно-територіального устрою. Варто проаналізувати політико-правовий статус територіально-адміністративних складових держави та принципи їх взаємовідносин з центральними органами влади та між собою. Також потрібно наголосити, що державно-територіальний устрій є втіленням певного ступеня централізації або децентралізації державних функцій, певного співвідношення владних повноважень центральних і регіональних владних структур [2; 3; 5; 7; 8, с. 387-393; 14].

Вивчення другого питання передбачає висвітлення основних характеристик простої (унітарної) форми державно-територіального устрою. Потрібно відмітити, що унітарна держава є найпоширенішою формою державно-територіального устрою; це - єдина держава, територіальні одиниці якої не мають свого власного суверенітету та політичної самостійності. Слід також охарактеризувати основні ознаки унітарної держави та докладно розглянути види унітарної держави за ступенем централізації державної влади із наведенням конкретних прикладів [3; 5; 6; 7; 8, с. 387-388].

У третьому питанні необхідно розглянути складну форму держави як різновид державно-територіального устрою, яка включає в себе такі види: федерація, конфедерація та імперія. Також необхідно подати їх визначення, детальну характеристику, основні відмінності між собою та історію формування. Особливу увагу слід приділити проблемі утворення та функціонування федерації, яких на сьогоднішній день у світі є значна кількість. На прикладі деяких розвинених країн у загальних рисах визначити специфічні риси федеративних систем [2; 4; 5; 7; 8, с. 388-390; 11; 13].

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 15