Тема 1. Методологічні засади статистики

Тема 1. Методологічні засади статистики

1. Предметом статистики є вивчення:

б) кількісних співвідношень масових явищ та процесів незалежно від їх якісного змісту, місця та часу;

2. Статистична закономірність – це закономірність, за якої:

в) кожній окремій одиниці сукупності відповідає певна множина елементів іншої сукупності.

3. Однорідною називається така сукупність, де:

а) одна чи декілька суттєвих ознак її елементів є загальними для усіх одиниць;

4. За характером відображення властивостей одиниць сукупності ознаки поділяються на:

б) альтернативні та атрибутивні;

5. Метрична шкала – це звичайна числова шкала:

в) в основу якої покладено результати безпосереднього вимірювання.

6. Номінальна шкала – це шкала найменувань, яка встановлює:

а) відношення подібності елементів;

7. Порядок розташування ознак має значення для:

в) рангової шкали.

8. Відстань між ознаками визначає:;

б) метрична шкала;

9..За способом обчислення показники можуть бути:

а) первинними і похідними;

10. Система статистичних показників:

а) відображає взаємозв’язки, що об’єктивно існують між явищами;

11. Рівень значення ознаки окремих елементів вимірюється за допомогою шкали, яка являє собою:

а) набір властивостей явища і відповідних їм значень;

12. Для метричної шкали можуть використовуватись:

б) всі арифметичні дії;

13. Для номінальної шкали можуть використовуватися:

в) арифметичні дії не мають сенсу.

14. За характером відображення властивостей одиниць сукупності ознаки поділяються на:

а) кількісні і якісні;

15. За ознакою часу показники поділяються на:

б) інтервальні та моментні;

16.Одиницею статистичної сукупності називають

а) первинний елемент статистичної сукупності, що є носієм ознак та основою обліку;

17. Різнорідною називають сукупність,

в) яку складають явища різного типу.

18. Якісні ознаки – це ознаки, що

б) не мають безпосереднього кількісного вираження;

19. Неперервні ознаки – це ознаки, що

в) можуть набувати будь-якого значення в певних межах варіації.

20. Альтернативними називають ознаки,

в) які можуть набувати будь-якого значення в певних межах варіації.

Тема 2. Статистичне спостереження

1. Статистичне спостереження – це:

б) науково організований збір даних про масові суспільно-економічні явища і процеси;

2. Статистичне спостереження полягає у:

г) науково організованому збиранні даних.

3. Статистичне спостереження може бути:

в) первинним, вторинним.

4. Звітність – це форма спостереження, яка:

б) охоплює сфери діяльності, коли кожен суб’єкт регулярно подає свої дані до державних органів у вигляді документів спеціально затвердженої форми;

5. Спеціально організовані спостереження – це форма спостереження, яка:

в) охоплює сфери життя та діяльності, що не підлягають звітності та складанню реєстрів.

6. Реєстр – це форма спостереження, яка:

а) являє собою список або перелік одиниць певного об’єкта спостереження із зазначенням необхідних ознак, що складається та оновлюється під час постійного відстеження;

7. До програмно-методологічних питань плану статистичного спостереження належать:

в) мета спостереження, об’єкт спостереження та програма спостереження.

8. За ступенем охоплення одиниць сукупності спостереження бувають:

в) суцільні, обстеження основного масиву, монографічне обстеження.

9. Перепис – це:

а) суцільне спостереження масових явищ, які ґрунтуються на даних огляду, опитування та

10. Референдум – це:

б) суцільне опитування усього населення;

11. План статистичного спостереження складається з таких частин:

б) програмно-методологічної та організаційної;

12. Час спостереження поділяється на:

в) об’єктивний та суб’єктивний.

13. Встановити розмір помилки можна за допомогою:

б) арифметичного контролю;

14. Встановити наявність помилки можна за допомогою:

г) візуального, логічного та арифметичного контролю.

15. Програма статистичного спостереження – це:

б) перелік питань, на які намічають дістати відповіді в процесі спостереження відносно кожної одиниці спостереження;

16. Кількісними ознаками є:

а) стаж роботи;

17. Атрибутивними ознаками є:

б) професія

18. Кількісними ознаками є:

б) процентна ставка

19. Атрибутивними ознаками є:

а) вид страхування;

20. Неперервними ознаками є:

а) обсяг експорту товарів;

21. Дискретними ознаками є:

б) кількість країн експортерів

22. Дискретними ознаками є:

б) кількість платників податків

23. Неперервними ознаками є:

а) розмір податків

24. Реєстрація новонароджених здійснюється не пізніше місяця від дня народження.

