ТОП 10:

Тема. опису лісового фітоценозу



МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЛабораторНИХ ЗАНЯТЬ

З ДИСЦИПЛІНИ “Лісове господарство”

 

 

кафедра садово-паркового господарства та генетики рослин

0401 „Екологія та охорона навколишнього середовища”,

7. 040102 „Екологія та охорона навколишнього середовища”, спеціаліст

8. 040102 „Екологія та охорона навколишнього середовища”, магістр

 

Запоріжжя 2010

Заняття №1, 2.

Тема. ТАКСАЦІЯ ДеРЕВОСТОю

1. Визначення висоти деревостою.

На практиці зручні виміри неприступних відстаней за допомогою нескладного пристосування, що представляє собою дві планки чи два стрижні, закріплені під прямим кутом так, що довгий стрижень qn розділений коротким pm у відношенні 1/0,5. Велика частина qm довгого стрижня при цьому дорівнює короткому стрижню pm, з яким вона утворить рівносторонній прямий кут. Відстань ВР позначимо через b. За допомогою схилу довгу частину qn пристосування установлюємо вертикально, як показано на мал. 42, і візуємо з крапки В так, щоб крапки р, q і A виявилися на одній лінії. Довжина відрізка а звичайно дорівнює відстані від землі до рівня очей спостерігача. Висота дерева h дорівнює b + а. Якщо відстань ВР через рельєф місцевості вимірити важко, то на місці першого візування роблять оцінку, повертають прилад короткою частиною довгого стрижня нагору і роблять друге візування з крапки D. Відстань DB позначимо через d, висота об'єкта буде дорівнює H = d + a.

Розміри пристосування-висотоміра можуть бути різними: чим вони більше, тим точність визначення буде вище. Мінімальні розміри: довжина великого стрижня - 150 мм, короткого - 100 мм.

На мал. дана схема визначення висоти за допомогою іншого пристосування - квадрата з фанери, чи картону оргскла розміром не менш 250х250 мм. На одному з кутів прикріплений схил, довжина якого ледве більше діагоналі квадрата. Виробляється візування з довільної крапки на крапку А уздовж однієї зі сторін квадрата. Позначимо довжину відрізків: Кр через b, qn через d, pq через f, висоту дерева через h. Висота дерева на схемі дорівнює: h = bd/f+a. (1)

Сторону квадрата QW, по якій рухається грузик виску, рекомендується розмітити міліметровими розподілами. При розрахунку по формулі (1) спочатку варто одержати відношення d/f, на яке помножити довжину відрізка KP, потім додати до нього відрізок а - висоту крапки візування. Точність визначення висоти по цьому способі також зростає при збільшенні розміру квадрата-висотоміра.

На мал. також приведена схема приблизного визначення висоти за допомогою записної книжки й олівця, що вставляється в корінець плетіння. Виробляється візування з довільної крапки так, щоб кут книжки р, кінець олівця q і вершина дерева А були на одній лінії. Позначимо довжину відрізків рк через b, qn через d, рn через f. Висота дерева h дорівнює: h = bd/f + a.

При візуванні варто утримувати книжку у вертикальному положенні, бажано за допомогою виску.

На мал. приведена і схема виміру висоти об'єкта за допомогою тичини ВР, що за допомогою схилу установлений вертикально в довільній крапці. Позначимо довжину відрізків n через b, Вр через d, np через f. Обумовлена висота дерева h дорівнює: h = bd/f+a.

Якщо мається хоча б простий прилад для виміру кутів, то висоту об'єкта можна визначити по формулі h = btga + a, що дозволить обійтися без тичини.

 

Рис. Вимір висоти об'єктів за допомогою двореечного висотоміра (1), квадрата зі схилом (2), записної книжки й олівця (3) і тичини (4)

 

2. Визначення віку деревостою.

У хвойних порід вік можна визначити шляхом підрахунку колотівок, додавши до отриманої цифри 2 роки (тому що перші 2 роки життя в хвойних дерев колотівки не утворяться). Однак цей метод застосуємо у відносно молодих (до 50 років) насадженнях, у яких нижні колотівки на стовбурах ще не встигли цілком затягтися за рахунок вторинного приросту стовбура.

