Незбиране згущене молоко з цукром

Незбиране згущене молоко з цукром

Відносять до розділу – молочні товари, групи – згущені і сухі молочні продукти. Цінність 338,5 ккал/100. Містяться вітаміни, мінеральні речовини, особливо кальцій і фосфор. Молочні консервовані поділ. на згущені і стерилізовані. Згущені бувають: повножирне (з цукром, з цукром і кавою, з цукром і кавовими напоями, з цукром і какао, вітамінізоване) і нежирне (без цукру, з цукром, вітамінізоване). Основною сировиною є молоко, вершки та цукор; допоміжною є кава, какао, цикорій, вітаміни тощо. Технологія: приймання та підготовка сировини, нормалізація молока та вершків за вмістом жиру, пастеризація суміші за 85…95⁰ С, гомогенізація, додавання цукру, фільтрація суміші для відокремлення коагульованого альбуміну, охолодження суміші до температури 50…55⁰ С, згущення, охолодження та розливання в тару. Згущення суміші відбувається за тем-ри 55…60⁰ С, тривалість від 3-4 до 5 хв. З метою зниження стійкості спор у молоко перед розливання у тару додають антибіотики (нізин). Пакування здійснюється в банки з лудженої олов’яної жерсті. До дефектів органолептичних показників відноситься нечистий смак і запах, сальний і кормовий присмаки, рибний присмак і запах. Причиною рідкої консистенції є недостатня кількість білків у сировині, а густої є висока кількість молока, яка призводить до згортання білків. Нормуються фіз.-хім.: масова частка вологи, сахарози, заг.М.ч.сухих реч. Молока, жиру, кислотність, чистота відновленого згущеного молока за еталоном тощо. Органолептичні: колір, консистенція, смак і запах.

 

Майонез «Європейський»

Відносять до розділу – харчові жири, група – жирові соуси (майонези і продукти типу майонезів). Майонез – це сметаноподібна складна високодисперсна емульсія типу «масло у воді», що виготовляється з рафінованої дезодорованої олії з додаванням білкових, смакових компонентів і прянощів, ароматизаторів, структуроутворювачів, стабілізаторів, емульгаторів. Відноситься до столового висококалорійного, містить 72% олії.

Технологія: використовують холодний і гарячий способи виробництва майонезної емульсії. При холодному способі всі компоненти змішують за кімнатної тем-ри. Цей метод використовується для виробництва майонезів, що містять 70-80% жиру. При гарячому способі виробництва майонезу основні інгредієнти додають у воду з тем-рою 95⁰С. Пастеризовану масу охолоджують до т-ри 65⁰С і додають емульгатор і олію. Цей спосіб немає недоліків холодного способу. Класиф: висококалорійні-містять більше 55% жиру, середньо-калорійні – від 40 до 55%, низькокалорійні – менше 40%. Основні показники: органолептичні показники: консистенція, зовн.вигляд, колір, запах, смак. Фіз-хім. основні: масова частка жиру, волога, кислотність, стійкість емульсії. Дефекти: надмірно кислий, різкий смак(порушення рецептурного складу),прогіркання жиру(доступ повітря через негерметичність упаковки),газоутворення(викликається молочнокислими бактеріями), бомбаж(викликається бактеріями та дріжджами). Упаковка майонезу «дойпак»(стоячі пакети).

 

Кукурудза консервована.

Відносяться до натуральних овочевих консервів. Зберігають властивості свіжих овочів і компоненти хімічного складу. Кукурудзу стручкову конс. виготовляють із цілих, подрібнених зерен або качанів. Їх відбирають за якістю, миють, бланшують, укладають у банки і заливають розчином кухонної солі і цукру, герметизують і стерилізують.

Кукур. цукрову поділяють на сорти: вищий, І.

Нормують масу овочів від маси нетто консервів (60%), масову частку кухонної солі (0,8-1,5%), важкі метали.

 

Мінеральна вода.

Відносять до розділу смакові товари, група – безалкогольні напої.

