Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
А (Air). Відновлення прохідності дихальних шляхів. В (Breathing). Штучна вентиляція легень рот у рот.
Содержание книги
- Класифікація вроджених вад серця
- Межі відносної тупості серця зміщуються вправо, можливо вгору
- Відкрита артеріальна протока
- Межі відносної тупості серця збільшуються вправо
- Клініка та діагностика захворювання наведені в алгоритмі 2.41.
- Міграція надшлуночкового водія ритму
- Дифузний міокардіофіброз. Передсердна пароксизмальна тахікардія. СН і стадії, II фк.
- Інколи порушується правило загального дільника
- Понижують амплітуду потенціалу дії та збільшують межовий потенціал, у зв'язку з чим збудливість міокарда передсердь і шлуночків зменшується.
- Принципи підбору антиаритмічної терапії при постійних або часто рецидивуючих аритміях
- Аап і класу застосовують при неорганічних захворюваннях серця, аап III класу — при органічній патології серця
- Критерії діагностики ПТ наведені в алгоритмах 2.53-2.58.
- Використання різних проб і спеціальних методів дослідження для діагностики аритмій і блокад серця
- Рекомендації з невідкладної допомоги при гемодинамічно стабільній спт з правильним ритмом
- Невідкладна допомога та лікування суправентрикулярної ПТ наведені в алгоритмах 2. 59; 2. 60.
- Пропафенон — 1-2 мг/кг в/в струминно впродовж 10 хв
- Особливості застосування ААП при «пірует»-тахікардії
- При катехоламініндукованих ШТ рекомендують обмеження фізичних навантажень, А при неефективності — прийом баб.
- Визначення передсердної рефрактерності та її дисперсії
- Для профілактики рецидивів ФП кращим препаратом є аміодарон, який застосовують тривало у дозі 200-400 мг/добу.
- Алгоритм 2.70. Прогнозування рецидиву фібриляції та тріпотіння передсердь після успішної електричної та медикаментозної кардіоверсії
- Отримані нові важливі дані з лікування аритмій серця. У хворих з гіпер-холестеринемією застосування статинів супроводжується значним зниженням ймовірності рецидиву ФП після кардіоверсії.
- Такий диференційований підхід до вторинної профілактики ФП зменшує кінцеві точки та покращує якість життя.
- Аап і С класу можуть сповільнити частоту скорочень передсердь або покращити ав-провідність, що призводить до парадоксального збільшення скорочень шлуночків.
- Фібриляція шлуночків, асистолія та електромеханічна дисоціація
- А (Air). Відновлення прохідності дихальних шляхів. В (Breathing). Штучна вентиляція легень рот у рот.
- Затримка початку проведення серцево-легеневої реанімації, втрата часу на діагностичні, організаційні та лікувальні процедури.
- Термінальна застійна СН тощо.
- При вродженому та набутому подовженні тривалості інтервалу Q-T ААП 1А і III класів викликають аритмогенну реакцію.
- Виникає тривала пауза між сусідніми зубцями Р чи R, яка дорівнює двом (рідше 3-4) звичайним інтервалам Р-Р чи R-R (незалежно від кількості випадінь зубця Р)
- Тривалість комплексу ОДБ складає 0,08-0,11 с
- Гіперактивація нейрогуморальних систем організму (симпатико-адрена-лової системи, РААС, антидіуретичного гормону, передсердного натрійуретич-ного пептиду).
- Алгоритм 2.90. Стандарти діагностики критеріїв гострої лівошлуночкової серцевої недостатності (набряку легень)
- Показання й схема дозування вазодилататорів при гострій СН (за рекомендаціями Європейського товариства інтенсивної терапії, 2005)
- СН і, II А, II Б, III стадій відповідає хронічній недостатності кровообігу таких самих стадій за класифікацією М. Д. Стражеска, В. X. Василенка.
- Дилатаційна кардіоміопатія, постійна форма фібриляції передсердь. СН IIб ст. , систолічний варіант, IV фк.
- Та частоти розвитку ускладнень
- Для підвищення ефективності лікування фуросемід, торасемід чи етакри-нову кислоту застосовують одночасно перорально, в/в або в/м
- Сучасні методи лікування різних стадій ХСН
- Диференційоване лікування ХСН в залежності від вираженості дисфункції лівого шлуночка
- Неадекватне лікування цукрового діабету.
- Багрий А. Э., Дядык А. И., Жуков К. В., Приколата О. А. Подходы к лечению больных с гипертензивными кризами, осложненными отеком легких // Артериальная гипертензия — 2008. — № 1. — С. 42-47.
- Недоступ А. В. , благова О. В. Как лечить аритмии. 2-е изд. — М. : медпресс-инфо, 2007. — 303 С.
- Яковлев С. В. , яковлев В. П. Современная антимикробная терапия. Consilium Medicum. — 2005. —№ 1. — С. 50-70.
