Тема 5. Сімейне право України.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 5. Сімейне право України.



Тема 5. Сімейне право України.

 

  1. Поняття шлюбу та порядок укладення
  2. Порядок визнання шлюбу недійсним.
  3. Правові наслідки недійсності шлюбу.
  4. Майнові відносини подружжя.
  5. Особисті немайнові відносини подружжя. (самостійно)
  6. Поняття та порядок укладення шлюбного договору.
  7. Підстави припинення шлюбу.
  8. Поняття та порядок усиновлення. (самостійно)

 

1. В найбільш узагальнюючому розумінні шлюб - це родинний союз співжиття чоловіка й жінки за взаємною згодою. Однак в юридичному сенсі таке визначення є неприйнятним. Справа в тому, що шлюб викликає цілу низку правових наслідків, що мають важливе значення як для самих учасників шлюбних відносин, так і для інших осіб та суспільства в цілому. З урахуванням цього юридичне визначення шлюбу повинно бути чітким та лаконічним і містити його конкретні ознаки.

 

Згідно із ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є:

• сімейний союз;

• який поєднує жінку та чоловіка;

• і який має певну формальну ознаку - реєстрацію у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Другою ознакою шлюбу, що закріплена в законі, є визначення його суб'єктного складу. Законодавець однозначно висловлюється щодо цього питання. Шлюб - це союз жінки та чоловіка, тобто осіб різної статі. В цілому така позиція законодавця є традиційною. Вітчизняне законодавство ніколи не визнавало одностатевих шлюбів

Конститутивною (правостворюючою) ознакою шлюбу визнається реєстрація шлюбу у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

 

Шлюбний вік

Шлюбний вік для жінки встановлюється у сімнадцять, а для чоловіка - у вісімнадцять років. Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу.

Разом з тим з цього правила існує важливе виключення. У ч. 2 ст. 34 ЦК України вказано, що у разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. Це означає, що жінка, яка уклала шлюб у віці від 17 до 18 років, автоматично набуває повної цивільної дієздатності і може здійснювати будь-які правочини та усі інші юридичні дії самостійно, без згоди на це її батьків або піклувальника. Закон вирішує ще одне питання, пов'язане з фактом укладення особою шлюбу. У разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття набута нею повна цивільна дієздатність зберігається. Повна цивільна дієздатність особи зберігається також у разі визнання шлюбу недійсним з підстав, не пов'язаних з протиправною поведінкою неповнолітньої особи (ч. 2 ст. 34 ЦК України).

Одношлюбність

Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.

Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

Ооби мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу (ст. 25 СК).

Особи, які не можуть перебувати у шлюбі між собою

1. У шлюбі між собою не можуть перебувати особи, які є родичами прямої лінії споріднення.

2. У шлюбі між собою не можуть перебувати рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними е брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька.

 

3. У шлюбі між собою не можуть перебувати двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця.

4. За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним.

5. У шлюбі між собою не можуть бути усиновлювач та усиновлена ним дитина.

Шлюб міжусиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разі скасування усиновлення.

 

Родичами визнаються особи, які походять один після одного або від спільного предка. В залежності від цього розрізняють прямі та побічні лінії родинних зв'язків. Пряма лінія спорідненості визначається щодо осіб, які послідовно походять один після одного. Така лінія може бути висхідною або спадною. Висхідна пряма лінія спорідненості встановлюється від нащадків до предків (син - батько, внучка - дід), спадна — від предків до нащадків (батько — син, дід — внучка).

Побічними є родинні зв'язки, коли родичі походять не один від одного, а від спільного предка. Так, два брати є родичами побічної лінії споріднення, оскільки вони походять від однієї матері (батька). Рідні брати та сестри, які мають спільних батьків (матір та батька), називаються повнорідними; ті, які мають спільну матір і різних бітьків, - єдиноутробними; спільного батька і різних матерів — єдинокровними.

У раві велике значення має близькість спорідненості. Вона визначається шляхом встановлення ступеня спорідненості — тобто числа народжень, що пов'язують двох родичів (як прямих, так і побічних споріднених зв'язків) між собою. При цьому береться до уваги кількість народжень за винятком народження самого спільного предка. Рідні брат і сестра перебувають у другому ступені спорідненості, бо їх пов'язує два народження - народження брата та сестри (народження їх спільного предка, тобто матері (батька) до уваги не береться). Дід з внуком також перебувають у другому ступені спорідненості. їх пов'язує народження дочки (сина), а потім і самого внука.

 

Заява про реєстрацію шлюбу

 

Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого державного органу реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором. Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, вважаються нареченими.

Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком особисто. кщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до державного органу реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені. Якщо реєстрація шлюбу у визначений день не відбулася, заява про реєстрацію шлюбу втрачає чинність після спливу трьох місяців від дня її подання.

 

Недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов'язків подружжя, а також прав та обов'язків, які встановлені для подружжя іншими законами України.

Якщо протягом недійсного шлюбу особи набули майно, воно вважається таким, що належить їм на праві спільної часткової власності. Розмір часток кожного з них визначається відповідно до їхньої участі у придбанні цього майна своєю працею та коштами.

Якщо особа одержувала аліменти від того, з ким була в недійсному шлюбі, сума сплачених аліментів вважається такою, що одержана без достатньої правової підстави, і підлягає поверненню відповідно до Цивільного кодексу України, але не більше як за останні три роки.

