Співробітництво України та ЄС в сфері екології.

Рекомендована література

 

Угода про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими співтовариствами та їх державами-членами від 14.06.1994 р. // Офіційний вісник України. – 2006. – № 24. – Ст. 1794.

Порядок денний асоціації Україна – ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію. – С. 27-28. / Міжнародний документ № 994-990 вiд 20.11.2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=994_990

Угода між Європейським Союзом і Україною про визначення загальної схеми участі України в операціях Європейського Союзу із врегулювання криз від 13.06.2005 р. // Офіційний вісник України. – 2008. – № 24. – Ст. 726.

Угода між Україною та Європейським Союзом про процедури безпеки, які стосуються обміну інформацією з обмеженим доступом, від 13.06.2005 р. // Офіційний вісник України. – 2007. – № 15. – Ст. 582.

Договір про заснування Енергетичного співтовариства від 25.10.2005 р. // Офіційний вісник України. – 2011. – № 1. – Ст. 1.

Протокол до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами про Рамкову угоду між Україною та Європейським Союзом про загальні принципи участі України в програмах Союзу від 22.11.2010 р. [Текст] // Офіційний вісник України. – 2011. – № 92. – Ст. 3360.

Угода між Україною та Європейським поліцейським офісом про стратегічне співробітництво від 04.12.2009 р. // Офіційний вісник України. – 2010. – № 96. – Ст. 3432.

Угода між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз від 18.06.2007 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 10. – Ст. 97.

Угода між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб від 18.06.2007 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 9. – Ст. 86.

Угода між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво від 04.07.2002 р. [Текст] // Офіційний вісник України. – 2004. – № 4 (13.02.2004). – Ст. 214.

Угода про співробітництво щодо цивільної глобальної навігаційної супутникової системи (ГНСС) між Україною та Європейським Співтовариством, його державами-членами від 01.12.2005 р. [Текст] // Офіційний вісник України. – 2007. – № 4. – Ст. 145.

Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Закон України № 1629-IV від 18.03.2004 р. // Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 29. – Ст. 367.

Про затвердження стратегії інтеграції України до Європейського Союзу: Указ Президента України № 615/98 від 11.06.1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 24. – Ст. 870.

Угода між Кабінетом Міністрів України та Європейським Співтовариством з атомної енергії про співробітництво у сфері мирного використання ядерної енергії від 28.04.2005 р. [Текст] // Офіційний вісник України. – 2006. – № 5. – Ст. 214.

Іваненко В. О. Правові основи візового діалогу між Україною та Європейським Союзом // Право України. – 2010. – № 2. – С. 180-183.

Кожара Л., Лесюк В. Міжнародно-правові аспекти участі делегацій Верховної Ради України в європейських парламентських установах // // Право України. – 2012. – № 3-4. – С. 67-77.

Стрєльцова О. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом: передумови, проблеми і перспективи // Право України. – 2012. – № 3-4. – С. 87-97.

Участь України в агенціях і програмах Європейського Союзу: перспективи та можливості [Текст] / За ред. О. Шумило. – К.: Міжнар. центр перспективних досліджень, 2008. – 335 с.

 

Тема 13. Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу

(для самостійного вивчення)

План

1. Поняття та особливості адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

2. Загальна характеристика адаптованого законодавства України у сферах, визначених ст. 51 Угоди про партнерство і співробітництво 1994 р.

3. Інституційний механізм адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

 

Рекомендована література

 

Угода про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими співтовариствами та їх державами-членами від 14.06.1994 р. // Офіційний вісник України. – 2006. – № 24. – Ст. 1794.

Перелік центральних органів виконавчої влади, відповідальних за організацію роботи з адаптації законодавства України до законодавства ЄС: Затв. Протокольним рішенням Координаційної ради з адаптації законодавства України до законодавства ЄС від 10.06.2011 р. № 7 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article%3fart_id=223287414&cat_id=223281453

Порядок денний асоціації Україна - ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію від 16.06.2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_990

Порядок денний асоціації Україна – ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію. – С. 27-28. / Міжнародний документ № 994-990 вiд 20.11.2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=994_990

Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Закон України № 1629-IV від 18.03.2004 р. // Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 29. – Ст. 367.

