Основні категорії економічного аналізу: фактори, резерви виробництва та їх класифікація.

Фактор – умова досягнення певного результату, який характеризується відповідним показником або причини, які впливають на результати цих процесів.

Економічний аналіз класифікує фактори виробництва наступним чином:

1) виробничо-економічні (об’єктивні) - це умови, які необхідні для здійснення господарської діяльності.

2) соціально-економічні (суб’єктивні) - пов’язані з конкретною діяльністю трудових колективів і, особливо, їх керівників.

Виробничо-економічні фактори поділяють:

- фактори ресурсів (предмети та засоби праці);

- технічно-економічні фактори (пов’язані з механізацією, автоматизацією виробничих процесів, впровадженням нових технологій та організації праці);

- фізіологічні фактори – відносяться до санітарно-гігієнічних норм праці, естетичне оформлення, напруженість праці.

З точки зору впливу на господарську діяльність фактори можуть бути:

- основні;

- другорядні.

(галузь молочного скотарства залежить від кількості поголів’я).

З точки зору впливу на результати господарської діяльності:

- прості (є результатом дії однієї причини);

- складні (виникають під впливом дії комплексу причин). (Продуктивність праці - кількість відпрацьованих днів 1 робітником за рік х середньорічний виробіток 1 робітника )

      За часом дії:

- (вплив відбувається періодично – наприклад, освоєння нової технології).постійні (здійснюють вплив на досліджене явище безпосередньо протягом усього часу);:

- тимчасові 

За ступенем кількісного виміру впливу факторів на сукупний результат:

- фактори які піддаються кількісній оцінці;

- фактори які не піддаються кількісній оцінці.

За ступенем охоплення фактори поділяють:

-Загальні:    чисельність працівників; показник продуктивності праці; ОЗ, ОБЗ.

-Специфічні: організаційна структура, структура управління; виробничий напрям підприємств, їх розміри; наявність землі.                                

           

За властивостями об’єктів фактори бувають:

1. кількісні – фактори, що виражають кількісну визначеність явищ, наприклад, обсяг валових доходів, чисельність працівників, робочих днів, тощо

2. якісні – визначають внутрішні якості, ознаки і особливості об’єктів, що вивчаються. (Наприклад, рівень продуктивності, ціна, рентабельність).

3. структурні – відносяться такі показники, як питома вага власних фінансових ресурсів, частка активної частини основних засобів, частка робітників підприємства.

 

В теорії економічного аналізу в умовах ринкових відносин в класифікації факторів виділяється ті, які є об’єктами аналізу маркетингового середовища.

1) демографічні фактори (народжуваність);

2) природні фактори (вода, земля,...);

3) політичні фактори;

4) науково-технічні фактори;

5) економічні;

6) фактори культурного порядку.

Резерви – це потенційні можливості покращення господарських результатів за рахунок більш повного використання ресурсів в результаті впровадження певних заходів.

Резерви в економічному аналізу класифікують за наступними ознаками:

1) за місцем виявлення та характером використання:

     -внутрішні; (можуть бути використані лише в конкретному підприємстві)

     -зовнішні:- галузеві; можуть бути виявлені на рівні галузі

                       - регіональні; можуть бути використані в межах географічного району

  -народногосподарські проведення заходів на загальнодержавному рівні.

2) за строками використання:

- поточні; (можуть бути реалізовані протягом місяця, півроку, року)

- перспективні. (можуть бути реалізовані за проміжок часу, що перевищує один рік)

Поточні – впроваджуються зразу. Перспективні – на майбутнє.

3) За часом дії:

- постійні;

- короткострокові (короткочасові).

4) За характером впливу на результати виробництва:

- інтенсивної (якісні) - пов’язані з найбільш повним та раціональним використанням виробничого персоналу) 

- екстенсивні дії (кількісні) - (пов’язані з використанням у виробництві додаткових ресурсів - матеріальних, трудових, природних.