- Розрізняють пневмонії з нетяжким і тяжким перебігом (алгоритм 3.1).
- Характер рентгенологічних змін у залежності від етіології пневмонії
- Алгоритм 3.2. Стандарти диференційованого лікування пацієнтів з негоспітальною пневмонією різних груп
- У хворих з легіонельозною пневмонією застосування левофлоксацину призводить до більш вираженого клінічного ефекту у порівнянні зі старими макролідами.
- Хворого потрібно покласти в ліжко, підняти нижні кінцівки, зігріти грілкою.
- Знамениті люди, які страждали бронхіальною астмою
С (Circulation). Штучне підтримання кровотоку. У перші 30 с зупинки серця — прекардіальний удар, потім — непрямий масаж серця.
II стадія (ABC + Д)
Д (Drugs). Медикаментозна терапія зупинки кровообігу: вводять 2-3 мг адреналіну, 3 мг атропіну, 300 мг аміодарону чи 1 мг/кг лідокаїну; при гіпомагніємії — сульфат магнію — 8 мл 25%-ного розчину магнію сульфату; при гіперкаліємії, метаболічному ацидозі та передозуванні трициклічними антидепресантами — бікарбонат натрію (50 ммоль). Якщо дефібриляція проводиться в перші 3 хв, то виживання може досягати 74%, а якщо вона проводиться пізніше, то виживання складає менше 40%. Встановлено, що при безуспішній дефібриляції аміодарон більш ефективний, ніж лідокаїн (!).
Призупиняти серцево-легеневу реанімацію можна тільки тоді, коли були використані всі доступні методи і не спостерігались ознаки її ефективності протягом ЗО хв. (починати відрахунок часу необхідно не від початку проведення серцево-легеневої реанімації, а з того моменту, коли вона перестала бути ефективною, тобто через 30 хв, протягом яких відсутня електрична активність серця).
Ефективність серцево-легеневої реанімації на догоспітальному етапі не перевищує 40%, а серед пацієнтів, у яких вона проведена в стаціонарі, виживає лише 14-17%. Більшість хворих, у яких проведення серцево-легеневої реанімації відновлює діяльність серця, помирає протягом 3-х діб від постреанімацій-ної дисфункції міокарда.
Під час компресій грудної клітки відбувається газообмін (оксигенація крові та виведення С02) за принципами високочастотної штучної вентиляції легень, що також може частково компенсувати респіраторні потреби організму. Припинення компресій грудної клітки на час проведення дихання «рот у рот» призводить до критичного зменшення тиску в аорті та величин мозкового й коронарного кровообігу. Між тим вдування повітря в дихальні шляхи підвищує внутрішньоплевральний тиск і зменшує величину венозного повернення до серця. Під час вдування в дихальні шляхи повітря (500-600 мл) збільшується ризик потрапляння його до шлунка та його перерозтягнення, що сприяє регургітації та аспірації до дихальних шляхів шлункового вмісту.
Останнім часом опубліковані дані, що зменшення частоти дихання призводить до покращення результатів серцево-легеневої реанімації. В Японії в крупному проспективному дослідженні (4068 пацієнтів) доведено, що проведення лише компресій супроводжувалось достовірним покращенням результатів реанімації у порівнянні з традиційними заходами серцево-легеневої реанімації. Тому за останньою схемою реанімацій співвідношення непрямого масажу серця і дихання «рот у рот» складає 30:2. Для медиків не буде помилкою проводити безперервно штучний масаж серця протягом кількох хвилин, а вентиляцію легень розпочнуть пізніше і проводитимуть її значно рідше. Медикам пропонується самостійно вибирати методику проведення реанімації у залежності від власного досвіду та виниклих обставин.
При проведенні реанімаційних заходів доцільно звернути увагу на такі рекомендації:
• для підвищення серцевого викиду і зменшення навантаження на міокард компресії необхідно проводити протягом 2-х хвилин після дефібриляції навіть за відновлення серцевого ритму;
• якщо після дефібриляції ритм серця не відновлено, другий і подальший розряд доцільно проводити тільки після додаткових циклів компресій;
• заходи серцево-легеневої реанімації можуть бути ефективними лише тоді, коли їх проводять протягом перших 5 хв з моменту розвитку РСС;
• затримка проведення компресій грудної клітки на кожну хвилину призводять до зниження виживання на 10-15%(!);
• на сьогодні одним з головних шляхів покращення ефективності непрямого масажу серця є значне скорочення перерви під час його проведення (навіть на проведення штучного дихання та повторних дефібриляцій);
• для підвищення ефективності реанімаційних заходів необхідно оснастити дефібриляторами не тільки всі машини швидкої допомоги, але й громадські місця (аеропорти, супермаркети, казино тощо).
Типові помилки при проведенні серцево-легеневої реанімації:
|
