Аналіз ефективності використання основних засобів. Аналіз фондовіддачі та фактори її зміни.

Основним узагальнюючим показником використання ос­новних фондів є фондовіддача. Це відношення обсягу товарної продукції за аналізований період до середньорічної вартості основних виробничих фондів. Використовується також обернений показник — фон домісткість. Його розраховують як відношення середньорічної вартості основних вироб­ничих фондів до обсягу товарної продукції.

Перевагою показника фондомісткості є те, що його чисель­ник може бути розкладений на складові за окремими цехами і групами обладнання. Це дозволяє виявити вплив використання техніки на кожній виробничій ділянці на узагальнюючий показ­ник використання фондів.

Для узагальнюючої характеристики ефективності та інтенсивності використання основних засобів застосовують такі показники:

1. Фондовіддача основних засобів: відношення вартості реалізованої (виробленої) продукції до середньорічної вартості основних засобів:

Фв = ТП (Q) (Ф.2р.2000)

      Ф ср (Ф.1р.1010(п.р.+к.р):2)

2. Фондомісткість: відношення середньорічної вартості основних засобів до вартості реалізованої (виробленої) продукції за звітний період

Фв = Фср (Ф.1р.1010(п.р.+к.р):2)

      ТП (Q) (Ф.2р.2000)

3. Рентабельність фондів (фондорентабельність): відношення прибутку від основної діяльності до середньорічної вартості основних засобів

        Фр = Пр (Ф.2р.2350)

    Фср (Ф.1р.1010(п.р.+к.р):2)     

4.

,

де   Ф – фондовіддача;

       К – коефіцієнт використання виробничої потужності;

       Ц – ціна одиниці продукції;

ВОФ – вартість основних фондів.

 

5. Фондовіддача активної частини основних засобів: відношення вартості виробленої продукції до середньорічної вартості активної частини основних засобів

6. Відносна економія основних фондів:

Е оз = ОЗ₁ – ОЗ₀ * І вп, де

ОЗ₀, ОЗ₁ - середньорічна вартість основних засобів у відповідно базисному та звітному роках;

Івп – індекс обсягу валового виробництва продукції.

При визначенні фондовіддачі і фондомісткості обсяг про­дукції обчислюється у вартісних, натуральних та умовних вимір­никах. Основні виробничі фонди визначаються відповідно до вар­тості, зайнятої площі або в інших вимірниках, причому до уваги береться їх середній хронологічний розмір за аналізований пері­од (як правило — середньорічний).

Більш точно використання основних виробничих фондів відображає показник фондовіддачі, розрахований виходячи з обсягу продукції у натуральному вираженні. Проте натуральні та умовно-натуральні виміри обсягу продукції використовують­ся лише на підприємствах, що випускають продукцію одного виду, або продукцію, яку можна привести до одного виду.

Для більшості підприємств, що виготовляють широкий спектр виробів, зведені показники фондовіддачі розраховують­ся виходячи з обсягу продукції у вартісному виразі. При цьому, як правило, застосовується показник обсягу товарної продукції. Хоча можливе використання показників валової реалізованої продукції та ін.

У процесі аналізу вивчається динаміка фондовіддачі та фон­ домісткості, виконання плану за ними. З метою поглиблення аналізу ефективності використання основних фондів показник фондовіддачі визначається за всіма основними фондами, основ­ними фондами виробничого призначення, активною частиною основних фондів.

Розраховуючи фондовіддачу на основі вартісних показників, слід привести всі вихідні дані до порівнюваного вигляду. Обсяг продукції необхідно скоригувати на зміну оптових цін та струк­турні зрушення, а вартість основних фондів — на їх переоцінку. На зміну рівня вартісного показника фондовіддачі впливає ряд чинників різного рівня:

— чинники 1-го рівня — зміна частки активної частини фондів у їх загальній сумі та зміна фондовіддачі активної части­ни фондів;

— чинники 2-го рівня — зміна структури, часу роботи та середньогодинного виробітку технологічного обладнання;

— чинники 3-го рівня — заміна обладнання та його модерн­ізація.

Розрахунок впливу чинників 1-го рівня на фондовіддачу можна провести за допомогою способу абсолютних різниць. Вплив зміни частки активної частини основних фондів розра­ховується за формулою:

DФВ = (ПД_Аф- ПД_Апл) х ФВ_Апл,

де DФВ — зміна фондовіддачі;

ПД_дф, ПД_Апл — частка активної частини основних фондів у загальній їх сумі фактично та за планом;.

ФВ_Апгі — фондовіддача активної частини фондів за планом.

Вплив зміни фондовіддачі активної частини основних фондів розраховується за формулою:

DФВ = ПД_Афх(ФВ_Аф-ФВ_А),

де ПД_Аф — частка активної частини основних фондів у загальній їх сумі фактично;

ФВ_Аф, ФВ_Апі — фондовіддача активної частини фондів фак­тично та за планом.

Фондовіддача активної частини фондів (якщо цією части­ною вважати лише технологічне обладнання) залежить від структури технологічного обладнання, часу його роботи, середньогодинного виробітку (чинники 2-го рівні). Тобто її можна по­дати у вигляді формули:

ФВ_А = К х Тод х ГВ/ОВО_д,

де К — кількість одиниць технологічною обладнання;

Т_од — час роботи одиниці обладнанню;

ГВ — середньогодинний виробіток обладнання;

ОВФ_Д — вартість активної частини основних виробничих фондів.

 

Час роботи обладнання можна подати таким чином:

Т_0Д = Д х К_зм х Т_зм, _Де

Д — кількість днів роботи;

 К_зм — коефіцієнт змінності;

Т_зм — середня тривалість зміни.

 

У свою чергу, вартість активної частки основних виробни­чих фондів можна подати у вигляді добутку:

ОВФ_А = КхВ,де

К — кількість одиниць технологічного обладнання;

В — середня вартість одиниці технічного обладнання у порівнюваних цінах.

Враховуючи це, фондовіддача активної частини фондів може бути розрахована за формулою:

ФВ_А  =   (К х Д х Кзм х Т_зм х ГВ) /(К х В)  =  (Д х Кзм х Т зм х ГВ) / В.

 

Виходячи з наведеної моделі, розраховують вплив окремих чинників на зміну рівня фондовіддачі активної частини основ фондів. При цьому використовується прийом ланцюгових підстановок за наступним алгоритмом розрахунку:

1) визначається відхилення фактичного рівня фондовіддачі активної частини основних фондів від планового:

 

       DФВ = ФВ_Аф - ФВ_Апл;

 

      2) визначається умовна величина фондовіддачі активної частини основних фондів 1 (при фактичній середній вартості одиниці обладнання та планових інших складових формули):

ФВ_Аум1 = (Д_пл х К _{м пл} х Т _мпл х ГВ_пл) / В_ф;

 

      3) визначається умовна величина фондовіддачі активної ча­стини основних фондів 2 (при фактичній структурі обладнан­ня, фактичній кількості відпрацьованих днів та інших планових складових формули):

ФВ_Аум2 = (Дф х К _{м пл} х Т _{м пл} х ГВ_пл) / в_ф;

4) визначається умовна величина фондовіддачі активної ча­стини основних фондів 3 (при фактичній структурі обладнан­ня, фактичній кількості відпрацьованих днів, фактичному ко­ефіцієнті змінності та інших планових складових формули):

                  ФВ_Аум = (Д_фхК_змфхТ_змплхГВ_пл)/ В_ф;

 

5) визначається умовна величина фондовіддачі активної ча­стини основних фондів 4 (при фактичній структурі обладнан­ня, фактичній кількості відпрацьованих днів, фактичному ко­ефіцієнті змінності, фактичній середній тривалості зміни та пла­новому середньогодинному виробітку):

                  ФВ_Аум4 = (Д_ф хК_мфх Т_змфхГВ_пл)/(В_ф);

 

6) визначається вплив чинників на зміну фондовіддачі ак­тивної частини основних фондів:

а) структури обладнання: (ФВ_Аум1 - ФВ_Апл);

б) цілодобових втрат часу роботи обладнання: (ФВ_Аум2, - ФВ_Аум1);

в) коефіцієнта змінності роботи обладнання: (ФВ_Аум3 - ФВ_Аум2 ,);

г) тривалості зміни: (ФВ_Аум4 - ФВ_Аум3);

  д) середньогодинного виробітку: (ФВ_Дф - ФВ_Аум4).

