Тема 5 Теорія ораторського мистецтва. Елокуція

Термінологічний словник

Алегорія (іносказання) — зображення абстрактного поняття чи явища через конкретний образ.

Анафора (від грец. “винесення вгору”) — лексико-синтаксичне повторення слів і словосполучень на початку прозаїчних речень (у віршах відповідно — рядків).

Антитеза (від грец. “ протиставлення”) — зворот промови, в якому для посилення виразності протиставлені поняття, думки, образи, стани, риси характеру діючих осіб.

Гіпербола (від грец. “перебільшування”) — навмисне художнє перебільшення сили, значення, розміру явища, що зображується.

Елокуція – розділ риторики, який вивчає виразність ораторської промови.

Епітет — (від грец. “додаток”) образно визначає річ, людину чи дію, підкреслюючи найбільш характерну чи вражаючу якість.

Інверсія (від лат. “перестановка”) — незвичний, нехарактерний для даної національної мови порядок розташування слів.

Літота (від грец. “простота”) — образний вислів, який полягає у зменшуванні величини, значення явища, яке зображується.

Метафора — (від грец. перенесення) заміна прямого найменування предмета образним.

Метонімія – троп, утворений шляхом перенесення найменування з одного предмета на інший на підставі суміжності ознак.

Риторичне запитання – це висловлювання у вигляді запитання, яке не потребує відповіді.

Троп (грец. tropos — зворот) — вживання слова або вислову у переносному, образному значенні.

Уособленн я — надання неживим речам або природним явищам людських рис.

Фігура (лат. figura — образ, вид) – стилістично значущі типи побудов фрази.

Методичні рекомендації до вивчення теми

На етапі елокуції відбувається остаточне створення тексту. Античними ораторами були запропоновані наступні критерії до словесного виразу промови: правильність, ясність, доречність, краса. Однією з основних якостей мови є краса її викладу. Саме ця властивість мови послужила підставою для створення теорії фігур і троп – вчення про принципи і прийоми фігурального викладу. У тропах об’єктом зміни є слово або словосполучення. Переносні значення можуть формуватися на основі наступних явищ: схожість (метафора), суміжності явищ (метонімія), зіставлення частини і цілого (синекдоха), тотожності (перифраза), контрасту (антифразис), перебільшення (гіпербола), зменшення (літота).

У фігурах об’єктом зміни є речення або більша одиниці промови.

Семінарське заняття

Теоретичні завдання

1.Культура мовлення.

2.Форми мовленнєвого впливу

3. Риторичні фігури

4. Тропи

Практичні завдання

1.Прочитайте текст інавгураційної промови президента України В. Януковича (25 лютого 2010 р.). Проаналізуйте засоби виразності, які використовує оратор. Визначте функціональну роль троп і фігур у даному мовному творі.

Шановні народні депутати!

Дорогі співвітчизники!

Щойно я склав Присягу Президента України. Що я відчував, тримаючи руку на Святому Пересопницькому Євангелії?

Відповідальність і смиренність. Перед народом України, який у ході вільного волевиявлення віддав за мою кандидатуру більшість голосів. Перед Всевишнім, волею якого я вступаю на посаду глави Української держави в такий непростий для неї час.

Вибори завершилися. Увесь світ визнав їх демократичність. Український народ сказав своє слово, і міжнародна спільнота підтвердила, що Україна – вільна держава, де права і свободи громадян є найвищими цінностями, і де вибір народу не може бути поставлено під сумнів жодними проявами чиєїсь недоброї волі.

Ця остання обставина є особливо важливою з огляду на молодий вік нашої демократії і ті хвороби зростання, яких так важко уникнути в процесі державницького змужніння.

Тим не менше, ми гідно витримали цей відповідальний іспит, і сьогодні сторінку президентських виборів 2010-го року перегорнуто. За нею розпочинається наступний період нашої новітньої історії.

Країна перебуває у вкрай складній ситуації – відсутність державного бюджету на поточний рік, колосальні борги по зовнішніх запозиченнях, бідність, розвалена економіка, корупція – ось далеко не повний перелік бід, з яких складається українська реальність.

