Сутність економічного аналізу його роль та місце організації підприємницької діяльності в умовах ринкових перетворень

 

Економічний аналіз як наука сформувався на почат­ку XX століття.

У становленні економічного аналізу велика роль належить і українським ученим, особливо М. І. Туган-Барановському.

Історію розвитку економічного аналізу можна умовно поділи­ти на такі періоди:

1) до революції 1917 року;

2) післяреволюційний період;

3) період переходу до ринкових відносин.

До революції аналіз господарської діяльності приватнокапіта­лістичних підприємств і їх монопольних об'єднань полягав пере­важно в аналізі балансу, в оцінюванні статей активу і пасиву. Але баланси не завжди правильно відображали стан справ. Значний розвиток кооперативної форми діяльності зумовлював необхід­ність аналізу роботи підприємств, заснованих на кооперативній власності. Основна увага в процесі аналізу зверталась на фінан­сові результати господарської діяльності

 Після 1917 року сталися різкі зміни в політиці, економіці, управлінських структурах, в організації обліку і контролю.

Набуває особливого значення аналіз діяльності окремих галу­зей народного господарства, вивчається робота госпрозрахунко­вих підприємств і їхніх підрозділів, розробляються методики аналізу зведених звітів.

Широко публікуються монографії, підручники, різні посібни­ки, журнальні статті, присвячені економічному аналізу. 

Розвиток методології та методики економічного аналізу в Україні за цей період відбувався під впливом загальних настанов централізованого уряду Радянського Союзу. Слід відзначити ту обставину, що радянськими вченими було створено теорію еко­номічного аналізу та методику аналізу за галузями економіки на відміну від інших країн, де самостійного курсу економічного аналізу ще не створили.

Отже, було зроблено велику роботу з розвитку теорії економі­чного аналізу й удосконалення його методики. Фактично було підготовлено грунт для наступного етапу — економічного аналі­зу в період переходу до ринкових відносин.

Аналіз в загальному розумінні цього терміну є одним з методів пізнання явищ, предметів і процесів у природі і суспільстві.

Риси економічного аналізу:

1)дослідження причинно-наслідкових зв’язків зміни і розвитку економічних явищ і процесів – економічний аналіз не тільки дає характеристику явищам і процесам та оцінює їх стан, а проводить глибоку об’єктивну діагностику і визначає характер зміни і розвитку. Важливим тут є виявлення сукупності причин та оцінка їх зв’язку.

2)об’єктивна оцінка ефективності розвитку економічних формувань щодо створених умов внутрішнього та зовнішнього економічного середовища – прибутковість і конкурентоспроможність за поточними і стратегічними цілями є основними критеріями оцінки економічних формувань будь-якого рівня. Необ’єктивна, нереальна аналітична оцінка більш шкідлива для прийняття управлінських рішень, ніж відсутність аналізу взагалі та інтуїтивне управління. Об’єктивність аналізу залежить від реальності інформаційної моделі та наукової методики дослідження.

3)Багатоваріантне, багатоаспектне аналітичне забезпечення цільових запитів користувач ів – економічний аналіз забезпечує прозорість висновків і пропозицій, що сприяє застосуванню економічних методів управління, основою яких є мотивація та інтерес, тобто досягається переконливість отриманого вибору.

Для економічного аналізу важливим є характер мислення, його ідеологія, пріоритети та цінності, що впливають на об’єктивну природу аналітичних висновків і пропозицій. 

Економічний аналіз як наукова дисципліна – являє собою систему спеціальних знань, які дозволяють оцінити ефективність функціонування того чи іншого суб’єкту ринкової економіки.

Економічний аналіз - це система способів вивчення, на основі даних обліку, звітності, планів та інших джерел інформації, досягнутих результатів господарської діяльності, можливих варіантів її покращення з метою контролю за виробництвом та обґрунтуванням управлінських рішень, спрямованих на підвищення його ефективності.

В процесі аналізу показники співставляють в динаміці за декілька років, з плановими (нормативними) даними, показниками інших підприємств галузі, визначаєть позитивний чи негативний вплив факторів на показники, які вивчаються, досліджують причини їх зміни, формулюють висновки та пропозиції щодо подальшого перспективного розвитку суб’єктів господарювання.

Напрямки економічного аналізу:

1. Формулювання системи показників, які характеризують роботу аналізуємого об’єкта.

2. Якісний аналіз явища, яке вивчається.

3. Кількісний аналіз явища

4. Оформлення висновків та конкретних рекомендацій, які витікають з результатів аналізу.

