Розрахунок собівартості та відпускної ціни виробу

 

Виконання розділу рекомендується почати з розрахунку планової калькуляції на основні моделі колекції, що розробляються в проекті, (2 – 3 моделі). При розрахунку калькуляції на дану модель студенти знаходять:

- прямі матеріальні витрати;

- витрати на пошиття;

- собівартість;

- відпускну ціну з урахуванням ПДВ.

Дані розрахунків зводять в таблицях 3.2; 3.3; 3.4.

Витрати на пошиття студентом визначаються по середній вартості обробки виробів даного виду на підприємстві, або через мінімальну складність та кількість ускладнюючих елементів.

Якщо на підприємстві будуть мати місце інші витрати, то їх слід ввести або виключити з калькуляції собівартості виробу.

 

Таблиця 3.2

Калькуляція на модель ___________________________

^{(вказати вид виробу та назву моделі)}

№	Статті витрат	Норма витрат	Ціна, грн.	Вартість одиниці, грн.	Кіль- кість, шт.	Вар- тість, грн.
1	2	3	4	5	6	7
	Прямі матеріальні витрати
	Верх
	Підкладка
	Оздоблюючий матеріал
	Фурнітура - ґудзики - тасьма «блискавка»
	Мереживо
	Нитки
	Разом
	Пошиття виробу
	Мінімальна складність
	Ускладнюючі елементи
	Разом
	Собівартість
	ПДВ 20%
	Відпускна ціна (з ПДВ)

 

Калькуляцію розраховують на кожну модель, що розробляється в проекті в окремій таблиці.

Таблиця 3.3

Калькуляція на модель ___________________________

^{(вказати вид виробу та назву моделі)}

№	Статті витрат	Норма витрат	Ціна, грн.	Вартість одиниці, грн.	Кіль- кість, шт.	Вар- тість, грн.
1	2	3	4	5	6	7

Після розрахунку калькуляцій на 2 – 3 основні моделі колекції студент визначає середню вартість одиниці виробу

 

Ц_{вир.сер.} = (Ц_моделі 1 + Ц_моделі 2 + Ц_моделі) /3, (3.1)

 

Після чого розраховує умовну вартість всієї колекції відповідно до кількості моделей

 

Ц_{кол. умовна} = Ц_{вар. сер.} · k, (3.2)

 

де k – кількість моделей колекції.

У висновках по розділу студент порівнює середню вартість моделі, що розробляється в проекті, з аналогічними виробами на споживчому ринку і аналізує конкурентоспроможність своїх виробів ураховуючи:

- ціну;

- новизну;

- якість матеріалів, фурнітури та самого виробу.

 

Обсяг розділу 7 -8 сторінок.

РОЗДІЛ 4

Охорона праці

Науково-технічний прогрес поряд з благами приніс людству, на жаль, і багато небезпек. Людина – творець науково технічного прогресу – стала його заручником.

Верховна Рада України 14 жовтня 1992 року ухвалила Закон „Про охорону праці”, який має велике соціально-економічне значення, оскільки стосується життєвих інтересів майже 30 мільйонів громадян України.

Охорона праці – важливий і необхідний аспект в організації виробництва, який передбачає правові, соціально-економічні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні і лікувально-профілактичні заходи, що сприяють створенню безпечних і здорових умов праці, підвищенню її продуктивності та зниженню собівартості продукції.

Головною метою охорони праці є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці, безпечної експлуатації обладнання, зменшення або повна нейтралізація дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів на організм людини і, як наслідок, зниження виробничого травматизму та професійних захворювань.

Завдання з охорони праці у дипломних проектах розкриваються згідно індивідуального варіанту-завдання кожного студента:

1. Протипожежна автоматика та пожежна сигналізація. Організаційні та технічні протипожежні заходи на сучасному швейному підприємстві.

2. Шкідливі виробничі фактори та засоби захисту від них в умовах сучасного швейного виробництва.

3. Соціально-економічне значення правових та організаційних основ охорони праці в виробничій діяльності швейного підприємства.

4. Сучасна пожежна техніка для захисту об’єктів.

5. Горіння речовини і спроби його припинення. Сучасні вогнегасильні речовини.

6. Основи безпеки в галузі:

а) загальні питання безпеки в галузі;

б) зони безпеки та їх огородження;

в) звукова та світлова сигналізація;

г) запобіжні написи, сигнальні фарбування, знаки безпеки.

7. Основні причини травматизму і захворювань на виробництві. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань та професійних отруєнь.

8. Основи електробезпеки:

а) колективні та індивідуальні засоби захисту в електроустановках;

б) захист від статичної електрики;

в) захист споруд та будівель від блискавки.

9. Колективний договір: його соціально-економічне значення у виробничих умовах швейного підприємства.

10. Основи гігієни та виробничої санітарії:

а) вимоги до опалення, вентиляція, кондиціювання виробничих приміщень;

б) правила експлуатації систем вентиляції;

в) види освітлення: природне, штучне освітлення, робоче та аварійне. Правила експлуатації освітлення.