Попри це, я вважаю, що державу можна не лише врятувати від соціально-економічного колапсу, але й швидко вивести на шлях прискореного розвитку. Якби не ця впевненість і ця віра у власні сили, сили своєї команди і силу українського народу, я ніколи не балотувався б у президенти.

Я знаю, що і як слід робити.

У першу чергу – відновити систему ефективного державного управління. Ми повинні швидко створити дієздатну виконавчу владу, яка невідкладно займеться найбільш ураженими галузями економіки і соціальною сферою. Першочергове завдання на цьому шляху – реформування системи влади і, перш за все, Кабінету Міністрів, перетворення його у команду професіоналів, а не «політичних офіціантів». У зв’язку з цим, я закликаю Верховну Раду підтримати мої зусилля, спрямовані на створення прозорої, ефективної і відповідальної системи державного управління, здатної працювати з Президентом у синхронному режимі.

Я наголошую: цю особливу роль у реформуванні системи державного управління бачу в Парламенті. Це – місце для дискусій. Це – місце для сильної опозиції, яка повинна контролювати дії Уряду і Президента. Але, в першу чергу, це – місце для сильної і стабільної парламентської більшості.

Якщо ми не спроможемося подолати існуючі політичні незгоди в н.’я порятунку держави, якщо не зуміємо очистити свої серця від отрути ненависті, породженої марнославством і егоїзмом, держава буде приреченою на продовження блукання в політичних сутінках і соціально-економічних лабіринтах.

Взаємне несприйняття внаслідок поразки одних і перемоги інших є не лише деструктивним з позицій інтересів держави, але й глибоко аморальним. Адже сказано у Святому Письмі: «Мирися з твоїм противником швидко, коли ти ще з ним у дорозі…». Життя підтвердило цю просту і очевидну істину: люди не люблять, коли їм демонструють кулаки. Вони схильні більше довіряти тим, хто подає руку на знак миру. Тому я звертаюся до всіх депутатів Верховної Ради із закликом до співпраці в н.’я України.

Така співпраця матиме вирішальне значення для невідкладного реформування влади, судочинства, внесення змін до Конституції. Сьогодні державою керує структура, «зшита» в інтересах реалізації цілей окремих політиків. Це ж можна сказати і про судочинство, і про багато інших важливих сфер життя українського суспільства. Ми повинні змінити існуючий стан речей. Структура усіх гілок влади повинна слугувати досягненню єдиної мети – швидкому ухваленню потрібних державі законів і їх швидкій реалізації. При цьому треба однаково дбати про забезпечення законних інтересів простих людей, звичайних громадян, представників середнього класу, інтелігенції, бізнесу.

Ефективна співпраця між Президентом, Парламентом і Урядом розчистить дорогу до швидкого економічного прогресу. В свою чергу, вирішення цієї проблеми дозволить не лише ліквідувати хронічну бідність, а й об’єднати країну. Люди схильні політизувати певні питання духовності здебільшого тоді, коли вони перебувають у стані перманентної фінансової нестабільності. В економічно розвинутих державах вірогідність виникнення внутрішніх конфліктів через різницю в культурних традиціях того чи іншого регіону в десятки разів нижча, аніж у державах економічно відсталих.

Україна повинна обрати правильну довгострокову стратегію розвитку. Багато наших проблем виникли через те, що замість того, аби рухатися до постіндустріального суспільства зразка ХХІ століття, ми пішли шляхом первісного накопичення капіталу, тобто до так званого «дикого капіталізму». Відповідно, ми зможемо успішно конкурувати в сучасному світі лише за умови, якщо впритул займемося індустрією знань – сучасними технологіями виробництва, накопиченням і реалізацією здобутків науки.

