Захист від виробничого шуму та вібрацій

Називають джерела шуму та вібрації, дають характеристику їх параметрів, яку можна отримати у відділах охорони праці підприємств, науково–дослідних інститутів та вузів під час проходження переддипломної практики. Допустимі значення шуму і вібрацій необхідно порівняти із санітарними нормами згідно ДСН 3.3.6.037–99 і ДСН 3.3.6.039–99. У роботах має бути розроблено комплекс заходів попередження, зниження та захисту від шуму і вібрації. За необхідністю передбачають індивідуальні засоби захисту, обумовлюють режим праці та відпочинку працюючих, а також вказують засоби контролю параметрів шуму та вібрацій.

Електромагнітні поля та лазерні випромінювання

Вказують джерела, що генерують або споживають енергію високих та надвисоких частот і лазерних випромінювань, режим їх роботи, називають гігієнічні норми згідно з ГОСТ 12.1.006–84 і СНиП 5804–91. Виходячи з характеристик джерел електромагнітних і лазерних випромінювань, підбирають і розробляють засоби захисту персоналу від цих небезпечних і шкідливих факторів (захист часом, відстанню, екранами, засобами індивідуального захисту). Дають оцінку прийнятим заходам і називають засоби контролю електромагнітних та лазерних випромінювань.

Випромінювання

Іонізуючі випромінювання – перераховують джерела, види випромінювань згідно з НБР–76 і ОСП 72-87. У разі необхідності розраховують можливі дози опромінення персоналу на робочих місцях і порівнюють із санітарними нормами. Враховуючи вид і характеристики випромінювань розробляють заходи захисту персоналу, обмеженої категорії населення краю, області, країни. Оцінюють заходи і вибирають засоби контролю іонізуючих випромінювань.

Інфрачервоне випромінювання – описують можливі або дійсні джерела випромінювань і вказують значення його інтенсивності та гігієнічні норми згідно з ОСТ 12.4.123–83. На основі аналізу небезпечності (ДСН 3.3.6.042–99) даного виробничого фактора, згідно з правилами безпеки і промислової санітарії галузі ( ДНАОП 0.031–1.23–82), в роботі передбачають заходи іонізуючого шкідливого впливу ІЧ – випромінювань на працюючих, засоби захисту та прилади контролю параметрів ІЧ – випромінювання.

Ультрафіолетове випромінювання — вказують джерела випромінювання, санітарні норми та прийняті заходи захисту людей від даного шкідливого фактору згідно з СН 455–88 (ДНАОП 0.03–3.17– 88).

Електробезпека

Називають можливі травмонебезпечні місця причини ураження людей електричним струмом (у результаті впливу дотику до відкритих струмопровідних елементів обладнання, що опинилися під напругою в результаті порушення ізоляції, а також ураження кроковою напругою та через електричну дуту).

Надають характеристику мережі живлення з назвою числа фаз, провідників, виду струму, напруги, частоти струму, режиму нейтралі. В разі необхідності розраховують силу струму, що проходить через тіло людини у разі усіх можливих вмикань в електричний ланцюг при одно – і двофазному, а також при одно – і двополюсному дотику до струмопровідних елементів, що перебувають під напругою при замкненій фазі на корпус обладнання або на землю, в разі дотику до обірваного і лежачого на землі дроту повітряної лінії електропередач.

У розрахунках струмів, при проходження через тіло людини, опір тіла приймають для випадку двофазного або двополюсного включення — 1 кОм, для решти випадків – 2...4 кОм. Розрахункове значення струмів порівнюють з гранично допустимим, згідно з ГОСТ 12.1.038–82 і роблять висновок про ступінь безпечності експлуатації електроустановок.

Слід назвати речовими, матеріали, відходи виробництва, елементи обладнання, які електризуються в процесі виробництва; в окремих випадках (при інженерній розробці захисту від статичної електрики) необхідно розрахувати згідно з ПБЕ–86 приміщення цехів, лабораторних установок класифікують за ступенем небезпеки ураження електричним струмом. Безпека експлуатації електрообладнання досягається системою організаційних і технічних засобів, які забезпечують безпеку в нормальному режимі роботи електроустановок та в аварійному їх стані. Вибравши і описавши захисні заходи в електроустановках необхідно вказати величину, прилад та періодичність контролю опору робочої ізоляції, захисного заземлення (петлі фаза нуль), передбачити заходи попередження електризації речовин і накопичення зарядів статичної електрики, а також прилади контролю параметрів останніх.

Безпека технологічних процесів та обслуговування обладнання

Тут необхідно зазначити небезпечні технологічні процеси та обладнання, провести можливі відхилення від нормального протікання процесів і причин, що їх викликали, а також вірогідні небажані наслідки порушень нормального режиму роботи технологічного обладнання, роботи на висоті, у закритих об'ємах, а також особливості обслуговування апаратів, обладнання на відкритих площадках, технологічних трубопроводів, посудин, що працюють під тиском.

Доцільно назвати робочі параметри технологічного обладнання: продуктивність, тиск, а також вказати небезпечні моменти при його зупинці та пуску. Під час виконання експериментальної частини НДР дипломники виявляють небезпеку роботи в лабораторіях та кабінетах ОТ, на дослідних установках. Безпеку технологічних процесів та обладнання передбачають на основі результатів аналізу потенційно небезпечних технологічних процесів і обладнання, можливих відхилень їх від нормального режиму роботи. Відповідно до технологічного регламенту, правил безпеки та промислової санітарії розробляють заходи забезпечення здорових і безпечних умов праці на об’єкті, що проектується.