11. Надання першої допомоги при нещасних випадках:

а) при запорошуванні очей,

б) вивихах,

в) переломах.

12. Етапи технологічного процесу розкрійного виробництва та безпека праці при роботі з обладнанням в розкрійному цеху.

13. Мікроклімат виробничих приміщень швейного виробництва як одна з умов успішної виробничої діяльності підприємства.

14. Основи електробезпеки:

а) електрика промислова, статична, атмосферна;

б) особливості ураження електричним струмом, вплив електричного струму на організм людини;

в) види уражень електричним струмом.

15. Надання першої медичної допомоги:

1) послідовність;

2) принципи та засоби надання першої медичної допомоги;

3) дії у важких випадках;

4) точки для зупинки кровотечі;

5) припинення кровотечі: з рани, носа, легенів, стравоходу.

16. Основи законодавства з охорони праці.

17. Організація робочого місця для виконання ВТО (за допомогою праски, пресу, пароповітряного манекену), згідно вимог ергономіки, економіки та правил безпеки праці.

18. Організація робочої місця для виконання машинних робіт (при роботі на універсальній машині, на машині для виготовлення петель, закріпок, для пришивання фурнітури) згідно вимог ергономіки, економіки та правил безпеки праці.

19. Профілактика професійних захворювань:

Кравця, закрійника, модельєра-конструктора, технолога:

- часткова втрата зору;

- сколіоз (викривлення хребта);

- серцево-судинні захворювання;

- шлунково-кишкові захворювання.

20. Засоби захисту від небезпечних та шкідливих виробничих факторів — одна з основних умов профілактики професійних захворювань, травматизму та нещасних випадків на швейному підприємстві.

Примітка. Розкривати зміст питання варіанту потрібно із застосуванням фотоматеріалів або ксерокопій (схем, обладнання, робочих місць тощо).

Обсяг розділу 5-7 сторінок.

Висновки

У загальних висновкахвикладають найважливіші практичні та наукові результати, отримані в дипломному проекті. Далі подають висновки й рекомендації щодо практичного використання здобутих результатів. Перший пункт висновків має дати коротку оцінку умов проектування. Потім у висновках розкривають мето­ди вирішення поставлених в дипломному проекті задач, наголошують на якісних і кількісних показниках отриманих результатів, обґрунтовують доцільність впровадження розроблених моделей одягу у виробництво.

Загальні висновки до дипломного проекту мають бути послідовними, логічно викладеними підсумковими результатами, пов’язаними із загальною метою і конкретними задачами, сформульованими у вступі.

Список використаних джерел

У тексті пояснювальної записки студент посилається на джерела, з яких у дипломному проекті використано матеріали, окремі результати, ідеї чи висновки для прийняття власних рішень. Список використаних джерел рекомендується розміщувати в порядку згадування джерел у тексті за їхньою наскрізною нумерацією. До бібліографічного списку не включаються праці, на які немає посилання в тексті дипломного проекту і вони фактично не були використані, а також енциклопедії, науково-популярні книжки, газети.

Приклади оформлення бібліографічного списку джерел, який наводять у дипломному проекті.

 

 

