Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Провідникове знеболення на нижній щелепі. Показання, техніка виконання, інструментарій.
Цільовий пункт: овальний отвір. Анестезію нижньощелепного нерва біля овального отвору можна проводити чотирма шляхами: а) підвиличним; б)надвиличним; в) очноямковим (орбітальним); г) нижньощелепним. Мандибулярна анестезія. Найчастіше у ортопедичній стоматології виконується внутрішньоротовим шляхом. Ефективність такої анестезії до 75%. Мішені ін¢єкції: внутрішня: крилощелепний простір, мандибулярна бороздка, задній її скат, мандибулярний отвір; зовнішня: крилоскроневе заглиблення на рівні найглибшого місця венечной вирізки переднього краю нижньої щелепи або на середині відстані між верхніми та нижніми молярами при максимально відкритому роті або на 1 см вище окклюзійної поверхні нижніх молярів. Хід голки: слизова оболонка, тонка пластинка щічного м¢язу, рихлу сполучну тканину до контакту з кісткою. Нерви, що анестезуються: n. alveolaris inferior, n. lingvalis та іноді n. buccalis. Найбільш ефективною є блокада нижньо- луночкового нерву по Гоу-Гейтсу(G.A.Gow-Gates,1973). Ефективність цієї методики коливається від 90% до 97%. Ефективність зберігається при роздвоєному нижньо-луночковому нерві та нижньощелепному каналі. Аспіраційні позитивні проби бувають позитивними всього у 1,6-1,9% випадків. Методика анестезії: при максимально відкриванні рота місце вкола знаходиться на латеральному краю крило-щелепного поглиблення, зразу медіальніше медіального пучка сухожилля скроневого м¢язу, висота точки вколу встановлюється розташуванням кінчику голки зразу під медіально-піднебінним горбиком другого моляру верхньої щелепи. Голку просувають у напрямку, що співпадає з лінією, яка сполучає протилежний кут рота з міжкозелковою вирізкою на стороні ін¢єкції (T.Jastak, J.A..Yangiela, D.Donaldson 1995, S.F.Malamed 1997), до контакту з кісткою, глибина просування голки складає всередньому 25 мм. У випадку, якщо цільвого пункту не досягли голку виводять до поверхні слизової оболонки, повторюють орієнтацію голки та проводять її до цільового пункту. У випадку, якщо цільвий пункт досягнутий успішно голку відводять на 1 мм назад та проводять аспіраційну пробу. При негативній аспіраційній пробі вводять 1,7-1,8 мл анестезуючого розчину. Після введення анестезуючого розчину пацієнта просять не закривати рота ще 2-3 хвилини. Торусальна анестезія Цільвий пункт: нижньощелепне підвищення. Техніка анестезії: пацієнт максимально широко відкриває рот. Місце вколу голки: точка утворена перетином горизонтальної лінії проведеної на 5мм нижче жувальної поверхні третього верхнього моляру з жолобинкою утвореною латеральним схилом крилощелепної складки і щокою. Щприц розташований у протилежному куті рота на рівні першого-другого моляру, голка направлена перпендикулярно до гілки нижньої щелепи. Голку заглиблюють у м¢які тканини до кістки на глибину 15-20 мм, проводять аспіраційну пробу, вводять 1,5-2,0 мл анестетика, знеболюючи нижньоальвеолярний, щічний та язиковий нерви.
Сучасні препарати для місцевого знеболення. До найпоширеніших знеболювальних засобів належать такі препарати: —на основі лідокаїну — Xylonor 2% SVC (без вазоконстрикторів), Хуіопог —на основі мепівакаїну: Scandonest (scandicaine) 2% Special (з адреналіном 1: —на основі артикаїну: Septanest 4% (з адреналіном 1:100 000), Septanest 4% (з У разі застосування їх знеболення настає через 1—3 хв від моменту введення і триває від 10 до 30—45 хв. їх дія ефективніша, ніжу новокаїну, лідокаїну та мепівакаїну, вони не містять консервантів і можуть застосовуватися у пацієнтів, схильних до алергійних реакцій на парабени. У дітей широко використовують місцевий анестетик Isocaine 3% SVC, без вазоконстриктора, який має виражений анальгетичний ефект.
