Методологічні принципи побудови системи національних рахунків.

Методологічні принципи побудови системи національних рахунків.

· в економіці відбувається постійний кругообіг товарів і грошей, унаслідок реалізації товарів видатки перетворюються на доходи, а доходи - на видатки;

· продуктивною є будь-яка діяльність, що приносить доход;

· видатки на виробництво внутрішнього продукту дорівнюють доходу, отриманому від його реалізації.

СНР як інституціональна одиниця – будь – який економічний суб’єкт(фізичні або юридичні особи).

Всі інституціональні одиниці відповідно до функціональних ознак (сектори): 1. нефінансові корпорації 2. фінансові корпорації 3. домогосподарства 4. сектор некомерційних організацій(послуги для домо-ва для забезпечення релігійних, політичних та культурних поглядів) 5. сектор загального державного управління.

Усі економічні операції: 1. операції з товарами та послугами (їх вир-тво) 2. розподільчі – утворення, розподіл, перерозподіл доходу, його поділ на споживання і заощадження 3. нагромаджувальні – активи і пасиви.

Всі операції СНР відображають на окремих рахунках: 1 група – поточні рахунки, 2 група – розподільчі рахунки, 3 група – нагромаджувальні рахунки.

 

Основні макроекономічні показники та їх розрахунок

1 рахунок в СНР – рахунок товарів і послуг(поточні рахунки)

2 рахунок вир-тва – ВВП (GDP)

Валовий Випуск (ВВ) – Проміжне Споживання (ПС) =ВДВ

ВДВ – містить у собі первинні доходи, що створюються учасниками вир-тва та розподіляються між ними. ВВП = ВДВ – Т прод – Субсидії

3 рахунок розподілу та використання доходів:

· Первинний розподіл– рахунок утворення доходу. Розраховують ВНД (валовий національний дохід (GNI)) – сума всіх доходів (З/П працівників, валовий прибуток, змішаний доход, інші факторні доходи).

ВВП = Споживання + І приватного сектора + G + Xn

ВНД = С + І + G + Xn + Уn

· Рахунок первинного розподілу доходу, отримується ЧНД(NNI) – чистий нац.дохід. Валові І =Ід= Амортизаційні відрахування + In – чисті.

ЧВП = С + G + Xn + Іn ЧНД = С + Іn + G + Xn + Уn

(ВНДн = GNDI) = С + Іn + G + Xn + Уn + TRn

· ЧНД – Т непр -+ субсидії = НД (NI)

НД = V + m (показує доходи домо-рств) ЧНД–Тн(непрямі податки)= НД

PI персональний доход = NI – T прямі подоходні податки

DI наявний доход домогосподарств= C + S

DI = PI + TR ВВП = А-ЧВП ВНД = А – ЧНД

Номінальний та реальний ВВП. Індекси цін. Інфлювання та дефлювання ВВП.

Індекс цін – співвідношення між сукупною ціною певного набору товарів та послуг для даного періоду часу і сукупною ціною того самого набору товарів і послуг у базовому періоді.

І цін у дан.році = Р баз / Р ан * 100%

Використання індексів цін не дає можливості аналізувати динаміку розвитку національної економіки в цілому, однак дозволяє досліджувати динаміку розвитку економіки в розрізі окремих галузей і сфер, що є дуже важливим при формуванні і проведенні структурної політики.

Д ефлятор(інфлятор) = ВВП у цінах 2005 / ВВП у цінах 2004 * 100%.

Інфляція і дефляція ускладнюють підрахунок валового внутрішнього продукту, оскільки ВВП є грошовим комплексним показником.

Номінальний ВВП / Індекс цін ВВП = Реальний ВВП

За допомогою показника реального ВВП вимірюється вартість обсягу виробництва у різні роки за умови незмінних цін. Реальний ВВП є більш точною характеристикою функціонування економіки у порівнянні з номінальним ВВП, оскільки включає зміни цін інфляційного характеру.

Для того, щоб отримати реальний ВВП, необхідно використати фактичні дані про рівень номінального ВВП для окремих років і скоригувати їх на базі індексу загального рівня цін для цих років. Якщо показники номінального ВВП відображають як зміни обсягу виробництва, так і цін, то показники реального ВВП відображають лише реальний обсяг виробництва.

Отже, СНР являє собою ефективний інструмент макроекономічного регулювання, який дозволяє вирішувати складні економічні завдання.

 

Показники продукту та доходу в СНР. Чисті показники

Показники доходу: ВНД, НД, ЧНД, ВНДН.

Показники продукту: ВВП, ВНП, ЧНП, ЧВП.

Показники чисті: ЧНП, ЧНД, ЧВП, ЧЕ.

ВНД валовий національний дохід GNI=GDP + Yn. Це валова додана вартість товарі і послуг.

Чистий факторний дохід Уn – різниця між доходам від використання факторів виробництва.

ВНД, валовий наявний дохід,: GDI=GNI + Tn

НД (NI) – національний дохід

ЧНД – дохід, що розраховується як різниця між ВНД та величиною споживання основного капіталу.

