Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Особливості застосування ААП при «пірует»-тахікардії
Содержание книги
- У більшості хворих визначається синусова тахікардія, окрім уремічних міокардитів.
- При міоперикардитах проводять імуносупресорну терапію (циклофос-фан, азатіоприн або колхіцин), яка вважається резервною.
- Мітральний стеноз (стеноз лівого атріовентрику-лярного отвору)
- Алгоритм 2.31. Стандарти критеріїв діагностики мітральної недостатності
- Порушення ендокарду та ендотелію в зонах міксоматозної трансформації з формуванням тромбоцитарно-фібринозних тромбів.
- Аускультативні критерії: грубий систолічний шум у II міжребер'ї справа, який проводиться на артерії шиї та в міжлопаткову ділянку, II тон над аортою послаблений
- Рентгенологічні критерії: визначається гіпертрофія ЛШ, аортальна конфігурація серця, розширення аорти
- II. Мітральний стеноз у поєднанні з помірною аортальною недостатністю
- Рекомендації по веденню вагітних з клапанними вадами серця
- Класифікація вроджених вад серця
- Межі відносної тупості серця зміщуються вправо, можливо вгору
- Відкрита артеріальна протока
- Межі відносної тупості серця збільшуються вправо
- Клініка та діагностика захворювання наведені в алгоритмі 2.41.
- Міграція надшлуночкового водія ритму
- Дифузний міокардіофіброз. Передсердна пароксизмальна тахікардія. СН і стадії, II фк.
- Інколи порушується правило загального дільника
- Понижують амплітуду потенціалу дії та збільшують межовий потенціал, у зв'язку з чим збудливість міокарда передсердь і шлуночків зменшується.
- Принципи підбору антиаритмічної терапії при постійних або часто рецидивуючих аритміях
- Аап і класу застосовують при неорганічних захворюваннях серця, аап III класу — при органічній патології серця
- Критерії діагностики ПТ наведені в алгоритмах 2.53-2.58.
- Використання різних проб і спеціальних методів дослідження для діагностики аритмій і блокад серця
- Рекомендації з невідкладної допомоги при гемодинамічно стабільній спт з правильним ритмом
- Невідкладна допомога та лікування суправентрикулярної ПТ наведені в алгоритмах 2. 59; 2. 60.
- Пропафенон — 1-2 мг/кг в/в струминно впродовж 10 хв
- Особливості застосування ААП при «пірует»-тахікардії
- При катехоламініндукованих ШТ рекомендують обмеження фізичних навантажень, А при неефективності — прийом баб.
- Визначення передсердної рефрактерності та її дисперсії
- Для профілактики рецидивів ФП кращим препаратом є аміодарон, який застосовують тривало у дозі 200-400 мг/добу.
- Алгоритм 2.70. Прогнозування рецидиву фібриляції та тріпотіння передсердь після успішної електричної та медикаментозної кардіоверсії
- Отримані нові важливі дані з лікування аритмій серця. У хворих з гіпер-холестеринемією застосування статинів супроводжується значним зниженням ймовірності рецидиву ФП після кардіоверсії.
- Такий диференційований підхід до вторинної профілактики ФП зменшує кінцеві точки та покращує якість життя.
- Аап і С класу можуть сповільнити частоту скорочень передсердь або покращити ав-провідність, що призводить до парадоксального збільшення скорочень шлуночків.
- Фібриляція шлуночків, асистолія та електромеханічна дисоціація
- А (Air). Відновлення прохідності дихальних шляхів. В (Breathing). Штучна вентиляція легень рот у рот.
- Затримка початку проведення серцево-легеневої реанімації, втрата часу на діагностичні, організаційні та лікувальні процедури.
- Термінальна застійна СН тощо.
- При вродженому та набутому подовженні тривалості інтервалу Q-T ААП 1А і III класів викликають аритмогенну реакцію.
- Виникає тривала пауза між сусідніми зубцями Р чи R, яка дорівнює двом (рідше 3-4) звичайним інтервалам Р-Р чи R-R (незалежно від кількості випадінь зубця Р)
- Тривалість комплексу ОДБ складає 0,08-0,11 с
- Гіперактивація нейрогуморальних систем організму (симпатико-адрена-лової системи, РААС, антидіуретичного гормону, передсердного натрійуретич-ного пептиду).
- Алгоритм 2.90. Стандарти діагностики критеріїв гострої лівошлуночкової серцевої недостатності (набряку легень)
- Показання й схема дозування вазодилататорів при гострій СН (за рекомендаціями Європейського товариства інтенсивної терапії, 2005)
- СН і, II А, II Б, III стадій відповідає хронічній недостатності кровообігу таких самих стадій за класифікацією М. Д. Стражеска, В. X. Василенка.