У більш старих хвойних і листяних лісах вік можливо визначити тільки шляхом підрахунку річних кілець. Для цього потрібно знайти повалене дерево і відпиляти його комель. У противному випадку необхідно користатися віковим буравом. Віковий бурав - прилад, що представляє собою порожню трубку з різьбленням на кінці. При укрученні його в дерево в порожнині трубки залишається керн, на якому і підраховують кількість річних кілець.

3. Визначення повноти (суми площ перетинів стовбурів у деревостої).

Цей показник виміряється за допомогою приладів, називаних повнотомірами. Найбільш простим є повнотомір Биттерлиха. Він являє собою дерев'яну рейку довжиною 1 м, до одного кінця якої прикріплена насадка шириною 2 см (мал.). Він може бути й інших розмірів, але відношення довжини приладу до ширини насадки повинне бути дорівнює 50:1.

Техніка визначення суми площ перетину зводиться до наступного. Приклавши вільний від насадки кінець приладу до ока і прийнявши яке-небудь помітне дерево за початок відліку, повертаються на 360°, візуючи через насадку стовбури навколишніх дерев на рівні грудей (1,3 м). Площа перетину кожного дерева, діаметр якого перекриває проріз насадки (кут візування), приймають за 1 м2, точно закриваючий проріз - за 0,5 м2. Інші дерева обліку не підлягають. Підрахована таким способом цифра і буде являти собою суму площ перетину дерев на 1 га.

 

Рис. Повнотомір Биттерлиха: а - схема приладу; б - принцип його роботи

 

Лісоустроители у своїй практиці часто користаються повнотоміром, що називається призмою Анучина (чи оптичним прицілом). Техніка роботи з цим приладом показана на мал.

 

 

Рис. Принцип роботи з призмою Анучина: а - дерева, що не враховуються; б - дерева, площа перетину яких приймається за 0,5 м2; у - дерева, площу перетину яких приймається за 1,0 м2

 

Точність результатів, отриманих за допомогою цих приладів, однакова.

Повнота буває абсолютної (у цьому випадку вона виміряється в квадратних метрах) і відносної (виміряється в частках одиниці, подібно зімкнутості). Вважається, що в нормально розвитих не пригноблених деревостоях відносна повнота дорівнює 1,0.

4. Визначення бонітету

Бонітет - важлива таксаційна характеристика, що показує одночасно і якість деревостою, і характер лісорослинних умов. Бонітет прийнятий визначати по якісній шкалі, на якій розрізняють наступні градації (у міру поліпшення лесорастительных умов і габітусу древостоя): Vб, Va, ІV, ІІІ, ІІ, Іа, Іб. З формальної точки зору бонітет - це залежність висоти від віку.

Визначається він по бонітировочних шкалах. Табл. 1 являє собою загальнобонітировочну шкалу для соснових деревостоїв центра європейської частини Росії.

 

Таблиця 1. Шкала бонітетів для оцінки продуктивності соснових насаджень

5. Визначення запасу деревостою

Найбільш точні методи визначення запасу засновані на рубанні й обмірюванні модельних дерев. Зрозуміло, що в геоботанічній практиці вони не застосовані.

Менш точний, але більш щадить спосіб - визначення запасу по номограмах і таблицям. У цьому випадку він визначається з урахуванням висоти і повноти деревостою. На мал. приводиться номограма, запропонована академіком М.П. Анучиним. Техніка визначення запасу по ній дуже проста. На лівій шкалі знаходимо значення висоти відповідної деревної породи. На другій шкалі праворуч - значення повноти деревостою. З'єднавши ці значення прямої, визначаємо значення запасу в крапці перетинання її зі шкалою запасу. Так, якщо сосновий деревостій має висоту 25 м і повноту 20 м2, його запас дорівнює 225 м3. У змішаному насадженні в такий спосіб визначають запас кожної породи.

 

 

Рис. Номограма для визначення складу і запасу деревостоїв

 

Табличні методи засновані на використанні стандартних таблиць сум площ перетинів і запасів (табл. 2, 3).