Передбачають заходи безпеки при зупинці (пуску) технологічного обладнання (ліній); заходи, які спрямовані на безпечну експлуатацію місткостей, апаратів, що працюють під тиском, роботі в закритих об'ємах, на висоті тощо.

Атестація робочих місць

Дипломники, які виконують науково–дослідні роботи, проводять атестацію робочих місць в лабораторіях, на дослідних установках, у дисплейних класах, кабінетах ОТ. Методику атестування робочих місць і обробки одержаних даних наведено в дод. 1–3. Результати атестації оформляють у вигляді Карти умов праці в тексті пояснювальної записки.

Висновки за результатами атестації робочих місць

Згідно з [8] робоче місце атестується; підлягає раціоналізації або ліквідуванню.

На робочих місцях, які підлягають раціоналізації, необхідно встановити причину невідповідності умов праці існуючим нормам і розробити або рекомендувати методи та засоби усунення таких невідповідностей. При аналізі причин невідповідності факторів умов праці нормованим значенням і розробці рекомендацій (заходів) для їх нормалізації слід керуватися вимогами ДСН, ГОСТ, СН та іншими нормативно–технічними документами.

Пожежна безпека

Підрозділ необхідно почати коротким аналізом вірогідних місць і причин загоряння та вибухів на об'єкті, що проектується. При цьому необхідно вказати місце, горючий матеріал, окисник, можливе джерело запалювання в межах дільниці, цеху, виробництва, що проектується. Дати оцінку пожежо– і вибухонебезпечності об'єкта і визначити його категорію по обладнанню блискавкозахисту згідно з СН 305–77. Одержані дані рекомендується
занести до табл. 1.3.

Роботою передбачають будівельні заходи пожежної безпеки (ступінь вогнестійкості будівель, число і ширина запасних виходів із приміщень та будівель, протипожежні розриви між будівлями, протипожежні перепони, легко-скидні конструкції вибухонебезпечних будівель тощо).

У роботах повинні бути вказані протипожежні заходи в технологічних процесах виробництв (герметизація апаратів і комунікацій, обладнання для боротьби із статичною електрикою, флегматизація речовин, автоматизація процесів, заміна горючих речовин і матеріалів негорючими, деталі обладнання та інструменту, що не іскряться та ін.). Слід також розробити заходи пожежної безпеки внутрішнього обладнання будівель (систем опалення, вентиляції та кондиціювання повітря, електричного обладнання тощо), а також протипожежні пристрої (протипожежне водопостачання, блискавкозахист, пожежний зв'язок та системи електричної пожежної сигналізації, автоматичні установки пожежогасіння), кількість і тип ручних вогнегасників.

Таблиця 1.3. Показники пожежо– і вибухонебезпечності речовин та матеріалів. Класифікація виробництва щодо пожежо– і вибухонебезпечності та влаштування блискавко–захисту

Назва дільниць, приміщень, зовнішніх установок

Речовини, що мають обіг у виробн. ГОСТ

Агрегатний стан речов. в норм. умовах

Горючість, займистість

Показники пожежо– і вибухо небезпеч ності, ^оС

Межа запалення

Вибухо- небезпені суміші з повітрям

Вогнегасні засоби

Категорія приміщення за ОНТП 24–86

Клас приміщення /зона/ і зовнішніх установок згідно з ПБЕ

Категорія об’єкта і тип зони захисту щодо влаштуванню блискавко захисту згідно з СН 305–77

Температура спалаху

Температура займання

Температура самозаймання

% об’ємних

мг/м^3

Категорія

Група

Додатки

Додаток 1

Карта умов праці на робочому місці

Підприємство……………………………………………………

Виробництво…………………………………………………….Цех

Дільниця…………………………………………………………Професія

№ п/п	Фактори виробничого середовища	Норматив ГДР,ГДК	Фактичне значення	Ступінь шкідливості фактора Х–балів	Тривалість за зміну, Т	Шкідливість фактична, (Хфакт), балів
	Шкідливі хім. Речовини, мг/м^3 I клас небезпечності II III–IV
	Пил, мг/м^3
	Вібрація, дБ
	Шум, дБА
	Інфразвук, дБ
	Іонізуюче випромінювання: Радіочастотний діапазон, В/м, А/м, Вт/м^2 Діапазон промислової частоти, В/м, А/м, оптичний діапазон (лазерне випромінювання), Дж/см^2
	Ультразвук, дБ
	Мікроклімат у приміщенні: Температура повітря, ˚С Швидкість руху повітря, м/с Відносна вологість повітря, %
	Інфрачервоне випромінювання, Вт/м^2

 

	Температура зовнішнього повітря при роботі на відкритому повітрі, ˚С
	Біологічні фактори, ГДК
	Важкість праці: Динамічна робота Статичне навантаження Робоча поза нахил тулуба Переміщення в просторі
	Напруженість праці: Увага Напруженість аналізаторних функцій Монотонність Змінність

 

Сума значень факторів виробничого середовища, () балів

Розмір доплати за умови праці, %

Відповідальний за заповнення карти

Дата заповнення