Вплив коагулянтів та антикоагулянтів на систему крові

Матеріали: 0,9%-й розчин натрію хлориду, 3%-й розчин натрію цитрату, гепарин, 5% розчин кальцію хлориду, 5%-й розчин амінокапронової кислоти.

Завдання:

На 5 парафінованих скла нанести по 3 краплі розчинів: (1) хлориду натрію, (2) натрію цитрату, (3) гепарину, (4) кальцію хлориду, (5) амінокапронової кислоти. В скекла внести по 1 краплі крові та фіксують час. Тонким скляним гачком визначити час появи ниток фібрину. Оформити протокол у формі таблиці.

 

Дослід 2

Вплив амінокапронової кислоти на фібриноліз

Матеріали: плазма крові

Завдання:

1. В пробірку внести 0,5 мл плазми, 8 мл води та 0,15 мл оцтової кислоти. Вітримують 30 хв. при 4⁰ С. Потім суміш центрифугують на протязі 5 хв. при 1500 об/хвилину. Надосадну рідину вилучити. Осад розчинити в 5 мл боратного буферу, помістити на водяний нагрівник за температурою 37⁰ С на 2 хв. та додати 0,5 мл розчину кальцію хлориду. Через кілька хвилин у пробірці утворюється згусток фібрину. Фіксують час, необхідний для повного лізісу згустку.

 

2. Виконати методику згідно наведеної таблиці.

 

Матеріали / проби	Проба 1	Проба 2	Проба 3
Кров цільна	0,01 мл	0,01 мл	0,01 мл
Амінокапронова кислота	-	0,1 мл	-
0,04%-й розчин амоніаку.	-	-	2 мл
Інкубація 30 хв. при 37^0С	+	+	+
0,9%-й натрію хлорид	0,5 мл	0,5 мл	-
Вилучити згустки
0,04%-й розчин амоніаку	1,5 мл	1,5 мл	-

 

Вимірюється оптична густина на ФЕК та визначається за формулою:

 

А – оптична густина гемоглобину;

В – оптична густина контролю.

 

Контрольні питання

1. Поняття про коагулянти, антикоагулянти та засоби, що впливають на еритропоез.

2. Класифікація засобів,що впливають на систему крові.

3. Механізм процесу зсідання крові.

4. Фармакодинаміка: коагулянтів, антикоагулянтів та засобів, що впливають на еритропоез

6. Показання до застосування: коагулянтів, антикоагулянтів та засобів, що впливають на еритропоез.

7. Побічна дія: коагулянтів, антикоагулянтів та засобів, що впливають на еритропоез.

8. Протипоказання до застосування коагулянтів, антикоагулянтів та засобів, що впливають на еритропоез.

9. Фармакобезпека при використанні: коагулянтів, антикоагулянтів та засобів, що впливають на еритропоез.

10. Зрівняльна характеристика препаратів: хлорид кальцію, амінокапронова кислота, гепарин, натрію цитрату.

Лабораторна робота № 7

Антибіотики

Мета: На підставі експериментів in vitro засвоїти фармакологію антибіотиків.

Теоретична частина

Класифікація антибіотиків

І. β-лактами 1. Пеніциліни 1.1.Природні, напівсинтетичні 1.2.Антистафілококові 1.3.Широкого спектра дії 1.4.Антисиньогнійні

2. Цефалоспорини (І-ІV покоління) 3. Карбапенеми ІІ. Глікопептиди ІІІ. Поліміксини ІV.Граміцидин V.Циклосерин VI.Протигрибкові антибіотики полієнового ряду

VII. Макроліди VIII.Тетрацикліни IX.Лінкозаміди X.Хлорамфенікол XI. Фузидини XII.Аміноглікозиди (І-ІІІ покоління)

 