Об’єктивним часом є: а) день народження; б) місяць.

Суб’єктивним часом є: в) день народження; г) місяць.

Відповідь :; 3) а, г;

25. Річний звіт про фінансову діяльність малого підприємства слід подати не пізніше 10 січня.

Об’єктивним часом є: а) 01.01 – 10.01; б) звітний рік.

Суб’єктивним часом є: в) 01.01 – 10.01; г) звітний рік.

Відповідь: 3) а, г;

 

26.Проводиться запис шлюбів та розлучень.

За ступенем охоплення одиниць сукупності це спостереження:

а) монографічне; б) суцільне.

За часом реєстрації даних:

в) поточне; г) періодичне.

Відповідь: 4) б, г.

27. Організаційною формою обліку великої рогатої худоби є:

в) реєстр.

28. Організаційною формоюукладання списків платників податків є:

а) звітність

29. Організаційною формою визначення якості роботи перукарень є:

б) спеціально організоване спостереження;

30. Організаційною формою обліку багаторічних плодово-ягідних насаджень є:

б) спеціально організоване спостереження

Таблиці, графіки і карти

1. Точка – це:

г) додатковий елемент експлікації.

2. До допоміжних елементів графіка належать:

в) експлікація та поле графіка;

3. Поле графіка характеризується:

а) форматом;

4. Вид статистичної таблиці залежить від:

а) розробки присудка;

б) розробки підмета;

в) якісної сутності ознаки;

г) місця розташування підмета.

5. Залежно від розробки підмета таблиці поділяються на:

б) аналітичні та типологічні;

6. Взаємозв’язок між ознаками подається в:

в) аналітичній таблиці;

7. Аналітична таблиця характеризує:

г) взаємозв’язок між ознаками.

8. Структурна таблиця характеризує:

а) склад сукупності, що досліджується;

9. Масштаб – це:

б) умовна міра переведення числового значення статистичної величини у графічну;

10. Склад сукупності наводиться:

в) у структурній таблиці;

11. При оформленні статистичних таблиць потрібно дотримуватись таких правил:

б) таблиця має містити лише ту інформацію, яка безпосередньо характеризує об’єкт дослідження;

12. При оформленні статистичних таблиць потрібно дотримуватись таких правил:

б) числові дані однієї графи мають бути наведені з точністю до першого знака після коми;

13. При оформленні статистичних таблиць використовуються такі умовні позначення:

г) якщо клітинка не заповнюється, вона лишається порожньою.

14. Схематична географічна карта, на якій розподіл зображуваних явищ по території дається за допомогою розмальовування, штриховки або крапок, називається:

а) діаграмою

15. Поєднання схематичної географічної карти з діаграмою називається:

г) картограмою.

16. Для більшої наочності та як агітаційний інструмент використовуються:

в) фігурні діаграми;

17. Для вивчення розміщення, рівня і ступеня поширення будь-якого явища в просторі використовуються:

г) центрограми та квадратні діаграми.

18. Властивість графіків, що дозволяє одним поглядом осягнути всю сукупність наведених на них статистичних даних, одразу помітити в них спільне або протилежне, склавши загальну картину досліджуваного явища, називається:

г) синоптичністю.

19. У разі, якщо втрачається наочність або ускладнюється розуміння графіка:

а) використовують лінії різного кольору;

20. Властивість статистичних графіків, що може пояснити такі особливості явища, які в первинних статистичних даних перебувають у прихованому стані, називається:

а) сугестивністю;

б) пізнавальністю;

 

Млн.грн.

35. Середньодушові витрати населення зростали за останні роки у порівнянні з кожним попереднім роком: 2001 р.– у 1,04 рази; 2002 р. – у 1,07; у 2003 р. – у 1,02; 2004 р. – 1,08 рази. Визначте середньорічний рівень зміни середньодушових витрат населення.

Відповідь: 3) .

36. Середньодушове споживання яєць становило в регіоні в 2000 році 75% рівня 1997 року, а в 2004 році – 85% рівня 2000 року. Визначте середньорічний коефіцієнт зменшення споживання яєць за всі роки.

