Екстенсивне використання  

ü Ліквідація внутрізмінних простоїв;

ü Своєчасне забезпечення ресурсами і висококваліфікованими кадрами;

ü Своєчасний і якісний ремонт;

ü Своєчасне введення в експлуатацію нового обладнання та устаткування

Інтенсивне використання

 

ü підвищення рівня завантаження устаткування за одиницю часу;

ü дотримання оптимального режиму роботи; модернізація устаткування;

ü технологічне вдосконалення знарядь праці і технології виробництва;

ü удосконалення форм організації та оплати праці, виробництва і управління;

ü підвищення кваліфікації персоналу та створення відповідних соціальних та культурно-побутових умов виробництва.

       4. Аналіз використання виробничих потужностей та фактори, які визначають їх рівень.

Показник використання виробничої потужності є найбільш узагальнюючим показником ефективності використання основ­них виробничих фондів.

Виробнича потужність підприємства — це максимально можливий випуск продукції відповідної якості у номенклатурі і асортименті при наявному рівні техніки, тех­нології, організації виробництва.

Ступінь використання ви­робничих потужностей аналізується на основі таких показ­ників:

загального коефіцієнта використання виробничих потуж­ностей (фактичний або плановий обсяг виробництва продукції / середньорічна виробнича потужність підприємства):

інтенсивного коефіцієнта використання виробничих по­тужностей (Q – кількість виготовлених на устаткуванні виробів за одиницю часу (середньодобовий випуск продукції) / П - паспортна (технологічна продуктивність) устаткування, (нормативна потужність) ( середньодобо­ва виробнича потужність):

екстенсивного коефіцієнта використання виробничих потужностей (Тр – час роботи устаткування (фактичний або плановий фонд робочого часу) / Тн – час роботи номінальний (роз­рахунковий фонд робочого часу, прийнятий для визначення виробничої потужності):

Досліджується динаміка цих показників та виконання пла­ну з їх рівня. Якщо сумарна середньорічна потужність недостат­ньо використовується, то необхідно встановити, випуск яких саме видів виробів негативно впливає на загальний рівень ви­користання потужностей.

Потім з'ясовуються причини неповного використання по­тужностей за цими видами виробів і намічаються заходи щодо їхнього усунення, зокрема шляхом підвищення пропускної спроможності відстаючих виробничих ділянок. Визначаються також: виробничі ділянки, які перевищують проектну по­тужність, що дозволяє переглянути початкові розрахунки вироб­ничої потужності в бік її збільшення.

Аналізується також рівень використання виробничих площ (випуск продукції у гривнях на 1 м2 виробничої площі).

Поглиблений аналіз використання потужностей пов'язаний із перевіркою використання робочих машин та обладнання.

Ступінь залучення обладнання до виробничого процесу ана­лізується на основі таких показників:

коефіцієнта використання парку наявного обладнання (кількість обладнання, що використовується у виробництві / кількість наявного обладнання);

коефіцієнта використання парку встановленого обладнання (кількість обладнання, що використовується у вироб­ництві / кількість встановленого обладнання).

У ході аналізу розраховують потенційний резерв збільшен­ня виробництва продукції за рахунок збільшення кількості задіяного обладнання. Для цього необхідно різницю між кількістю наявного та встановленого обладнання помножити на плано­вий середньорічний виробіток продукції на одиницю обладнан­ня.

Розрізняють екстенсивне (за часом) та інтенсивне (за потуж­ністю) використання обладнання.

При проведенні аналізу екстенсивного використання облад­нання застосовують баланс часу його роботи, який включає такі показники:

календарний фонд часу (Тк) ((кількість календарних днів за аналізований період) х (24 години) х (кількість одиниць вста­новленого обладнання));

режимний фонд часу (Тр) ((кількість робочих днів за аналізований період) х (кількість годин роботи щодня з урахуван­ням коефіцієнта змінності) х (кількість одиниць встановленого
обладнання));

плановий фонд часу (Тпл) (відрізняється від режимного на час планового ремонту та модернізації обладнання);