Пеніцилини

Природні	Напівсинтетичні
Короткої дії та депо-препарати^1	Антистафіло-кокові	Широкого Спектра дії	Антисиньо- гнійні	Комбіновані препарати
Бензилпеніциліну натрієва, калієва солі Бензатин^1 Біцилін-5^1	Оксацилін Клоксацилін Флуклокса-цилін	Ампіциліну тригідрат Пенамецилін Бакампіцилін	Карбеніцилін Тикарцилін Піперацилін	Ампіцилін+ Сульбактам Амоксицилін+ Клавуланова кислота Ампіокс

Цефалоспорини

 

І покоління	ІІ покоління	ІІІ покоління	ІV покоління
Цефапірин Цефадроксил Цефрадин Цефалотин	Цефуроксим Цефаклор Цефотетан Цефамандол Цефметазол	Цефтриаксон Цефобід Цефодизим Цефтибутен Цефтизоксим	Цефепім Цефпіром

 

Карбапенеми та монобактами

Карбапенеми	Монобактами
Іміпенем-циластатин Меропенем	Азтреонам

Тетрацикліни

Природні	Напівсинтетичні
Тетрациклін Окситетрациклін	Доксициклін (вібраміцин) Метациклін Міноциклін

Макроліди та азаліди¹

І покоління	ІІ покоління	Комбінації тетрациклінів та макролідів
Еритроміцин Олеандроміцин	Джозаміцин Рокситроміцин Спіраміцин Азитроміцин^1 Кларитроміцин	Зинерит^1 Олететрин Ерициклін

Аміноглікозиди

І покоління	ІІ покоління	ІІІ покоління	Комбініровані засоби
Стрептоміцин Мономіцин Канаміцин	Гентаміцин	Амікацин Тобраміцин Нетилміцин Фраміцетин	Кремген

Антибіотики різних груп

Лінкозаміди	Фузидини	Хлорам-феніколи	Рифам-піцини	Полімі-ксини	Фосфо-міцини	Інші препарати
Лінкоміцину г/х Кліндаміцин	Фузидієнова кислота	Синтоміцин Іруксол	Рифампі-цин	Полімі-ксину сульфат	Фосфо-міцин	Спектиноміцин

Експериментальна частина

Обладнання, реактиви та матеріали: штативи, пробірки, піпетки, колби, мірний посуд, предметні стекла, воронки, фільтрувальний папір, термостат, чашки Петрі, бактеріальні петлі, МПА, спиртові горелки, сірники, кристалізатори, розчин Люголю, генціан віолет, 96%-й етиловий спирт, розчин фуксину, лікарські засоби – бензилпеніциліну натрієва сіль, ампіокс, ампіцилін, гентаміцин, цефтриаксон, тетрациклін, азитроміцин, стрептоміцин, лінкоміцину г/х.

Дослід 1

Матеріали: пор. бензилпеніциліну натрієва сіль, капс. ампіокс, табл. ампіцилін

Завдання:

1. Залити розтоплений МПА (м’ясо-пептонний агар) в 3 стерильні чашці Петрі. Потім на застиглий агар за допомогою бактеріальної петлі виконати посів культури мікроорганізмів методом штриху, закрити кришкою, та помістити в термостат на 24 години при температурі 38⁰ С.

2. Після культування мікроорганізмів приготувати мікроскопічні мазки-препарати та ідентифікувати всі види мікробів, які виросли на МПА в чашках Петрі. Намалювати колонії на МПА в чашках Петрі. Рисунок діаметром – 10 см.

3. Обробити антибіотиком ідентифіковані культури мікроорганізмів рівно по всій площині чашці Петрі. Помістити в термостат при температурі 38⁰ С на 24 години.

4. Оцінити бактерицидний ефект кожного антибіотику за наявністю або відсутністю колоній мікробів. Якщо є наявність колоній мікробів, необхідно визначити їх кількість та ідентифікувати. Намалювати колонії на МПА в чашках Петрі. Рисунок діаметром 10 см.

5. Результати оформити у вигляді таблиці.

Антибіотик

Наявність (кількість колоній) або відсутність колоній мікрооганізмів

Бактерицидний ефект (-, +, ++)

 

Дослід 2