Характеристика джерела	Приклад оформлення
Книги: Один автор	1. Васильєва І.В. Конструктивне моделювання одягу. Корсетні вироби: [навчальний посібник] / І.В. Васильєва, Л.М. Гайдук. – К.: КНУТД, 2008. – 110 с. 2. Жак Лин. Азбука кроя / Жак Лин [пер. с фр]. – М.: РИПОЛ классик; Престиж книга, 2005. – 320 с. 3. Братчик И.М. Конструирование пальто сложных форм и покроев / И.М. Братчик. – 2-е узд. – Л.: Судостроение, 1987. – 240 с.
Два автори	1. Мартынова А.И., Андреева Е.Г. Конструктивное моделирование одежды: [учеб. пособие для вузов] / А.И. Мартынова, Е.Г. Андреева – М.: Московская государственная академия легкой промышленности, 2002. – 216 с. 2. Мартынова А.И., Андреева Е.Г. Конструктивное моделирование одежды: [учеб. пособие для вузов] / А.И. Мартынова, Е.Г. Андреева – М.: Московская государственная академия легкой промышленности, 2002. – 216 с.
Три автори	1.Агошков Л.А. Конструирование верхней одежды (часть первая): Учебное пособие / Агошков Л.А., Петрик М.М., Кисиленко И.А. – К.: Аристей, 2004. – 164 с.
Чотири автори	1.Методика нормування ресурсів для виробництва продукції рослинництва / [Вiтвіцький В. В., Кисляченко М. Ф., Лобастов І. В., Нечипорук А. А.]. — К.: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2006. — 106 с. — (Бібліотека спеціаліста АПК. Економічні нормативи).
П'ять і більше авторів	1.Формування здорового способу життя молоді: навч.-метод. посіб. для працівників соц. служб для сім'ї, дітей та молоді / [Т.В. Бондар, О.Г. Карпенко, Д. М. Дикова-Фаворська та Ін.]. — К.: Укр. ін-т соц. дослідж., 2005. — 115 с. — (Серія "Формування здорового способу життя молоді": у 14 кн., кн. 13).
Без автора	1. Единая методика конструирования одежды СЭВ (ЕМКО СЭВ). Базовые конструкции одежды для девочек. Т. 5. – М.: ЦНИИТЭИлегпром, 1990. – 274 с.
Стандарти	1. Изделия швейные бельевые. Общие технические условия: ГОСТ 25296-2003. – [Действующий от 1992-07-01]. – М.: Издательство стандартов, 1991. – 5 с. – (Межгосударственный стандарт). 2. Изделия швейные и трикотажные. Термины и определения: ГОСТ 17037-85. – [Действующий от 1986-07-01]. – М.: Издательство стандартов, 1983. – 14 с. – (Государственный стандарт).
Каталоги	1. Межгосударственные стандарти: каталог: в 6 т. / [сост. Ковалева И. В., Павлюкова В. А.; ред. Иванов В. Л.]. — Львов: НТЦ "Леонорм-стандарт", 2006. — — (Серия "Нормативная база предприятия"). Т. 5. — 2007. — 264 с. Т. 6. — 2007. — 277 с. 2. Пам'ятки історії та мистецтва Львівської області: каталог-довідник / [авт.- упоряд. М. Зобків та ін.]. — Львів: Новий час, 2003. — 160 с.
Бібліографічні покажчики	1. Куц О. С. Бібліографічний покажчик та анотації кандидатських дисертацій, захищених у спеціалізованій вченій раді Львівського державного університету фізичної культури у 2006 році / О. Куц, О. Вацеба. — Львів: Укр. технології, 2007. — 74 с.
Стаття в журналі	Кочедикова М.В. Ексклюзив – святкові сукні 2014 / М.В. Кочедикова // Ателье. – 2014. № 1. – С. 24-27.
Електронні ресурси	1. Доценко А. Характеристика методов конструирования одежды: альманах / Александр Доценко // Технология моды. – 2002. – №2 [электронный ресурс]. Режим доступа: http://fashion-school.narod.ru/alman1.htm 2. Болдовкина О.С. Разработка новых моделей одежды с использованием базовых конструкций: учеб. пособие [электронный ресурс]. Режим доступу: http://abc.vvsu.ru/Books/u_baz_kons/page0003.asp

 

 

Додатки

Допоміжні та додаткові матеріали, які переобтяжують текст основної частини дипломного проекту, але необхідні для повноти її сприйняття, доцільно виносити в додатки. До них включають, наприклад, технічну документацію, проміжні математичні доведення, формули та розрахунки, таблиці допоміжних цифрових даних, копії справжніх документів, витяги зі звітних матеріалів, акти впровадження, розрахунки економічного ефекту, інструкції та мето­дики, опис алгоритмів і програм розв'язання задач на ЕОМ, розроблені у процесі виконання дипломного проекту, креслення, комплекти лекал, ілюстрації допоміжного характеру тощо.

Матеріал, що доповнює текстову частину дипломного проекту, допускається надавати в додатках. Додатки оформлюють як продовження дипломного проекту на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книжки), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті дипломного проекту.

Якщо додатки оформлюють як продовження дипломного проекту, кожен з них починають з нової сторінки, їм дають заголовки, надруковані
угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту
сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток" і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, І, Й, О, Ч, Ь, наприклад, дода­ток А, додаток Б і т.д. Єдиний додаток позначається як додаток А.

При оформленні додатків окремою частиною (книжкою) на титульному аркуші під назвою дипломного проекту друкують великими літерами слово "ДОДАТКИ".

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, пронумеровані у межах кожного додатка: пе­ред кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку. Наприклад: А.2 — другий розділ додатка А; В.3.1 — підрозділ 3.1 додатка В.

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рисунок Д.1.2 — другий рисунок першого розділу додатка Д; формула А. 1 — перша формула додатка А.

Усі додатки повинні бути перераховані у змісті дипломного проекту (при наявності) із наведенням їх номерів і заголовків. При необхідності додаток може мати “Зміст”.

Результати виконання різних розділів дипломного проекту в загальному випадку можуть бути представлені до захисту наступними плакатами:

· Плакат 1: Базова модель

· Плакат 2: моделювання деталей базової моделі (на основі деталей БК)

· Плакат 3: Кресленик загального вигляду

· Плакат 4: моделі, сформовані в систему «родина»

· Плакат 5: результати дослідної роботи

Рекомендований перелік плакатів може бути доповнений, замінений іншими залежно від виду та складності розробленої системи моделей. Кількість плакатів до дипломного проекту в цілому має бути не менше трьох.