Мінеральна вода буває природна і штучна, негазована і газована(природно і штучно). Води мінеральні питні, залежно від мінералізації, наявності специфічних компонентів та застосування, поділяються на: природні столові, лікувально-столові, лікувально-столові змішаного складу. За т-рою мін.води поділяють на холодні, слабо термальні, термальні, високо термальні. Основними складовими мін.вод є елементи хлору, сульфати, гідрокарбонати, калій, натрій, магній, рідше залізо та алюміній. Залежно від переважаючих аніонів та катіонів, природні мінеральні води поділять на п’ять класів(типів): гідрокарбонатні; хлоридні; сульфатні; води складного складу; води, які містять біологічно активні елементи. За органолептичними показниками природні і штучні мінеральні води повинні бути прозорими, без побічних вкраплень з незначним натуральним осадом мінеральних солей, безбарвними або з відтінком від жовтуватого до зеленкуватого, мати властиві їм специфічні смак і запах, відповідати санітарно-бактеріологічним вимогам. Не допускаються сторонні включеня, присмаки й запахи, наявність консервантів і солей важких металів. Масова частка двоокису вуглецю в мін.водах, розлитих у пляшки, повинна бути не менше 0,3% до маси. Визначаються кількість мезофільних аеробних і анаеробних мікроорганізмів, бактерій групи кишкової палички. Сальмонели – не допускаються. Упаковка: пляшки з мін.водами герметично закорковують нелітографованими або літографованими кроненпробками з прокладками із суцільно різаної пробки, пробкової композиційної із захисним диском, полімерної плівки, пластозолей. Маркування: етикетка має бути барвисто оформлена; назва, місцезнаходження, підпорядкованості й товарного знака підприємства; назви води і її групи; мінералізації в г/дм³; хімічного складу в мг/дм³(для лікувально-столових); призначення води; показань за лікувальним застосуванням (для лікувально-столових); рекомендації щодо зберігання; дати розливу; номера бригади бракувальників; позначення стандарту; строку зберігання.

 

Яйця

Харчова цінність: за своєю калорійністю, засвоюваністю, вмістом біологічно активних речовин, хімічним складом, смаковою вартістю яйця належать до дієтичних продуктів і продуктів дитячого харчування. Хім..склад: значний вміст лецетину, солей заліза, кальцію, фосфору та інших мінералів, а також жиророзчинних вітамінів і вітамінів групи В. Асортимент: дієтичні та столові. Дієтичні не пізніше як за 7 діб. Дієтичні та столові яйця замасою поділяються на три категорії: відбірні, першу й другу. Масу яєць визначають за масою одного яйця, десяти, а також 360 шт. Нормується: маса, висота повітряної камери, допустима площа плями, забруднень, співвідношення білка і жовтка. Якість яєць визначають за станом шкарлупи та внутрішнього вмісту, тобто за розміром жовтка, його рухливістю й положенням, за станом білка, повітряної камери та її розірами. Упаковка: у картонні гнізда яйця ставлять тупим кінцем вгору. На тарі зазначають вид і категорію яєць, назву яйце переробного підприємства та дату сортування. Вид і категорію яєць позначають скорочено: відбірні – В, перша – 1, друга – 2. Дієтичні яйця поряд із маркуванням на тарі маркують кожне окремо. На штампі вказують місяць т число знесення, а також категорію яєць.

 

Сік – цитрусовий, натуральний, неосвітлений(мутний), пастеризований.

Відносять до розділу смакових товарів, група – безалкогольні напої. У виробництві соків цитрусових є особливості, обумовлені необхідністю зберігати непошкоджену шкірочку плодів під час вижимання соку з м’якоттю. З шкірочки плодів отримують цінну ефірну олію. Соки цитрусових відносять до полівітамінних напоїв, оскільки вони містять вітаміни С, Р, В1 і каротиноїди. Виробляють їх неосвітленими одним товарним сортом. Нормують: Смак, запах, колір, консистенцію, прозорість, вміст сухих речовин, кислотність, вміст вітаміну С. Маркування: назва продукту, вказується найменування заводу-виробника, його місцезнаходження, товарний сорт, калорійність продукту, хімічний склад, термін та умови зберігання, дату випуску, номер стандарту, масу нетто/

 

М’ясо курчати

Група: мясні консерви, підгрупа- із мяса птиці. Із мяса птиці виробляють консерви у власному соці, в желе, в сметанному соусі. Технологія: підготовка сировини до консервування(приймання, розділення, обвалка, жилування), попередня обробка (подрібнення, посол, бланшування, обжарювання, варка, копчення), спеціальні процеси теплового консервування (фасування, ексгуастерування, миття закупорених банок, стерилізація), завершальна обробка(миття банок після стерилізації, етикетування, упакування і маркування, складування і зберігання консервів).