Я розумію, що наздогнати індустріально розвинуті країни вкрай складно. Однак можливо. Для цього Україні потрібна стратегія інноваційного поступу, і така стратегія нашою командою розроблена. Вона передбачає розвиток і державну підтримку невеликої кількості пріоритетних напрямків, на яких ми зможемо посісти гідне місце в міжнародному розподілі праці. При цьому мається на увазі не посилення ролі держави в економіці, а участь держави у створенні ефективних ринкових механізмів. Я переконаний, що безпосередній вплив держави на економіку, ручне управління нею – це шлях в нікуди.

Обов’язковими умовами відновлення довіри до України з боку інвесторів і міжнародних фінансових інституцій є забезпечення внутрішньополітичної стабільності, подолання корупції, встановлення чітких і головне – незмінних правил відносин між державою і бізнесом. Забезпечення двох перших умов буде особливо складним процесом, але я володію достатнім запасом політичної волі, щоб трансформувати їх у реальність.

Як Президент, я маю чітке уявлення про те, яка зовнішньополітична стратегія сьогодні найбільше відповідає національним інтересам України. Будучи мостом між Сходом і Заходом, інтегральною частиною Європи і колишнього СРСР, водночас, Україна обере таку зовнішню політику, яка дозволить нашій державі отримати максимальний результат від розвитку рівноправних і взаємовигідних відносин з Російською Федерацією, Європейським Союзом, США та іншими державами, які впливають на розвиток ситуації у світі. На мою думку, виклики, які стоять перед міжнародною спільнотою, диктують потребу об’єднуватися у якомога ширшому форматі. Людству, і Україні в тому числі, потрібен ЄС у глобальному прочитанні. Я маю на увазі Єдиний Світ як силу, здатну гарантувати планеті мирне співіснування різних цивілізацій, енергетичну, екологічну, продовольчу безпеку. Ми готові брати участь у таких процесах як європейська позаблокова держава. Я маю намір запропонувати цю концепцію парламенту для вироблення основ зовнішньої політики України і, сподіваюся, вищий законодавчий орган мене підтримає.

Вступаючи на посаду Глави Української держави, я хочу сказати народу України, що всі мої обіцянки, дані йому, буде виконано. Ми виплатимо заборгованість із заробітної плати і пенсій, чого так і не зробив чинний уряд. Враховуючи катастрофічну ситуацію з державними фінансами, ми зробимо це за рахунок скорочення витрат на бюрократичну систему і почнемо з себе. Одним з моїх перших Указів на посту Президента України буде указ про скорочення видатків на Секретаріат Президента та інших структур, які забезпечують його діяльність.

Шановні народні депутати!

Співвітчизники!

Я завжди ставив вчинки вище за н.мотични’я і на новій посаді не відмовлюся від цього правила. Робота і результат в н.’я процвітання моєї Батьківщини – ось кредо, з яким я розпочинаю виконання своїх обов’язків на новій відповідальній посаді.

Я сподіваюся на вашу підтримку, а також на підтримку міжнародної спільноти, яка прагне бачити нашу країну сильною і стабільною.

І хай у цьому праведному устремлінні нам допоможе Господь!

2.Випишіть з художніх творів приклади використання тропів. Які з виявлених засобів виразності доречно було б використати, з вашої точки зору, в усній публічної мови, а які – ні? Відповідь обґрунтуйте.

3.У промовах персонажів художніх текстів знайдіть риторичні фігури і класифікуйте їх. Як ви вважаєте, яку роль у процесі створення мовного портрета того або іншого літературного героя відіграють фігури?

4.Доберіть епітети до наступних слів: очі, голос, руки, погляд, дорога, погода, сонце, дощ, вітер, хвилювання, увага, пам’ять. Вправа виконується в мікрогрупах у формі змагання. Виграє та група, яка підбере більше всіх епітетів.

5. Доберіть як можна більше синонімів до наступних слів: говорити, думати, сміятися, плакати, лікувати; знаменитий, красивий, вірний, акуратний, фешенебельний; дорога, лікар, вчитель, піарник, філолог. Вправа виконується в мікрогрупах у формі змагання. Виграє та група, яка підбере більше всіх епітетів.

А) Гра-тренінг.

