Аналіз витрат на оплату праці.

 

Заробітна плата – форма матеріального винагородження за працю і вона є основним джерелом доходу персоналу підприємства. З її допомогою здійснюється контроль за мірою праці і споживання.

На даний час верхня межа доходів робітників на підприємствах усіх форм власності не обмежується, а регулюється економічними методами (податками з фізичних і юридичних осіб).

Аналіз витрат на оплату праці проводять за визначений термін часу на підставі даних форм бухгалтерської звітності.

Задачі аналізу:

- визначення суми абсолютного чи відносного відхилення (економії чи перевитрати) фонду оплати праці та з’ясування причин, що його обумовлюють;

- вивчення структури фонду оплати праці, застосування на підприємстві матеріального стимулювання за високі результати праці;

- порівняння розміру оплати праці робітників, які зайняті в різних підрозділах (галузях) виробництва;

- забезпечення котролю за використанням коштів, спрямованих на оплату праці;

- виявлення резервів економії виплат, підвищення продуктивності праці;

- розробка заходів щодо матеріальної зацікавленості робітників у кінцевих результатах виробничої діяльності.

Першочерговим етапом аналізу використання фонду оплати праці є визначення абсолютної економії чи перевитрат фонду оплати праці:

 

АЕ(П) = ФОПф – ФОПп                                                                           (6.5)

Абсолютна економія (перевитрата) фонду оплати праці складається під впливом зміни середньорічної чисельності робітників та зміни середньорічної оплати одного робітника.

Розрахунок впливу цих факторів проводять за допомогою факторного аналізу, використовуючи прийом   обчислення різниць або ланцюгових підстановок.

У процесі факторного аналізу абсолютного відхилення фонду заробітної плати, в ньому необхідно виділити змінну і постійну частини.  Для аналізу причини зміни постійної частини фонду заробітної плати (ФЗП_пост), детермінований факторний аналіз якої може бути проведений за однією з наступних моделей:

 

	ФЗПпост = КР · РЗП,	(8.6)
	ФЗПпост = КР · Д · ДЗП,	7(8.7)
	ФЗПпост = КР · Д · Т · ГЗП,	((8.8)

де    КР – кількість робітників, осіб;

РЗП – середньорічна заробітна плата одного робітника, грн.

Д – кількість робочих днів, відпрацьованих одним робітником у середньому за рік;

ДЗП – середньоденна заробітна плата одного робітника, грн.

Т – середня тривалість робочого дня, годин;

ГЗП – середньогодинна заробітна плата, грн.

Такі розрахунки проводять в цілому по виробничому та невиробничому персоналу, окремих категоріях та професійних групах працівників підприємства     

Змінна частина фонду заробітної плати (ФЗП_зм) залежить від обсягу виробництва продукції і-го виду (ВП_і), питомої трудомісткості (ПТМ_і) і рівня середньогодинної оплати праці (ОП_і).

Детермінована факторна модель має такий вигляд:

 

.

((8.9)

 

При розрахунку відносної економії або перевитрати фонду оплати праці, фактичний ФОП порівнюють з плановим, попередньо скорегованим відносно виконання плану виробництва валової продукції (товарів, робіт, послуг).

 

ВЕ(П) = ФОПф – ФОПп * (1 + Кпл.*Кк)                                              (8.10)

Поглиблюючи аналіз фонду оплати праці, вивчають його структуру, тобто співвідношення основної, додаткової оплати праці та преміальних.               

Фонд оплати праці штатних працівників складається із:

— фонду основної заробітної плати;

— фонду додаткової заробітної плати;

— інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік; премії за спеціальними положеннями і системами; компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які проводяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Склад витрат на оплату праці формується із великої кількості елементів. Тому при загальному аналізі доцільно вивчати найбільш суттєві елементи, які складають основу фонду оплати праці. При тематичному аналізі коло елементів можна розширити.

В процесі аналізу слід прийняти до уваги номінальну і реальну заробітну плату.

Номінальна заробітна плата — це сума коштів, отриманих працівником за виконану роботу протягом розрахункового періоду (день, місяць, рік).

Реальна заробітна плата — це кількість товарів і послуг, які можна придбати за отриману (номінальну) заробітну плату. Це по суті купівельна спроможність номінальної заробітної плати. Реальна заробітна плата залежить від номінальної, а також від цін на товари і послуги.

Щоб отримати реальну заробітну плату, необхідно номінальну заробітну плату поділити на індекс цін на товари і послуги.

Після оцінки складу і структури фонду оплати праці слід проаналізувати виконання плану і динаміку середнього рівня заробітної плати для окремих категорій працівників, з’ясувати його обґрунтованість.

Далі вивчають динаміку продуктивності праці та її оплати. Позитивним при цьому є перевищення темпів росту продуктивності праці над темпами збільшення її оплати.

При цьому необхідно контролювати коефіцієнт співвідношення, який визначається:

 

Кс = Іпп/ Іоп,                                                                                                         (8.11)

де Іпп, Іоп – індекси продуктивності і оплати праці.

Практика показує, що чим більше значення Кс, тим нижча собівартість продукції.

Вплив продуктивності та оплати праці на собівартість продукції можна визначити за формулою:

Сп = (ПП – ОП) / (100 + ПП) * ПВоп                                                                (8.12) 

 де ПВоп - питома вага оплати праці в собівартості продукції;

Сп - собівартість продукції;

  ПП - приріст продуктивності праці,%;

ОП - приріст середньої оплати праці, %.

Якщо темпи росту продуктивності праці та оплати праці однакові, то собівартість продукції не зміниться за рахунок зростання продуктивності праці.