Вказівки по вибору початкових даних

ЗМІСТ

 

Вступ...........4

 

1. Початкові дані і завдання.......4

1.1. Завдання..........4

1.2. Вказівки по вибору початкових даних.....4

2. Теплотехнічний розрахунок зовнішніх огорож і

визначення теплової потужності системи опалення...5

2.1. Теплотехнічний розрахунок зовнішніх огороджень...5

2.2. Визначення теплової потужності системи опалення...8

3. Проектування системи опалення.......13

3.1. Конструювання системи опалення......13

3.2. Гідравлічний розрахунок.......19

4. Розрахунок поверхні опалювальних приладів....23

4.1. Розрахунок поверхні нагріву радіаторів типу

М – 140 та М-140-АО........23

5. Проектування природної канальної витяжної

вентиляції..........25

5.1. Розрахунок природної канальної витяжної

вентиляції...........26

6. Определение потерь тепла по укрупненным

измерителям. Теплотехническая оценка здания.....28

 

Список використаної літератури.......30

 

Додаток А...........31

Додаток Б...........32

Додаток В...........35

Додаток Г...........40

Додаток Д...........41

Додаток Е...........41

Додаток Ж...........42

Додаток К...........42

Додаток Л...........42

Додаток М...........44

Додаток Н...........47

 

Вступ

Курсова робота по опаленню і вентиляції житлового будинку виконується студентами по напряму підготовки 6.060102 «Архітектура», спеціальностей «Архітектура будівель і споруд», «Містобудування», «Дизайн архітектурного середовища», в процесі вивчення курсу «Інженерне обладнання будівель і споруд».

Виконання роботи повинне сприяти закріпленню, поглибленню і узагальненню знань, отриманих студентами при вивченні теоретичного курсу і застосуванню цих знань до комплексного рішення інженерної задачі – проектування систем опалення і вентиляції цивільної будівлі.

Курсова робота складається з графічної частини об'ємом 4 листи формату А-4 і розрахунково-пояснювальної записки об'ємом 25-27 сторінок.

Студент повинен самостійно вирішити всі питання своєї роботи і представити керівникові роботи попередні розрахунки, а потім всю виконану роботу. Виконання кожного етапу роботи повинне бути узгоджене з викладачем. Проект перед здачею керівникові повинен бути підписаний студентом. Якщо проект задовольняє вимогам, пред'явленим до нього, він допускається до захисту.

Захист є особливою формою перевірки виконання проекту. Студент повинен дати всі пояснення по суті виконаної роботи. Робота повинна бути представлена до захисту в терміни, вказані в календарному плані.

 

ПОЧАТКОВІ ДАНІ І ЗАВДАННЯ

Завдання

Виконати контрольну роботу центрального опалення житлової будівлі і систем канальної вентиляції.

Тип будівлі, його конструктивні особливості, матеріал захисних конструкцій, район будівництва, параметри теплоносія, види систем опалення, теплофізичні характеристики матеріалів огорож, параметри зовнішнього клімату і вимоги до метеорологічних умов в приміщеннях прийняти по додатку А-Д відповідно номеру своєї залікової книжки.

Джерела теплопостачання – районна котельна або ТЕЦ, підключення до яких проводиться по залежній схемі через тепловий пункт.

Вказівки по вибору початкових даних

Район будівництва і його кліматичні характеристики вибираються по додатку 1.

Вибір типу будівлі проводиться по графах 1, 2, 3 і 4 додатку А.

Плани типових поверхів і розміри будівель приведені в додатку Б.

Матеріал конструкції зовнішніх огорож вибираються за даними додатку В.

Теплофізичні характеристики будівельних матеріалів приведені в додатку Г.

Орієнтацію фасадів будівлі з під'їздами прийняти: Захід – для варіантів 00-19; ПівдЗ для варіантів 20-39; ПнЗ для варіантів 40-59; ПівС для варіантів 60-79; ПівдС для варіантів 80-99.

Тип розводки, конструкцію стояків, параметри теплоносія і місце введення його в будівлю – див. в додатку Д.

Розрахункові параметри повітря в приміщеннях прийняти згідно додатку Ж;

Термічні опори і конструкцію вікон прийняти по таблиці 2.1.