 

2. Предмет, мета, завдання, принципи економічного аналізу та його об’єкти в організації підприємницької діяльності в умовах проведення економічних реформ. Показники, які використовують в економічному аналізі.

 

 Предметом економічного аналізу є фінансово-господарська діяльність підприємств, яка складається під впливом об’єктивних та суб’єктивних причин і відображається в різних джерелах інформації.

Мета економічного аналізу полягає у виявленні внутрігосподарських резервів росту виробництва, підвищення його економічної ефективності та розробці заходів по їх використанню.

Завдання економічного аналізу:

1.Оцінка роботи підприємства та його підрозділів за визначені проміжки часу;

2.Виявлення впливу позитивних і негативних факторів на роботу аналізуємого об’єкта, визначення кількісної величини їх дії;

3.Вивчення ефективності використання засобів підприємства;

4.Оцінка динаміки виробництва продукції, обґрунтування на цій основі планового показнику, а також виконання плану і виявлення недоліків, які заважали виконанню плану. (за даними обліку, звітності здійснюється контроль виконання встановлених бізнес-планів, дотримання нормативів. В торгівлі – обсяг оптового та роздрібного товарообороту, асортименту, структури. В промислових підприємствах дослідження виконання виробничої програми за кількістю, асортиментом та якістю).

5.Виявлення та залучення в виробництво внутрігосподарських резервів збільшення виходу продукції, зниження собівартості, підвищення продуктивності праці і рентабельності, а також вивчення передового досвіду підприємств, наукових установ з метою його впровадження в конкретне виробництво підприємств різних форм власності та господарювання.

     Принципи економічного аналізу:

1) Принцип науковості – передбачає глибоке наукове пізнання об’єктивної реальності економічної системи, тобто застосування наукової методики до організації аналітичних досліджень. Рівень науковості методики досягається розвитком методології аналізу та застосування його сучасних організаційних систем, новітніх досягнень.

2) Принцип системності – реалізується в єдності (системі) оцінок економічного, політичного, соціального, екологічного, науково-технічного та інших аспектів. Під системним економічним аналізом розуміють сукупність методів і прийомів розв’язання складних економічних систем.

3) Принцип комплексності – він визначається тим, що в аналізі економічних явищ, як складник системи, необхідно розглядати їх комплексно. Це аналіз діяльності підприємства та його підрозділів, який упорядковує аналітичну роботу, підвищує її ефективність, допомагає приймати обґрунтовані управлінські рішення. 

4) Принцип конкретності – він означає цільову спрямованість досліджень, результативність у досягненні поставленої мети.

5) Принцип демографічності – масовість участі в аналітичному процесі, широкого кола зацікавлених осіб 

6) Принцип оперативності – полягає в тому, що економічний аналіз повинен здійснюватися лише тоді, коли виникає потреба виявити причини недоліків у роботі підприємства, та розробити шляхи підвищення ефективності господарської діяльності.

7) Принцип дієвості – полягає в тому, що аналіз повинен активно впливати на хід виробництва та його результати, своєчасно виявити недоліки та упущення в роботі, інформувати про це керівництво підприємства.

8) Принцип ефективності – означає, що витрати на його проведення повинні бути найменшими при оптимальній глибині аналізу та його комплексності.

Основні функції економічного аналізу:

1. оцінювальна – визначення відповідності стану економічної системи її цільовим параметрам функціонування та потенційними можливостями
2. діагностична – встановлення причинно - наслідкових змін економічної системи у кількісному і якісному вимірюванні впливу факторів на цю зміну і розвиток
3. пошукова – виявлення невикористаних резервів та потенційних можливостей зміни та розвитку економічної системи, обґрунтування механізмів та їх мобілізації.

Об’єкти економічного аналізу:

1) виробнича, постачальницька та збутова діяльність підприємства;

2) наявність та ефективність використання виробничих ресурсів;

3) взаємодія техніки та технології, економіки, організації та управління та їх ефективність в умовах різних організаційних структур.

Кожен об’єкт економічного аналізу вимірюється системою показників, які класифікують за наступними ознаками:

1.За змістом досліджуваних явищ: (кількісні; якісні).

2.За характером відображення аналізуємих процесів:

- натуральні (у фізичних одиницях виміру);

- вартісні (у грошових одиницях);

- трудові – пов’язані з затратами праці.

3.За способом виміру:

- абсолютні (га, ц);

- відносні (%, коефіцієнти, індекси).

4.За ступенем охоплення:

- загальні;

- часткові.

Загальні характеризують діяльність галузі, часткові діють в окремій галузі.