Предметно-інтегративний підхід до мистецької освіти у початковій школі

Предметно-інтегративний підхід до мистецької освіти у початковій школі

 

Мистецька освіта – це освіта, яка покликана навчати, виховувати і розвивати дітей і молодь за­собами мистецтва і яка готує їх до активної участі в соціокультурному житті, до подальшої художньо-естетичної само­освіти.

Шкільна мистецька освіта розглядається у двох значеннях:

• широкому (соціальному) як процес духовно-естетичного збагачен­ня особистості;

• вузькому (суто педагогічному) як забезпечення спеціально організованих педагогічних умов формування духовного світу особистості засобами мистецтва у навчальних і позашкільних закладах.

Мистецька освіта в початковій школі обмежується такими традиційними пред­метами художньо-естетичного циклу, як «Музика» та «Образотвор­че мистецтво».

Державний стандарт початкової загальної освіти в галузі «Мистец­тво» включає змістові лінії, що охоплюють основні види мистецтв — му­зичне, візуальне (образотворче), хореографічне, театральне, екранні. Домінуючими при цьому залишаються музичне та візуальне мистецтва.

Функції і принципи загальної мистецької освіти

 

У сучасних наукових дослідженнях співіснують різні інтерпре­тації питання ієрархії функцій мистецтва, їх загальної кількості та пріоритетності щодо освітнього процесу. Можна коротко перелічити такі основні його функції: духовно-творча, естетична, гносеологічна або інформативно-пізнавальна, світоглядно-виховна, аксіологічна, евристична, соціально-орієнтаційна, комунікативна, регулятивна, сугестивна, гедоністична, релаксаційно-терапевтична, компенсатор­на, катарсистична та ін.

Загальна мистецька освіта як підсистема шкільної освіти спи­рається на загальнодидактичні, а також на специфічні художньо-пе­дагогічні принципи.

До основних загальнодидактичних належать такі принципи:

• гуманізації (повага до інтересів і потреб особистості);

• природовідповідності (врахування вікових особливостей, приро­ди дитини)

• континуальності (єдності навчання, виховання і розвитку);

• синергетичного та інтегрального характеру освіти;

• систематичності, послідовності, неперервності освіти;

• проблемності навчання;

• активності, самостійності, творчості, саморозвитку учнів у на­вчальній діяльності;

• диференціації та індивідуалізації.

Специфічними є такі принципи:.

• єдності художнього і технічного, емоційного та раціонально­го, свідомого та інтуїтивного в процесі опанування цінностей мистецтва;

• емоційної духовно-енергетичної насиченості уроків мистецтва, спрямованих на досягнення учнями катарсису в процесі спри­йняття світових художніх шедеврів і власної художньо-творчої діяльності.;

• взаємодії базової та варіативної мистецької освіти, взаємозв'язку навчальної, позаурочної і позашкільної діяльності, гармонізації родинного і суспільного впливів;

• діалогічної взаємодії педагога та учнів у процесі художньо-педа­гогічного спілкування (на основі діалогічних обертонів мистец­тва).

Базові мистецькі компетентності молодших школярів.

 

Компетентність – це спроможність використовувати набуті знання, уміння, навички в житті. У всіх програмах для початкової школи, зокрема й у програмі «Мистецтво», визначено знання, вміння, уявлення, якими має во­лодіти учень.

Ураховуючи загальні дидактичні підходи (О. Савченко, О. Овчарук, А. Хуторськой та ін.) та специфіку навчального предмета «Мистец­тво», пропонуємо таку класифікацію компетентностей (класифікація умовна, адже, як уже зазначалося, вони формуються в комплексі):

1) особистісні:

а) загальнокультурні (світоглядні уявлення, ціннісні орієнтації),

б) спеціальні (мистецький тезаурус, ментальний естетичний досвід, художньо-творчі здібності, художньо-образне мислення);

2) соціальні:

а) комунікативні (здатність до спілкування, взаєморозуміння),

б) соціально-практичні (здатність до співпраці, роботи в команді);

3) функціональні:

а) предметні знання та вміння (музичні, образотворчі тощо).

б) міжпредметні — галузеві (художньо-естетичні) та міжгалузеві (художньо-гуманітарні);

в) метапредметні (загальнонавчальні):

— інформаційно-пізнавальні (здатність до пошуку та оперування інформацією);

— саморегуляції (вміння організувати та контролювати влас­ну діяльність, здатність до самореалізації і самовдоскона­лення).

Зрозуміло, що перелічені компетентності дитина набуває протя­гом усіх етапів навчання в школі, але в початковій ланці мистецької освіти закладаються основи всіх груп — особистісних, соціальних, загальнонавчальних і предметних компетентностей.

Зміст і структура програми «Мистецтво».

 

Зміст і структура навчальної програми з мистецтва —адап­товане для навчальних і виховних завдань початкової школи. Струк­тура у філософському аспекті означає спосіб закономірного зв'язку між елементами системи, композицію з упорядкованих елементів, їх відношень. Якою є композиція курсу «Мистецтво» і на яких заса­дах вона ґрунтується?

Спільним для всіх видів мистецтва є естетичне відображення в ху­дожніх образах закономірностей людського буття, тобто духовно-сві­тоглядна спорідненість, що зумовлює єдину тематичну структуру про­грами «Мистецтво», логіку об'єднання навчального матеріалу в цілісні блоки. Ставлення особистості до себе, до інших людей, до світу, до куль­тури — провідні цінності, які стають базовими в моделюванні змісту програми з мистецтва. Суголосні ідеї знаходимо в Базовому компо­ненті дошкільної освіти, побудованому за сферами життєдіяльності. Тут продовжується започатковане в дошкільному віці опанування учнями специфіки художньо-образної мови кожного з видів мистец­тва, водночас поглиблюється розуміння того, що твір будь-якого виду професійного чи народного мистецтва в специфічній і неповторній ху­дожній формі передає дійсність, а різняться вони лише мовними за­собами вираження.