Щоб дізнатися, як ці чинники вплинули на загальну фондо­віддачу всіх фондів, необхідно обсяг впливу кожного чинника на фондовіддачу активної частини основних фондів (розрахо­ваний за п. 6а — 6г) помножити на фактичну питому вагу актив­ної частини основних фондів у загальній сумі ОВФ.

Чинники 3-го рівня починають діяти у випадку впроваджен­ня заходів НТП, що призводять до заміни обладнання або його модернізації. У ході аналізу спочатку необхідно з'ясувати їх вплив на фондовіддачу активної частини основних фондів. Розраху­нок проводять за формулою:

DФВ_А= ( Ті х ГВ_н - Ті х ГВ_с) / ОВФ_Аф, де

Т — час роботи і-го обладнання з моменту введення до кінця звітного періоду;

ГВ_н, ГВ_с — виробіток продукції за одну машино-годину після і до заміни (модернізації) і-го обладнання.

Вплив чинників 3-го рівня на загальну фондовіддачу всіх  фондів визначається шляхом множення отриманого результату на фактичну питому вагу активної частини основних фондів у загальній сумі ОВФ.

У ході аналізу необхідно також з'ясувати вплив зміни величи­ни основних фондів та їх фондовіддачі на зміну обсягу виробниц­тва продукції. При цьому використовують прийом абсолютних різниць, врахувавши, що якісним чинником є фондовіддача. Щоб з'ясувати вплив зміни величини виробничих фондів на обсяги річного виробництва, необхідно відхилення від плану за їхньою середньорічною вартістю помножити на планову фондовіддачу. Щоб з'ясувати вплив зміни фондовіддачі на обсяги річного ви­робництва, необхідно її відхилення від плану помножити на фак­тичну середньорічну вартість основних виробничих фондів.

Фондовіддачу можна розрахувати як відношення валової реалізованої продукції, товарної продукції, валового прибутку, чистого прибутку до середньорічної вартості основних фондів (засобів).

Якщо в підприємстві виробляється промислова продукція, то при обчисленні фондовіддачі в розрахунок приймається вартість основних виробничих фондів.

Розглянемо приклад факторного аналізу фондовіддачі господарюючого суб’єкту

Показники	Мин. рік	Звіт. рік	Зміна
			(+, -)	%
1. Вартість валової реалізованої продукції, тис.грн. 2. Середньорічна вартість основних засобів, тис.грн. 3. Фондовіддача, грн (1/2)   4. Середньорічна чисельність робітників, чол. 5. Продуктивність праці, тис.грн. (1/4) 6. Фондоозброєність, тис.грн. (2/4)	1015   8880   0,11   222 4,6 40	1286   9847 0,13   235 5,5 41,9	+271   +967 +0,02   +13 +0,9 +1,9	26,7   10,8 18,2   5,8 19,7 4,7

 

Розрахунки показали, що ріст фондовіддачі на 18,2% відбувся внаслідок перевищення темпів росу вартості ВП над темпами росту середньорічної вартості основних засобів. Темп росту вартості валової продукції склав 26,7 %, а темп росту вартості основних засобів - 10,8%. Ступінь впливу кожного з названих факторів розраховується за допомогою факторного аналізу використовуючи прийом ланцюгових підстановок.

Ф⁰_в = 1015/8880 = 0,11

Ф^/_в = 1286/8880 = 0,14

Ф¹_в = 1286/9847 = 0,13

DФв (ВП) = 0,14 – 0,11= +0,03

DФв (ОЗ) = 0,13 – 0,14 = - 0,01

Фондовіддачу можна розглядати також як відношення продуктивності праці до рівня її фондоозброєності.