ВВП – валова вартість товарів і послуг, створених на території даної країни протягом певного періоду за відрахуванням проміжного споживання.

ВВП розраховують 3 способами:

1. за джерелами вир-тва: ВВП складається з доданої вартості + непрямі податки — субсидії.

2. за витратами вир-тва: ВВП складається = зп працівників + споживання основного капіталу + підприємницький прибуток + сальдо податків і субсидій виробникам.

3. за напрямками використання: ВВП= державне споживання + приріст запасу обігових коштів, капіталовкладень + сальдо експорту та імпорту: GDP=Y=C+I+G+X-IM. ВНП – відображає +++сукупну вартість кінцевих товарів і послуг, створених в середині країни й за її межами.

ВНП=ВВП + різниця між тим,що поступило від первинних доходів із-за кордону і первинними доходами.

ВНП = Y = C + I + G + Хн,

ЧНП=ВНП-А.

Хн=X-мапIM.

 

Кейнсіанська критика неокласичного положення про державне невтручання в економіку

Прихильники кейнсіанської теорії відстоюють думку, що ринковий механізм самостій­но не може гарантувати досягнення в економіці повної зайнятості. Кейнсіанці наводять кілька аргументів, які заперечують здатність ринкового механізму самозабезпечувати повну зайнятість:

1) відкида­ється положення про те, що відсоткова ставка гарантує забезпечення рівноваги між заощадженнями та інвестиціями; власники заощад­жень та інвестори — це зовсім різні економічні групи, які в процесі прийняття рішень про заощадження та їх перет­ворення в інвестиції керуються неоднаковими мотивами. При цьому відсоткова ставка не відіграє ролі єдиного чинника. Крім неї на рівень заощаджень впливають також інші фактори.

2) кейнсіанці ставлять під сумнів класичне положення про високу еластичність цін і заробітної плати. По-перше, наявність монополій, які стри­мують зниження цін, і профспілок, які стримують змен­шення заробітної плати. По-друге, якщо навіть припу­стити можливість зниження заробітної плати внаслідок падіння сукупного попиту і попиту на ринку праці, то це не викличе зростання сукупного доходу працюючих і тому не забезпечить відновлення їхнього попиту на рівні потенційного ВВП.

 

Неокласична модель загальної економічної рівноваги.

18.Кейнсіанська модель загальної економічної рівноваги.

 

Основні положення кейнсіанської теорії про вплив держави на економіку

Головним обєктом втручання в економіку є AD. Новий економічний світогляд 1936р. Кейнс подавав у своїй книзі «Загальна теорія зайнятості, відсотки та гроші» В основі даної книги лежить – державне регулюванняекономіки. Головним обєктом державного втручання в економіку повинен бути AD.

 

Банківська система та грошова пропозиція.

НБУ регулює грошову пропозицію через комерційні банки залучають попит на депозит, надають кредити.

Ба́нківська система України — це складова економічної системи держави, що включає в себе Національний банк України, інші банки та небанківські фінансові установи, виключною діяльністю яких є прийняття вкладів, розміщення кредитів або ведення рахунків клієнтів.

Кожен банк має обмежену можливість надавати позики, причому зміна ставки мінімальних резервних вимог суттєво впливає на кредитну потужність комерційних банків. збільшення мінімальних резервних вимог суттєво скорочує величину позик, які можуть надавати комерційні банки. Резервні вимоги Центробанку є дуже дієвим інструментом впливу на грошову пропозицію і відсоткову ставку.

Ще одним інструментом впливу Центробанку на відсоткову ставку за позиками комерційних банків є зміни облікової ставки.

Грошова пропозиція – це запас грошей, який економічні субєкти готові надати в тимчасове користування позичальникам.

 

Методологічні принципи побудови системи національних рахунків.

· в економіці відбувається постійний кругообіг товарів і грошей, унаслідок реалізації товарів видатки перетворюються на доходи, а доходи - на видатки;

· продуктивною є будь-яка діяльність, що приносить доход;

· видатки на виробництво внутрішнього продукту дорівнюють доходу, отриманому від його реалізації.

СНР як інституціональна одиниця – будь – який економічний суб’єкт(фізичні або юридичні особи).

Всі інституціональні одиниці відповідно до функціональних ознак (сектори): 1. нефінансові корпорації 2. фінансові корпорації 3. домогосподарства 4. сектор некомерційних організацій(послуги для домо-ва для забезпечення релігійних, політичних та культурних поглядів) 5. сектор загального державного управління.

Усі економічні операції: 1. операції з товарами та послугами (їх вир-тво) 2. розподільчі – утворення, розподіл, перерозподіл доходу, його поділ на споживання і заощадження 3. нагромаджувальні – активи і пасиви.

Всі операції СНР відображають на окремих рахунках: 1 група – поточні рахунки, 2 група – розподільчі рахунки, 3 група – нагромаджувальні рахунки.