Опрацюйте теоретичний матеріал до теми №1

Виступ під час дискусії - це роздум проблемного характеру. Темою цього роздуму є вирішення певної проблеми чи складного питання, яке намагається знайти автор. Оскільки багато проблем у нашому житті не передбачає однозначного вирішення, то такі роздуми часто мають дискусійний характер.

Виступ під час дискусії може бути монологом - ствердженням або монологом - спростуванням.

У монолозі — ствердженні називаються обидві (протилежні) тези дискусії, але одна називається як істина і істинність її доводиться. У висновку міститься повторна пропозиція тези, що стверджується.(Говорили, що це може бути так, а може бути і не так. Я думаю, що це все - таки так. І от чому... Ось чому я вважаю, що це так.).

Монолог - спростування містить тезу, що стверджується у попередньому роздумі, а також короткий перелік основних моментів її доведення. Потім ця теза знову ж заявляється, але як хибна, безпідставна, і наводяться докази, які це підтверджують.(Говорили, що це так, тому, що це не так. І ось чому.... Отже, висунута теза не є правильною).

Таким чином, і монолог-ствердження, і монолог-спростування - це роздуми на певну тему проблемного характеру. Вони мають таку структуру:

1. Вступна частина (вказівка на те, що говорить оратор і чому).

2. Основна частина (виклад власних поглядів на певну проблему чи питання).

Висновок.

Диспут (від латинського - сперечаюся, розмір­ковую) - це активне обговорення проблеми, що цікавить його учасників, палка суперечка, викликана бажанням якомога глибше розібратися у питаннях, що обговорюються.

Ми любимо повторювати за древніми, що "у суперечці народжується істина ". Однак для того, щоб відшукати цю істину, слід навчитися вести диспут правильно, дотримуючись основних загальноприйнятих правил дискусії. Основи етикету суперечки складалися історично. У книзі професора С. І. Поваріна " Мистецтво дискусії ", яка була вперше видана в 1918 р., викладені деякі правила етикету суперечки.

Цитуємо основні їх положення:

1. "...перший обов'язок одна з найважливіших властивостей хорошого суперника у суперечці - вміти їх (протилежні докази) вислухати, точно зрозуміти й оцінити.

... Вміння слухати - вміння важке: без нього - хороший супротивник у дискусії - немислимий.... Це фундамент мистецтва суперечки.

2. Важлива умова справжньої і чесної дискусії - повага до переконань і поглядів суперника, якщо ми бачимо їх щирість.

Манера вважати людину з іншими поглядами на життя ідіотом або мерзотником - ознака некультурного, нерозвиненого розуму, вузького кругозору.

3. Велике значення у дискусії має манера її вести. Тут теж є багато різновидів і відтінків. Одні сперечаються " по-джентельменськи ","по-лицарськи ", інші за принципом " на війні як на війні ". Треті - просто " по-хамськи ". Джентльменське дискутування - це найвища форма у цій драбині форм суперечки. У такій дискусії не допускаються ніякі недозволені прийоми. Супротивники поважають думки один одного, ніколи не опускаючись до висміювання, зневажливого тону, грубощів чи недоречних дотепів. Суперники намагаються гідно оцінити точку зору один одного.

Це найвища форма ведення дискусії, для якої необхідні і розум, і душевна рівновага...

Суперечка " по-хамськи" - це, перш за все, відкрита зневага або неповага до думок супротивника. Якщо той, хто дискутує, допускає грубощі, презирливий тон, якщо він вживає слова, що близькі до нецензурних, підсміюється, підморгує слухачам і т.д. - то це все особливості такої манери дискутування, яку називають хамською.

4. Надзвичайно важливо, як ми ведемо дискусію: спокійно, врівноважено чи збуджено, схвильовано, навіть розлючено. Тут можливо сказати, що існує правило: якщо умови суперечки приблизно рівні, то виграє її завжди і незмінне холоднокровніший супротивник".

Російський професор В. Т. Лісовський, який багато років займався методикою диспутів, склав «Пам'ятку учаснику дискусії», в якій сформулював основні правила ведення полеміки (Дивись: "Дивослово № 6, 2002 р. ст. 77-79").

Обов'язкові змістові елементи підготовки до виступу

1. Укладання робочого плану.

2. Збір матеріалу і його побудова.

3. Пошук форми повідомлення.

4. Підготовка ТЗН.

5. Репетиція виступу.

Власне виступ має таку композиційну структуру.