Нормується: смак і запах, вміст кухонної солі, бульйон, олово, рН, мікробіологічні показники. Фасують у металеві банки циліндричні і фігурні збірні і цільноштамповані різної місткості. Консервна тара повинна забезпечувати тривале зберігання вмістимого без суттєвих змін, обмежений перехід речовин з матеріалу тари і її захисного покриття в продукт, володіти термічною стійкістю при стерилізації. Маркування передбачає нанесення на кришці нелітографованих банок позначення в три ряди: перший ряд 6 цифр: число, місяць, рік(по дві цифри), у другому: асортиментний номер і номер зміни, у третьому: індекс промисловості і номер підприємства-виготовлювача. На етикетках. Крім загальноприйнятих даних, зазначають основний склад консервів, спосіб підготовки до використання, для частини консервів – умов зберігання і строки придатності. Дефекти: потемніння внутрішньої поверхні металевих банок, увігнуті кришки, хлопавка, мікробіологічний та хім.бомбаж.

 

Цукор

Шоколадка «Чайка».

Печиво

Група – борошняні кондитерські вироби.

Підгрупа – печиво

Печиво затяжне, кругле, фасоване, з пшеничного борошна вищого сорту.

Кл-я: залежно від рецептури і технології виготовлення:затяжне, цукристе, здобне (збиване, пісочне).

Технологія: підготовка сировини, приготування і прокатка тіста, формування виробів, випікання, охолодження, пакування.

Показники: правильність форми, стан поверхні, вигляд на зламі, колір, смак, запах, масова частка вологи, цукру, жиру, намочуваність, лужність.

Вимоги до пакувальних матеріалів: волого-, жиро- і паронепроникність.

Дефекти: зволоження і усихання (невідповідна вологість повітря).

 

Пряники

Група – борошняні кондитерські вироби.

Підгрупа – пряникові вироби.

Сировиною для виробництва пряників, крім традиційних видів, є також патока, мед штучний або натуральний, сухі духи, що містять певний набір прянощів чи їх екстрактів.

Технологічний процес приготування пряників складається з таких стадий:

- підготовка сырья

- приготування напівфабрикатів з млива (тесто)

- формування теста

- випічка і охолодження пряников

- тиражение (глазурування) пряников

ОЦІНКА ЯКОСТІ ПРЯНИКОВ

Форма пряників повинна бути правильною, опуклої і нерасплывчатой, відповідати кожному найменуванням виробів. Поверхня — суха, рівна, без тріщин, здуттів і подгорелостей; у пряників, глазурованих і оброблених яйцем, ядрами горіхів, маком, має мати оголених місць, а й у неглазированных поверхню то, можливо сетчатой.

Колір — сырцовых пряників — від білого до кремового, заварных — коричневий. Вигляд зламі — пряники мали бути зацікавленими добре пропеченными, із добре розвиненою пористість, без гарту, слідів непромеса і пустот.

Смак і запах — властиві свіжим пряникам з вираженим; ароматом; фруктова начинка без пригорелого присмаку. Товщина пряників мусить бути від 18 до 20 мм, пряників у кожному шарі — трохи більше 30 мм.

Вологість пряників мусить бути (в %, трохи більше): без начинки — 15, з начинкою — 16, пряників — 24, вміст цукру — 30—61; жира-—не більш 27 % залежно від рецептуры.

Лужність в усіх проявах пряників мусить бути трохи більше 2°.

Основний дефект при зберіганні пряників - висихання і черствіння. Пряники стають твердими. При підвищеній вологості повітря вони можуть зволожувати і пліснявіти.