 

 

Таблиця 2. Стандартна таблиця для визначення сум площ перетинів соснових деревостоїв при повноті 1,0, м2

Таблиця 3. Стандартна таблиця для визначення запасів соснових деревостоїв при повноті 1,0 м3


Заняття №3.

Опис поновлення

 

Порода Склад (у десятих частках) Рясність Висота, см Вік Походження (насінне, порослеве) Стан (життє-вості)
               

 

Загальні зауваження________________________________________________________

 

Опис підліска

 

Порода Склад Висота Н, м Стан (життєвість) Фенофаза  
перева-жаюча max.
             

 

Загальні зауваження________________________________________________________

 

Опис надґрунтового покриву

Загальний характер__________________________________________________________

Ступінь покриття у відсотках ________________________________________

Поділ на яруси, їхня висота й характер__________________________________________________________

Мікроугруповання, їхній зв'язок з тими або іншими умовами (характер мікрорельєфу, з висвітлення, розвиток підстилки й т.д. ) і склад всіх їхніх ярусів (включаючи й деревний)_______________________________________

 

Назва рослини Рясність Покриття, % Життєвість Фенофаза Загальні зауваження
             

 

Мохово-лишайниковий покрив на поверхні ґрунту (ступінь покриття в %, потужність живого й мертвого шару)__________________________________

Позаярусна рослинність (ліани й епіфіти, указати склад і рясність)__________________________________________________________

Аспект чагарниково-трав'яного й мохово-лишайникового покривів (фізіономічна характеристика)_______________________________________

Загальні зауваження для всього співтовариства (типовість співтовариства, його динаміка, вузловий або короткочасний характер, господарська оцінка)____________________________________________________________

__________________________________________________________________

 

Підпис______________________________________________________

 

Заняття №4.

Хід роботи

Питання для контролю

1. Світло як екологічний фактор. Групи деревних рослин по відношенню до інтенсивності освітлення.

2. Тепло-важливіший екологічний фактор. Класифікація дерев.

3. Основні екологічні групи деревних рослин за відношенням до вмісту води в атмосфері і ґрунті.

4. Газовий склад атмосфери. Вплив вітру на рослини.

5. Класифікація деревних рослин за санітарно-гігієнічними властивостями.

6. Перелічити димо- та газостійкі види деревних порід.

 


Заняття №5.

Хід роботи

Охарактеризувати інтродуковані на Україну лісові породи. Оформити у вигляді таблиці.

Таблиця – Характеристика деревних рослин-інтродуцентів

 

Вид Географічне поширення Висота, м/ Швид-кість росту Форма стовбура, кора Листки Цвітіння Плодо-ношення Народно-господарське значення
                   

 

 

Питання для контролю

1. Дати визначення термінів «інтродукція», «акліматизація», «натуралізація».

2. Методи акліматизації лісових культур.

3. Навести приклади інтродукованих на Україні видів дерев, які використовуються у лісовому господарстві. Їх народногосподарське значення.

 


Заняття №6.

Хід роботи

Завдання 1. Використовуючи спеціальні таблиці-визначники, визначити вид деревних рослин. Записати схему визначення по кроках, а також формулювання відповідних тез (антитез) у вигляді наступної таблиці.

 

Таблиця – Хід визначення деревної породи за пагонами у без листяному стані.

Вид Хід визначення Характеристика
     

 

Завдання 2. Замалювати пагони з бруньками видів деревних порід, які вивчаються. На рисунках позначити: верхівкову та бічні бруньки, листковий рубець, листковий слід.

 

Питання для контролю

1. Дати визначення термінам «листковий рубець», «листковий слід», «листкова подушечка».

2. Охарактеризувати наступні варіанти розташування бруньок на пагоні: чергові, супротивні, серійні, розташовані спірально та дворядно.

3. Що таке голі та лускуваті бруньки.

4. Наведіть приклади, у яких рослин може бути 1 листковий слід та багато листкових слідів.

5. Наведіть приклади, у яких рослин може бути 2-3 луски на бруньці та 2-4 луски на бруньці.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЛабораторНИХ ЗАНЯТЬ

З ДИСЦИПЛІНИ “Лісове господарство”

 

 

кафедра садово-паркового господарства та генетики рослин

0401 „Екологія та охорона навколишнього середовища”,

7. 040102 „Екологія та охорона навколишнього середовища”, спеціаліст

8. 040102 „Екологія та охорона навколишнього середовища”, магістр

 

Запоріжжя 2010

Заняття №1, 2.

