Основні вимоги до оформлення курсової роботи

 

Правила оформлення курсової роботи

Курсова робота має бути літературно та технічно грамотно виконана і відповідати певним вимогам оформлення. Літературне оформлення курсової роботи є важливим елементом її виконання і одним із багатьох чинників, який впливає на оцінювання під час захисту.

Текст курсової роботи повинен бути логічно обгрунтованим та грамотно викладеним. У роботі не допускаються стилістичні, орфографічні та граматичні помилки.

Курсова робота може бути виконана від руки або набрана на комп'ютері грамотно без скорочення спеціальних і наукових термінів (крім загальновизнаних), на одній стороні аркуша паперу стандартного формату А4 (210х297мм) з 1,5міжрядковим інтервалом. На комп’ютері текст набирається нежирним шрифтом Times New Roman, розміром 14 пунктів. Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка - чорного кольору звичайної жирності. Щільність тексту курсової роботи повинна бути однаковою.

Текст курсової роботи друкують з дотриманням таких розмірів поля: праве - 10 мм, ліве - 30 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 20 мм.

Текст повинен бути розділений на абзаци, кожний з яких включає самостійну думку, яка складається з декількох речень. Абзацний відступ повинен бути однаковим і дорівнювати п'яти знакам.

Обсяг курсової роботи рекомендується встановити в межах 35-45 сторінок друкованого тексту.

У випадку, коли текст курсової роботи набраний на комп’ютері, студент зобов’язаний віддати керівнику чорновий варіант роботи.

Оформлення елементів тексту

Курсова робота відкривається титульною сторінкою, де зазначається назва навчального закладу, назва спеціальності (може вказуватись спеціалізація), тема,

прізвище та ініціали студента і наукового керівника, календарний рік написання роботи.

Текст курсової роботи розбивається на пункти, які повинні мати порядковий номер. Структурні елементи - „Зміст", „План", - не нумерують.

Заголовки структурних частин роботи «Зміст», «Вступ»... друкують

великими потовщеними літерами симетрично до тексту. Заголовки окремих підрозділів роботи друкуються потовщеними малими літерами, крім першої, без крапки в кінці, не підкреслюються, центруються. Якщо заголовок складається з двох чи декількох речень, їх розділяють крапкою. Перенос слів у заголовках не допускається.

Відстань між заголовками і текстом має становити 2 інтервали.

Пункти та підпункти нумеруються арабськими цифрами. Номер підпункту складається з номера пункту та номера підпункту, розділених крапкою, наприклад 2.1. (перший підрозділ другого розділу), 2.2. (другий підрозділ другого розділу) тощо. Кожне питання та підпункт розміщується з нової сторінки. Використовується тільки жирний шрифт. Не допускається використання виключно великих літер.

Якщо в курсовій роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік може бути поданий в курсовій роботі у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за алфавітом наводять, наприклад, скорочення, справа-їх детальну розшифровку. Якщо в курсовій роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення тощо повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Нумерація сторінок

Нумерація сторінок роботи повинна бути наскрізною, включаючи список використаних джерел та додатки. Першою сторінкою вважається титульний лист, номер сторінки на ньому не ставиться, як і на плані та змісті роботи. На інших

сторінках номер проставляється арабськими цифрами в верхньому правому куті без крапки. Таблиці, рисунки, які розміщені по тексту роботи і займають площу сторінки, включаються у загальну нумерацію сторінок.

Кожна складова має чітке визначення нумерації сторінки, за якою вона міститься в курсовій роботі.

 

Оформлення ілюстрацій

Основними видами ілюстративного матеріалу в курсових роботах є:

креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік. Усі ілюстрації називаються рисунками та у тексті позначаються словом „Рис" (додаток 6).

У роботі слід розміщувати лише такі ілюстрації, які збагачують зміст. Кожна ілюстрація повинна пояснювати текст, а текст - ілюстрацію.

Для курсової роботи достатньо наскрізної нумерації ілюстрацій, проте допускається і їх подвійна нумерація, де перша цифра відповідає номеру питання, а друга - порядковому номеру рисунку, в даному питанні (наприклад, таблиця 1.3 - третій рисунок першого питання). Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підпис під рисунком).