 

Сир

Група – молоко і молочні товари, підгрупа - сичугова ні сири.

На формування споживних властивостей твердих сичужних сирів впливають

вид молока; якість молока, солі і ферментів; технологія виготовлення.

Технологічний процес виробництва натуральних сичуго­вих сирів складається з таких операцій:

-приймання молока й оцінка його якості;

-пастеризація молока та підготовка його до сичугового зсідання і внесення бактеріальних заквасок;

-сичугове зсідання молока;

-обробка сирного згустку та постановка сирного зерна;

-формування сиру;

-пресування або самопресування;-

-соління;

-дозрівання;

-сортування, пакування, транспортування та зберігання го­тового продукту.

При недотриманні режиму зберігання в сирах можуть з’являтися наступні дефекти, що впливають на смак, консистенцію, а отже на якість сиру в цілому:

- всихання, при підвищеній температурі

- замерзання, в умовах низьких негативних температур

- розвиток слизистих бактерій і цвіль, унаслідок зберігання при підвищеній вологості

- деформації, при зберіганні з температурою вище 15С °сир розм'якшується і деформується.

При неправильному зберіганні можливі виникнення наступних дефектів:

аміачний смак і запах – внаслідок недостатнього догляду за кіркою;

порожній смак - у сирів, що піддавалися заморожуванню;

тверда, груба консистенція – тривале зберігання сиру без покриттів;

підкіркова цвіль – виникає в результаті порушення цілісності кірки через малопомітні тріщини, внаслідок чого всередину кірки і сиру проникають повітря і спори цвілі;

подпрівання кірки – результат невчасного перевертання, миття або перетирання сиру, зараження кірки гнильними бактеріями, зберігання сиру із слабкою кіркою в закритих ящиках; підвищена вологість в сховищі, непросушені стелажі сприяють цьому дефекту;

дефекти форми – в сховищах може відбуватися осідання сирів, сирі з надмірним змістом вологи в теплих сырохранилищах сильно розм'якшуються і набувають форми, що розпливлася. Також сир може деформуватися унаслідок струшування при транспортуванні;

дефекти, що викликаються шкідниками, – особливо небезпечні для сиру личинки сирних мух і сирний кліщ, який знаходиться в поверхневому шарі сиру, але іноді через тріщини в кірці може проникнути в сирне тісто. Необхідне проведення дезинфекцій сховищ.

 

Варення

Варення — продукт, одержаний з цілих або розрізаних на шматочки фруктів,

ягід, деяких овочів, пелюстків троянд, уварених у цукровому або

цукро-патоковому сиропі за таких умов, щоб фрукти не розварились,

рівномірно просочились цукровим сиропом, а сироп вільно відділявся від

них. При цьому фрукти не повинні бути деформованими або зморщеними.

Група – фруктово-ягідні кондитерські вироби. Підгрупа – варення.

Технологія - Підготовлені плоди завантажують в сироп і варять у вакуум-апаратах або відкритих, що обігріваються паром двостінних котлах. Застосовують одноразову або багаторазову варіння, коли процес варіння чергується з витримкою плодів в гарячому сиропі. Багаторазової варінням отримують високоякісне варення, в ньому плоди рівномірно просочуються сиропом, зберігаються їх форма, натуральний колір, смак і аромат. Під час варіння за рахунок дифузійного процесу з плодів витягуються розчинні речовини і вода, яка випаровується, концентрація сухих речовин у цукровому сиропі підвищується. Варення уварюють до вмісту в сиропі 70-72% сухих речовин. У готовому варення видаляють піну і в гарячому вигляді розливають у скляні і бляшані банки місткістю не більше 1 л, дерев'яні бочки - до 25, дрібну тару з полімерних матеріалів - від 0,03 до 0,25 л

Порушення технологічного режиму виготовлення або зберігання варення може зумовити зацукрювання, а внаслідок цього в сиропі знижується концентрація сухих речовин і створюються сприятливі умови для розвитку мікроорганізмів.

