Класифікація ґрунтів за ступенем засолення

(за В.А.Ковдою, В.В.Єгоровим та інш., 1973)

Засолення ґрунту	Сухий залишок (%) при різних типах засолення
хлоридно-содове	сульфатно-содове	содово-хлоридне	содово-сульфатне
Незасолені	< 0,15	< 0,15	< 0,15	< 0,15
Слабо засолені	0,15-0,25	0,15-0,3	0,15-0,25	0,15-0,25
Середньозасолені	0,25-0,4	0,3-0,5	0,25-0,4	0,3-0,5
Сильно засолені	0,4-0,6	0,5-0,7	0,4-0,6	0,5-0,7
Солончаки	> 0,6	> 0,7	> 0,6	> 0,7

Продовження

Засолення ґрунту	Сухий залишок (%) при різних типах засолення
сульфатно-хлоридне	хлоридно-сульфатне	хлоридне	сульфатне
Незасолені	< 0,2	< 0,25	< 0,15	< 0,3
Слабо засолені	0,2-0,3	0,25-0,4	0,15-0,3	0,3-0,6
Середньозасолені	0,3-0,6	0,4-0,7	0,3-0,5	0,6-1,0
Сильно засолені	0,6-1,0	0,7-1,2	0,5-0,8	1,0-2,0
Солончаки	> 1,0	> 1,2	> 0,8	> 2,0

 

Потім підсумовують їх процентний вміст. За співвідношенням хлоридів, сульфатів і гідрокарбонатів визначають тип засолення. Із табл. 21 видно, що ступінь засолення залежить не тільки від кількості водорозчинних солей, але й від співвідношення іонів, типу засолення.

Згідно даних І.П.Айдарова (1985) гранично допустимий вміст у водній витяжці Cl^- 0,1-0,03%, HCO₃^- < 0,08%.

Значення диференціації ґрунтів за ступенем засолення дуже актуальне в прикладному відношенні тому, що вона дозволяє встановити можливість використання ґрунтів в сільськогосподарському виробництві і встановити необхідність застосування меліорацій.

 

1. Приготування водної витяжки

1.1. 40 г повітряно-сухого ґрунту, просіяного через сито з отворами в 1 мм, переносять до конічної колби з 200 мл дистильованої води без СО₂.

1.2. Суспензія сколочується протягом 3 хвилин, після чого фільтрується через щільний складчастий фільтр. Під час фільтрації на лійку необхідно перенести і ґрунт для затримання колоїдних частинок, що проходять через фільтр. Перші порції фільтрату (30 – 40 мл) виливають знову на фільтр. Для проведення аналізу необхідно збирати тільки прозорий фільтрат (мутний фільтрат знову виливається на фільтр).

 

1. Визначення величини сухого залишку

2.1. За допомогою піпетки беруть 25 мл водної витяжки і переносять в попередньо зважену, суху і чисту фарфорову чашу місткістю 50мл.

2.2. Чашу з водною витяжкою висушують на водяній бані.

2.3. Після сушки чашу зважують на аналітичних вагах.

2.4. Кількість сухого залишку(Х) в процентах від маси повітряно-сухого ґрунту розраховують за формулою:

, де:

m₂ – маса чаші з сухим залишком після випарування, г;

m₁ – маса пустої чаші, г;

v₁ – кількість води взятої для приготування водної витяжки, мл (200);

v₂ – об’єм витяжки, взятої для випарювання, мл (25);

c – наважка ґрунту, г (40);

100 – коефіцієнт для перерахунку в проценти.

 

1. Визначення загальної лужності

3.1. В колбу на 100 мл переносять за допомогою піпетки 25 мл водної витяжки і добавляють 2 краплини метилоранжу. Витяжка забарвиться в жовтий колір.

3.2. Вміст колби титрують 0,01 н розчином H₂SO₄ до переходу жовтого кольору в рожевий. Титрувати потрібно обережно тому, що кінець титрування проявляється непомітно. Після титрування витяжку з колби не виливають.

3.3. Загальна лужність розраховується за формулою:

де:

Хнсо₃ – загальна лужність, мг-екв./100 г ґрунту;

v – кількість 0,01 н H₂SO₄, яка пішла на титрування, мл;

N – нормальність титрованого розчину H₂SO₄ (0,01);

v₁- кількість води взятої для приготування водної витяжки, мл (200);

v₂ - об’єм витяжки, взятої для титрування, мл (25);

c -наважка ґрунту, г (40);

100 – коефіцієнт для перерахунку на 100 г ґрунту.

Для розрахунку вмісту іонів НСО₃ в процентах число мг-екв. НСО₃ множать на 0,061, тому що еквівалентна маса НСО₃ дорівнює 61, а мг-екв. дорівнює 61/1000=0,061.

 

1. Визначення хлор-іону

4.1. В ту саму колбу, в якій визначалась лужність, прибавляють 1 мл 10-% розчину K₂CrO₄ і титрують 0,01 н розчином AgNO₃ до появи червонуватого кольору. При появі осаду кольору червоної цегли титрування припиняють.

4.2. Кількість хлор-іону розраховується за формулою:

де:

X_Cl – кількість хлор-іону, мг-екв./100 г ґрунту;

v – кількість AgNO₃, яка пішла на титрування, мл;

N – нормальність AgNO₃ (0,01);

v₁- кількість води взятої для приготування водної витяжки, мл (200);

v₂ - об’єм витяжки, взятої для титрування, мл (25);

c -наважка ґрунту, г (40);

100 – коефіцієнт для перерахунку на 100 г ґрунту.

Для розрахунку вмісту іонів Сl в процентах число мг-екв. Сl множать на 0,0355, тому що еквівалентна маса Сl дорівнює 35,5, а мг-екв. дорівнює 35,5/1000=0,0355.

1. Визначення сульфат-іону

5.1. Перед проведенням кількісного визначення сульфат-іону проводять якісний аналіз. Для цього 10 мл водної витяжки, що взята в пробірку, підкислюють 2 краплинами 10% розчину НСl, прибавляють біля 1 мл 1% розчину ВаСl₂ і нагрівають до кипіння.

5.2. Якщо розчин не помутнів, SO₄^2- - немає, якщо помітне слабке помутніння, то у водній витяжці присутня незначна кількість SO₄^2-, яка відмічається в результатах як “сліди”, якщо випадає осад, необхідно провести кількісний аналіз.

Висновок. Вказують на якісний і кількісний склад водної витяжки ґрунту. Визначають тип і ступень його засоленості. Розраховують запас солей в орному шарі ґрунту. Вказують на заходи по оптимізації складу ґрунтового розчину.