Розміри вікон в загальних кімнатах прийняти 2,0х1,5 м, в спальних кімнатах і кухнях 1,8х1,5 м, розміри балконних дверей 0,6х2,0 м, розміри вікон сходових кліток прийняти конструктивно.

ТЕПЛОТЕХНІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ЗОВНІШНІХ ОГОРОЖ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ТЕПЛОВОЇ ПОТУЖНОСТІ СИСТЕМИ ОПАЛЕННЯ

Теплотехнічний розрахунок зовнішніх огорож

Ціллю теплотехнічного розрахунку є знаходження товщини утеплюючого шару і значення коефіцієнту теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій. Розрахунок товщини утеплюючого шару виконується для стіни, підвального та горищного перекриттів, які вибираємо по додатку В.

Послідовність розрахунку:

2.1.1. Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалювальних будинків та споруд і внутрішніх конструкцій, що розділяють приміщення, температура повітря в яких відрізняється на 3 °С та більше, обов'язкове виконання умов:

R_Σпр ≥ R _{q min},(2.1)

Δt_пр ≤ Δt_cг, (2.2)

τ _{в min} > t_min, (2.3)

де R _Σпр - приведений опір теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції або непрозорої частини огороджувальної конструкції (для термічно однорідних огороджувальних конструкцій визначається опір теплопередачі), приведений опір теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м²·К/Вт;

R_qmin - мінімальне допустиме значення опору теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції або непрозорої частини огороджувальної конструкції, мінімальне значення опору теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м²·К/Вт (таблиця 2.1);

Δ t_пр - температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, °С;

Δ t_cг - допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, °С;

τ_вmin - мінімальне значення температури внутрішньої поверхні в зонах теплопровідних включень в огороджувальній конструкції, °С;

t _min - мінімальне допустиме значення температури внутрішньої поверхні при розрахункових значеннях температур внутрішнього і зовнішнього повітря, °С.

2.1.2. Мінімальне допустиме значення R_qmin опору теплопередачі непрозорих огороджувальних конструкцій, світлопрозорих огороджувальних конструкцій і дверей житлових і громадських будівель встановлюється згідно з таблицею 2.1. залежно від температурної зони експлуатації будинку, що приймається згідно додатку 6 і 7.

Таблиця 2.1.

Мінімальне допустиме значення опору теплопередачі огороджу-вальної конструкції житлових і громадських будівель Rq min, м^2•К/Вт
№ поз.	Вид огороджувальної конструкції	Значення Rq min, м^2 ·К/Вт, для температурної зони
І	ІІ
	Зовнішні стіни	3,3	2,8
	Суміщені покриття	5,35	4,9
	Горищні покриття та перекриття неопалювальних горищ	4,95	4,5
	Перекриття над проїздами та неопалювальними підвалами	3,75	3,3
	Світлопрозорі огороджувальні конструкції	0,75	0,6
	Вхідні двері в багатоквартирні житлові будинки та в громадські будинки	0,44	0,39
	Вхідні двері в малоповерхові будинки та в квартири, що розташовані на перших поверхах багатоповерхових будинків	0,6	0,54

Коефіцієнт теплопередачі

, Вт/(м²·К)(2.8)

2.1.8. Визначаємо необхідний опір теплопередач горищного перекриття і перекриття над підвалом, а також дверей аналогічно по вище приведених формулах згідно [5]

Додаткові втрати теплоти

Чинник, яким обумовлені додаткові втрати теплоти	Огорожі, при розрахунку яких враховуються додаткові втрати теплоти	β
Вітер з швидкістю* до 5 м/с	Орієнтовані на напрями, звідки дме вітер в січні з повторюваністю* не менше 15%	0,05
Вітер з швидкістю* 5 м/с і більше	0,10
Висотність будівель:
будівлі висотою 10 -15 поверхів	Огорожі першого і другого поверхів	0,10
Огорожі третього поверху	0,05
Будівлі висотою 16 поверхів і вище	Огорожі першого і другого поверхів	0,20
Огорожі третього поверху	0,15
Огорожі четвертого поверху	0,10

Таблиця 2.6.