5) за видами ресурсів:

- поліпшення використання трудових ресурсів;

- резерви поліпшення використання предметів праці;

- поліпшення виконання засобів праці.

6) за формою впливу на ефективність виробництва.

- прямі;

- непрямі.

7) За часом окупності витрат на реалізацію резервів:

- високоефективні;

- малоефективні;

- неефективні.

8) За способом виявлення:

1. Явні (резерви які легко виявити за даними бухгалтерського обліку. Це очевидні втрати та перевитрати)
2. Приховані (резерви, можуть бути виявлені в результаті аналізу шляхом порівняння між об’єктами)

9) За ступенем залучання резервів:

- інтенсивні (урожайність, продуктивність);

- екстенсивні (розширення площ, збільшення машин).

 

Види економічного аналізу

Класифікація видів економічного аналізу проводиться за наступними ознаками:

1. за суб’єктами аналізу
• внутрішній
• зовнішній

Внутрішній економічний аналіз спрямований на комплексне дослідження економічного розвитку суб'єкта господарювання, структурних підрозділів для забезпечення найбільш повного використання його потенціалу і регламентації діяльності всіх функціональних підсистем

Зовнішній економічний аналіз передбачає надання оцінки місця господарюючого суб'єкта у ринковому середовищі для визначення стратегії і тактики економічних відносин, пошуку партнерів і клієнтів, забезпечення конкурентних позицій тощо

1. За часом (періодом) дослідження:

1) попередній (перспективний);

2) заключний (ретроспективний)

- оперативний;

- поточний.

Перспективний аналіз проводиться на майбутнє, коли немає фактичних даних за рік. Він проводиться до початку господарських операцій і пов’язаний з прогнозуванням, вибором та обґрунтуванням найкращих варіантів поточних та перспективних планів та управлінських рішень.

На основі даних попереднього аналізу розробляють науково-обгрунтовані довгострокові проекти соціального, економічного розвитку, приймають оптимальні управлінські рішення.

Перспективний аналіз конкретизують за:

1) об’єктами дослідження (чи підприємство чи підрозділ);

2) за показниками діяльності (фін. результати чи продуктивність праці);

3) за горизонтами перспектив (на який період розроблена програма).

Заключний аналіз проводиться після закінчення відповідного господарського циклу або період робіт, одержання результатів.

Він дає можливість вивчити економіку підприємства, об’єктивно оцінити його діяльність, виявити фактори та недоліки виробництва та служить для визначення тенденції розвитку аналізуємого об’єкта.

Оперативний аналіз проводиться по мірі здійснення господарської операції з метою швидкої об’єктивної оцінки ситуації, які складаються в конкретному виробничому підрозділі. Він проводиться щозмінно, щоденно, подекадно з наростаючим підсумком протягом місяця.

Його мета полягає в тому, щоб на основі первинних документів, оперативних даних, визначити відхилення фактичних показників від планових (нормативних) даних, виявити та визначити вплив факторів на відхилення від програми розвитку та виявити невикористані резерви росту показників.

Оперативний аналіз має такі відмінні риси:

- строковість;

- дієвість;

- достовірність;

- цілеспрямованість.

Поточний аналіз проводиться за місяць, квартал, півроку з наростаючим підсумком протягом року.

1. За обсягом дослідження економічний аналіз може бути:

- частковий (по підрозділам);

- комплексний.

1. За широтою порівнянь:

- внутрігосподарський;

- міжгосподарський (регіональний);

- галузевий;

- народногосподарський.

Внутрігосподарський аналіз вивчає діяльність підприємства, його структурних підрозділів та окремих виконавців.

Міжгосподарський аналіз вивчає результати діяльності однотипних структур шляхом їх порівняння між собою, вишукує відмінності використанні ресурсів та з’ясовує їх виникнення з метою пошуку міжгосподарських резервів, а також дає можливості встановити новації, їх ефект, сприяє їх розширенню та впровадженню.