Вступ.

- викликати цікавість, оволодіти увагою аудиторії;

- встановити взаєморозуміння і довіру;

- підготувати аудиторію до слухання і сприймання промови.

2. Основна частина: виклад, доказ, заперечення:

- повідомити інформацію;

- довести свою точку зору;

- переконати аудиторію;

- закликати слухачів до конкретної дії.

3. Висновки:

- підсумувати сказане, зробити висновки;

- посилити інтерес до предмета промови;

- закріпити враження від промови.

На вступну частину рекомендується 10% всього обсягу виступу, основна частина – 80 - 85%, висновки -5%.

Основні передумови успіху виступу.

1. Цікавість виступу: інтерес слухачів зростає від однієї частини виступу до іншої.

2. Оратор повинен добре знати предмет мови, уяснити мету і завдання виступу, бути переконаним самому і переконати слухача в необхідності запропонованої теми.

3. Необхідно заздалегідь вибрати певний темп мовлення (100 слів за хвилину).

4. Знання аудиторії і правильна моральна, мовна, зовнішня поведінка оратора.

"Кілька заповідей ораторові" (Л.Нелюба, стор69).

1. Сперечайтеся чесно і щиро, не перекручуйте думок і слів товаришів.

2. Починаючи дискусію, ясно і чітко сформулюйте положення, котрі будете відстоювати, доводити. Ці тези повинні залишатися незмінними протягом усієї дискусії.

3. Пам'ятайте, що найкращим доказом чи спростуванням є точні і незаперечні факти.

4. Доводячи і спростовуючи, говоріть ясно, просто, чітко, точно. Намагайтеся говорити своїми словами.

5. Якщо доведено хибність думки, майте мужність визнавати правоту свого " противника ".

6. Закінчуючи виступ, підведіть підсумки, сформулюйте висновки.

Пам'ятайте, що головне в дискусії - аргументи, логіка, доведення. Міміка, жести, вигуки як аргументи не приймаються.

Досвідчений оратор розуміє, що аудиторія краще сприйматиме виступ, з більшим інтересом слухатиме його, якщо монолог переходить у діалог, але в діалог особливий, який веде сам виступаючий. У практиці ораторського мистецтва відпрацьовані прийоми, які не тільки оживляють розповідь, надають їй виразності, а й діалогізують монологічне мовлення. Це:

1. Питально-відповідний хід.

2. Риторичні запитання.

3. Цитати.

У класичних риториках в обов'язки оратора входило:

1) знайти, що сказати;

2) знайдене розкласти по порядку;

3) надати цьому словесну оптимальну форму;

4) закласти все це в пам'ять;

5) виголосити промову.

Основні етапи роботи над промовою:

- виникнення думок;

- упорядкування; словесне вираження;

- запам'ятовування;

- проголошення.

 

Дисципліна: українська мова (за проф. спрямуванням)

Спеціальність: 5.12010101 « Лікувальна справа»

Тема: «Специфіка мовлення фахівця»

Кількість годин: 2

Знати: основні умови ефективного мовленнєвого спілкування, композицію публічного виступу;

Вміти: готуватися до публічного виступу, правильно сприймати фахову інформацію, володіти різними видами усного професійного спілкування.

План.

І. Опрацювання теоретичного матеріалу

ІІ. Виконання практичних вправ

ІІІ. Опрацювання питань самоконтролю

Література:

1. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990.

2. Коваленко С. М. Сучасна риторика: Навчально-практичний посібник.- Тернопіль: Мандрівець, 2007.- с.40-53.

3. Коваль А.Л. Культура ділового мовлення. – К.: Вища школа, 1997. – С. 123-133.

4. Культура мовлення. Посібник для підготовки і проведення уроків. 10 клас / Упорядник Л. А. Бакала- Тернопіль: Мандрівець, 2002.- с.16-51.

5. Мовна культура укр.. ділового спілкування – Херсон: 1995

6. Нелюба А. Теорія і практика ділової мови. – Х.: Акта, 1997. – С. 77.

7. Нечволод Л. І., Паращич В. В. Риторика: Збірник навчальних і контрольних вправ та завдань. 10-11 класи.- Харків: Торсінг, 2004.- с.102.

8. Паламар Л.М. Українське ділове мовлення. – К.: Либідь, 1997. – С. 61, 71, 83, 95, 104.