Деякі питання адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Постанова Кабінету Міністрів України № 1365 від 15.10.2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 42. – Ст. 2763.

Про впорядкування процесу здійснення експертизи проектів законів України та інших нормативно-правових актів на предмет їх відповідності acquis communautaire [Текст]: Наказ Міністерства юстиції України від 28.04.2005 р. № 42/5 // Офіц. вісн. України. – 2005. – № 18. – Ст. 958.

Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України [Текст]: Указ Президента України від 06.04.2011 р. № 395/2011 // Офіц. вісн. України. – 2011. – № 28. – Ст. 1162.

План дій «Україна - Європейський Союз» від 21.02.2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_693

Євглевська О. Л. Адаптація законодавства як умова майбутнього членства України в Європейському Союзі // Державне будівництво та місцеве самоврядування. – 2009. - № 17. – С. 118-129.

Железняк Н. Проблеми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу // Право України. – 2004. – № 11. – C. 140-143.

Кравчук І. Адаптація права України до права Європейського Союзу: цілі, етапи, пріоритети // Право України. – 2004. – № 10. – C. 132-135.

Куровська І. Проблеми процесу гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 9. – C. 110-112.

Мінка П. Я., Торохтій Ю. З. Проблема адаптації законодавства України до принципів права Євросоюзу / П. Я. Мінка, Ю. З. Торохтій // Право і суспільство. – 2009. – № 4. – С. 17-21.

Муравйов В.І. Асоціація як перший крок до інтеграції // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2009. – Вип. 86, ч. 1. – С.85-96.

Пономаренко Є. В. Центральні органи виконавчої влади у системі суб’єктів забезпечення євроінтеграційних процесів в Україні / Є. В. Пономаренко // Вісник Харківського Національного університету внутрішніх справ. – 2009. – Вип. 3 (46). – С. 146-155.

Рабінович С. П. Гармонізація права України з правом Євросоюзу у контексті проблеми балансування пріоритетів національної правової політики / С. П. Рабінович // Приватне право і підприємництво. – 2009. – Вип. 8. – С. 152-155.

Трюхан В. Інституційне забезпечення адаптації законодавства України до надбання спільноти в рамках виконання майбутньої Угоди про асоціацію Україна ЄС [Текст] / В. Трюхан // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2011. – № 4. – С. 230-241.

 

1. ПОТОЧНИЙ (МОДУЛЬНИЙ) КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

СТУДЕНТІВ

Опис предмета курсу

 

Курс	Галузь освіти, кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу (структура залікового кредиту)
Кількість кредитів ECTS: 5,5   Модулів: 3   Змістових модулів: 2     Загальна кількість годин: 72   Тижневих годин: 4	“Право”     8.03040201 “Магістр”	Обов’язкова:     Модуль I   Лекції: 20   Семінарські заняття: 14     Модуль ІI     Індивідуальна робота: 10     Модуль III   Самостійна робота: 28   Види контролю: поточний модульний контроль; іспит

ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОЧНОГО МОДУЛЬНОГО

КОНТРОЛЮ

 

Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни "Основи права Європейського Союзу" здійснюється на основі результатів поточ­ного модульного контролю (ПМК) та підсумкового контролю знань (ПКЗ). Загальним об'єктом оцінювання знань студентів є відповідні частини навчальної програми з дисципліни "Основи права Європейського Союзу", засвоєння якої перевіряється під час ПМК.

Завданням ПМК є перевірка розуміння та засвоєння навчального ма­теріалу відповідного змістовного модулю, здатності осмислити зміст тем навчально­го курсу, умінь самостійно опрацьовувати нормативні та літературні джерела, вмінь публічно чи письмово представити певний ма­теріал.

Об'єктом ПМК рівня знань та умінь студентів є:

- успішність на практичних заняттях;

- виконання модульних контрольних завдань.

Оцінювання результатів ПМК здійснюється викладачем наприкінці вивчення кожного змістового модуля.

