Граматика. ЇЇ розділи та їх основні структурні компоненти. Способи та мовні засоби вираження граматичних значень в українській мові. Граматична форма слова. Граматична категорія.

 

Для того, щоб за допомогою слів висловити думку, необхідно пов’язати їх у словосполучення та речення. Таке поєднання здійснюється за чіткими правилами (законами). Розділ мовознавства, який вивчажє закони зміни слів і поєднання їх у словосполучення та речення, називається граматикою.

Граматика складається з двох розділів: морфології (вчення про систему форм кожної частини мови) і синтаксису (вчення про словосполучення та речення).

Центральним у граматиці є вчення про граматичні знання, граматичні форми і граматичні категорії.

Кожне повнозначне слово являє собою єдність лексичного значення (індивідуального) і тих абстрактних значень, які характеризують видозміни його у зв’язках з іншими словами. Ці абстрактні значення, що супроводять лексичне значення повнозначного слова в конкретному випадку його вживання, називаються граматичними значеннями.

Граматичне значення не є особливістю одного слова, воно об’єднує граматично цілі групи або й класи слів. Наприклад, різні за своїм лексичним значенням іменники стіл, дуб, килим, солдат, герой мають однакові граматичні закінчення називного відмінка, однини, чоловічого роду. Ці й усі інші іменники об’єднуються також в одному класі слів із загальним значенням предметності. Отже, граматичне значення відноситься до лексичного як загальне до окремого.

В українській мові є три способи вираження граматичних значень, а отже, і творення граматичної форми слова: синтетичний, аналітичний та аналітико-синтетичний.

Синтетичний спосіб вираження граматичних значень реалізується в межах одного й того слова афіксальними засобами (наприклад, в іменнику хат-ою значення роду, числа і відмінка виражається закінченням). Крім афіксів, граматичні значення можуть виражатися також чергуванням звуків і перенесенням наголосу (забр ти - забир ти, весн - в сни). Граматична форма, утворена синтетичним способом, називається синтетичною.

Аналітичний спосіб вираження граматичних значень виступає тоді, коли формальним показником є службове слово (співав би, співала б, співало б, співали) або коли граматичне значення знаходить своє вираження поза основним словом у формалізованому службовому слові (буду читати, будеш читати). Граматична форма, утворена аналітичним способом називається аналітичною.

Граматичні значення можуть також виражатися аналітико-синтетичним способом. Наприклад, у сучасній українській літературній мові значення місцевого відмінка виражається водночас і закінченням (флексією) і прийменником.

Граматична категорія - це узагальнене абстрактне поняття, яке об’єднує ряд співвідносних граматичних форм (дієслівна категорія особи, наприклад, об’єднує ряд співвідносних граматичних значень, що виявляється у відповідних граматичних формах 1-ї, 2-ї і 3-ї особи).

Граматична форма слова - це сукупність граматичних значень і відповідних засобів вираження їх у конкретному випадку вживання слова. Граматичні форми є морфологічними і синтаксичними. Морфологічні форми - видозміни повнозначного слова для вираження властивих йому граматичних значень. У синтаксичних формах знаходять своє вираження різні типи поєднуваності слів.