Фв = (ВП:чис.роб)/(ОЗ:чис.роб)

 

Фв⁰ = 4,6/40 = 0,11 DФв (Пр.П) = 0,14 - 0,4 = 0,03

Фв^/ = 5,5/40 = 0,14 DФв (ФОзб) = 0,13 - 0,14 = -0,01

Фв¹ = 5,5/41,9 = 0,13

ВИСНОВОК: З проведених розрахунків можна стверджувати, що фондовіддача загалом по підприємству зросла на 0,22 грн. Причиною цього стало зростання вартості валової продукції та середньорічної вартості основних засобів на 271 та 967 тис. грн. відповідно, в результаті чого фондовіддача за рахунок валової продукції збільшилася на 0,03 грн. А за рахунок середньорічної вартості основних засобів зменшилася на 0,01грн. Вирішальним фактором, який позитивно вплинув на підвищення фондовіддачі став ріст валової продукції в спів ставних цінах.

З даних таблиці ми можемо констатувати, що фондовіддача загалом по підприємству зросла на 0,22 грн. Причиною цього стало зростання продуктивності праці та фондоозброєності на 0,9 та 1,9 тис. грн. відповідно, в результаті чого фондовіддача за рахунок продуктивності збільшилася на 0,03 грн. А за рахунок фондоозброєності зменшилася на 0,01грн. Вирішальним фактором, який позитивно вплинув на підвищення фондовіддачі став ріст продуктивності праці

Для більш повного аналізу ефективності використання основних засобів визначимо взаємозв’язок величини середньорічної вартості основних виробничих фондів і норми прибутку (Таблиця 6.2).

 

Таблиця 6.2 - Вплив факторів на зміну фондорентабельності

Показники	Базисний рік	Звітний рік	Відхилення +, -
Фондорентабельність, %	0,54	0,52	-0,02
Чистий прибуток, тис. грн.	6,0	5,0	-1,0
Вартість основних виробничих фондів, тис. грн.	885,5	662,0	-223,5
Вартість оборотних фондів, тис. грн.	226,0	308,0	+82,0
Рентабельність фондів,%	0,54	0,52	-0,02
Відхилення рентабельності за рахунок зміни: -  ЧП - ОВФ -  ОбФ			-0,09 +0,11 -0,04

 

Нпр (план) = ЧП(план) / (ОФ(план) + ОбФ(план))*100% = 6/ (885,5 + 226)*100% = 0,54%

Нпр’ = ЧП (факт) / (ОФ (план) + ОбФ (план))*100% = 5 / (885,5 + 226)*100% = 0,45%

Нпр”= ЧП (факт) / (ОФ (факт) + ОбФ (план))*100% = 5 / (662 + 226)*100% = 0,56 %

Нпр (факт) = ЧП (факт) / (ОФ (факт)+ ОбФ (факт))*100% = 5/ (662 + 308)*100% = 0,52%

Нпр (ЧП) = Нпр’ - Нпр (план) = 0,45-0,54 = -0,09%

Нпр (ОФ) = Нпр” - Нпр’ = 0,56-0,45 = 0, 11%

Нпр (ОбФ) = Нпр (факт) – Нпр” = 0,52-0,56 = - 0,04%

Нпр = Нпр (ЧП)+   Нпр (ОФ) + Нпр (ОбФ) = -0,09 +0, 11 +(- 0,04) = -0,02

 

Розрахунки показали, що в звітному році показник фондорентабельності знизився порівняно з базисним періодом на 0,02%. Це відбулося внаслідок зменшення чистого прибутку на 1 тис. грн. та збільшення вартості оборотних фондів на 82 тис.грн., що обумовило зниження норми рентабельності на 0,09% та 0,04%, відповідно. При цьому, зменшення вартості основних фондів на 223,5 тис.грн. зумовило зростання показника фондорентабельності на 0,11%. Таким чином, вирішальним фактором, що негативно вплинув на зниження норми прибутку стало зменшення суми чистого прибутку підприємства.

Резервами підвищення ефективності використання фондів є:

Результативність використання основних виробничих фондів і виробничої потужності можна досягнути внаслідок наступних основних напрямків: