Тема: джеймс джойс – ірландський письменник-модерніст, його світоглядні й естетичні позиції.

Самостійна робота № 4

Тема: Джеймс Джойс – ірландський письменник-модерніст, його світоглядні й естетичні позиції.

Життєвий і творчий шлях письменника

Джеймс Августин Алоїзій Джойс народився 2 лютого 1882 року у Дублінському передмісті Ратгар у католицькій сім'ї. Навчався в школі єзуїтів, закінчив дублінський Університетський коледж. Під час навчання в коледжі порвав з єзуїтами. Перші літературні спроби Джойса належать до років навчання. У 1904 році виїхав з Ірландії і оселився в італійському місті Трієсті, потім перебрався до Парижа, а звідти в Цюріх. Засоби до існування Джойс здобував, погоджуючись на практично будь-яку роботу і з вдячністю приймаючи грошові подарунки від шанувальників його таланту. У 1907 році, коли Джойс опублікував збірку віршів "Камерна музика" (втім, назву можна перекласти і як "Музика з нічного горщика"), з ним трапився перший напад хвороби, яка згодом привела до майже повної сліпоти. У 1914 році побачила світ збірка оповідань "Дублінці", а два роки опісля був надрукований роман "Портрет художника в юності". Слава до Джойсу прийшла після публікації в 1922 році знаменитого роману "Улісс" - роману з сучасного життя, але з сюжетом, заснованим на "Одіссеї" Гомера. Останнім же прижиттєво опублікованим твором Джойса став роман "Поминки по Фінегану" (1939) - хтось із критиків назвав цей роман "квінтесенцією потоку свідомості". За великим рахунком, "Поминки" являють собою грандіозний експеримент з формою і змістом, причому перевести цей роман на іншу мову навряд чи можливо, бо написаний він на "пекельної суміші" з безлічі мов. Початок другої світової війни застав Джойса в Парижі. Коли нацисти вторглися до Франції, він з родиною втік у Швейцарію, де незабаром і помер.

Психологічне есе «Джакомо Джойс», його біографічний характер.

"Хто? Бліде обличчя в рамці важкого запашного хутра, її рухи сором'язливі та нервові. Вона носить пенсне. Так: коротка мова. Короткий смішок. Коротке кліпання повік" — так починається психологічне есе "Джакомо Джойс" ірландського англомовного письменника Джеймса Джойса. Реальною основою сюжету є пережита закоханість автора у свою ученицю Амалію Поппер. Митець-новатор відмовився від традиційної манери оповіді, віддаючи перевагу "потоку свідомості", прийому, який дозволяв показати всю розмаїтість відтінків почуття ліричного героя.

У творі Дж. Джойс провадить неспішну, дещо уривчасту оповідь про власні душевні переживання, про сплески емоцій від радості до болю, і саме тому есе має автобіографічний характер. На перший погляд, відсутність динамічних подій створює враження "розмитості" сюжету.

Уважно вчитавшись, ми бачимо: на перший план тут виходить образ Амалії, показаний у різних ракурсах. Ліричний герой не байдужий ні до зовнішніх, ні до внутрішніх рис дівчини. "Виплекана і визріла... повільно її бліді щоки запалюються привітним опалевим рум'янцем... вузол її волосся повільно розгортається і розсипається... довгасті повіки зненацька здригаються..." — так закоханий до нестями чоловік бачить свою ученицю. Уривчастість вражень героя; "безладність " його думок і переживань прекрасно передають його захоплення молодістю та вродою Амалії. В уяві читача постає образ тихої чорноокої дівчини, яка довірливо й зацікавлено дивиться на свого вчителя. Однак любовна ситуація, описувана Джеймсом Джойсом, є складною і суперечливою, адже виникненню взаємного почуття заважають численні табу. Суттєва різниця в життєвому досвіді, дистанція між учнем та ученицею, лірико-іронічне ставлення героя до своєї закоханості... Усе це надає зображуваному плину почуттів розмаїтості відтінків. В есе показані тільки окремі щасливі миті любовних взаємин, хвилинні спалахи почуття автора: "Розіп'ятий коханням?.. Обережніше, Джеймсе! її губи м'яко торкаються, її уривчасте дихання пронизує. Поцілувала". Дж. Джойс згадує і свої переживання під час того, як Амалію оперують. "Йду геть від її спустілого будинку. Відчуваю, що ще трохи й заплачу. 0 ні! Цього не станеться, в одну хвилину, жодного слова, жодного погляду. Ні, ні!" — пише він. Однак кохання знову квітне аж до повної вичерпаності почуттів.