Відповідь: 3) .

Тема 6. Аналіз рядів розподілу

1. Інтервальний варіаційний ряд розподілу будується:

в) для дискретних ознак, якщо їх значення змінюються в широких межах, та для неперервних ознак;

2. Медіана – це ознака, що ділить упорядковану сукупність на:

а) дві рівних за обсягом частини;

3. Упорядковану сукупність на десять рівних за обсягом частин розділяє структурна величина, яка має назву:

в) дециль;

4. Упорядковану сукупність на п’ять рівних за обсягом частин розділяє структурна величина, яка має назву:

б) квінтиль;

5. Упорядковану сукупність на чотири рівних за обсягом частини розділяє структурна середня, яка має назву:

а) квартиль;

6. Однорідність сукупності визначається за допомогою відносного показника варіації, який має назву:

в) квадратичний коефіцієнт варіації;

7. Для нормального розподілу взаємозв’язок між середнім лінійним відхиленням та середнім квадратичним відхиленням має вигляд:

а) = 1,25 ;

8. Коефіцієнт осциляції – це відношення розмаху варіації до:

г) середньої арифметичної.

9. Існують такі види дисперсій:

а) загальна, групова, міжгрупова, дисперсія частки;

10. Як зміниться дисперсія, якщо кожну ознаку зменшити на 5 одиниць?

г) не зміниться.

11. Як зміниться дисперсія, якщо кожну ознаку помножити на 7?

г) збільшиться в 49 разів.

12. Як зміниться дисперсія, якщо частоту кожної ознаки поділити на 10?

в) не зміниться;

13. Якщо середня арифметична дорівнює 4, а середня квадратів дорівнює 20, то дисперсія дорівнює:

в) 4;

14. Якщо загальна дисперсія дорівнює 40, а середня з групових – 12, то міжгрупова дисперсія дорівнює:

б) 28;

15. Якщо ексцес дорівнює 3,5, а коефіцієнт асиметрії – (– 0,25), то розподіл буде:

в) гостровершинним з лівосторонньою асиметрією;

16. Сукупність уважається в межах однорідності, якщо:

г) = 10,5; = 42.

17. Сукупність уважається однорідною за таких умов:

а) = 1,44; = 14;

18. Сукупність уважається неоднорідною за таких умов:

г) = 2,56; = 4,9.

19. Для наведеного ряду розподілу

Х					Разом
f

 

Значення моди дорівнює:б) 10

20. Для наведеного ряду розподілу

Х					Разом
f

 

Значення медіани дорівнює: в) 15;

Тема 10. Індексний метод

1. За змістом індексованих величин індекси поділяються на:

а) індекси кількісних показників;

2. Індивідуальні індекси характеризують зміну:

а) рівнів показника окремих елементів сукупності;

3. Зведені індекси характеризують зміну:

б) рівнів показника окремої частини або всієї сукупності;

4. Індекси характеризують зміну рівня суспільно-економічного явища у:

г) часі, просторі або порівняно зі стандартом.

5. Реальну економію чи перевитрати за рахунок змін ціни дає індекс:

б) Ласпейреса;

6. Умовну економію чи перевитрати за рахунок змін ціни дає індекс:

в) Пааше;

7. Не мають економічного змісту індекси ціни:

г) Фішера та Еджворта-Маршалла.

8. Економічний зміст мають індекси ціни:

а) Ласпейреса та Пааше;

9. Середньозважені індекси ціни використовуються в тих випадках, коли в розпорядженні дослідника є дані про:

б) ціну на товари за поточний період та індивідуальні індекси цін;

10. Індекси середніх величин утворюють систему взаємопов’язаних індексів, яка містить такі індекси:

б) фіксованого складу та структурних зрушень;

11. Середньозважений індекс за своєю суттю являє собою середній з індивідуальних індексів, зважених на:

г) товарообіг базового періоду.

12. Середньозважений індекс за своєю суттю являє собою середній з індивідуальних індексів, зважених на:

а) товарообіг поточного періоду;

13. Середня геометрична з двох різнозважених індексів – це індекс ціни:

в) Фішера;

14. Обсяг проданих товарів фіксується на рівні базового періоду в індексі ціни:

б) Ласпейреса;

15. Обсяг проданих товарів фіксується на рівні поточного періоду в індексі ціни:

а) Пааше;

16. Обсяг проданих товарів фіксується на рівні суми обсягів базового та поточного періодів в індексі ціни:

г) Еджворта-Маршалла.

17. Індекс змінного складу характеризує зміни середньої величини за рахунок змін;

а) ознаки та структури;

18. Індекс фіксованого складу характеризує зміни середньої величини за рахунок змін;

в) лише ознаки;

19. Індекс структурних зрушень характеризує зміни середньої величини за рахунок змін;

г) лише структури.

20. Зведений індекс ціни характеризує зміни:

б) товарообігу за рахунок змін цін на товари;

21. Якщо індекс товарообігу дорівнює 1,287, а індекс ціни – 1,318, то індекс фізичного обсягу:

в) 0,976

22. Якщо індекс товарообігу дорівнює 1,453, а індекс фізичного обсягу – 1,029, то індекс ціни:

а) 1,412

23. Як зміниться товарообіг, якщо ціни на товари збільшилися на 10 %, а обсяги проданих товарів знизились на 2 %:

а) зросте на 7,8 %=(1-1,1*0,98)*100%

24. Як зміниться товарообіг, якщо ціни на товари збільшилися в 1,248 разів, а обсяги проданих товарів знизились на 5 %:

в) зросте в 1,186 разів

25. Якщо індекс ціни обчислюється за формулою Ласпейреса, то індекс фізичного обсягу обчислюється за індексом:

а) Ласпейреса;

26. Якщо індекс ціни обчислюється за формулою Пааше, то індекс фізичного обсягу обчислюється за індексом:

б) Пааше;

27. Якщо індекс ціни Ласпейреса дорівнює 1,248, а індекс ціни Пааше дорівнює 1,318, то індекс ціни Фішера:

в) 1,283=1,248*1,318 и корень

28. Якщо індекс ціни Ласпейреса дорівнює 1,132, а індекс ціни Пааше дорівнює 1,879, то індекс ціни Фішера:

г) 1,458=1,132* 1,879 корень кВ-ій

29. Як зміниться середня ціна на товари, якщо за рахунок зміни ціни на окремі товари вона зросла на 120 %, а за рахунок змін у структурі товарів в 1,015:

б) зросла в 2,233=2,2*1,015

30. Як зміниться середня ціна на товари за рахунок зміни цін на окремі товари, якщо в цілому вона зросла в 1,256 разів, а за рахунок змін у структурі товарів на 15 %:

б) зросла в 1,444=1,256*1,15

31. Якщо індекс товарообігу дорівнює 1,025, а індекс ціни – 1,956, то індекс фізичного обсягу:

г) 0,524=1,025/1,956

32. Якщо індекс товарообігу дорівнює 1,633, а індекс фізичного обсягу – 1,214, то індекс ціни:

а) 1,345= 1,633/1,214

33. Як зміниться товарообіг, якщо ціни на товари збільшилися на 32,5 %, а обсяги проданих товарів знизились на 2,4 %:

б) зросте на 29,3 %=(1-1,325*0,976)*100%

34. Як зміниться товарообіг, якщо ціни на товари збільшилися в 1,752 рази, а обсяги проданих товарів знизились на 12,5 %:

а) зросте в 1,533 рази=0,875*1,752

35. Якщо індекс ціни Ласпейреса дорівнює 2,187 а індекс ціни Пааше дорівнює 1,456, то індекс ціни Фішера:

в) 1,784=2,187*1,456 и корень кВ-ій

36. Якщо індекс ціни Ласпейреса дорівнює 1,498, а індекс ціни Пааше дорівнює 1,112, то індекс ціни Фішера:

г) 1,291=1,498*1,112 и корень из

37. Як зміниться середня ціна на товари, якщо за рахунок зміни ціни на окремі товари вона зросла на 154 %, а за рахунок змін у структурі товарів в 1,005:

б) зросла в 2,553=2,54*1,005

38. Як зміниться середня ціна на товари за рахунок зміни цін на окремі товари, якщо в цілому вона зросла в 3,467 разів, а за рахунок змін у структурі товарів знизилась на 15 %:

в) зросла в 2,947 =0,85*3,467

39. Якщо індекс ціни Ласпейреса дорівнює 3,468, а індекс ціни Пааше дорівнює 3,014, то індекс ціни Фішера:

