Тема 5. Публікації історичних джерел. - 4 год.

1. Археографія як спеціальна галузь науки.

2. Основні поняття археографії.

3. Археографічні установи та їх діяльність.

4. Публікації джрел з історії України.

5. Сучасний стан української археографії.

Література: 2; 4; 13; 14; 17.

Тема 6. Методика опрацювання різних видів джерел.- 2 год.

1. Текстологія

2. Особливості аналізу законодавства.

3. Дипломатика та її метод.

4. Аналіз масових і статистичних джерел.

Література: 1; 2; 4; 6; 8; 10; 11; 12; 16; 18; 20.

 

Контрольна робота

Тема: теоретичні проблеми джерелознавства.

Особливість практичних занять з даного курсу полягає в тому, що під час їх проведення студенти візуально знайомляться із спеціальною оригінальною і високопрофесійною літературою, довідковими покажчиками з бібліографії, персоналійною (персонологічною) бібліографією, каталогами архівів, рукописних відділів бібліотек, покажчиками і примірниками періодичних і продовжуючих видань як вітчизняних, так і зарубіжних, зокрема англомовних, матеріалами (збірниками) наукових конференцій, авторефератами кандидатських та докторських дисертацій тощо.

Шляхом індивідуальних завдань студентам пропонується зробити конспекти, аннотації, написати реферати по вибраній тематиці, скласти тези, зразки архітектоніки по певним темам, одержати певні навички оформлення науково-довідкового апарату, складання бібліографічного опису монографій і статей.

На практичних заняттях студенти повинні зрозуміти різницю між різними типами і родами джерел, наративних і документальних та відрізняти їх між собою, чітко усвідомлювати відмінності між історичними, культурологічними першоджерелами та літературою, історіографічними джерелами.

Протягом практичних занять закріплюються основні фундаментальні відомості про теорію і методику самостійної науково-дослідницької та пошукової роботи, що повинно скласти фундамент на наступні роки в процесі підготовки бакалаврів наук і спеціальностей.

Система оцінювання. Робота на практичному занятті оцінюється у п’ять балів. Студент отримує максимальну кількість балів – “5” в тому випадку, коли він зробив ґрунтовну доповідь по питанню, повністю у письмовому вигляді або усно відповів на поставлені йому запитання, розкрив сутність проблеми, показав добрі знання з історіографії поставленого завдання, подав власні судження і міркування, добре орієнтується щодо завдань, проблем і перспектив методики опрацювання історичних джерел. Студент отримує “4” бали тоді, коли добре засвоїв матеріал, відповідає на окремі запитання, не до кінця впевнений у своїх відповідях, що стосуються дефініцій, доповнює своїх колег. “3” бали студент отримує тоді, коли він може зробити доповідь, але не відповідає на поставлені запитання, не бере активної участі в роботі, задає запитання колегам, робить доповнення. “2” бали – це оцінка студента, який не володіє матеріалом, але робить доповнення. “1” бал ставиться лише за присутність на занятті студента, який не підготувався.

Виконаний студентами реферат оцінюється відмінно (“5”) тоді, коли в ньому на належному науковому рівні розкрито проблему, наявний добре продуманий план реферату, підібрана і використана фахова література по темі, викладений матеріал характеризується логічністю і послідовністю висловлених у ньому думок, добре представлено стан наукової розробки проблеми, проаналізовано головні проблеми по темі, висловлені власні міркування, висновки відповідають поставленій меті та завданням. Студент отримує оцінку добре (“4”) в тому разі, коли виконаний реферат з має відповідний план, список використаної літератури, проте відсутні чіткі узагальнення, представлені висновки по темі. Реферат оцінюється на (“3”) коли в роботі відсутній план, викладений матеріал не відрізняється логічністю, підібрана література по темі, наявні узагальнюючі висновки. На “2” оцінюється реферат базований на загальній, а не спеціальній літературі по темі, план не представлений. “1” бал заслуговує реферат, який є засканованим, або переписаним з однієї книги (одного джерела) і відповідно не може бути названим творчою працею.

