Аналіз показників складу, структури й технічного стану основних засобів .

Основні засоби – це матеріальні активи, що підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва, постачання товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання яких більше одного року або операційного циклу.

Класифікація основних засобів:

1.За призначенням та галузевою належністю (промислово-виробничі,виробничі інших галузей і невиробничі);

2. За характером участі в процесі виробництва (активні і пасивні)

3. За групами в податковому обліку (за нормами амортизації) – основні фонди 1, 2 та 3 груп

4. За причетністю (особисті, орендовані)

5.За використанням (діючі, недіючі > на складі; в запасі; на консервації)

  Аналіз основних засобів починають із співставлення їх загальної суми в звітному році порівняно з базисним періодом, визначаючи при цьому абсолютне чи відносне відхилення та даючи критичну оцінку змінам, які відбулися.

Позитивним вважається збільшення вартості основних засобів, якщо відбувається процес відновлення, тобто придбання основних засобів. Це свідчить про зміцнення МТБ, про правильну технічну політику підприємства, тобто підвищується процес інтенсифікації виробництва.

У ході аналізу досліджують структуру основних фондів шляхом визначення питомої ваги окремих їх груп у загальному обсязі (сумі) та відстежують її динаміку. Оскільки вирішальний вплив на потужність підприємства справляють робочі машини і виробниче обладнання, то саме ця частина виділяється при аналізі змін у складі основних фондів.

Велике значення має аналіз руху і технічного стану основних засобів, який проводиться за даними бухгалтерської звітності (ФОРМА №5) та статистичної звітності (ФОРМА № 11–ОЗ).

Для більш правильної оцінки зміни вартості основних засобів необхідно проаналізувати динаміку фондів, яка характеризується наступними показниками:

1. Коефіцієнт оновлення характеризує частку нових основних засобів у загальній їх вартості на кінець року

К онов. = Вартість введених основних засобів (Ф.11-ОЗ р.100гр.4)

           Вартість основних засобів на кінець року (Ф.11-ОЗ р.100гр.7)

рекомендована величина 0,12-0,13.

Показник відображує витрати на будівництво, придбання основних засобів та показує яку питому вагу ці витрати займають в загальній сумі основних фондів.

Термін оновлення основних засобів

Т он. = Вартість основних засобів на початок року(Ф.11-ОЗ р.100гр.1)

        Вартість введених в дію основних засобів(Ф.11-ОЗ р.100гр.4)

3.    К вибуття =  вартість основних засобів, які вибули(Ф.11-ОЗ р.100гр.5)

                             вартість основних засобів на поч. року(Ф.11-ОЗ р.100гр.1)

К оновлення та К вибуття характеризують інтенсивність відтворення основних фондів. Перевищення темпів росту К відн. над К виб. є позитивним і сприяє відновленню фондів.

Для того, щоб визначити, яка частина основних фондів, які надійшли була спрямована на розширення, а яка на заміну розраховують коефіцієнт заміни.

5. К заміни = вартість основних засобів, які вибули(Ф.11-ОЗ р.100гр.5) /                  вартість основних засобів, які надійшли (Ф.11-ОЗ р.100гр.3)

 

1- К заміни – розширення виробництва.

6. К зносу = Сума зносу основних засобів (Ф.1р.1012)

                   Первісна вартість основних засобів ( Ф.1р.1011)

 

7. К придатності = 1 – К зносу або

К прид. = Залишкова вартість основних засобів(Ф.1р.1010)

               Первісну вартість основних засобів ( Ф.1р.1011)

 

8. К приросту = сума приросту основних засобів

                                      вартість основних засобів на кінець року

 

В ході аналізу показники динаміки й технічного стану основних фондів співставляють в динаміці за декілька років, визначають відхилення, пояснюють причини відхилень, а також порівнюють з рекомендованими величинами, даними передових підприємств чи середніми галузевими і дають критичну оцінку, яка характеризує динаміку, тобто відтворення та якісний стан фондів.