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійне речення, в якому лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладаються питання, пов'язані з ілюстрацією, і де треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках „(рис. 1.3)" або наступного типу: „...як це видно з рис. 1.3." або „...як це показано на рис. 1.3".

У випадку, якщо ілюстрація відображена окремим додатком, посилання на неї здійснюється наступним чином: (дод. 1).

Рисунки можуть бути виконані як із застосуванням чорного картриджу, так і кольорового.

Оформлення таблиць

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Таблицю

 

розміщують після першого згадування про неї в тексті чи на наступній сторінці таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного боку курсової роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Також таблиця може бути окремим додатком.

Таблиці, що розміщені по тексту роботи, нумеруються арабськими цифрами. Для курсової роботи достатньо наскрізної нумерації таблиць, проте допускається і їх подвійна нумерація, де перша цифра відповідає номеру питання, а друга - порядковому номеру таблиці в даному питанні (наприклад, таблиця 1.2 - друга таблиця першого питання). Заголовок таблиці повинен відображати її зміст. У назві таблиці слід вказувати назву підприємства та період, за який проводиться аналіз (наприклад, „Результати аналізу основних економічних показників туристичного підприємства «Кондор» 2008-2009 рр.").

На всі таблиці курсової роботи повинні бути посилання у тексті, при цьому пишуть „в табл. 2" або „див. табл. 2". Якщо таблиця є окремим додатком - посилання на неї здійснюється як на додаток: (додаток 8).

Слово „Таблиця" розміщують справа над таблицею.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Громіздкі таблиці рекомендується розміщувати в додатках.

У разі переносу таблиці на наступну сторінку її назву не треба повторювати. У цьому випадку нумеруються графи та повторюється їх нумерація на наступній сторінці. Передує цьому напис: Продовження табл.

У таблиці не має бути пустих клітинок. Тому при заповненні таблиць, крім цифр, користуються умовними позначеннями: якщо дані відсутні - ставлять три крапки, прочерк або пишуть «нема даних», якщо явище не мало місця - ставлять тире; якщо показник не має сенсу - ставлять знак «X», якщо дані є, але їх числові значення менші прийнятої в таблиці точності - ставлять 0,0. Для наочності таблиці громіздкі

цифри слід округлювати до одиниць більшої розмірності (наприклад, тис. грн. замість грн. тощо). Якщо дані таблиці запозичені, то обов'язково треба дати посилання на джерело.

У випадку, коли цифрові дані у графах таблиці мають різні одиниці виміру (тис. грн., рази тощо), то одиниці виміру треба показати в заголовку кожної графи або по кожному показнику. Якщо вони однакові для всіх показників, то одиниця виміру вказується між назвою і самою таблицею над її правим кутом або після назви в круглих дужках.

Таблиця вважається завершеною при наявності в ній підсумків. Підсумки окремих груп сукупності позначають словом „Разом", сукупності в цілому –«Всього».

Подання формул

Формули та рівняння розміщують безпосередньо після тексту, в якому

вони зазначаються, посередині сторінки. Вище та нижче кожної формули чи рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули та рівняння нумеруються порядковою нумерацією у межах питання. Номер складається з номера питання та порядкового номера формули, розділених крапкою. Номер проставляється в круглих дужках на рівні формули в крайньому правому положенні на рядку. При посиланні на формулу або рівняння у тексті роботи наводять номер у круглих дужках, наприклад:,... у формулі (2.1)...".

Пояснення символів та числових коефіцієнтів формул слід наводити безпосередньо під формулою, в тій самій послідовності, в якій вони наведені в формулі. Перший рядок пояснень починають з абзацу словом "де" без двокрапки. Пояснення кожного символу необхідно починати з нового рядка. Наприклад:

Д=Д1+Д2+Д3(2.1);

де: Д - загальний дохід підприємств;

Д1 - від реалізації номерного фонду;

Д2 – дохід від здачі приміщень в оренду;

Дз – дохід від екскурсійних послуг.

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного

рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення; застосовують знак „х". Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом відокремлюють комою.