Тема. ТАКСАЦІЯ ДеРЕВОСТОю

1. Визначення висоти деревостою.

На практиці зручні виміри неприступних відстаней за допомогою нескладного пристосування, що представляє собою дві планки чи два стрижні, закріплені під прямим кутом так, що довгий стрижень qn розділений коротким pm у відношенні 1/0,5. Велика частина qm довгого стрижня при цьому дорівнює короткому стрижню pm, з яким вона утворить рівносторонній прямий кут. Відстань ВР позначимо через b. За допомогою схилу довгу частину qn пристосування установлюємо вертикально, як показано на мал. 42, і візуємо з крапки В так, щоб крапки р, q і A виявилися на одній лінії. Довжина відрізка а звичайно дорівнює відстані від землі до рівня очей спостерігача. Висота дерева h дорівнює b + а. Якщо відстань ВР через рельєф місцевості вимірити важко, то на місці першого візування роблять оцінку, повертають прилад короткою частиною довгого стрижня нагору і роблять друге візування з крапки D. Відстань DB позначимо через d, висота об'єкта буде дорівнює H = d + a.

Розміри пристосування-висотоміра можуть бути різними: чим вони більше, тим точність визначення буде вище. Мінімальні розміри: довжина великого стрижня - 150 мм, короткого - 100 мм.

На мал. дана схема визначення висоти за допомогою іншого пристосування - квадрата з фанери, чи картону оргскла розміром не менш 250х250 мм. На одному з кутів прикріплений схил, довжина якого ледве більше діагоналі квадрата. Виробляється візування з довільної крапки на крапку А уздовж однієї зі сторін квадрата. Позначимо довжину відрізків: Кр через b, qn через d, pq через f, висоту дерева через h. Висота дерева на схемі дорівнює: h = bd/f+a. (1)

Сторону квадрата QW, по якій рухається грузик виску, рекомендується розмітити міліметровими розподілами. При розрахунку по формулі (1) спочатку варто одержати відношення d/f, на яке помножити довжину відрізка KP, потім додати до нього відрізок а - висоту крапки візування. Точність визначення висоти по цьому способі також зростає при збільшенні розміру квадрата-висотоміра.

На мал. також приведена схема приблизного визначення висоти за допомогою записної книжки й олівця, що вставляється в корінець плетіння. Виробляється візування з довільної крапки так, щоб кут книжки р, кінець олівця q і вершина дерева А були на одній лінії. Позначимо довжину відрізків рк через b, qn через d, рn через f. Висота дерева h дорівнює: h = bd/f + a.

При візуванні варто утримувати книжку у вертикальному положенні, бажано за допомогою виску.

На мал. приведена і схема виміру висоти об'єкта за допомогою тичини ВР, що за допомогою схилу установлений вертикально в довільній крапці. Позначимо довжину відрізків n через b, Вр через d, np через f. Обумовлена висота дерева h дорівнює: h = bd/f+a.

Якщо мається хоча б простий прилад для виміру кутів, то висоту об'єкта можна визначити по формулі h = btga + a, що дозволить обійтися без тичини.

 

Рис. Вимір висоти об'єктів за допомогою двореечного висотоміра (1), квадрата зі схилом (2), записної книжки й олівця (3) і тичини (4)

 

2. Визначення віку деревостою.

У хвойних порід вік можна визначити шляхом підрахунку колотівок, додавши до отриманої цифри 2 роки (тому що перші 2 роки життя в хвойних дерев колотівки не утворяться). Однак цей метод застосуємо у відносно молодих (до 50 років) насадженнях, у яких нижні колотівки на стовбурах ще не встигли цілком затягтися за рахунок вторинного приросту стовбура.

У більш старих хвойних і листяних лісах вік можливо визначити тільки шляхом підрахунку річних кілець. Для цього потрібно знайти повалене дерево і відпиляти його комель. У противному випадку необхідно користатися віковим буравом. Віковий бурав - прилад, що представляє собою порожню трубку з різьбленням на кінці. При укрученні його в дерево в порожнині трубки залишається керн, на якому і підраховують кількість річних кілець.