Дефекти варення: сторонні домішки (наявність плодоніжок і чашолистків) і засахаривание. Причини утворення: порушення технологічних режимів виробництва і температури зберігання.

Соломка

Група – хлібобулочні вироби

Підгрупа – сухарні вироби

Хлібна соломка за своїми споживними та іншими властивостями близька до

сушок. Для її виготовлення використовують пшеничне борошно вищого і 1-го

сортів з високим вмістом клейковини — не менш як 32—35%. Тісто готують

безопарним способом, з посиленою механічною обробкою. Після нетривалого

бродіння його продавлюють крізь матрицю формувальної машини. Хлібна

соломка має золотистий колір, якого вона набуває під час варіння

протягом 26—28 с в 1%-му розчині двовуглекислої соди. Солону соломку

перед випіканням посипають сіллю, а Київську — маком.

 

Чай

Група – смакові, підгрупа – чай.

Вир-во.: зав’ялювання;скручування(перше, 2-ге і 3-тє, після кожного-зелене сортуван.); ферментац.; сушіння; сортування; пакуван. Внаслід. ферментації втрач. катехіни і танін; при сушін.-зменш. ефір. олії.

Якість чорн. чаю: за кольором-чорний з тим або ін. відтінк(червон., блискуч, оранж.); чим тугіше скруч. в трубочку – тим краще;кращим є листковий, цілий, непошкодж;золотаві типси з пушком-аромат, високі сорти.Існ. також націон-ні особливості оцінки Як. чаїв. Сорт визнач.тітестери а 10-бал. шкалою за пок-ми: зовн.вигл., забарвл. настою, аромат та смак, колір розвареного листя; фіз-хім-волог., мас частка дрібн.чаінок, загал. золи, метало-доміш., водорозч. екстракт-х реч-н. Не пов. бути цвілі, затхлості, огрубілого стебла, волокон, чайного пилу.

різні дефекти чаю, у тому числі:

засміченість (черешками, грубим листом)

. • жарістий чай формується в результаті неправильного сушіння

• каламутний настій;

• «водянистий», «порожній» смак настою може бути з-за надмірно слабкого скручування або занадто тривалий

котельної ферментації чайного листа;

неживий настій (чай з недостатньо скрученості листа і «запарювання» чаю при сушінні;

• зелень чаю

• чорний колір типса буває характерним для чаю чаї вищих сортів. травневого і червневого зборів і при зайвій сушінні листа;

• темний колір розвареного листа проявляється внаслідок зайвої ферментації і надмірного зів'ялювання;

• строкатий колір розвареного листа формується при переробці та сортуванні неоднорідного матеріалу;

 

Рибна пресерва

Рибні пресерви – солоні, пряні і мариновані продукти з додав. Різноманітних соусів або заливок, герметично закупорені в тару (банки). Не підлягають стерилізації. Пресерви виготов.

Смак і запах пресервів повинні бути приємні, властиві соледозрілій рибі даного виду і способу засолу, без стороннього присмаку і запаху. Консистенція м'яса риби ніжна, соковита, не трухлява. Допускається м'ясо щільне, але не жорстке, і трохи перезріле. Риба не повинна мати механічних пошкоджень. Поверхня — чиста або з наявністю прянощів. Колір — властивий даному виду риби. Тушки, шматки, філе, філе-шматки, філе-скибочки і рулети повинні бути цілими, з рівним зрізом, а рулети зберігати циліндричну форму. У заливці допускаються частинки білкового походження та окремі лусочки. Розбирання

риби має відповідати встановленим правилам.

Класифікаційна приналежність: рибні- скумбрієві; вид розбирання риби (нерозібрана, розібрана); вид заливки (у томатному соусі, гірчичному, кроповому, майонезній, яблучній, фруктово-ягідна, пивна); рецептура суміші для засолювання (простий, спеціальний, пряний, маринований засіл; розмір риб (дрібна і середня).

Особливості виробництва: обробка сировини, охолодження, посол, укладання, фасування, маркування.

Сировина: Виготовляють із жирних соледозріваючих риб: оселедцевих, анчоусових, скумбрієвих, лососевих та ін. видів як розібраних, так і не розібраних.