Критеріями оцінювання ПМК є:

- робота студента на лекціях (ведення конспектів лекцій) - від 0 до 5 балів за модуль та семінарських заняттях - від О до 5 балів за модуль;

- виконання завдань для самостійного опрацювання: а) самостійне опрацювання тем у цілому чи окремих питань теми; б) написання рефератів - від 0 до 5 балів за модуль;

- виконання модульних контрольних завдань (тестування) - від 0 до 10 балів за модуль.

Вибір варіанта тесту належить викладачу. Конкретний перелік тестів, порядок і час їх складання, критерії оцінювання визначаються кафедрою та доводяться до відома студентів на початку навчального року, що передує їх проведенню.

Підсумковий бал за результатами ПМК оформляється під час останнього семінарського заняття. Кожен модуль оцінюється у 25 балів. Результати ПМК знань студентів вносяться до відомості обліку поточної успіш­ності та є основою для визначення загальної успішності студен­та і враховуються (за необхідністю) при виставленні балів ПКЗ. Загальна кількість балів за ПМК складає 50.

У разі невиконання завдань ПМК з об'єктивних причин студенти мають право за дозволом декана (викладача) скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок скла­дання визначає кафедра.

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Самостійна робота - вид позааудиторної роботи студен­та навчального характеру, яка спрямована на вивчення програ­много матеріалу навчального курсу.

Під час самостійної роботи студент повинен самостійно опрацювати конспекти лекцій, літературу, нормативні акти до тем, що виносяться на практичні заняття.

Формами самостійної роботи є:

- виконання домашніх завдань;

- доопрацювання матеріалів лекції;

- робота в інформаційних мережах;

- опрацювання додаткової літератури;

- складання конспектів тем, що виносяться для самостійного вивчення;

- підготовка контрольних навчальних заходів.

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

 

Згідно з "Положенням про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців" індивідуальна робота студентів з основ права Європейського Союзу включає до себе:

- анотації прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис тощо;

- написання есе (рефератів) за вузькоспеціальною проблематикою;

- переклади іноземних текстів встановлених обсягів;

- участь у студентських кон­ференціях, конкурсах, олімпіадах та інших форм роботи.

Вибір студентом видів індивідуальної роботи здійсню­ється за власними інтересами та попереднім узгодженням з ви­кладачем. Завдання для індивідуальної роботи студент отримує на початку навчального року.

Організацію, контроль та оцінку якості виконання ін­дивідуальної роботи студентів здійснює куратор, який закріп­люється кафедрою за студентською навчальною групою. Ре­зультати індивідуальної роботи студента оцінюються не пізніш ніж за 15 днів до початку екзаменаційної сесії, під час якої він має скласти "Основи права Європейського Союзу". За індивідуальну роботу сту­дент отримує максимально 10 балів.

 

 

ПРОГРАМНІ ПИТАННЯ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ОСНОВИ ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ»

(Питання на іспит)

 

 

1. Історичні передумови європейської інтеграції.

2. Реалізація ідеї європейської інтеграції після Другої світової війни. Етапи формування і розвитку Європейських співтовариств і Європейського Союзу.

3. Місце Європейського Союзу серед інших європейських міждержавних організацій (Організації північноатлантичного договору, Ради Європи, Організації з питань безпеки і співробітництва у Європі).

4. Правове регулювання відносин Європейського Союзу з Європейською асоціацією вільної торгівлі. Правовий статус Європейського економічного простору.

5. Лісабонська угода: основні напрямки у реформуванні Європейського Союзу.

6. Завдання, цілі та принципи діяльності Європейського Союзу їх прикладне значення.

7. Цінності Європейського Союзу та їх правове значення.

8. Правосуб'єктність Європейського Союзу. Еволюція правосуб’єктності ЄС.

9. Компетенція Європейського Союзу: юридичні джерела, види компетенції, юридичні процедури розширення компетенції ЄС.

10. Політична природа Європейського Союзу. Проблема «дефіциту демократії» в Європейському Союзі.

11. Правова природа Європейського Союзу: основні концепції.

12. Правовий статус держав-членів Європейського Союзу. Питання про суверенітет держав-членів ЄС.

13. Набуття членства в Європейському Союзі: вимоги до держав-кандидатів і процедура.