3. Визначення повноти (суми площ перетинів стовбурів у деревостої).

Цей показник виміряється за допомогою приладів, називаних повнотомірами. Найбільш простим є повнотомір Биттерлиха. Він являє собою дерев'яну рейку довжиною 1 м, до одного кінця якої прикріплена насадка шириною 2 см (мал.). Він може бути й інших розмірів, але відношення довжини приладу до ширини насадки повинне бути дорівнює 50:1.

Техніка визначення суми площ перетину зводиться до наступного. Приклавши вільний від насадки кінець приладу до ока і прийнявши яке-небудь помітне дерево за початок відліку, повертаються на 360°, візуючи через насадку стовбури навколишніх дерев на рівні грудей (1,3 м). Площа перетину кожного дерева, діаметр якого перекриває проріз насадки (кут візування), приймають за 1 м2, точно закриваючий проріз - за 0,5 м2. Інші дерева обліку не підлягають. Підрахована таким способом цифра і буде являти собою суму площ перетину дерев на 1 га.

 

Рис. Повнотомір Биттерлиха: а - схема приладу; б - принцип його роботи

 

Лісоустроители у своїй практиці часто користаються повнотоміром, що називається призмою Анучина (чи оптичним прицілом). Техніка роботи з цим приладом показана на мал.

 

 

Рис. Принцип роботи з призмою Анучина: а - дерева, що не враховуються; б - дерева, площа перетину яких приймається за 0,5 м2; у - дерева, площу перетину яких приймається за 1,0 м2

 

Точність результатів, отриманих за допомогою цих приладів, однакова.

Повнота буває абсолютної (у цьому випадку вона виміряється в квадратних метрах) і відносної (виміряється в частках одиниці, подібно зімкнутості). Вважається, що в нормально розвитих не пригноблених деревостоях відносна повнота дорівнює 1,0.

4. Визначення бонітету

Бонітет - важлива таксаційна характеристика, що показує одночасно і якість деревостою, і характер лісорослинних умов. Бонітет прийнятий визначати по якісній шкалі, на якій розрізняють наступні градації (у міру поліпшення лесорастительных умов і габітусу древостоя): Vб, Va, ІV, ІІІ, ІІ, Іа, Іб. З формальної точки зору бонітет - це залежність висоти від віку.

Визначається він по бонітировочних шкалах. Табл. 1 являє собою загальнобонітировочну шкалу для соснових деревостоїв центра європейської частини Росії.

 

Таблиця 1. Шкала бонітетів для оцінки продуктивності соснових насаджень

5. Визначення запасу деревостою

Найбільш точні методи визначення запасу засновані на рубанні й обмірюванні модельних дерев. Зрозуміло, що в геоботанічній практиці вони не застосовані.

Менш точний, але більш щадить спосіб - визначення запасу по номограмах і таблицям. У цьому випадку він визначається з урахуванням висоти і повноти деревостою. На мал. приводиться номограма, запропонована академіком М.П. Анучиним. Техніка визначення запасу по ній дуже проста. На лівій шкалі знаходимо значення висоти відповідної деревної породи. На другій шкалі праворуч - значення повноти деревостою. З'єднавши ці значення прямої, визначаємо значення запасу в крапці перетинання її зі шкалою запасу. Так, якщо сосновий деревостій має висоту 25 м і повноту 20 м2, його запас дорівнює 225 м3. У змішаному насадженні в такий спосіб визначають запас кожної породи.

 

 

Рис. Номограма для визначення складу і запасу деревостоїв

 

Табличні методи засновані на використанні стандартних таблиць сум площ перетинів і запасів (табл. 2, 3).

 

 

Таблиця 2. Стандартна таблиця для визначення сум площ перетинів соснових деревостоїв при повноті 1,0, м2

Таблиця 3. Стандартна таблиця для визначення запасів соснових деревостоїв при повноті 1,0 м3


Заняття №3.

Тема. опису лісового фітоценозу

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.81.28.94 (0.029 с.)