Спосіб і вид упаковки: полімерна тара.

Дефекти та причини їх виникнення: пошкодження тари, сирість, загар, затхлість, фуксин. Причинами виникнення дефектів можуть бути низька якість молока-сировини, порушення технології виготовлення, умов і термінів зберігання та ін. При підвищеній температурі зберігання внаслідок розвитку аромоутворюючих молочно-кислих бактерій може виникнути бомбаж.

 

Загальна х-ка зразка:

Підгрупа

Основні технол.оперції

Можливі дефекти

7. Спосіб упаковки (герметична і не герметична)

Умови зберігання

 

Майонез «Європейський»

Кукурудза консервована.

Мінеральна вода.

Яйця

М’ясо курчати

Цукор

Шоколадка «Чайка».

Печиво

Пряники

Сир

14.Варення

15.Соломка

16.Чай

17.Рибна пресерва

 

 

Незбиране згущене молоко з цукром

Відносять до розділу – молочні товари, групи – згущені і сухі молочні продукти. Цінність 338,5 ккал/100. Містяться вітаміни, мінеральні речовини, особливо кальцій і фосфор. Молочні консервовані поділ. на згущені і стерилізовані. Згущені бувають: повножирне (з цукром, з цукром і кавою, з цукром і кавовими напоями, з цукром і какао, вітамінізоване) і нежирне (без цукру, з цукром, вітамінізоване). Основною сировиною є молоко, вершки та цукор; допоміжною є кава, какао, цикорій, вітаміни тощо. Технологія: приймання та підготовка сировини, нормалізація молока та вершків за вмістом жиру, пастеризація суміші за 85…95⁰ С, гомогенізація, додавання цукру, фільтрація суміші для відокремлення коагульованого альбуміну, охолодження суміші до температури 50…55⁰ С, згущення, охолодження та розливання в тару. Згущення суміші відбувається за тем-ри 55…60⁰ С, тривалість від 3-4 до 5 хв. З метою зниження стійкості спор у молоко перед розливання у тару додають антибіотики (нізин). Пакування здійснюється в банки з лудженої олов’яної жерсті. До дефектів органолептичних показників відноситься нечистий смак і запах, сальний і кормовий присмаки, рибний присмак і запах. Причиною рідкої консистенції є недостатня кількість білків у сировині, а густої є висока кількість молока, яка призводить до згортання білків. Нормуються фіз.-хім.: масова частка вологи, сахарози, заг.М.ч.сухих реч. Молока, жиру, кислотність, чистота відновленого згущеного молока за еталоном тощо. Органолептичні: колір, консистенція, смак і запах.

 

Майонез «Європейський»

Відносять до розділу – харчові жири, група – жирові соуси (майонези і продукти типу майонезів). Майонез – це сметаноподібна складна високодисперсна емульсія типу «масло у воді», що виготовляється з рафінованої дезодорованої олії з додаванням білкових, смакових компонентів і прянощів, ароматизаторів, структуроутворювачів, стабілізаторів, емульгаторів. Відноситься до столового висококалорійного, містить 72% олії.

Технологія: використовують холодний і гарячий способи виробництва майонезної емульсії. При холодному способі всі компоненти змішують за кімнатної тем-ри. Цей метод використовується для виробництва майонезів, що містять 70-80% жиру. При гарячому способі виробництва майонезу основні інгредієнти додають у воду з тем-рою 95⁰С. Пастеризовану масу охолоджують до т-ри 65⁰С і додають емульгатор і олію. Цей спосіб немає недоліків холодного способу. Класиф: висококалорійні-містять більше 55% жиру, середньо-калорійні – від 40 до 55%, низькокалорійні – менше 40%. Основні показники: органолептичні показники: консистенція, зовн.вигляд, колір, запах, смак. Фіз-хім. основні: масова частка жиру, волога, кислотність, стійкість емульсії. Дефекти: надмірно кислий, різкий смак(порушення рецептурного складу),прогіркання жиру(доступ повітря через негерметичність упаковки),газоутворення(викликається молочнокислими бактеріями), бомбаж(викликається бактеріями та дріжджами). Упаковка майонезу «дойпак»(стоячі пакети).