Бачимо, що у творі мало подій і на перший план виходить відтворення емоцій. Проте твір є автобіографічним у повному сенсі цього слова, адже наше життя складається не лише з ряду подій, а й душевних переживань, викликаних ними. Усе, що складається з низки фрагментів, є літописом історії одного кохання.

Джойс як один із «батьків модернізму», засновників літературної школи «потоку свідомості».

До основних ознак модернізму належать, по-перше, граничне неприйняття західної цивілізації, її впливу на моральний стан людини: людина, не сприймаючи такого світу, дійшла межі, а відчай призводить до саморуйнування. По-друге, нереалістичні методи відображення дійсності через субєктивне сприйняття. Усе, що написав Джеймс Джойс, належить до традиції філософської літератури, яка започаткована творами Данте, В. ІІІекспіра, Й. В. Гете, продовжена творами Л. Стерна, Г. Мелвіна, А. Франса, Г. Джсймса.Його творчість належить До літератури «потоку свідомості», оскільки Джойс зображує свідомість героя як щось таке, що тече безперервно. Текстуально цс виражено у миттєвому переході віл одної думки до іншої, яка часто не повязана з попередньою. Як приклад можна назвати внутрішні монологи Стівена Дедала — одного з головних героїв роману «Улісс». Так в одному з них поєднуються деталі пейзажу, спомини вмираючої матері, щойно прочитані приятелем рядки поезії У. Єйтса. Логічний звязок відсутній, але оскільки герой роману — представник ірландської інтелігенції, то в його «потік свідомості» вплетені численні літературні, філософські, а не тільки житейські асоціації.

 

Самостійна робота № 5

Тема: Джордж Орвелл (Ерік Блер) – англійський письменник

Викриття Сталінської Радянської тиранії в алегоричній казці «Скотоферма»

Скотоферма передає цінний моральний урок: будучи пародією на тоталітарні держави такі, як Совєтська Росія. В цьому творі Джордж Орвел розкриває негативні впливи на особистості з боку політичних та економічних систем, а саме жорстокі форми контролю, маніпуляції та репресії. Майже у кожному образі твору чітко видно певну історичну особу або цілий образ тогочасного населення Росії. Наполеон- це, безумовно, образ сталіна, який і був головним творцем тоталітаризму в СРСР. Він також дуже жорстоко розправився з тими, хто виступав проти його ідеї, роблені все це на очах у зляканого народу. Він добряче пролив народові мізки, тому багато йшов за ним, абсолютно не розуміючи правдивої ситуації, а хтось- просто мовчали, заради власного спокою і навіть життя.

Сатиричне зображення реалій радянського життя та міфів Сталінської ідеології у творі.

Колгосп тварин (англ. Animal Farm), також — «Звіроферма», «Свинячий колгосп», «Ферма тварин», «Ферма «Рай для тварин», «Скотоферма» або «Свійський хутір» — оповідання-антиутопія Джорджа Орвелла, написаний у 1943—1944 роках, вперше виданий 17 серпня 1945 року.

В романі алегорично відображено події під час становлення та існування епохи Сталінізму перед Другою світовою війною. Орвелл, будучи за переконаннями соціал-демократом, та членом Незалежної лейбористської партії, критично ставився до Йосипа Сталіна та до керованої з Москви політики комуністичних партій після спостереження за роботою НКВС під час громадянської війни в Іспанії.

Ніґель Колі описав вплив Голодомору та його заперечення Дюранті на «Колгосп тварин». На його думку, фермер «пан Джонс», названий на честь британського журналіста Ґарета Джоунса, який першим під власним іменем оприлюднив повідомлення про Голодомор в західній пресі.

 

 

Самостійна робота № 6

Тема: Пауль Целан (Анчель) – поет третього тисячоліття.

Самостійна робота № 7

Тема: Вістен Г’ю Оден – один з найвизначніших англомовних поетів ХХ ст.

Cамостійна робота № 8

Самостійна робота № 4

Тема: Джеймс Джойс – ірландський письменник-модерніст, його світоглядні й естетичні позиції.