Вимоги до оформлення звіту про

Виробничу практику

 

Звіт по виробничій практиці може бути виконаний від руки, чітким розбірливим почерком, без виправлень, або віддрукований на комп’ютері. Звіт по виробничій практиці виконується державною мовою. Викладення тексту роботи повинно бути логічним, аргументованим, стилістично вірним з використанням наукової професійної лексики.

Звіт по виробничій практиці починається з титульного аркуша, який оформляється у відповідності до встановленого зразка (додаток А). Далі подаються зміст, вступ, розділи звіту, висновки та пропозиції, список використаних джерел та додатки. Практичні розрахунки, як правило мають бути представленні у вигляді таблиць. Текстова частина звіту (якщо вона не друкується на принтері) має бути написана чорним чорнилом (чорною пастою).

Оформлення змісту

Зміст – це путівник звіту, в якому містяться назви всіх її структурних елементів, а також заголовки розділів, підрозділів та пунктів основної частини. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті. Скорочувати або давати їх в іншому формулюванні, послідовності, у порівнянні із заголовками в тексті, не допускається.

Навпроти кожного заголовка й підзаголовка проставляють номер сторінки, з якої починається викладення відповідного розділу, підрозділу.

Заголовки однакових рівнів рубрикації необхідно розташувати один під одним. Заголовки кожного подальшого рівня зміщують на три-п’ять знаків праворуч по відношенню до заголовків попереднього рівня. Усі заголовки починають з великої букви без крапки в кінці. Останнє слово кожного заголовка з’єднують з відповідним йому номером сторінки в правому стовпці змісту.

Оформлення тексту

Текст звіту має бути написаним на одній стороні стандартного білого аркуша А4 (210x297 мм) з дотриманням таких розмірів поля: верхнє, нижнє – не менше 20 мм, ліве – не менше 30 мм, праве – не менше 10 мм. Не допускається виділення поля будь-якими рамками.

Не дозволяється використовувати в тексті виділення жирним шрифтом (крім вступу, назв: розділів, підрозділів та таблиць) і курсивом (крім слова «Таблиця» і «Продовж. табл.»).

Текст звіту, заголовки, таблиці, малюнки, додатки мають бути написані чорнилом одного кольору.

У звіті про виробничу практику не допускаються стилістичні, орфографічні та граматичні помилки. В разі сумнівів рекомендується користуватися останніми виданнями українського правопису, орфографічними словниками.

Терміни, що використовуються в тексті, мають відповідати науковому стилю. Так, наприклад, згідно з нормами наукової етики при інтерпретації думок, обґрунтуванні наукової позиції неписаним правилом вважається, щоб автор виступав від першої особи у множині («ми вважаємо», «на наш погляд», «нами одержано»), а краще слід використовувати знеособлені форми – «доцільно», «спостерігається», «пропонується» тощо.

У звіті про виробничу практику можуть застосовуватися графічні скорочення слів і словосполучень, що вимовляються повністю і скорочують-ся лише на письмі. Вони мають відповідати діючим стандартам з бібліотечної і видавничої справи. Допускаються загальноприйняті скорочення: pp. – роки; та ін. – та інші; коп. – копійка; і т.д. – і так далі; напр. – наприклад; грн – гривня тощо. Допускається також використання абревіатури занадто довгих словосполучень, попередньо привівши їх повне значення, наприклад, «товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ)». Незалежно від цього за першої появи цих елементів у тексті звіту наводять їх розшифровку.

Усі прийняті у звіті про виробничу практику скорочення, абревіатури можуть бути пояснені у переліку умовних позначень. Перелік повинен розташовуватись стовпцем. Ліворуч в алфавітному порядку наводять умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни, праворуч – їх детальну розшифровку.

Не дозволяється скорочення слів «по-перше», «по-друге» і запис їх у вигляді «по-le», «по-2е». Також не скорочуються слова і словосполучення «графа», «так як», «формула», «так званий», «головним чином». В тексті слова «номер», «параграф», «відсоток» слід писати повністю, замінювати ж їх знаками (№, %) можливо лише тоді, коли вони записані разом з числовими значеннями. Не можна використовувати математичні символи для заміни слів «дорівнює», «більше», «менше».

Оформлення заголовків

Заголовки структурних частин звіту про виробничу практику «Зміст», «Вступ», «РОЗДІЛ», «Висновки», «Список використаних джерел» друкують великими літерами, жирним шрифтом, по центру рядка.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Заголовки розділів розміщуються по центру, підрозділів – симетрично до тексту, не підкреслюються, пишуться без крапки в кінці. Переноси слів в заголовках не допускаються.

Номер розділу ставлять після слова РОЗДІЛ (жирним шрифтом), після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу великими літерами (жирним шрифтом). Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) жирним шрифтом, з абзацного відступу в підбір до тексту. Крапку в кінці заголовка не ставлять.

Відстань між назвою структурної частини та назвою підрозділу має становити один рядок. Відстань між заголовком і текстом має становити один рядок, попереднім текстом і наступним заголовком має бути два рядки. Відстань між рядками заголовка приймають такою, як у тексті.

Не дозволяється розміщувати заголовок в нижній частині сторінки, якщо після нього залишається тільки один-два рядки тексту.

Кожну структурну частину звіту про виробничу практику треба починати з нової сторінки, але остання сторінка розділу повинна бути заповнена не менше ніж на половину.