14. Припинення членства у Європейському Союзі. Умови та можливості.

15. Призупинення членства у ЄС. Підстави та процедура.

16. Громадянство Європейського Союзу. Правовий статус громадян ЄС.

17. Політичні права громадян Європейського Союзу.

18. Права людини в праві ЄС.

19. Хартія Європейського Союзу про основні права і свободи: структура, юридична сила.

20. Фінансування Європейського Союзу. Бюджет ЄС.

21. Роль національних парламентів у функціонуванні ЄС.

22. Правове регулювання взаємовідносин Європейського Союзу з Україною. Угода про партнерство і співробітництво між Європейськими співтовариствами та їх державами-членами і Україною.

23. Історія розвитку відносин між Україною та Європейським Союзом.

24. Інституційна структура ЄС: загальні принципи побудови і функціонування.

25. Європейський Парламент: склад і порядок формування, правовий статус депутатів, організаційна структура, повноваження, порядок роботи.

26. Рада Європейського Союзу: склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи. Президентство ЄС.

27. Європейська Комісія: склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи.

28. Законодавчий процес в Європейському Союзі: основні процедури прийняття рішень.

29. Європейська Рада: склад, повноваження, порядок роботи і прий­няття рішень. Верховний представник ЄС з питань спільної зовнішньої політики і політики безпеки.

30. Рахункова палата: склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи, юридична сила рішень.

31. Європейський Центральний банк: склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи, юридична сила рішень.

32. Омбудсмен: порядок призначення, повноваження, юридична сила рішень.

33. Економічний і соціальний комітет: склад і порядок формування, повноваження, юридична сила рішень.

34. Комітет регіонів: склад і порядок формування, повноваження, юридична сила рішень.

35. Агенції Європейського Союзу.

36. Судова система Європейського Союзу: принципи побудови, ланки і їх взаємодія

37. Суд Європейського Союзу: склад і порядок формування, структура. Правовий статус суддів та Генеральних адвокатів.

38. Загальний суд: склад і порядок формування, структура, юрисдикція. Оскарження рішень.

39. Юрисдикція Суду ЄС: природа, класифікація проваджень.

40. Прямі позови в Суді ЄС проти держав-членів.

41. Прямі позови в Суді ЄС проти інститутів Європейського ЄС: скасування правових актів внаслідок оскарження їх законності, оскарження бездіяльності.

42. Звернення національних судів держав-членів до Суду ЄС за преюдиціальною постановою (висновком).

43. Порядок розгляду справ і прийняття рішень Судом ЄС. Виконання рішень Суду ЄС.

44. Право Європейського Союзу: поняття, структура, дія в часі та в просторі, співвідношення з поняттям «європейське право».

45. Співвідношення права ЄС з національним правом держав-членів і міжнародним публічним правом.

46. Джерела права Європейського Союзу: види та ієрархія. Зміст поняття acquis communautaire («здобуток Співтовариства»).

47. Загальна характеристика Договору про Європейський Союз: структура, зміст, порядок прийняття та внесення змін.

48. Загальна характеристика Договору про функціонування Європейського Союзу: структура, зміст, порядок прийняття та внесення змін.

49. Регламент і директива як джерело право Європейського Союзу.

50. Принципи пропорційності та субсидіарності в праві Європейського Союзу.

51. Індивідуальні та рекомендаційні акти Європейського Союзу: види і юридична сила.

52. Міжнародні договори як джерело права Європейського Союзу.

53. Питання про існування правила прецеденту щодо рішень Суду ЄС.

54. Загальні принципи права ЄС: поняття, місце в ієрархії джерел права ЄС.

55. Принцип верховенства права Європейського Союзу щодо національного права держав-членів.

56. Пряма діл права ЄС унаціональних правопорядках держав-членів: поняття, умови визнання, правові наслідки, відмінність від прямого застосування.

57. Оприлюднення джерел права ЄС. Офіційні мови ЄС.

58. Відповідальність держав-членів перед фізичними і юридичними особами за порушення права Європейського Союзу.

59. Відповідальність Європейського Союзу перед приватними особами за порушення права
ЄС.

60. Захист права ЄС у національних судах держав-членів.