Контрольна робота студентів оцінюється на відмінно (“5”), коли студент може дати розгорнуті відповіді на поставлені завдання, формулює відповіді точно або у формі тез. Добре (“4”) студент отримує тоді, коли в роботі наявні окремі незначні помилки, але він добре орієнтується у матеріалі і може подати його письмово. Оцінка задовільно (“3”) ставиться студенту, який в роботі припустився помилок, посередньо володіє матеріалом, подає його логічно. Оцінка незадовільно (“2”) ставиться студенту, який виклав матеріал непослідовно, нелогічно, але має окремі уявлення про суть поставленої проблеми. Оцінка (“1”) ставиться лише за спроби виконати завдання, матеріал не стосується теми, в роботі наявні помилки.

 

 

Література до курсу:

1. Бородкин Л.И. Многомерній статистический аналіз в исторических исследованиях.- М., 1986.

2. Иванов В.В. Методология исторической науки. М., 1985

3. Воронкова С.В. Проблемы источниковедения истории России периода капитализма. М., 1985

4. Мартынов А.И., Шер Я.А. Методы археологического исследования. М., 1989

5. Источниковедение: Теория. История. Метод. Источники российской истории. М., 1998

6. Пронштейн А.П. Источниковедение в России. Ростов-на-Дону, 1989. Ч.1-2

7. Пронштейн А.П. Методика исторического источниковедения. Ростов-на-Дону,1976

8. Пронштейн А.П., Данилевский И.Н. Вопросы теории и методики исторического исследования. М., 1986

9. Источниковедение: теоретические и методические проблемы. М., 1969

10. Мерзон А.И. Основные задачи критики источников. М., 1958

11. Стрельский В.И. Основные принципы научной критики источников по истории СССР. К., 1961

12. Стрельский В.И. Теория и методика источниковедения истории СССР. К., 1968

13. Крип’якевич І.П. Нарис методики історичних досліджень // УІЖ.-1967.-№2-4,7-8,10.

14. Ковальченко И.Д. Методы исторического исследования. М., 1987

15. Ковальский Н.П. Источниковедение истории Украины ХVІ-пер.пол.ХVІІ века. Днепропетровск, 1972-1985. Ч.1-9

16. Актуальные проблемы источниковедения и специальных исторических дисциплин. М., 1983

17. Подгаецкий В.В. Города Украины в годы непа.- Дніпропетровськ, 1994.

18. Санцевич А.В. Методика исторического исследования. К., 1990

19. Святець Ю.А. Кліометрика: Формально-кількісні та математико-статистичні методи.-Дніпропетровськ, 2003

20. Документальные памятники: выявление, учет, использование. М., 1988

21. Зевелев А.И. Историографическое исследование: методологические аспекты. М., 1987

22. Историческая наука: Вопросы методологии. М., 1986

23. Лихачев Д.С. Текстология. Л., 1983

Завдання для самостійної роботи студентів

 

Завдання на тиждень самостійної роботи

 

Зразок контрольної роботи

Варіант 1

 

Залікові питання з курсу

“Методика опрацювання історичних джерел”

1. Визначення поняття “Історичне джерело”

2. Класифікація історичних джерел

3. Джерельна база: визначення, структура, рівні.

4. Рівні джерельної бази.

5. Етапи джерелознавчого аналізу.

6. Джерелознавчий синтез.

7. Евристика: методи, напрямки.

8. Історіографічні джерела.

9. Метода аналізу і інтерпретації джерел.

10. Класифікація джерел і джерельна база по темі дипломної роботи.

11. Застосування методів опрацювання і використання історичних джерел в конкретних історичних дослідженнях.

12. Методи історичного дослідження.

13. Поняття методу, методики, методології.

14. Джерелознавчий метод.

15. Методи спеціальних історичних дисциплін.