Напрям та швидкість вітру

 

Місто		Повторюваність напряму вітру, %		Повторюваність штилю, %
	Середня швидкість вітру, м/с (в січні)
Північ	ПівСх	Схід	ПдСх	Пів-день	ПдЗ	Захід	ПівЗ
Бердянськ	11,3 2,7	10,9 2,9	18,7 5,9	11,2 4,5	13,3 4,6	12,4 4,7	12,9 4,0	9,3 3,7	10,9
Вінниця	10,1 4,3	5,6 3,3	7,4 3,0	11,1 3,3	13,7 3,4	14,7 3,4	22,6 4,7	14,8 5,0	7,1
Джанкой	10,2 2,5	19,0 3,3	16,1 3,2	7,1 2,4	7,5 3,0	16,4 3,5	14,3 2,9	9,4 2,8	5,7
Дніпропетровськ	14,9 5,0	11,1 5,0	11,0 4,9	10,1 5,0	11,7 5,1	13,7 4,9	17,6 5,0	9,9 5,6	9,2
Донецьк	7,2 4,2	10,3 4,2	14,3 5,3	18,9 5,4	11,0 4,5	14,3 4,9	16,6 5,3	7,4 4,7	8,6
Євпаторія	5,6 3,7	30,1 5,8	13,4 4,7	6,9 3,8	18,7 4,6	13,7 5,4	8,2 4,1	3,4 3,7	2,0
Житомир	7,6 3,6	5,1 3,1	6,6 3,5	9,5 3,8	14,4 4,3	15,4 4,4	24,0 5,2	17,4 4,7	3,7
Запоріжжя	14,5 2,3	11,7 2,0	10,9 2,4	10,7 2,9	12,9 2,0	13,6 2,1	14,9 2,4	10,8 2,4	8,8
Івано-Франківськ	3,5 3,3	1,8 2,0	13,9 3,4	17,1 3,5	5,4 2,8	11,9 3,7	27,1 4,9	19,3 4,8	34,9
Київ	11,2 3,2	4,6 2.0	5,8 1,7	11,9 2,0	14,1 2,7	14,0 3,0	23,5 3,0	14,9 2,9	4,2
Кіровоград	13,0 4,2	6,3 3,6	9,5 4,0	10,6 4,3	16,0 4,5	10,0 4,2	16,8 4,3	17,8 4,2	9,6
Луцьк	4,6 3,4	3,5 3,0	10,3 3,9	13,1 3,9	15,4 4,0	16,4 4,5	26,1 4,9	10,6 4,5	6,2
Львів	4,4 3,6	3,5 2,9	8,5 3,4	19,8 4,1	8,0 3,5	15,5 4,5	27,9 5,1	12,4 4,5	16,3
Миколаїв	19,6 3,8	12,9 3,9	12,2 3,8	7,2 3,5	14,3 3,7	8,0 3,5	13,0 3,7	12,8 3,5	7,0
Полтава	9,0 3,1	10,0 2,9	11,9 3,5	8,7 2,8	14,7 3,2	14,9 3,4	20,2 3,6	10,6 3,6	2,5
Рівне	5,1 3,6	3,0 2,9	9,9 3,9	13,1 3,9	11,4 4,0	15,2 4,8	34,2 5,8	8,1 5,1	4,0

 

Продовження таблиці 2.6.

Сімферополь	5,6 3,7	30,1 5,8	13,4 4,7	6,9 3,8	18,7 4,6	13,7 5,4	8,2 4,1	3,4 3,7	2,0
Суми	7,8 3,7	6,3 3,0	10,0 3,9	15,3 4,3	16,1 4,5	14,4 4,6	18,6 4,8	11,5 4,4	4,6
Тернопіль	6,3 3,4	3,1 2,3	6,0 3,0	19,4 4,0	12,5 3,5	10,1 4,2	28,6 5,7	14,0 5,0	11,1
Харків	8,0 4,5	8,2 4,2	15,3 4,7	12,5 4,2	10,7 4,4	15,8 4,6	18,9 4,6	10,6 4,2	8,1
Херсон	13,7 4,2	14,6 3,8	13,8 3,2	8,5 2,6	10,4 2,8	12,2 2,8	14,9 3,3	11,9 3,9	2,0
Черкаси	11,0 3,1	6,0 2,4	10,3 2,3	11,9 2,4	12,1 2,4	6,6 2,1	19,7 3,4	22,4 4,3	39,9
Чернігів	7,6 4,1	5,9 3,6	9,2 3,5	8,5 3,9	17,4 4,5	19,8 4,4	19,7 4,4	11,9 4,3	11,2
Чернівці	5,3 3,2	1,0 1,9	27,7 3,3	10,0 3,1	8,2 2,4	5,4 2,6	17,4 4,5	25,0 4,7	7,7
Ялта	10,5 2,2	14,6 3,1	12,1 2,4	4,6 1,5	6,6 1,7	11,4 1,8	24,0 1,6	16,2 2,1	3,5
Хмельницький	7,2 4,6	4,6 3,6	6,3 3,6	15,3 4,5	18,6 4,8	10,1 4,3	21,2 5,7	16,7 5,5	10,6

 

а)	б)

Рис. 2.1. Правила обміру площі зовнішніх огороджень

a - в плані; б –в розрізі будівлі

2.2.1.2. Втрати теплоти на нагрів вентиляційного повітря , , розраховуються для кожного приміщення, в якому є хоча б одне вікно, по формулі:

, (2.11)

де - площа підлоги приміщення, ;

- відстань від підлоги до стелі, , але не більше 3,5;

0,337 - коефіцієнт, .

Для приміщень суспільних будівель з вікнами, що герметично закриваються, рекомендується приймати за умови, що в них безперервно протягом робочого часу працюватиме система припливної вентиляції з підігрітим повітрям.

Втрати теплоти , , на нагрівання зовнішнього повітря, проникаючого у вхідні вестибюлі будівель через зовнішні двері за відсутності легко-теплових завіс і одному вхідному тамбурі слід розраховувати по формулі:

, (2.12)

де - коефіцієнт, який враховує кількість вхідних тамбурів. При одному тамбурі (двоє дверей) ; при двох тамбурах (троє дверей) .

- висота будівлі, , від низу вхідних дверей до перекриття сходової клітки;

- кількість людей, що знаходяться в будівлі.

Розрахунок теплоти на нагрівання зовнішнього повітря, проникаючого через двері опалювальних незадимлюваних сходових кліток з поповерховими виходами на лоджії, слід вести по формулі (2.12) при , приймаючи для кожного поверху значення , рівне відстані, , від низу дверей поверху, що розраховується, до перекриття сходової клітки.

Для вхідних вестибулів будівель з легко-тепловими завісами величину враховувати не слід.

Гідравлічний розрахунок

На підставі гідравлічного розрахунку підбираються діаметри магістральних трубопроводів, стояків, підведень, замикаючих ділянок так, щоб втрати тиску в системі опалення відповідали розташовуваному тиску.

Гідравлічний розрахунок ведемо методом питомих втрат. Гідравлічний розрахунок виконуємо для найбільш віддаленого і навантаженого циркуляційного кільця системи опалення. Результати розрахунку заносять в таблицю 3.1. На рис. 3.4 таким є кільце, що проходить від теплового пункту по головному стояку, по подаючій магістралі від А через стояк 7 та по зворотній магістралі до А` і до теплового пункту.

Кільце складається з ділянок (Т-А, А-Б, Б-Ст.7, Ст.7-Б', Б'- А', А'-Т').

По тупиковій системі опалення втрати тиску в циркуляційному кільці найбільш віддаленого стояка повинні дорівнювати втратам в циркуляційному кільці ближнього стояка. Величина розбіжності втрат по кільцях дальнього і ближнього стояка не повинна перевищувати 15%.

В П-образній системі розрахунковим кільцем, відповідно до рис. 3.7 буде кільце, яке проходитиме від теплового пункту (т.Т) через стояк 8 і назад до теплового пункту (т.Т`).

3.2.1. Заповнюють перші чотири графи таблиці гідравлічного розрахунку (див. табл. 3.2)

Витрату води визначають по тепловому навантаженню і різниці температур теплоносія в системі.

, кг/год (3.1)

де - теплове навантаження на ділянці, Вт;

- питома теплоємність води, рівна 4,19 ;

- різниця температур теплоносія на вході в систему і на виході з неї, яку для двотрубних систем рекомендується приймати рівній 20, а для однотрубних - 25 або 30.

3.2.2. Визначаємо необхідний тиск циркуляційного насосу по формулі:

Необхідний тиск циркуляційного насоса, , який необхідний для підбору типорозміру циркуляційного насоса, слід визначати залежно від вигляду системи опалення:

- для вертикальних однотрубних і біфілярних систем по формулі:

(3.2)

- для горизонтальних однотрубних і біфілярних, двотрубних систем по формулі:

, (3.3)

де - втрати тиску в головному розрахунковому циркуляційному кільці, ;

- природний циркуляційний тиск, що виникає внаслідок охолоджування води в опалювальних приладах і трубах циркуляційного кільця, .

- для однотрубної системи опалення

(3.4)

де - середній приріст об'ємної маси води при охолоджуванні її на 1 ;

(3.5)

- прискорення вільного падіння, рівне 9,8;

- щільність води, (таблиця 3.1)

- приведена висота, м;

Таблиця 3.1

Щільність води в інтервалі від +10⁰С до +105⁰С

	0,99973		0,99780		0,99567		0,97781
	0,99913		0,99756		0,99406		0,97489
	0,99897		0,99732		0,99224		0,97183
	0,99880		0,99707		0,99025		0,96865
	0,99862		0,99681		0,98807		0,96534
	0,99843		0,99654		0,98573		0,96192
	0,99823		0,99626		0,98324		0,95838
	0,99802		0,99597		0,98059		0,954

(3.6)

де - теплове навантаження на опалювальний прилад, Вт;

- відстань від зворотної магістралі до центру опалювального приладу, м;

- відповідно температури теплоносія в подаючій і зворотній магістралі,

3.2.3. Визначають орієнтовні питомі втрати тиску на тертя на 1 м довжини кільця по формулі:

, (3.7)

де, - частка втрат тиску на тертя, приймається для систем з природною циркуляцією рівної 0,5, для систем з штучною циркуляцією рівної 0,65;

- розрахунковий циркуляційний тиск, Па;

- сума довжин, ділянок, що розраховуються, м.

3.2.4. По заданих витратах на ділянках і по величині підбирають по номограмі (рис. 3.9) можливі діаметри труб

Для цих діаметрів при даних витратах встановлюють фактичні питомі втрати тиску на тертя 1 м довжини ділянки . Значення і відповідну цьому режиму швидкість руху води і заносять в графи 6 і 7 табл. 3.2. Визначають загальні втрати на тертя по всій довжині ділянки і результат заносять в графу 8 табл. 3.2.

Визначають втрати тиску в місцевих опорах. Спочатку встановлюють перелік місцевих опорів на кожній ділянці і залежно від діаметру приймають значення коефіцієнтів місцевих опорів по табл. 5/Л Богословський, Л 2/. Суму коефіцієнтів місцевих опорів на кожній ділянці заносять в графу 9 табл. 3.2.

Рис.3.9. Номограма для визначення діаметру трубопроводів систем опалення

Таблиця 3.2

Повітрообмін в приміщенні.

Загальна кількість повітря, яке повинно бути видалене з житлових кімнат через вентиляційні канали кухні, м³/год;

(5.1)

де - сумарна площа житлових кімнат квартири, м²;

При цьому кількість повітря не повинна бути менше потрібного для вентиляції кухні і санвузла (табл. 5.1).

Плани типових поверхів

Варіант 1

Варіант 2

Продовження додатку Б

Варіант 3

Варіант 4

Закінчення додатку Б

 

У графі 1, 2, 3 і 4 розташовані дві останні цифри залікової книжки; вони служать для вибору типу завдання. Для студентів, у яких дві останні цифри залікової книжки знаходяться в графі 1, треба прийняти перший тип будівлі по додатку Б. Відповідно, якщо дві останні цифри залікової книжки в графі 2, то приймається другий тип будівлі і тому подібне

 

ЗМІСТ

 

Вступ...........4

 

1. Початкові дані і завдання.......4

1.1. Завдання..........4

1.2. Вказівки по вибору початкових даних.....4

2. Теплотехнічний розрахунок зовнішніх огорож і

визначення теплової потужності системи опалення...5

2.1. Теплотехнічний розрахунок зовнішніх огороджень...5

2.2. Визначення теплової потужності системи опалення...8

3. Проектування системи опалення.......13

3.1. Конструювання системи опалення......13

3.2. Гідравлічний розрахунок.......19

4. Розрахунок поверхні опалювальних приладів....23

4.1. Розрахунок поверхні нагріву радіаторів типу

М – 140 та М-140-АО........23

5. Проектування природної канальної витяжної

вентиляції..........25

5.1. Розрахунок природної канальної витяжної

вентиляції...........26

6. Определение потерь тепла по укрупненным

измерителям. Теплотехническая оценка здания.....28

 

Список використаної літератури.......30

 

Додаток А...........31

Додаток Б...........32

Додаток В...........35

Додаток Г...........40

Додаток Д...........41

Додаток Е...........41

Додаток Ж...........42

Додаток К...........42

Додаток Л...........42

Додаток М...........44

Додаток Н...........47

 

Вступ

Курсова робота по опаленню і вентиляції житлового будинку виконується студентами по напряму підготовки 6.060102 «Архітектура», спеціальностей «Архітектура будівель і споруд», «Містобудування», «Дизайн архітектурного середовища», в процесі вивчення курсу «Інженерне обладнання будівель і споруд».

Виконання роботи повинне сприяти закріпленню, поглибленню і узагальненню знань, отриманих студентами при вивченні теоретичного курсу і застосуванню цих знань до комплексного рішення інженерної задачі – проектування систем опалення і вентиляції цивільної будівлі.

Курсова робота складається з графічної частини об'ємом 4 листи формату А-4 і розрахунково-пояснювальної записки об'ємом 25-27 сторінок.

Студент повинен самостійно вирішити всі питання своєї роботи і представити керівникові роботи попередні розрахунки, а потім всю виконану роботу. Виконання кожного етапу роботи повинне бути узгоджене з викладачем. Проект перед здачею керівникові повинен бути підписаний студентом. Якщо проект задовольняє вимогам, пред'явленим до нього, він допускається до захисту.

Захист є особливою формою перевірки виконання проекту. Студент повинен дати всі пояснення по суті виконаної роботи. Робота повинна бути представлена до захисту в терміни, вказані в календарному плані.

 

ПОЧАТКОВІ ДАНІ І ЗАВДАННЯ

Завдання

Виконати контрольну роботу центрального опалення житлової будівлі і систем канальної вентиляції.

Тип будівлі, його конструктивні особливості, матеріал захисних конструкцій, район будівництва, параметри теплоносія, види систем опалення, теплофізичні характеристики матеріалів огорож, параметри зовнішнього клімату і вимоги до метеорологічних умов в приміщеннях прийняти по додатку А-Д відповідно номеру своєї залікової книжки.

Джерела теплопостачання – районна котельна або ТЕЦ, підключення до яких проводиться по залежній схемі через тепловий пункт.

Вказівки по вибору початкових даних

Район будівництва і його кліматичні характеристики вибираються по додатку 1.

Вибір типу будівлі проводиться по графах 1, 2, 3 і 4 додатку А.

Плани типових поверхів і розміри будівель приведені в додатку Б.

Матеріал конструкції зовнішніх огорож вибираються за даними додатку В.

Теплофізичні характеристики будівельних матеріалів приведені в додатку Г.

Орієнтацію фасадів будівлі з під'їздами прийняти: Захід – для варіантів 00-19; ПівдЗ для варіантів 20-39; ПнЗ для варіантів 40-59; ПівС для варіантів 60-79; ПівдС для варіантів 80-99.

Тип розводки, конструкцію стояків, параметри теплоносія і місце введення його в будівлю – див. в додатку Д.

Розрахункові параметри повітря в приміщеннях прийняти згідно додатку Ж;

Термічні опори і конструкцію вікон прийняти по таблиці 2.1.

Розміри вікон в загальних кімнатах прийняти 2,0х1,5 м, в спальних кімнатах і кухнях 1,8х1,5 м, розміри балконних дверей 0,6х2,0 м, розміри вікон сходових кліток прийняти конструктивно.