Нумерація сторінок

Сторінки звіту нумеруються арабськими цифрами впродовж усього тексту (рахуючи і додатки). Номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки (рисок) в кінці. Титульний аркуш включається до загальної нумерації і вважається першою сторінкою, але номер сторінки на ньому не ставиться. Далі розміщується інформаційно-вступна частина (посвідчення про відрядження, перелік умовних позначень), номери на них не ставляться. Наступним розміщується зміст роботи, з якого і розпочинається нумерація (цифрою 2). Нумерації підлягають не лише сторінки основного тексту, але й сторінки списку використаних джерел.

Оформлення аналітичного та ілюстративного матеріалу (таблиць і рисунків)

Таблиці, графіки, малюнки необхідно розміщувати таким чином, щоб їх можна було розглядати, не повертаючи аркушів. Якщо це неминуче, то вони мають бути підшиті так, щоб для їх розглядання текст треба було повернути по годинниковій стрілці.

Основну масу цифрової інформації звіту оформляють у таблицях. Вони мають у стислому вигляді відображати потрібні показники, бути негроміздкими і доступними. Кожна таблиця супроводжується текстом, який частково або повністю має знаходитись попереду таблиці. В тексті наводять аналіз показників таблиці, який закінчують висновком і пропозицією щодо покращення наведених показників.

Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті або на наступній сторінці, якщо місця для неї на попередній недостатньо. На всі таблиці звіту про виробничу практику повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено.

Наприклад: «... у табл. 1.2».

Якщо до таблиці звертаються повторно, то пишуть: див. табл. 1.2.

Нумерують таблиці у розрізі розділів роботи, номери яких складають із двох арабських цифр; перша – номер розділу, а друга – порядковий номер таблиці в цьому розділі. Наприклад, другий розділ третя таблиця: Таблиця 2.3.

Розміщення номера таблиці – праворуч на сторінці над назвою таблиці, незалежно від орієнтації сторінки. При цьому слово «Таблиця» пишеться курсивом і ставиться її номер, в кінці номера крапка не ставиться.

Таблиця повинна мати тематичний заголовок, згідно з її змістом. Назву таблиці наводять по центру рядка з великої літери жирним шрифтом, в кінці назви таблиці крапку не ставлять.

Бажано таблицю розмістити на одній сторінці без переносу. Якщо це неможливо, то при переносі на обох сторінках пишуть номери колонок і тоді на другій сторінці назву їх не повторюють, а над таблицею справа пишуть «Продовж. табл.». Також наводять додатковий рядок з номерами граф таблиці.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки з малих літер, якщо вони є продовженням речення заголовка (наприклад, заголовок «Прибуток», а підзаголовки: «на 1 ц», «на 1 га» і т.д.), і з великої, якщо вони є самостійними реченнями.

Крім таблиць у звіті можуть мати місце рисунки. Рисунки розміщують після першого посилання на нього в тексті або на наступній сторінці, якщо місця для нього на попередній недостатньо. При посиланні на рисунок доцільно використовувати звороти типу: «... як це видно з рис. 1.2», або «.... як це показано на рис. 1.2»

Одночасно можливим є посилання на таблиці та ілюстрації у вигляді виразу в круглих дужках.

Наприклад: (табл. 1.2), (рис. 2.4)

Назву вказують внизу рисунка, після номера, на тому ж рядку. Нумерація здійснюється послідовно за кожним розділом (внизу) під рисунком (схемою): 2.1; 2.2; 2.3 і т.д. малими літерами (крім першої великої) по центру рядка, в кінці назви рисунку крапку не ставлять.

Наприклад: Рис. 1.1. Назва…

Рисунок відокремлюють від подальшого тексту роботи вільним рядком.

Ілюстрації у звіті про виробничу практику повинні бути: по тексту – чорним по білому, в додатках – можливо кольорові.

Оформлення формул

Формули, на які є посилання в тексті, нумеруються в межах розділу арабськими цифрами. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули, розмежованих крапкою (наприклад: 2.5). Номер формули слід взяти в дужки і розмістити у правому полі на рівні нижнього рядка. Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилення в наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Посилання на формулу по тексту вказують порядковим номером формули в роботі.

Наприклад: «у формулі (2.1)».

Громіздкі формули розміщують на окремих рядках. Це стосується і всіх нумерованих формул.

У формулах перенос допускається на знаках (-, =, +, /, х). У такому випадку знаки повторюються на початку і в кінці рядка.

Значення символів формули подається з нового рядка у тій послідовності, у якій вони йдуть у формулі. Перший рядок починається словом «де» без двох крапок після нього.

Наприклад: ОП = ВД – ВВ – А, (2.1)

де ОП – оподатковуваний прибуток,

ВД – валові доходи;

ВВ – валові витрати;

А – амортизаційні відрахування.

У кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Список використаних джерел наводиться після «Висновків» в алфавітному порядку прізвищ авторів або заголовків. Варто пам’ятати, що у звіті про виробничу практику переписувати інформацію з підручників, періодичних видань, нормативних документів тощо не дозволяється. Тому у список використаних джерел рекомендується включати ті джерела, що використовувались студентом для забезпечення ефективної організації виробничої практики; чіткого уявлення про напрями роботи під час проходження виробничої практики; при самостійному пошуку відповідей на питання, що виникали в процесі проходження практики. Всі джерела, включені до списку використаної літератури нумерують послідовно (наскрізна нумерація).

Приклади оформлення списку використаних джерел наведені у табл. 5.1.

Таблиця 5.1