Значення, завдання й система інформаційного забезпечення аналізу фінансових результатів підприємства.

Кінцевим позитивним результатом господарської діяльності підприємства є прибуток. Прибуток — це грошовий дохід, утворений у результаті виробничо-господарської діяльності. Позитивний результат прибуток – є метою заради якої працює або принаймні повинно працювати підприємство.

Прибуток – це абсолютний показник ефективності діяльності підприємства, позитивна форма фінансових результатів у вигляді перевищення суми доходів на сумою витрат, які були понесені для отримання цих доходів, що в майбутньому формує фінансові ресурси підприємства та держави.

Прибуток виконує такі основні функції:

1. оцінки підсумків діяльності підприємства

2. розподілу (розподілу доходу між підприємством і державою, підприємством і його робітниками, між сферою виробництва і невиробничою сферою.)

3. джерела утворення фондів економічного стимулювання і соціальних фондів.

У сучасних умовах не слід віддавати перевагу одному тлумаченню прибутку. Необхідно розглядати різні ситуації його походження, які взаємно не виключають, а доповнюють одна одну.

Збиток – це певні втрати, шкоди, упущені вигоди підприємства у вигляді перевищення суми витрати, здійснених для отримання доходів, над сумою цих доходів.

Наявність збитку свідчить, що підприємство не враховує або ігнорує об’єктивні закони ринкової економіки. Іншими причинами появи збитку можуть бути порушення прав господарюючого суб’єкта, недоліки господарської діяльності, стихійні лиха тощо. Це негативно впливає на фінансовий стан підприємства і може призвести до банкрутства.

Перед аналітиками стоїть завдання спрогнозувати і розробити рекомендації щодо попередження появи та усунення збитків. Необхідно врахувати, що будь-які збитки є реальними резервами підвищення прибутку.

Отже, у зростанні прибутку зацікавлені як підприємство, так і держава. На підприємствах приріст прибутку досягається не лише завдяки збільшенню трудового внеску колективу підприємства, а й за рахунок багатьох інших факторів. Саме тому на кожному підприємстві необхідно систематично аналізувати формування, розподіл та використання прибутку. Цей аналіз має надзвичайно важливе значення і для зовнішніх суб’єктів (місцевих бюджетів, фінансових і податкових органів, банків).

Завдання аналізу фінансових результатів підприємства:

– аналіз обґрунтованості плану (прогнозу) досягнення фінансових результатів та систематичний контроль за виконанням планів одержання прибутку;

– аналіз, оцінка динаміки показників прибутку та рентабельності;

– виявлення факторів формування прибутку та визначення їхнього впливу на відхилення прибутку;

– вивчення напрямків і тенденцій розподілу прибутку;

– виявлення резервів покращення фінансових результатів діяльності підприємства та обґрунтування заходів щодо їх мобілізації.

Джерелами аналітичної інформації є плани економічного та соціального розвитку, фінансовий план (розрахунковий баланс доходів і витрат), бізнес-план, форми фінансової звітності № 1 «Баланс підприємства», №2 «Звіт про фінансові результати» (Звіт про сукупний доход), декларація про прибуток підприємства, матеріали маркетингових досліджень, Форма 21 «Звіт про реалізацію продукції», Форма 16 «Види продукції та їх розподіл».

 

2. Аналіз фінансових результатів від операційної діяльності та факторів, що впливають на їх рівень в цілому по підприємству. Аналіз фінансових результатів від реалізації продукції за окремими видами (виробів).

 

Фінансовий результат може бути: або позитивним - прибуток, або негативним - збиток.

Для аналізу фінансового результату за видами діяльності необхідно знати наступні визначення із стандартів бухгалтерського обліку П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів» і П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»:

Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою.

Основна діяльність – операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства й забезпечує основну частку його доходу.

Звичайна діяльність – будь-яка основна діяльність, а також операції, що забезпечують її, або виникають у результаті її проведення.

Прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Дохід – збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які приводять до росту власного капіталу.

Витрати – зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які приводять до зменшення власного капіталу.

Економічна вигода – це потенційна можливість одержання коштів від використання активів.

Активи – ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до одержання економічних вигід.

Інвестиційна діяльність – придбання й реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів коштів. (Наприклад, продаж основних засобів, прибуток від продажу акцій і ін.)

Фінансова діяльність – діяльність, що приводить до зміни розміру й складу власного й позикового капіталу підприємства. Наприклад, розміщення акцій, які приводять до збільшення власного капіталу, сплата дивідендів, створення боргових зобов'язань і ін.

Чистий дохід від реалізації продукції - визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів, знижок, вирахувань. (р. 2000)

Валовий прибуток (збиток) (Р.2090,2095) – розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції собівартістю реалізованої продукції, тобто р. 2000 – р. 2050

Операційні витрати включають в себе: адміністративні витрати (р. 2130), витрати на збут (р. 2150), інші операційні витрати (р. 2180)

Фінансовий результат від операційної діяльності (р. 2190) – визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат

Фінансовий результат від інвестиційної діяльності включає в себе наступні статті: інші фінансові доходи(р.2200), інші доходи (р. 2220), фінансові витрати (р.2250), втрати від участі в капіталі (р.2255), інші витрати (р. 2270)

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування(р. 2290, 2295) – визначається як алгебраїчна сума прибутку(збитку) від основної діяльності, фінансових та інших доходів(прибутків), фінансових та інших витрат(збитків). (р. 2190 +р.2000 + р.2220 + 2240 - р.2250 - р.2270)

     Чистий прибуток – визначається як різниця між різними видами доходів і витрат підприємства за звітний період.