в) 3,233=3,468*3,014 и корень из

40. Якщо індекс ціни Ласпейреса дорівнює 1,796, а індекс ціни Пааше дорівнює 1,879, то індекс ціни Фішера:

а) 1,837= 1,796*1,879 и корень из

Тема 12. Вибірковий метод

1. Вибіркове спостереження застосовують коли:

а) проведення суцільного спостереження не можливе або виникає потреба перевірити правильність обраної методології збирання та обробки інформації;

2. Вибіркове спостереження має такі переваги:

б) більш точні розрахунки показників та відсутні помилки представництва;

3. Вибіркова сукупність буде репрезентативною, якщо:

б) відбір одиниць сукупності буде неупередженим та оптимальним;

4. Способи формування вибіркової сукупності:

б) типовий (розшарований);

5. Простий випадковий відбір здійснюється за допомогою:

а) жеребкування або таблиць випадкових чисел;

6. З метою урахування структури генеральної сукупності використовується:

б) типологічний (розшарований) відбір;

7. Формування вибірки за допомогою типологічного (розшарованого) відбору передбачає:

б) з кожної групи генеральної сукупності відбирається однакова кількість одиниць;

8. Існують такі схеми відбору елементів із генеральної сукупності:

в) без повторний відбір та повторний

9. У практиці вибіркових спостережень використовують такі типи вибіркових оцінок:

б) точкові та інтервальні

10. Гранична похибка вибірки залежить від:

а) прийнятої імовірності та обсягу вибірки;.

11. Стандартна похибка залежить від:

в) прийнятої імовірності та від співвідношення між обсягами вибіркової і генеральної сукупностей.

12. Під час вибіркового обстеження розглядаються такі сукупності:

а) генеральна та вибіркова;

13. Способи формування вибіркової сукупності:

а) простий випадковий, систематичний, серійний;

14. Квантиль розподілу, або довірче число:

а) характеризує співвідношення граничної та стандартної помилок і залежить від прийнятої імовірності;

15. Систематичний відбір передбачає, що вибір елементів здійснюється:

б) за впорядкованою чисельністю елементів генеральної сукупності з рівним кроком;

 

Тема 1. Методологічні засади статистики

1. Предметом статистики є вивчення:

б) кількісних співвідношень масових явищ та процесів незалежно від їх якісного змісту, місця та часу;

2. Статистична закономірність – це закономірність, за якої:

в) кожній окремій одиниці сукупності відповідає певна множина елементів іншої сукупності.

3. Однорідною називається така сукупність, де:

а) одна чи декілька суттєвих ознак її елементів є загальними для усіх одиниць;

4. За характером відображення властивостей одиниць сукупності ознаки поділяються на:

б) альтернативні та атрибутивні;

5. Метрична шкала – це звичайна числова шкала:

в) в основу якої покладено результати безпосереднього вимірювання.

6. Номінальна шкала – це шкала найменувань, яка встановлює:

а) відношення подібності елементів;

7. Порядок розташування ознак має значення для:

в) рангової шкали.

8. Відстань між ознаками визначає:;

б) метрична шкала;

9..За способом обчислення показники можуть бути:

а) первинними і похідними;

10. Система статистичних показників:

а) відображає взаємозв’язки, що об’єктивно існують між явищами;

11. Рівень значення ознаки окремих елементів вимірюється за допомогою шкали, яка являє собою:

а) набір властивостей явища і відповідних їм значень;

12. Для метричної шкали можуть використовуватись:

б) всі арифметичні дії;

13. Для номінальної шкали можуть використовуватися:

в) арифметичні дії не мають сенсу.

14. За характером відображення властивостей одиниць сукупності ознаки поділяються на:

а) кількісні і якісні;

15. За ознакою часу показники поділяються на:

б) інтервальні та моментні;

16.Одиницею статистичної сукупності називають

а) первинний елемент статистичної сукупності, що є носієм ознак та основою обліку;

17. Різнорідною називають сукупність,

в) яку складають явища різного типу.

18. Якісні ознаки – це ознаки, що

б) не мають безпосереднього кількісного вираження;

19. Неперервні ознаки – це ознаки, що

в) можуть набувати будь-якого значення в певних межах варіації.

20. Альтернативними називають ознаки,

в) які можуть набувати будь-якого значення в певних межах варіації.