 

Кукурудза консервована.

Відносяться до натуральних овочевих консервів. Зберігають властивості свіжих овочів і компоненти хімічного складу. Кукурудзу стручкову конс. виготовляють із цілих, подрібнених зерен або качанів. Їх відбирають за якістю, миють, бланшують, укладають у банки і заливають розчином кухонної солі і цукру, герметизують і стерилізують.

Кукур. цукрову поділяють на сорти: вищий, І.

Нормують масу овочів від маси нетто консервів (60%), масову частку кухонної солі (0,8-1,5%), важкі метали.

 

Мінеральна вода.

Відносять до розділу смакові товари, група – безалкогольні напої.

Мінеральна вода буває природна і штучна, негазована і газована(природно і штучно). Води мінеральні питні, залежно від мінералізації, наявності специфічних компонентів та застосування, поділяються на: природні столові, лікувально-столові, лікувально-столові змішаного складу. За т-рою мін.води поділяють на холодні, слабо термальні, термальні, високо термальні. Основними складовими мін.вод є елементи хлору, сульфати, гідрокарбонати, калій, натрій, магній, рідше залізо та алюміній. Залежно від переважаючих аніонів та катіонів, природні мінеральні води поділять на п’ять класів(типів): гідрокарбонатні; хлоридні; сульфатні; води складного складу; води, які містять біологічно активні елементи. За органолептичними показниками природні і штучні мінеральні води повинні бути прозорими, без побічних вкраплень з незначним натуральним осадом мінеральних солей, безбарвними або з відтінком від жовтуватого до зеленкуватого, мати властиві їм специфічні смак і запах, відповідати санітарно-бактеріологічним вимогам. Не допускаються сторонні включеня, присмаки й запахи, наявність консервантів і солей важких металів. Масова частка двоокису вуглецю в мін.водах, розлитих у пляшки, повинна бути не менше 0,3% до маси. Визначаються кількість мезофільних аеробних і анаеробних мікроорганізмів, бактерій групи кишкової палички. Сальмонели – не допускаються. Упаковка: пляшки з мін.водами герметично закорковують нелітографованими або літографованими кроненпробками з прокладками із суцільно різаної пробки, пробкової композиційної із захисним диском, полімерної плівки, пластозолей. Маркування: етикетка має бути барвисто оформлена; назва, місцезнаходження, підпорядкованості й товарного знака підприємства; назви води і її групи; мінералізації в г/дм³; хімічного складу в мг/дм³(для лікувально-столових); призначення води; показань за лікувальним застосуванням (для лікувально-столових); рекомендації щодо зберігання; дати розливу; номера бригади бракувальників; позначення стандарту; строку зберігання.

 

Яйця

Харчова цінність: за своєю калорійністю, засвоюваністю, вмістом біологічно активних речовин, хімічним складом, смаковою вартістю яйця належать до дієтичних продуктів і продуктів дитячого харчування. Хім..склад: значний вміст лецетину, солей заліза, кальцію, фосфору та інших мінералів, а також жиророзчинних вітамінів і вітамінів групи В. Асортимент: дієтичні та столові. Дієтичні не пізніше як за 7 діб. Дієтичні та столові яйця замасою поділяються на три категорії: відбірні, першу й другу. Масу яєць визначають за масою одного яйця, десяти, а також 360 шт. Нормується: маса, висота повітряної камери, допустима площа плями, забруднень, співвідношення білка і жовтка. Якість яєць визначають за станом шкарлупи та внутрішнього вмісту, тобто за розміром жовтка, його рухливістю й положенням, за станом білка, повітряної камери та її розірами. Упаковка: у картонні гнізда яйця ставлять тупим кінцем вгору. На тарі зазначають вид і категорію яєць, назву яйце переробного підприємства та дату сортування. Вид і категорію яєць позначають скорочено: відбірні – В, перша – 1, друга – 2. Дієтичні яйця поряд із маркуванням на тарі маркують кожне окремо. На штампі вказують місяць т число знесення, а також категорію яєць.