Прибуток підприємства визначається відповідно до П(С)БО №3 «Звіт про фінансові результати». Кінцевий фінансовий результат - чистий прибуток визначається за встановленим алгоритмом.

У процесі аналітичного дослідження необхідно оцінити виконання плану по прибутках, який у ринкових умовах має не директивний, а прогнозний характер на найближчу перспективу. Такий план враховує реальні можливості підприємства отримувати прибутки, а отже, є інструментом перспективного аналізу. Контроль за виконанням плану необхідно здійснювати до та у ході здійснення операцій. Це вимагає налагодженої системи прогнозування обсягів реалізації і витрат. Загальна оцінка фінансового результату виконується за звітний період – рік, квартал. Для оцінки рівня показників фінансових результатів діяльності, крім планових завдань, використовуються дані фінансової звітності господарюючого суб'єкта за попередній період.

Показник «валовий прибуток» (різниця між виручкою від реалізації продукції та змінними витратами) широко застосовується в практиці зарубіжних фірм і дедалі ширшого застосування набуває в умовах становлення ринкової економіки на підприємствах України. Цей показник використовується для оцінки виконання програми виробництва; зіставляючи валовий прибуток з чистим прибутком, можна вивчити структуру витрат підприємства.

Валовий прибуток — це перевищення обсягу реалізованої продукції над змінними витратами. Відомо, що для підприємства змінні витрати — це витрати, які змінюються у зв’язку із зміною обсягів виробництва. Термін «валовий прибуток» є скороченим варіантом терміна «валовий прибуток, що забезпечує покриття постійних витрат і одержання прибутку».

Фінансовий результат (валовий прибуток або збиток від реалізації товарної продукції в цілому по підприємству) залежить від:

· обсягу реалізованої продукції

· ціни реалізованої продукції

· собівартість реалізованої продукції

· структури реалізованої продукції.

 

 

Таблиця 9.1 – Показники формування валового прибутку

Показники	План	Розрахункова	Факт
Чистий доход (виручка від реалізації)   (Форма 2 р. 035)	1791,2	1846,0	2335,4
Собівартість реалізованої продукції (Форма 2 Р. 040)	1031,7	1159,2	1085,4
Валовий прибуток (Форма 2 р. 050)	759,5	686,8	1250,0
Відхилення валового прибутку (факт - план)  в т.ч. за рахунок зміни:			+490,5
Обсягів реалізації	*	*	+23,5
Ціни реалізації	*	*	+489,4
Собівартості	*	*	+73,8
Структури реалізованої продукції	*	*	- 96,2

Визначаємо вплив факторів:

1) Визначаємо вплив зміни обсягів реалізації на відхилення фактичного валового прибутку від плану: 

для цього розраховуємо на скільки відсотків перевиконаний або недовиконаний план по чистому доходу (виручці від реалізації):

(Розрахункову ( умовну) суму чистого доходу порівнюємо з плановою) у відсотках і одержаний відсоток беремо від планового валового прибутку (баз. періоду) (при співставленні умовної та планової виручки будуть однакові ціни)

 ЧД ум: ЧД пл.. = 1846,0 / 1791,2*100 = 103,1 - обсяги реалізації продукції були перевиконані на 3,1 %

Кп – коефіцієнт перевиконання або недовиконання по обсягам реалізації

ВП пл. * К п = 759,5 *3,1 / 100 = + 23,5 тис. грн..

2) Визначаємо вплив зміни ціни реалізації на відхилення валового прибутку:

як різницю між фактичною сумою чистого доходу(виручки) та розрахунковою (умовною):

ЧД ф – ЧД ум = 2335,4 - 1159,2 = -+489, 4тис. грн.

3) Визначаємо вплив зміни собівартості реалізованої продукції на відхилення фактичного валового прибутку від плану. При цьому від фактичної собівартості віднімаємо умовну і результат беремо з протилежним знаком (якщо зростає собівартість, тобто відхилення з +, то сума валового прибутку на цю величину зменшується і, навпаки)

 С/в факт – С/в ум = 1085,4– 1159,2 = -73,8 (+73,8) тис. грн

4) Визначаємо вплив зміни структури реалізованої продукції (її погіршення чи покращення, якщо в структурі більше прибуткових видів продукції – це добре і навпаки) – для цього від розрахункового (умовного) валового прибутку віднімаємо валовий прибуток плановий і віднімаємо величину впливу зміни обсягів реалізації.

 (ВП ум – ВП пл. – п. 1) = 686,8 – 759,5 – 23,5 = - 96,2 тис. грн.

Перевірка: 23,5 + 489,4 + 73,8 – 96,2 = 490,5 тис. грн

Висновок: Розрахунки показали, що фактична сума валового прибутку перевищила заплановану на 490,5 тис. грн. Цьому сприяло підвищення реалізаційних цін на продукцію, збільшення обсягів її реалізації та зниження собівартості. Це дозволило отримати понад запланованого рівня валового прибутку на суму 489,4; 23,5 та 73,8 тис. грн., відповідно. Поряд з цим, внаслідок погіршення структури реалізованої продукції підприємство недоотримало 96,2 тис. грн. валового прибутку. Таким чином, підприємству необхідно звернути увагу на асортимент продукції, яка виробляється і збільшити частку такої, яка є більш прибутковою, тобто має більш високу ціну реалізації на нижчу собівартість.