Відповідно до форми власності як можна поділити житловий фонд.

Відповідно до форми власності як можна поділити житловий фонд.

За формою власності житловий фонд можна поділити на такі групи:

А) Державний житловий фонд (ст. 5 ЖК) - житловий фонд, який перебуває у оперативному управлінні або повному господарському віданні державних підприємств, установ, організацій.

Б) Комунальний житловий фонд - сукупність жилих будинків та приміщень, що належить на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах.

В) Приватний житловий фонд - житловий фонд, що належить на праві власності фізичним або юридичним особам. Приватний житловий фонд в свою чергу можна поділити на житловий фонд, що належить на праві власності фізичним особам та житловий фонд, що належить на праві власності юридичним особам (зокрема кооперативним організаціям, профспілкам, іншим громадським організаціям).

 

Вимогу про визнання ордеру недійсним може бути заявлено протягом якого строку. трьох років з дня його видачі.

Відповідно до форми власності житловий фонд поділяється на:

державний житловий фонд, комунальний житловий фонд, колективний житловий фонд, приватний житловий фонд.

Власник житлового приміщення квартири має право.

1. Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

2. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Вік, з якого громадяни здійснюють право на одержання житла.

З настанням повноліття (18 років);віком від 15 до 18 право на одержання жилого приміщення за згодою батьків обо піклувальника

Громадянин знімається з соціального обліку за Законом України «Про житловий фонд соціального призначення» у випадку.

1. Громадянин знімається із соціального квартирного обліку в разі: 1) подання за місцем обліку заяви про зняття з обліку; 2) втрати підстав, визначених частиною другою статті 10 цього Закону, що дають право на отримання соціального житла; 3) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту; 4) одержання ним у встановленому порядку кредитів на будівництво чи придбання житла; 5) надання йому у встановленому порядку земельної ділянки для будівництва приватного житлового будинку; 6) виявлення в документах, які надавалися ним до органу, що здійснює взяття на соціальний квартирний облік, відомостей, які не відповідають дійсності, але стали підставою для прийняття на соціальний квартирний облік, а також неправомірних дій посадових осіб органу, що здійснює взяття на соціальний квартирний облік, при вирішенні питання про взяття на соціальний квартирний облік. 2. Рішення про зняття громадян із соціального квартирного обліку приймається органом, за рішенням якого такий громадянин був взятий на соціальний квартирний облік, не пізніше тридцяти робочих днів від дня виявлення обставин, що є підставою для ухвалення рішення про зняття із соціального квартирного обліку. Про зняття громадянина із соціального квартирного обліку йому повідомляється в письмовій формі протягом тридцяти робочих днів із зазначенням причини зняття.

Додаткова жила площа становить. (ст.49 ЖК)

кімнату або 10 м².

Де громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов.

за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті;
за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету.

До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань ЖКГ у житловій сфері належить.

1) підготовка пропозицій щодо формування державної політики у сфері житлово-комунальних послуг;

2) організація в межах його повноважень розроблення і реалізації державних та регіональних програм у сфері житлово-комунальних послуг;

3) розроблення науково обґрунтованих нормативів витрат та втрат ресурсів, що використовуються при виробництві, транспортуванні та постачанні житлово-комунальних послуг;

4) розроблення в межах повноважень системи нормативно-правових актів щодо формування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), стандартів, нормативів, норм, порядків та правил у сфері житлово-комунальних послуг, а також щодо експлуатації, поточного і капітального ремонтів, реконструкції об'єктів житлового фонду;

5) забезпечення контролю за дотриманням виконавцями/виробниками вимог стандартів, нормативів, норм, порядків і правил та видання приписів щодо усунення порушень у межах, встановлених законодавством;

6) сприяння створенню виконавцями/виробниками систем управління якістю житлово-комунальних послуг відповідно до національних або міжнародних стандартів;

7) розробка типових договорів;

8) координація діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг;

9) організація та виконання в межах повноважень робіт із стандартизації, метрології та підтвердження відповідності у сфері житлово-комунальних послуг;

11) проведення моніторингу стану розрахунків за житлово-комунальні послуги;

12) нормативно-правове забезпечення діяльності місцевих державних адміністрацій для здійснення контролю цін/тарифів на житлово-комунальні послуги (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України);

13) вирішення інших питань у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до закону.

