Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Вибір типу нагрівальних приладів та визначення їх поверхні.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
При виборі типу нагрівального приладу слід врахувати, що у приміщеннях з постійним перебуванням людей (житлові та адміністративні будівлі, школи, лікарні, цехи, що працюють цілодобово тощо) встановлюються гладкі нагрівальні прилади (радіатори, конвектори), а в приміщеннях з тимчасовим перебуванням людей (майстерні, склади тощо) можна використовувати чавунні труби або регістри стальних труб. Поверхня нагрівних приладів Fp, м2, визначається за формулою: , м2 (1.4.) де Qp - розрахункова тепловіддача нагрівних приладів у приміщенні, Вт; tвн - температура повітря в приміщенні, ºС; tпр - середня температура теплоносія в приладі, ºС; К - коефіцієнт теплопередачі приладу, Вт/м2·К. Для водяної системи опалення: (1.5.) де tн та tо - температура води, оС, яка надходить до приладу і виходить з нього. Для холодного періоду року можна прийняти tн = 95ºС, tо = 70ºС. У системах парового опалення з тиском пари до 0,02 МПа середню температуру теплоносія в приладі приймають tпр = 100ºС. При більших тисках tпр визначають як температуру насичення при тиску теплоносiя. Для водогрійних котлів невеликої продуктивності Рнас=0,07 МПа, відповідно tнас = 114ºС. Коефіцієнт тепловіддачі нагрівального приладу залежить від різниці температур між середньою температурою теплоносія і температурою в приміщенні та від типу нагрівального приладу (див. дод.1.5). Кількість нагрівальних приладів визначають для кожного приміщення, виходячи з їхньої поверхні та типу. Для чавунних радіаторів знаходять мінімальну кількість секцій: (1.6.) де fекв – площа поверхні нагрівання однієї секції, екв.м2 (еквівалентний квадратний метр), 1екв.м2 – поверхня приладу з тепловіддачею 506 Вт при середній температурі теплоносія і температурі приміщення t = 18ºС при подачі води в нагрівальний прилад за схемою «зверху - вниз». β2 – поправочний коефіцієнт, що враховує спосіб встановлення радіатора, для відкритого радіатора β2=1; β3 – поправочний коефіцієнт, що враховує кількість секцій у радіаторі: β3= Для стальних панельних радіаторів і конвекторів з кожухом кількість приладів визначають, як де fекв – площа поверхні нагрівання однієї панелі, екв.м2. Для конвекторів без кожуха і ребристих труб, розташованих в один ряд, де fекв – площа поверхні нагрівання конвектора або ребристих труб прийнятої довжини, екв.м. п – кількість рядів у приладі по вертикалі. Для гладкотрубних приладів знаходять довжину гріючих труб де fекв – площа поверхні нагрівання 1 м2 відкритої горизонтальної труби, екв.м. Значення fекв знаходять для кожного приладу з довідникової літератури. Визначення об’єму розширювального бака. Для збирання надлишку води при її температурному розширенні кожна система водяного опалення обладнується розширювальним баком. Крім того, в розширювальному баку знаходиться запас води, необхідний для компенсації можливих витікань через нещiльнiсть з’єднань i стиків. Розширювальний бак встановлюють у найвищій точці (як правило, на горищі будинку) в утепленому ящику. До нього приєднують труби: сигнальну, переливну, циркуляційну та розширювальну. В системах з природною циркуляцією розширювальний бак приєднується до головного стояка по проточній частині, а в системах з примусовою циркуляцією - до всмоктувальної лінії перед насосами. Ємність розширювального бака в залежності від температури теплоносія в подаючому трубопроводі приймається: tпр = 95ºС - Vр.б = 0,045 Vc, л; tпр =105ºС - Vр.б = 0,051 Vc, л; tпр =130…150ºС - Vр.б = 0,060 Vc, л; де Vc – об’єм води в системі опалення, л, розраховується за формулою: де V′ - питомий об'єм води в системі, л/кВт, теплової потужності нагрівальних приладів, який визначається залежно від типу приладу та температури води в подаючому і зворотному трубопроводах (див.дод.1.6). За розрахунковим навантаженням Qр та площею поверхні нагріву, користуючись довідниковою літературоювибирають котли і записують їх технічну характеристику. Для визначення кількості котлів пкот, що встановлюються, теплове навантаження Qр збільшують в 1,1…1,2 рази: де Qкот – теплова потужність одного котла, Вт.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; просмотров: 554; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.142.131.51 (0.006 с.) |