16. Класифікація наративний джерел

17. Методика аналізу наративів

18. Текстологія

19. Класифікація документальних джерел

20. Методика аналізу законодавства

21. Методика аналізу діловодних матеріалів

22. Методика аналізу статистичних джерел

23. Дипломатика

24. Статистичний метод

25. Математичні методи

26. Вибірковий метод

27. Системний підхід в джерелознавстві.

 

 

Зразок екзаменаційного білета та критерії оцінювання відповідей студентів

Національний університет “Острозька академія”

Іспит з курсу „Теорія та методологія історії.”

БІЛЕТ № 3

1.Історична свідомість суспільства та її джерела.

2. Історіософська думка про чинники історичного процесу.

 

Завідувач кафедри історії, докт. істор. наук, проф. В. В. Трофимович

 

Залежно від загальної кількості балів студент отримує диференційовану оцінку за наведеною нижче шкалою. Якщо оцінка є рівною чи вищою від 61 балу, студент отримує за пройдений курс “зараховано”. Менший бал означає академічну заборгованість студента, яка може бути ліквідованою на загальних підставах. За результатами триместру та складеного іспиту, залежно від набраної кількості балів студент отримує оцінку “відмінно”, “добре”, “задовільно” чи “незадовільно”.

 

Бал:	Оцінка (за Болонською системою та за чотирибальною шкалою):
91-100	“А” (відмінно)
83-90,9	“В” (добре)
76-82,9	“С” (добре)
68-75,9	“D” (задовільно)
61-67,9	“Е” (задовільно)
до 61	“F” (незадовільно)

 

Критерії оцінювання наступні. Оцінку "відмінно" студент одержує, коли відповіді на семінарах та іспиті повні, розуміння матеріалу глибоке, основні вміння сформовані та засвоєні; виклад логічний, зв’язний, доказовий, висновки і узагальнення точні і пов’язані з явищами навколишнього життя, зі сферою майбутньої спеціальності; студент вміє виділити головне, наводить приклади, орієнтується в історіософських та методологічних поняттях і концепціях; правильно використовує термінологію.

Оцінку "добре" студент отримує, коли відповіді задовольняють зазначеним вище вимогам, але матеріал викладається недостатньо систематизовано, вміння аналізу окремих явищ недостатньо сформоване, у визначенні понять, термінології та узагальненнях мають місце окремі неточності, які самостійно виправляються, трапляються поодинокі недоліки в послідовності викладу матеріалу та мовленнєвому оформленні..

Оцінку “задовільно” студент отримує, коли відповіді свідчать про розуміння основних питань курсу, але разом з тим спостерігаються значні прогалини в знаннях; визначення понять нечіткі, неточні, вміння сформульовані недостатньо, висновки і узагальнення аргументовані слабко, в них допускаються помилки, знання студента фрагментарні, неповні.

Оцінку “ незадовільно” студент отримує, коли виявляє незнання більшої частини вивченого матеріалу курсу, викладає непослідовно, неповно і без розуміння суті. На додаткові запитання викладача з базових питань курсу студент здебільшого не дає правильної відповіді. Розумінн я основних понять немає.

 

Рекомендовані теми рефератів:

1. Підстави застосування математико-статистичних методів в історичних дослідженнях

2. Вимірювання історичних явищ

3. Системний підхід

4. Математичні методи та їх структура

5. Завдання і категорії вибіркового методу

6. Джерельна база як вибірка

7. Формування вибірок

8. Характеристика вибірок

9. Якісні, рангові та кількісні зв’язки

10. Кореляційний аналіз

11. Багатомірні зв’язки

12. Регресій ний аналіз

13. Методи багатомірного статистичного аналізу

14. Напрямки застосування методів багатомірного статистичного аналізу

15. Первинна обробка даних джерел

16. Типологічні дослідження

17. Визначення чинників розвитку соціально-економічних явищ

18. Контент аналіз

(Оцінюється у п’ять балів)