Мито в системі непрямих податків

ТЕМА 8. МИТО

Мета лекції: ознайомити студентів з особливостями мита, його платниками, об’єктом оподаткування, охарактеризувати категорію митної вартості, представити ставки мита та обґрунтувати особливості розрахунку суми мита та його сплати. Виховувати відповідальність за сплату мита.

План:

1. Мито в системі непрямих податків. Платники мита.

2. Об’єкт оподаткування. Поняття митної вартості.

3. Ставки мита.

4. Порядок визначення суми мита та його сплати.

Рекомендована література: 2, 4, 6, 49, 55, 59

Стаття 271. Мито та його види

Мито - це загальнодержавний податок, встановлений ПКУ та МКУ, який нараховується та сплачується відповідно до МКУ, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана ВРУ.

В Україні застосовуються такі види мита:

1) ввізне мито;

2) вивізне мито;

3) сезонне мито(на окремі товари на строк не менше 60 та не більше 120 послідовних календарних днів з дня встановлення сезонного мита);

4) особливі види митавстановлюються з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита:

1) спеціальне мито;

2) антидемпінгове мито;

3) компенсаційне мито.

Спеціальне мито встановлюється:

1) як засіб захисту національного товаровиробника, у разі якщо товари ввозяться на митну територію України в обсягах та/або за таких умов, що їх ввезення заподіює або створює загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;

2) як заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують реалізацію законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

Антидемпінгове мито встановлюється відповідно до ЗУ "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

Компенсаційне мито встановлюється відповідно до ЗУ "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом субсидованого імпорту, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

Стаття 276. Платники мита

1. Платниками мита є:

1) особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених МКУ;

2) особа, на адресу якої надходять товари, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, несупроводжуваному багажі, вантажних відправленнях;

3) особа, на яку покладається обов'язок дотримання вимог митних режимів, які передбачають звільнення від оподаткування митом, у разі порушення таких вимог;

4) особа, яка використовує товари, митне оформлення яких було здійснено з умовним звільненням від оподаткування, не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям звільнення, а також будь-які інші особи, які безпідставно використовують звільнення від оподаткування митом (податкову пільгу);

5) особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження товари, що були випущені у вільний обіг на митній території України із звільненням від оподаткування митними платежами, до закінчення строку, визначеного законом;

6) особа, яка реалізує товари, транспортні засоби комерційного призначення.

Обєкт оподаткування. Поняття митної вартості

Стаття 70. Види митних режимів

З метою застосування законодавства України з питань державної митної справи запроваджуються такі митні режими:

1) імпорт (випуск для вільного обігу);

2)реімпорт;

3) експорт (остаточне вивезення);

4) реекспорт;

5) транзит;

6) тимчасове ввезення;

7) тимчасове вивезення;

8) митний склад;

9) вільна митна зона;

10) безмитна торгівля;

11) переробка на митній території;

12) переробка за межами митної території;

13) знищення або руйнування;

14) відмова на користь держави.

Стаття 277. Об'єкти оподаткування митом

1. Об'єктами оподаткування митом є:

1) товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами;

2) товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами (ПДВ, АП);

3) товари, транспортні засоби, що реалізуються з комерційним інтересом.

Стаття 49. Митна вартість товарів

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ст 51. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон визначається декларантом.

1. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту і визначається за такими методами:

1) основний - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

2. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі.

Стаття 66. Порядок визначення митної вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі.

Ст 53. Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості:

1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Стаття 279. База оподаткування митом

Базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є:

1) для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів;

2) для товарів, на які законом встановлено специфічні ставки мита, - кількість таких товарів у встановлених законом одиницях виміру.

Стаття 278. Дата виникнення податкових зобов'язань

Датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом.

Ставки мита

Стаття 280. Ставки мита:

1) адвалорна - у відсотках до бази оподаткування;

2) специфічна - у грошовому розмірі на одиницю бази оподаткування;

3) комбінована, що складається з адвалорної та специфічної ставок мита.

ТЕМА 8. МИТО

Мета лекції: ознайомити студентів з особливостями мита, його платниками, об’єктом оподаткування, охарактеризувати категорію митної вартості, представити ставки мита та обґрунтувати особливості розрахунку суми мита та його сплати. Виховувати відповідальність за сплату мита.

План:

1. Мито в системі непрямих податків. Платники мита.

2. Об’єкт оподаткування. Поняття митної вартості.

3. Ставки мита.

4. Порядок визначення суми мита та його сплати.

Рекомендована література: 2, 4, 6, 49, 55, 59

Мито в системі непрямих податків

Митне оподаткування - один з основних векторів митної політики держави, спосіб митного регулювання. Становлення і розвиток системи митного оподаткування в Україні здійснюється в напрямку його уніфікації із загальноприйнятими в міжнародній практиці нормами і стандартами.

Загальне керівництво митною справою в Україні здійснюють:

1. Верховна Рада України - визначає основні напрямки митної політики, структуру системи органів державного регулювання митної справи, встановлює ставки мита, спеціальні митні зони та митні режими на території держави тощо.

2. Кабінет Міністрів України - забезпечує проведення митної політики, встановлює розміри митних платежів, проводить переговори та укладає міжнародні договори України тощо.