Місцеві ускладнення ін’єкційного знеболення. Причини та шляхи запобігання. Осложнения локальные: 1. Жжение кожи; 2. Диплопия; 3. Функциональный парез мимических мышц; 4. Поражение сосуда иглой, гематома; 5. Поражение нерва (невралгия, неврит, парестезия); 6. Поломка иглы; 7. Поражение тканей угла рта, нижней губы; 8. Развитие гнойного воспалительного процесса; 9. Некроз; 10. Постинъекционный пульпит, периодонтит; 11. Дерматит; 12. Постинъекционная боль. Гематома – внутритканевое кровоизлияние, которое при определенной локализации может угрожать жизни. (запобігання: коли роблять укол – перед голкою випускається по ходу анестетик, щоб віддвинути судини і нерви і не пошкодити їх; прижимати місце уколу на декілька хвилин після уколу) КРОВОТЕЧЕНИЯ ТРАВМАТИЧЕСКИЕ - Травматические кровотечения делятся на кровотечения из сосудов (артериальные, капиллярные, венозные) и из мягких тканей и костей. Различают внутриротовые и внешние кровотечения.
Загальні ускладнення ін’єуційного знеболення, невідкладні стани (алергічні). АНАФИЛАКТИЧЕСКИЙ ШОК - общая тяжелая аллергическая реакция немедленного типа на введение фармакологического препарата, которая возникает сразу после его введения. Клинические формы шока: 1. Респираторный шок - с превалированием проявлений удушья, обусловленным в одних случаях бронхоспазмом, в других- ларингоспазмом и отеком гортани 2. Кожный шок - крапивница, отёк Квинке, появление на флексорных поверхностях участков гиперемии. 3. Васкулярный шок - нарушение преимущественно сердечно-сосудистой и нервной систем (в первом случае - клиническая картина инфаркта миокарда, отёк легких, а во втором - нарушение мозгового кровообращения или эпилепсия). 4. Абдоминальный шок -резкая боль в животе, рвота, диарея. Лечение анафилактического шока 1. Прекратить введение препарата, который вызвал это состояние 2. Придать горизонтальное положение 3. Высунуть нижнюю челюсть для предотвращения западания языка (при потере сознания) 4.Адреналин в/в-1мл в 5мл физ.р-ра 5.Р-н глюкозы, физ.р-р 400 мл в/в 6.Преднизолон в/в 5мг/кг массы тела 7. Димедрол 1% в/в 1мг/кг массы тела 8. При отёке дихательных путей- оксигенотерапия, эуфилин 2%-10мл в/в 9. ОБЯЗАТЕЛЬНАЯ ГОСПИТАЛИЗАЦИЯ
Загальні ускладнення ін’єуційного знеболення, невідкладні стани (запаморочення, колапс) Обморок – резкая кратковременная потеря сознания, которая обусловлена острой гипоксией головного мозга. Виды обморока: а. мозговой (изменение тонуса артериальных сосудов головного мозга); б. сердечный (при глубокой патологии сердца и магистральных сосудов); в. рефлекторный (под действием боли, психоэмоционального напряжения); г. истероидный (носит демонстрационный характер). Лечение обморока: а. придать пациенту горизонтальное положение, обеспечить приток кислорода б. дать вдохнуть нашатырный спирт; в. при пролонгированном течении: в/в чи в/м 1мл 10% р-р кофеин-бензоната натрия, при отсутствии эффекта - в/м 1мл 5% р-ра ефедрина или 1мл 1% р-ра мезатона. После возвращения пациента в сознание продолжение стоматологических манипуляций только при условии антирецидивных профилактических мероприятий. КОЛЛАПС – это резкое угнетение всех жизненно необходимых функций организма вследствие острого нарушения кровообращения, обусловленного уменьшением объема циркулирующей крови, недостаточной нагнетательной функцией сердца и потерей периферическими сосудами способности регуляции тонуса, распределения крови. Клиника: а. ухудшение общего состояния; б. бледность кожных покровов; в. головокружение; г. холодный пот; в. резкое падение АТ; г. частый и слабый пульс; д. частое поверхностное дыхание. Лечение коллапса: а. придать больному горизонтальное положение; б. в/в преднизолон 1-2 мг/кг массы тела больного; в. в/в физиологический р-р, 5% р-р глюкозы не менее 500 мл., полиглюкин, желатиноль; г. Даже при положительном эффекте - госпитализация.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; просмотров: 232; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.149.255.239 (0.007 с.) |