До повноважень Верховної Ради України у житловій сфері належить

1) визначення категорії громадян і соціального рівня, за яким здійснюється забезпечення їх житлом за рахунок державного чи місцевого бюджету;

2) встановлення пільг для окремих категорій громадян щодо кредитування будівництва чи придбання житла, оплати житлово-комунальних послуг за рахунок державного чи місцевого бюджету;

3) встановлення правового режиму власності в Україні

(з проекту ЖК)

1) формування державної житлової політики та законодавчої бази у житловій сфері;

2) прийняття законів щодо Загальнодержавних житлових програм;

3) здійснення парламентського контролю у межах, визначених Конституцією та законами;

4) здійснення інших повноважень відповідно до законодавства;

 

Державний контроль за використанням і схоронність житлового фонду є

Міністерство житлово-комунального господарства Української РСР

Житловий фонд за призначенням можна поділити на такі категорії.

- житловий фонд загального призначення

- житловий фонд соціального призначення

- житловий фонд спеціального призначення

Житлове право як галузь права можна виокремити за рахунок яких норм.

Норми які регулюють суспільні відносини, що виникають з користування житлом у будинках житлового фонду всіх форм власності залежно від його призначення, а також забезпечення громадян квартирами, утримання житлового фонду, приватизації державного житлового фонду.

Житлово-експлуатаційні організації мають наступну компетенцію.(ст.24 ЖК)

- забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території.

Ким ведеться житловий облік

органами місцевого самоврядування за місцем проживання (у виконавчому органі міської, селищної, сільської ради або відповідній місцевій державній адміністрації).

Методи житлового права.

Відповідно до усталеної юридичної думки метод правового регулювання розглядається як сукупність юридичних засобів впливу на суспільні відносини і розкривається через: 1) правосуб’єктність; 2) юридичні факти; 3) зміст правовідносин; 4) юридичні санкції.

На який строк може бути перенесена черговість громадянинові, який перебуває на квартирному обліку і систематично пиячить.

На 1 рік

Норма житлової площі - це.

Норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метра на одну особу.

Житлове приміщення надається громадянам у межах норми житлової площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. Норма житлової площі в Україні, згідно зі ст. 47 ЖК 1983р., встановлюється в розмірі 13,65 м2 на одну особу. Норма житлової площі – це інститут житлового права, який має важливе значення, оскільки саме ця цифра «призначена» задовольнити житлові потреби громадян. Положення ст. 47 ЖК 1983 р. було закріплено також у п. 53 Правил обліку громадян, де передбачено, що житлове приміщення надається громадянам у межах 13,65 м2 житлової площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян житловою площею в даному населеному пункті.

Предмет житлового права.

Предметом житлово-правового регулювання є відносини, що виникають у зв'язку із задоволенням громадянами потреби у житлі.

Підсобними приміщеннями є.

Підсобні приміщення квартири - приміщення, призначені для гігієнічних або господарсько-побутових потреб мешканців (ванна, вбиральня, душова, приміщення для прання, кухня, комора), а також передпокій, внутрішньоквартирний хол, коридор тощо.

Підсобні приміщення багатоквартирного житлового будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні. комори, сміттєзбірні камери, горища, підвали, шахти тощо).

 

Відповідно до форми власності як можна поділити житловий фонд.

За формою власності житловий фонд можна поділити на такі групи:

А) Державний житловий фонд (ст. 5 ЖК) - житловий фонд, який перебуває у оперативному управлінні або повному господарському віданні державних підприємств, установ, організацій.

Б) Комунальний житловий фонд - сукупність жилих будинків та приміщень, що належить на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах.

В) Приватний житловий фонд - житловий фонд, що належить на праві власності фізичним або юридичним особам. Приватний житловий фонд в свою чергу можна поділити на житловий фонд, що належить на праві власності фізичним особам та житловий фонд, що належить на праві власності юридичним особам (зокрема кооперативним організаціям, профспілкам, іншим громадським організаціям).

 

Вимогу про визнання ордеру недійсним може бути заявлено протягом якого строку. трьох років з дня його видачі.

Відповідно до форми власності житловий фонд поділяється на:

державний житловий фонд, комунальний житловий фонд, колективний житловий фонд, приватний житловий фонд.