I. Складіть текст (індивідуально або в мікрогрупі) урочистої промови, орієнтованої на максимальне використання в ній різних тропів і фігур.

Теми виступів можуть бути наступними: «Хвала жінці»; «Хвала чоловіку»; «Хвала місту»; «Хвала університету»; «Хвала дурням»; «Хвала ліні».

II. Сформуйте конкурсну комісію з 3 осіб.

III. Виступите з промовою перед конкурсною комісією, яка повинна оцінити комунікативні якості і, особливо, засоби виразності вашого похвального слова. Регламент виступу 2 – 3 хв.

Б) Гра-тренінг.

I. Подумайте, що стане приводом для привітання (день народження, загальнонаціональне свято, професійне свято, складання заліку, екзамену і т. і.).

II. Складіть текст (індивідуально або в мікрогрупі) урочистої промови, орієнтованої на максимальне використання в ній різних тропів і фігур.

III. Проголосіть промову перед конкурсною комісією, яка повинна оцінити комунікативні якості і засоби виразності вашого похвального слова. Регламент виступу 2 – 3 хв.

Питання для самостійного вивчення

1.Якими загальними засобами виразності володіють тропи? Навіщо ораторові тропи?

2.Групи риторичних фігур.

3.Критерії утворення тропів.

4.Дайте свої приклади тропів.

 

Тести (за Н.А. Колотіловою)

 

1. Елокуція – це розділ риторики, який вивчає:

А) виголошення оратором промови

Б) засоби виразності ораторської промови;

В) розробку предметної царини ораторської промови.

2. Прийом «ускладнення мовних конструкцій» не відповідає критерію:

А) доречності;

Б) правильності;

В) ясності.

3. Пряма форма мовленнєвого впливу не узгоджується з критерієм:

А) ефективності;

Б) щирості;

В) ефективності та щирості.

4. Пряма форма мовленнєвого впливу передбачає:

А) вертикальну модель спілкування;

Б) горизонтальну модель спілкування.

5. Непряма форма мовленнєвого впливу не узгоджується з критерієм:

А) ефективності;

Б) щирості;

В) ефективності та щирості.

6. Непряма форма мовленнєвого впливу передбачає:

А) вертикальну модель спілкування;

Б) горизонтальну модель спілкування.

7. Основою поділу риторичних фігур на власне фігури і тропи є мінімальний об’єкт перетворення:

А) так;

Б) ні.

8. Риторичне запитання – це запитання:

А) відповідь на яке міститься в самому запитанні;

Б) яке не потребує відповіді.

9. Риторичні фігури поділяються на:

А) фігури додавання, фігури скорочення, фігури розташування;

Б) фігури додавання, фігури скорочення, фігури тотожності;

В) Фігури протилежності, фігури схожості, фігури тотожності.

10. Фігури збільшення належать до фігур:

А) додавання;

Б) розташування;

В) скорочення.

11. Фігури зменшення належать до фігур:

А) скорочення.

Б) розташування;

В) додавання.

12. Інверсія належить до фігур:

А) додавання;

Б) розташування;

В) тотожності.

13. Тропи – це засоби виразності, що реалізуються на рівні слова чи словосполучення:

А) так;

Б) ні.

14. Виділяють таку кількість критеріїв для утворення тропів:

А) три;

Б) чотири;

В) п’ять.

15. Головними тропами за тотожністю є:

А) евфемізм і дисфемізм;

Б) метафора і метонімія.

16. Головним тропами за схожістю є:

А) іронія;

Б) метафора;

В) метонімія.

17. Головним тропом за суміжністю є:

А) іронія;

Б) метонімія;

В) синекдоха.

18. Головним тропом за протилежністю є:

А) антифразис;

Б) іронія;

В) метафора.

19. Антономазія належить до тропів:

А) протилежності;

Б) схожості;

В) тотожності.

20. Перифраза належить до тропів:

А) схожості;

Б) суміжності;

В) тотожності.

21. Алегорія належить до тропів:

А) протилежності;

Б) схожості;

В) тотожності.