3. Державна митна служба України - здійснює безпосереднє керівництво митною справою в державі. Указом Президента України «Про заходи підвищення ефективності діяльності митної служби України» від 24.10.2003 р. №1209/2003 та Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади та його структурних підрозділів» від 15.10.2002 р. № 1550 визначено, що Державна митна служба України належить до спеціалізованих видів державної служби.

Відповідно до Митного кодексу України від 11.07.2002 р. № 92-ГУ митна служба України - це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій.

Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці, митниці.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи спрямовує, координує та контролює діяльність підпорядкованих йому митниць, спеціалізованих митних установ та організацій щодо виконання законодавства України з питань митної справи, видає відповідні накази, організує та контролює їх виконання.

Митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.

Митним кодексом України регламентовано, що у складі митниці можуть бути утворені митні пости.

Митний пост є структурним підрозділом митниці, який безпосередньо здійснює митний контроль та

оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Митні пости створюються в міру необхідності у населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морських та річкових портах та інших об'єктах, розташованих у зоні діяльності регіональної митниці, митниці.

Відповідно до Митного кодексу України на митні органи покладаються наступні завдання:

1. Виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи.

2. Захист економічних інтересів України.

3. Забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи.

4. Сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб.

5. Застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України.

6. Здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення.

7. Контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

8. Здійснення спільно з іншими уповноваженими органами заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку.

9. Створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України.

10. Боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил.

11. Розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи.

12.Ведення митної статистики.

13.Ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

14. Здійснення верифікації (встановлення достовірності)сертифікатів походження товарів з України.

15. Здійснення контролю продукції при її ввезенні на митну територію України.

Безпосередньо справляння мита в Україні регламентується Митним кодексом України від 11.07.2002 р. № 92-ІУ, Законом України «Про єдиний митний тариф» від 05.02.1992 р. № 2097-ХІІ та Законом України «Про митний тариф України» від 05.04.2001 р. № 23 71-III.

Мито за своєю природою є податком, тому що, по-перше, воно сплачується в обов'язковому безповоротному порядку; по-друге - немає конкретного цільового призначення.

Мито є важливою складовою податкової системи і має такі основні риси:

-включається в ціну товару як надбавка і є податком на споживання;

- має чітко виражену фіскальну природу;

- стягується відповідно до встановлених тарифів;

- є загальнодержавним податком і в повному обсязі зараховується до Державного бюджету України.

Практика застосування мита як важливого інструменту розвитку зовнішньоекономічних відносин дозволила виявити його переваги та недоліки.

Мито фактично виконує ті ж самі функції, що й податки і збори, однак має певні особливості. Фіскальна функція мита полягає в тому, що акумулюються кошти для виконання державою взятих на себе завдань. В епоху протекціонізму встановлення мита характеризувалося суто фіскальним підходом - встановлювались високі ставки мита, однак із початком інтеграційних процесів роль мита у формуванні доходів держав почала послаблюватись

Переваги мита:

1. Висока швидкість та постійність надходжень до бюджету, оскільки перерахування мита відбувається до або відразу після подання митної декларації до митного оформлення.

2. Страхування від ризику несплата у разі нерентабельної діяльності, оскільки сплата мита не залежить від прибутку підприємства.

3. Можливість регулювати рівень споживання населенням певних груп товарів, що імпортуються (експортуються) з (на) митну територію України, здійснювати функцію захисту (протекціонізму)окремих галузей народного господарства, що виробляють ці товари

4. Мито як непрямий податок не формує у кінцевого споживача імпортованого товару так званого «фіскального» синдрому, тобто є для нього менш помітним, оскільки сплачується не як податок, а шляхом включення до ціни товару, що купується

Недоліки мита

1. Розрахунок мита до сплати (як правило, адвалорного) ґрунтується на вартісному визначенні бази оподаткування - митній вартості товарів. У багатьох випадках суб'єктами ЗЕД занижується ця величина, а тому бюджет недоотримує певну суму митних платежів

2. Пряме ухилення від сплати мита у вигляді прояву такого дестабілізуючого зовнішньоекономічну діяльність явища як контрабанда. Власне через це митними органами, разом з іншими компетентними органами державної влади, провадяться заходи, спрямовані на боротьбу з контрабандою та порушенням митних правил.

3. Значні витрата на адміністрування мита.

4. Наявність інфляційноутворюючого елементу мита (імпортного) та можливість дестабілізувати галузь експорту.

Регулююча функція мита полягає в тому, що завдяки диференціації ставок відбувається корегування національних і світових цін. Розрізняють три основні прояви цієї функції:

- протекціоністський - національна ціна є значно нижчою за світову ціну разом зі сплаченим митом;

- стимулюючий - національна ціна перевищує світову ціну разом ЗІ сплаченим митом;

- стабілізуючий - національна ціна дорівнює світовій ціні разом зі сплаченим митом.

Отже, мито є непрямим податком, який стягується при перетиці митного кордону, тобто при імпорті, експорті та транзиті товарів Даний податок, як і акциз, включається до ціни товарів, сплачується за рахунок покупця, його ставки диференційовані за групами товарів, перелік яких значно ширший, ніж перелік підакцизних товарів.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности