КНИГИ/ Экономическая теория/Міжнародні економічні відносини (лекції)

begun Стать партнером Дать объявление Все объявления   Иммунологическая... Часто невынашивание связано именно с дефектом в иммунной системе... ztema.ru Быстрый поиск работы! Есть работа! Нужна работа? Вакансии ведущих компании! www.porabotay24.com • Крым

Середовище міжнародної економічної діяльності

Сутність і структура середовища міжнародної економічної діяльності

Існування, функціонування і розвиток будь-якого природного (фізичного, біологічного, хімічного чи суспільного) явища залежить як від внутрішньої будови, внутрішньої статури, внутрішніх рушійних сил, так і від умов, які впливають на це явище іззовні. Середовище МЕВ може бути визначене як система умов і факторів існування міжнародних економічних зв'язків. Таке середовище схематично можна розділити на внутрішнє і зовнішнє середовище.

Внутрішнє середовище МЕВ — це внутрішня будова системи міжнародних економічних відносин разом з її внутрішніми законами існування, функціонування й розвитку

Зовнішнє середовище МЕВ — це зовнішні відносно суб’єктів міжнародних економічних відносин умови реалізації форм і видів різних рівнів МЕВ. Це саме визначення може мати ще й такий вигляд: зовнішнє середовище МЕВ — це система зовнішніх умов, у яких розвиваються міжнародні економічні відносини, та система факторів, які впливають на поведінку суб'єктів МЕВ. І зовнішнє, і внутрішнє середовища мають власний поділ на окремі частини, кожна з яких має своєрідний конкретніший вплив на існування та розвиток міжнародних економічних відносин. Внутрішнє середовище системи міжнародних економічних відносин, тобто її внутрішня будова, може бути представлена як набір таких елементів:

зовнішньоекономічна діяльність країн та їхніх суб'єктів;

управління міжнародними економічними процесами;

регулювання міжнародних економічних відносин;

форми і види МЕВ;

внутрішні закони функціонування системи міжнародних економічних відносин, тобто це явища і процеси, що відбуваються у світовій економіці і мають чітко виражений причинно-наслідковий характер.

Зовнішнє середовище МЕВ поділяється за двома критеріями – за сферами впливу і за безпосередністю впливу дії.

За сферами впливу середовище МЕВ, що діє іззовні, ділиться на чотири квадранти:

природно-географічне середовище;

політико-правове середовище;

економічне середовище;

соціально-культурне середовище.

За безпосередністю впливу дії – на:

умови й фактори прямої (безпосередньої) дії;

умови й фактори непрямої (посередньої) дії.

Якщо поділ зовнішнього середовища не потребує додаткового пояснення щодо чотирьох сфер впливу, то поділ на дві частини за критерієм безпосередності впливу дії варто прокоментувати. Загалом усі фактори й умови впливають на функціонування та розвиток міжнародних економічних відносин або безпосередньо, або через інші фактори. Фактори безпосереднього впливу є своєрідним навколишнім середовищем МЕВ, без якого останні не можуть існувати. Наприклад, сучасні міжнародні економічні відносини важко собі уявити без міжнародних організацій, міжнародних правових норм, торговельних представництв, банківських установ, транспортних мереж і засобів, комунікаційних мереж і засобів і т. д. Але усе це входить до інфраструктури, а отже, навколишнє середовище МЕВ як система факторів безпосереднього впливу на існування та розвиток міжнародних економічних відносин є інфраструктурою цих відносин [34].

Слід зазначити, що всі елементи інфраструктури МЕВ настільки переплетені між собою, що їх важко чітко поділити на сфери впливу. Нелегко й визначити межу, де закінчується система міжнародних економічних відносин, тобто внутрішнє середовище, і де починається така інфраструктура МЕВ як навколишнє середовище. Ще важче помітити межу між факторами безпосереднього та посереднього впливу.