Особа, яка поселилася у житлове приміщення іншої особи у зв'язку з реєстрацією з нею недійсного шлюбу, не набула права на проживання у ньому і може бути виселена.

Особа, яка у зв'язку з реєстрацією недійсного шлюбу змінила своє прізвище, вважається такою, що іменується цим прізвищем без достатньої правової підстави.

Правові наслідки, перераховані вище, застосовуються до особи, яка знала про перешкоди до реєстрації шлюбу і приховала їх від другої сторони і (або) від державного органу реєстрації актів цивільного стану.

 

Загальні правові наслідки можна визначити як негативні, оскільки вони полягають у позбавленні особи тих прав, на які вона могла розраховувати при укладенні дійсного шлюбу (прав та обов'язків подружжя, а також прав та обов'язків, які встановлені для подружжя іншими законами України).

Загальні наслідки застосовуються до недобросовісної особи. Згідно з ч. 6 ст. 45 СК України недобросовісною є особа, яка:

• знала про перешкоди до реєстрації шлюбу;

• приховала дані про наявність перешкод від другого з подружжя і (або) від державного органу РАЦС.

 

Особливі правові наслідки недійсності шлюбу

 

Такі наслідки є особливими, оскільки вони застосовуються як виключення із загального правила. Якщо за загальним правилом недійсність шлюбу є перешкодою для виникнення у сторони прав та обов'язків подружжя, то особливі наслідки, навпаки, полягають у можливості їх виникнення. Таким чином, особливі (спеціальні) правила можна визначити як позитивні, оскільки вони спрямовані на надання особі права.

Особливі - позитивні правові наслідки застосовуються лише по відношенню до добросовісної сторони недійсного шлюбу (ст. 46 СК України). Закон визначає, що добросовісною є особа, яка не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.

Добросовісна сторона шлюбу, який укладено з порушеннями вимог закону, набуває певні особисті та майнові права та обов'язки. Треба зазначити, що навіть добросовісна сторона недійсного шлюбу не набуває усіх прав та обов'язків, які має особа, яка перебуває у шлюбі зареєстрованому. Зокрема це стосується права на спадкування, права на одержання аліментів, у випадках, передбачених законом, права на укладення шлюбного договору та інших договорів, які нерозривно пов'язані з подружнім статусом сторони, особистих прав, передбачених сімейним законом (ст. ст. 49-56 СК України).

Добросовісна сторона недійсного шлюбу має права, передбачені законом. Вона може вимагати поділу майна, набутого у недійсному шлюбі, як спільної сумісної власності подружжя ( п. І ст. 46 СК України). Зокрема вона має право на половину майна, набутого за час недійсного шлюбу.

 

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги. Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.

Тема 5. Сімейне право України.

 

  1. Поняття шлюбу та порядок укладення
  2. Порядок визнання шлюбу недійсним.
  3. Правові наслідки недійсності шлюбу.
  4. Майнові відносини подружжя.
  5. Особисті немайнові відносини подружжя. (самостійно)
  6. Поняття та порядок укладення шлюбного договору.
  7. Підстави припинення шлюбу.
  8. Поняття та порядок усиновлення. (самостійно)

 

1. В найбільш узагальнюючому розумінні шлюб - це родинний союз співжиття чоловіка й жінки за взаємною згодою. Однак в юридичному сенсі таке визначення є неприйнятним. Справа в тому, що шлюб викликає цілу низку правових наслідків, що мають важливе значення як для самих учасників шлюбних відносин, так і для інших осіб та суспільства в цілому. З урахуванням цього юридичне визначення шлюбу повинно бути чітким та лаконічним і містити його конкретні ознаки.

 

Згідно із ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є:

• сімейний союз;

• який поєднує жінку та чоловіка;

• і який має певну формальну ознаку - реєстрацію у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Другою ознакою шлюбу, що закріплена в законі, є визначення його суб'єктного складу. Законодавець однозначно висловлюється щодо цього питання. Шлюб - це союз жінки та чоловіка, тобто осіб різної статі. В цілому така позиція законодавця є традиційною. Вітчизняне законодавство ніколи не визнавало одностатевих шлюбів

Конститутивною (правостворюючою) ознакою шлюбу визнається реєстрація шлюбу у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

 

Шлюбний вік

Шлюбний вік для жінки встановлюється у сімнадцять, а для чоловіка - у вісімнадцять років. Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу.

Разом з тим з цього правила існує важливе виключення. У ч. 2 ст. 34 ЦК України вказано, що у разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. Це означає, що жінка, яка уклала шлюб у віці від 17 до 18 років, автоматично набуває повної цивільної дієздатності і може здійснювати будь-які правочини та усі інші юридичні дії самостійно, без згоди на це її батьків або піклувальника. Закон вирішує ще одне питання, пов'язане з фактом укладення особою шлюбу. У разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття набута нею повна цивільна дієздатність зберігається. Повна цивільна дієздатність особи зберігається також у разі визнання шлюбу недійсним з підстав, не пов'язаних з протиправною поведінкою неповнолітньої особи (ч. 2 ст. 34 ЦК України).

Одношлюбність

Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.

Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

Ооби мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу (ст. 25 СК).



Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 91; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.234.191.202 (0.012 с.)