- Дилатаційна кардіоміопатія, постійна форма фібриляції передсердь. СН IIб ст. , систолічний варіант, IV фк.
- Та частоти розвитку ускладнень
- Для підвищення ефективності лікування фуросемід, торасемід чи етакри-нову кислоту застосовують одночасно перорально, в/в або в/м
- Сучасні методи лікування різних стадій ХСН
- Диференційоване лікування ХСН в залежності від вираженості дисфункції лівого шлуночка
- Неадекватне лікування цукрового діабету.
1. Використання ААП класу I А, IС і III для купування «пірует»-тахікардії протипоказане у зв'язку з тим, що всі вони в тій чи іншій мірі призводять до подовження інтервалу Q-T, що є фактором ризику виникнення ФІН (!).
2. При вроджених та ідіопатичних синдромах, подовженому інтервалі QT для профілактики виникнення ПТ типу «пірует» призначають великі дози БАБ, проводять видалення лівого зіркового ганглію, а в разі неефективності цих заходів застосовують імплантацію ЕКС (стимуляція з частотою 70-125 за 1 хв) у поєднанні з БАБ чи імплантацію кардіовертера-дефібрилятора.
3. При шлуночковій ПТ початкова доза ААП І В класу лідокаїну повинна складати 1,5 мг/кг маси тіла (менша доза неефективна). Загальна доза лідокаїну при повторному введенні не повинна перевищувати 3 мг/кг масти тіла, а підтримуюча доза — 2-3 мг/хв (рідко 1-4 мг/хв). Переконливо доведено, що превентивне введення лідокаїну для запобігання розвитку шлуночкових арит-мій підвищує летальність при IM за механізмом re-entry(î).
4. При неефективності лідокаїну препаратом вибору є новокаїнамід, але його застосування обмежується тим, що він викликає артеріальну гіпотензію. Цей препарат ризиковано вводити при шлуночковій ПТ на тлі подовження інтервалу Q-T, оскільки препарат потенціює і може викликати ФШ.
5. Для синдрому подовженого інтервалу Q-T характерне виникнення «пірует»-тахікардії (torsade de pointes). Препаратом першого ряду при цій аритмії є не лідокаїн, а сульфат магнію (2-2,5 г внутрішньовенно). Ефективним може бути прискорення серцевого ритму за допомогою інфузії ізопротеронолу (від 2 до 20 мг/хв) чи проведення прискорюваної електрокардіостимуляції. Але слід пам'ятати, що прискорення ЧСС у таких пацієнтів є фактором ризику ФШ, тому останні методи не знайшли широкого застосування.
6. Застосування препаратів калію не є серйозним базовим антиаритмічним засобом, за винятком гіпокаліємії. Однак у якості допоміжного засобу ці препарати застосовують, особливо у пацієнтів перед кардіоверсією.
Алгоритм 2.65. Стандарти методів профілактики рецидивів шлуночкової пароксизмальної тахікардії при дисфункції міокарда з розвитком хронічної серцевої недостатності [13]
Крок 1
Бета-адреноблокатори (метопролол — 100 мг/добу, бісопролол — 5-10 мг/добу, карведилол — 50 мг/добу) в поєднанні з інгібіторами АПФ (еналафрил, еналазид, лізиноприл), чи БРА II, які володіють опосередкованою антиаритмічною дією шляхом корекції нейрогуморальних змін
Крок 2
Аміодарон (кордарон, аритміл) — 200-400 мг/добу в поєднанні з інгібіторами АПФ або БРА II в оптимальних дозах упродовж місяців і років
Соталол (гілукор) — 80-160 мг/добу в поєднанні з інгібіторами АПФ або сартанами в оптимальних дозах упродовж місяців і років
Крок З
Бретилій в дозі 10-30 мг/кг маси тіла в поєднанні з інгібіторами АПФ або сартанами в оптимальних дозах
Профілактична медикаментозна терапія при поліморфній ШТ
Аміодарон та дронедарон у хворих з злоякісними шлуночковими аритмі-ями (ФШ/ШТ) є препаратом вибору для вторинної профілактики РСС. d, 1 — Соталол необхідно використовувати тільки в тих випадках, коли аміодарон протипоказаний (за ефектівністю він поступається аміодарону).
Поєднане застосування БАБ і аміодарону понижує як антиаритмічну, так і загальну летальність.
При ШТ з «каналопатіями» показане застосування аміодарону.
4. У хворих з подовженим інтервалом Q-T для профілактики виникнення РСС показане застосування БАБ у максимально переносимих дозах, а при їх неефективності — ІКД. При вираженій синусовій брадикардії з розвитком брадизалежних аритмій і синкопальних станів показана імплантація ЕКС (у поєднанні з застосуванням БАБ). Таким пацієнтам необхідно обмежувати фізичні навантаження.
|