Природно-географічне середовище МЕВ

Незважаючи на те, що поняття “природа” є не зовсім економічним терміном, все, що воно містить у собі, відіграє помітну роль у розвитку суспільних, а в нашому випадку міжнародних економічних явиш і процесів. У той же час термін “природа” використовують при розкритті суті названих явищ і процесів, оскільки жива і нежива частина природи взаємопов’язані та взаємозалежні. Тому треба розібратись у значеннях таких термінів: “біосфера”, “ноосфера”, “антропосфера”, “техносфера”, які мають безпосереднє відношення до середовища МЕВ.

Досить часто у публікаціях біосфера подається як оболонка Землі, у якій існувало або існує життя. Таке визначення надто абстрактне й мало про що інформує. Кращим виглядає наступне визначення: біосфера – це частина земної кори, гідросфери й атмосфери, складна структура й енергетика яких пов'язані з минулим і сучасним існуванням живих організмів.

Відомо, що академік Вернадський, досліджуючи зв’язки між живою та неживою природою, користувався терміном «ноосфера» і підкреслював значний взаємний вплив людини і природи. Ноосфера — це вища стадія розвитку біосфери, пов'язана з виникненням і розвитком людства, яке, пізнаючи закони природи і вдосконалюючи техніку, перетворює природу відповідно до своїх потреб. Ноосфера є діалектичним цілим довкілля та людини.

Зрозуміло, що людство складає тільки частину ноосфери, що носить назву “антропосфера”. Отже, антропосфера – це частина ноосфери, яку складає сукупність усіх людей земної кулі, які живуть і діють тепер, а також які жили і діяли в минулому. Частиною ноосфери, похідною від антропосфери, є техносфера. Це та частина ноосфери, яку складає сукупність усіх технічних засобів, зроблених людиною за всі часи її існування, а також уже розроблена документація та здобуті нові знання про технічні засоби, котрі можуть бути зроблені людиною, але ще не виготовлені у даний час

Найголовніші умови та фактори, що впливають на розвиток міжнародних економічних відносин, пов'язані з нерівномірністю розташування природних ресурсів, з наявністю чи відсутністю тих чи інших ресурсів у різних країнах. Багаті на одні ресурси країни вступають у відносини з країнами, де немає даних ресурсів, зате вони багаті на інші. Наявність ресурсів тісно перекликається з різноманітністю кліматичних умов, яка сприяє розвитку міжнародного поділу праці, а відповідно, відіграє значну роль у розвитку МЕВ.

Наприклад, у країнах з теплим кліматом збирають по два урожаї. Країни, що мають вихід до моря, спроможні встановлювати між собою економічні зв'язки за допомогою морського транспорту. Специфіка торговельних відносин країн, що знаходяться на одному материку, полягає в можливостях використання автомобільного й залізничного сполучення. Наявність водних басейнів сприяє розвитку рибного виробництва, а наявність лісів чи степів надає інші можливості спеціалізації та розвитку МЕВ.

Досить значну роль відіграють такі фактори, як величина території країни й кількість населення. Чим менша країна, тим більшою є потреба у її спеціалізації. Великі ж країни, як правило, багаті на природні ресурси й, до того ж, мають широкий спектр кліматичних умов, що згладжує проблему ресурсів.

Не менш важливу роль відіграє розташування країни відносно світових торговельних шляхів. Країни, що знаходяться на перетині таких шляхів, як правило, спеціалізуються на наданні посередницьких послуг фінансового, комерційного і транспортного типу. Звідси й термін «геополітичне розташування». Пропонуємо два визначення цієї категорії.

Геополітичне розташування країни (регіону) – це:

розташування відносно інших країн, регіонів, відносно транснаціональних шляхів (водних, сухопутних, повітряних);

розташування на шляху чи на перетині різноманітних інтересів суб'єктів світового, господарства.

Природно-географічні умови існування та розвитку міжнародних економічних відносин є первісними відносно інших умов, що входять у середовище МЕВ.