Отже, цілісність програми в межах початкової школи створюєть­ся на основі світоглядних координат.

У програмі «Мистецтво» для початкової школи як суперпозиція висту­пає ідея відображення в мистецтві універсалій реального світу:

• 1 клас. Абетка мистецтв.

• 2 клас. Краса довкілля в мистецтві.

• 3 клас. Образ людини в мистецтві.

• 4 клас. Світ у мистецьких шедеврах.

Навколо визначених головних тем концентруються всі інші скла­дові навчально-виховного процесу: дидактичний матеріал для сприйнят­тя та інтерпретації (низка художніх образів, утілених у творах різних видів мистецтв), практична художньо-творча діяльність (з використан­ням системи завдань інтегрованого типу), словник термінів тощо.

Поліцентричний вид інтеграції передбачає виділення двох (мож­ливо, більше) домінантних змістових ліній, наприклад «Музика» та «Образотворче мистецтво», які органічно поєднуються в тематич­ний цикл на основі загальної духовно-світоглядної орієнтації і збага­чуються елементами інших змістових ліній — синтетичних мистецтв (хореографія, театр, кіно).

 

Орієнтовна тематична структура курсу «Мистецтво» (1—4 кл.)

• 1 клас. Абетка мистецтв

I тема. Краса навколо нас

II тема. Мистецтво — чарівне вікно у світ

III тема. Загадки художніх мов

IV тема. Як митці створюють красу

• 2 клас. Краса довкілля в мистецтві

I тема. Пори року і народні свята,

II тема. Мистецтво і рукотворний світ

III тема. Бринить природи мова кольорова

IV тема. Образи рідної землі

• 3 клас. Образ людини в мистецтві

I тема. Мистецькі мандри казкових персонажів

II тема. Комічні та фантастичні образи

III тема. Легендарні герої в мистецтві

IV тема. Краса людської духовності

• 4 клас. Світ у мистецьких шедеврах

I тема. Мій мальовничий, світанковий край

II тема. Ми діти твої, Україно!

III тема. Подорожі країнами і континентами

IV тема. Дзвони минулого, шляхи майбутнього

Естетотерапевтичні засоби

• музикотерапія (активне і пасивне слухання музики, ідивідуальний, ансамблевий і хоровий спів);

• арт-терапія (малювання або використання кольорів у різних ви­дах навчальної діяльності),

• імаготерапія («проживання образу»);

• евритмія (логоритмічна пластика, сольний або колективний танок-імпровізація під музику);

• театротерапія або драмотерапія (ігрові або пластичні дії-рухи, пантоміма).

Відомий сильний вплив кольору на людину, що ґрунтується на її здатності викликати той чи інший настрій, сприяти підвищенню або пониженню емоційного тонусу. Усі кольори палітри наповнені ду­ховною СИЛОЮ, але кожний — особливою й неповторною. Теплі ко­льори — жовтий та оранжевий — здатні піднімати настрій людини; червоний — посилювати життєву енергію, збуджувати; чорний і сі­рий — пригнічувати; блакитний і зелений — знімати втому, заспоко­ювати; білий асоціюється зі світлом, чистотою, викликає тиху радість.

Наведемо приклади із широкого діапазону естетотерапевтичних вправ, що доцільно застосовувати в процесі викладання курсу «Мистецтво»:

• «Кольорова музика» (завдання: після слухання музики вирази­ти настрій у вигляді безпредметної композиції з кольорових ліній і плям);

• «Слухаю себе» (завдання: під час сприйняття музики із заплюще­ними очима «прислухатися» до власних відчуттів, емоцій, потім спробувати за допомогою рефлексії уявити цей стан і передати у вигляді образу — словесного, пантомімічного, візуального);

• «Оживи картину» (завдання: представити себе героєм картини, передати жестами й рухами характер спілкування з персонажа­ми, добрати відповідні вокальні інтонації);

• «Мімічний образ» (завдання: «прочитати» настрій героя на кар­тині, відобразити його на власному обличчі, створити піктогра­му настрою);

• «Пантоміма-імпровізація» (завдання: створити пластичний ру­ховий образ персонажа пісні, програмної музичної п'єси, карти­ни, скульптури);

• «Дерево-фантазія» (завдання: передати настрої контрастних му­зичних творів за допомогою застиглих поз-образів: «плакуча вер­ба», «веселий клен», «струнка тополя», «кремезний дуб», «ніж­на берізка»).

 

Предметно-інтегративний підхід до мистецької освіти у початковій школі

 

Мистецька освіта – це освіта, яка покликана навчати, виховувати і розвивати дітей і молодь за­собами мистецтва і яка готує їх до активної участі в соціокультурному житті, до подальшої художньо-естетичної само­освіти.

Шкільна мистецька освіта розглядається у двох значеннях:

• широкому (соціальному) як процес духовно-естетичного збагачен­ня особистості;

• вузькому (суто педагогічному) як забезпечення спеціально організованих педагогічних умов формування духовного світу особистості засобами мистецтва у навчальних і позашкільних закладах.

Мистецька освіта в початковій школі обмежується такими традиційними пред­метами художньо-естетичного циклу, як «Музика» та «Образотвор­че мистецтво».

Державний стандарт початкової загальної освіти в галузі «Мистец­тво» включає змістові лінії, що охоплюють основні види мистецтв — му­зичне, візуальне (образотворче), хореографічне, театральне, екранні. Домінуючими при цьому залишаються музичне та візуальне мистецтва.