Галузевий аналіз охоплює всі рівні управління галуззю.

Народногосподарський аналіз досліджує сукупні результати діяльності всіх галузей народного господарства країни. При його проведенні основні показники це національний доход, сукупний доход.

1. За змістом

- повний (комплексний);

- частковий (тематичний, локальний);

Повний аналіз охоплює всю господарську діяльність підприємства, починаючи з природнокліматичних умов, ресурсний потенціал та його використання, матеріально-технічне постачання підприємства, виробництво та реалізація продукції, фінансово-розподільчі та кредитно-розрахункові відносини.

Тематичний аналіз вивчає окремі найбільш актуальні поняття, проводиться протягом року чи по результатам декількох років.

1. За методами вивчення аналізуємого об’єкту:

- суцільний аналіз;

- вибірковий аналіз.

1. За ступенем механізації та автоматизації обчислювальних робіт:

- автоматизований;

- механізований;

- немеханізований.

1. За характером досліджень:

- техніко-економічний;

- загально-економічний: поділяється в залежності від аспектів їх висвітлення та мети на:

- фінансово-економічний;

- статистико-економічний.

Техніко-економічний аналіз проводять технічні служби підприємства; об'єктом є технічні процеси, що використовуються для виробництва продукції із заданими властивостями та пов'язані з цим матеріальні, трудові й фінансові витрати, а його предметом - причинно-наслідкові зв'язки, що є результатом взаємодії технічних та економічних процесів.

Основною задачею техніко-економічного аналізу є дослідження технічних процесів всіх структурних підрозділів та окремих виконавців техніко-економічних операцій та пов’язаних з ними затрат живої та уречевленої праці.

Задача загальноекономічного аналізу полягає в контролі діяльності підприємства, оцінці економічності та оптимальності використання закріплених ресурсів та всієї господарської діяльності підприємства. Базою для проведення загальноекономічного аналізу є планові та звітні дані підприємства.

Фінансово-економічний аналіз досліджує фінансові результати грошові надходження, валютні та чистий прибутки, фінансовий стан підприємства, а т. ж. виконання фінансових та бізнес планів.

Статистико-економічний аналіз вивчає загальні закономірності та тенденції розвитку, масові явища та процеси з метою загальної оцінки роботи підприємства, галузей та контролю за цією діяльністю та визначення основних напрямків розвитку.

8. За об’єктами управління.

- функціонально-економічний (функціонально-вартісний)

- соціально-економічний

- економіко-екологічний

ФВА- це метод вивчення можливого скорочення витрат на виробництво продукції, робіт чи послуг обов’язково при незмінних або покращених їх якостях.

Мета виражається в формулі

Z = C ® min

при умові K₀ = К₁, де

Z - визначає мінімальні затрати на виробництво одиниці продукції,

С - аналізуємо затрати на одиницю продукції,

К₀, К₁ – споживачі якості продукції до і після аналізу витрат

Соцільно-економічний аналіз – досліджує соціально-побутові умови робітників.

Еколого-економічний аналіз – пов”язує стан навколишнього середовища із показниками економічної діяльності підприємства.

Існує ще наступні види аналізу.

Маржинальний аналіз – це метод оцінювання й обґрунтування ефективності управлінських рішень у бізнесі на основі вивчення причинно-наслідкового зв’язку обсягів продажу, собівартості, прибутку та поділу витрати на постійні і змінні. За його допомогою визначають критичні величини обсягів продажу, ціни, постійних і змінних витрат, у разі досягнення яких фінансовий результат буде дорівнювати нулю.

Маркетинговий контроль - включає контроль за виконанням показів плану, аналіз можливостей збуту продукції, аналіз прибутковості товарів, аналіз співвідношення між затратами на маркетинг та збут, аналіз питомої ваги ринку, ревізія маркетингу.