9. Шевчук С. В., Клименко І. В. Українська мова за професійним спрямуванням: Підручник.- 2- ге вид., виправ і доповнен.- К.: Алерта, 2011.- с.68-72.

Методичні рекомендації:

1. Опрацюйте теоретичний матеріал з теми

2. Виконайте письмово вправи

3. Дайте відповіді на запитання тесту

 

Питання для самоконтролю.

ü Назвіть умови ефективного мовленнєвого спілкування.

ü Назвіть основні етапи підготовки до публічного виступу.

ü Які види професійного спілкування ви знаєте.

ü Яке мовлення можна назвати висококультурним?

ü Як ви розумієте афоризм: «Ніщо не коштує так дешево і не цінується так дорого, як просте слово “дякую”»?

ü Яка роль словників у підвищенні культури мовлення?

ü Які Ви знаєте словники-довідники з культури мови?

ü Яким чином можна збагатити лексичний запас, пізнати красу й силу слова, його змістові тонкощі?

ü Що би Ви порадили тому, хто хоче підвищити фахову культуру мовлення?

Форма контролю: усна перевірка знань

Вправа 1. Підготувати повідомлення на тему «Мова і професія»

 

Вправа 2. Прочитайте прислів’я, письмово розкрийте зміст одного з них.

v Говорити і не думати-це те саме, що стріляти і не вцілити.

v Добре тому жити, хто вміє говорити.

v Красне слово – золотий ключ.

 

Вправа 3. Випишіть із “Великого тлумачного словника сучасної української мови” значення поданих слів, а із ” Практичного словника синонімів української мови” синоніми до кожного з цих слів. Запам’ятайте ці слова.

Ввічливий (увічливий), вихований, галантний, гречний, делікатний, звичайний, коректний, обхідливий, поштивий (почтивий), привітний, люб’язний, тактовний, шанобливий, шанувати, шляхетний, чемний.

 

Вправа 4. Перекладіть терміни української мовою, користуючись медичним словником.

а) Смазывающий, тормозящий, абсцедирующий, дезмульгирующий, замораживающий, обезболивающий, угнетающий, стабилизирующий, стимулирующий, давящий, синтезирующий, рецидивирующий, дезинфицирующий, сопровождающий, падающий, пленкообразующий, противосвертывающий, моющий, сопутствующий, свертывающийся.

 

б) Подъязычный, маточный, пупочный, первичный, цельный, агастрический, аллергический.

в) Дегтеобразный, щитовидный, листовидный, нитевидный, порошкообразность, окисляемость.

г) Комбинированный, скальпирование, татуирование, татуировка.

д) Сетчатый, перепончатый, перегородчатый, бороздчатый.

Вправа 4. Знайдіть і виправіть помилки.

1. Адрес діагностичного кабінету слідуючий: м. Львів, бульвар Перемоги 9 кв. ЗО. 2. У регістратурі було багато відвідувачів. 3. Ліки приймайте згідно припису лікаря. 4. Забуті документи прислали заказним письмом. 5. На адрес лікарні поступив грошовий перевод за медичні послуги. 6. Бандероль надіслали накладною платою. 7. Закрито на перерив. 8. Аптека працює круглосуточно. 9. На слідуючій неділі на протязі двох днів у лікарні відбуватиметься семінар медиків. 10. Дана справка не заміняє санаторно-курортної карти і не дає хворому права поступлення в санаторій. 11. Для усунення нежиті досить трьох днів.

 

Вправа 5. У даних текстах вкажіть медичні терміни (усно).

А пошесть таки косила людей та й косила. Аж перед Різдвом, як взяли морози, почала вона вгавати. Хворих стало менше, менше й помирало, а вже якось більше видужувало. На мою думку, сила зарази поменшала від морозу, бо холера сама родом з Індії, країни теплої, і у нас вона своє діло робила добре, поки було тепло. Приборкав її холод краще за всю дезінфекцію.

(Модест Левицький)

 

— Рана здоровенна, — сказав лікар. — Два зуба пропало... Побачим, чи кістка ціла. Дайте зонда, — звернувся він до фельдшера.

(Модест Левицький)

 

 

Дисципліна: українська мова (за проф. спрямуванням)

Спеціальність: 5.1201001«Лікувальна справа»

Тема: «Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування. Мовленнєвий етикет.»

Кількість годин: 2

Знати: основні функції, рівні ділового спілкування, види міжособових стосунків.

Вміти: говорити, слухати, формулювати запитання, сприймати партнера та вести переговори.

План.