Тема: догляд за хворими в операційному блоці

 

І. Актуальність теми.

Велике значення в роботі операційного блоку має дотримання відповідного санітарно-гігієнічного режиму, що запобігає розвитку інфекційних ускладнень у оперованих хворих. Велику роль для профілактики ускладнень відіграє підготовка рук хірурга і операційної медичної сестри, спеціальна хірургічна обробка операційного поля перед оперативним втручанням, застосування стерильної хірургічної білизни. Оволодіння навичками з дотримання санітарно-гігієнічного режиму в операційному блоці є надзвичайно важливим для подальшого навчання на кафедрах хірургічного профілю і для майбутньої професійної діяльності.

ІІ. цілі заняття:

1. Знати вимоги до санітарно-гігієнічного режиму в операційній (α=ІІ).

2. Знати види прибирань в операційній (α=ІІ).

3. Знати методики і засоби для хірургічної обробки рук та операційного поля (α=ІІ).

4. Вміти приготувати засоби для хірургічної обробки рук (первомур) (α=ІІІ).

5. Вміти приготувати дезінфікуючі розчини для прибирання операційної (α=ІІІ).

6. Вміти провести генеральне прибирання операційної (α=ІІІ).

7. Вміти одягати операційну білизну (α=ІІІ).

8. Вміти транспортувати хворого в операційну і з операційної (α=ІІІ).

 

ІІІ. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь

Література:

Основна:

1. Методичні розробки для аудиторної та самостійної роботи студентів.

2. Загальна хірургія / За ред. С.П.Жученко, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча – Київ.: Здоров’я, 1999, – С. 102-113.

3. Хірургія. Т. І: Підручник з загальної хірургії / За ред. Я.С.Березницького, М.П.Захараша, В.Г.Мішалова, В.О.Шидловського. – Дніпропетровськ: РВА “Дніпро-VAL”, 2006. С. 79-90.

4. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія з анестезіологією, основами реаніматології та догляду за хворими – Київ.: Здоров’я, 1999. – С. 67-78.

5. Гостищев В.К. Общая хирургия: Учеб. – М.: Медицина, 1993. – С. 28-47.

6. Тимофеев Н.С., Тимофеев Н.Н. Асептика и антисептика. – 2-е изд., перераб. и доп. – Л.: Медицина, 1989. – С. 66-77.

Додаткова:

1. Нестеренко Ю.А. Хирургические болезни: Учебник. – М.: Медицина, 1983. – С. 29-30, 34-37, 44-46.

2. Грандо А.А., Грандо С.А. Врачебная этика и деонтология. – К.: Здоров’я, 1994.

 

Тести та задачі для перевірки вихідного рівна знань

 

В операційній застосовують такі види прибирань:

а) ранішнє

б) попереднє (+)

в) загальне

г) вечірнє

д) генеральне (+)

 

В операційній застосовують такі види прибирань:

а) заключне (+)

б) вечірнє

в) загальне

г) поточне (+)

д) планове

 

В операційній застосовують такі види прибирань:

а) планове

б) післяопераційне (+)

в) початкове

г) заключне (+)

д) вечірнє

 

В операційній застосовують такі види прибирань:

а) поточне (+)

б) загальне

в) попереднє (+)

г) позапланове

д) планове

 

Позапланове генеральне прибирання операційної виконують:

а) після операції з приводу розлитого гнійного перитоніту (+)

б) після апендектомії

в) після холецистектомії

г) після операції з приводу анаеробної хірургічної інфекції (+)

д) після герніопластики

 

Етапами обробки рук хірурга перед операцією є:

а) механічне очищення (+)

б) біологічне очищення

в) контамінаційне очищення

г) дублення шкіри (+)

д) теплове очищення

 

Під час генерального прибирання операційної можна застосувати наступні розчини:

а) розчин хлораміну 10%

б) розчин перекису водню 10% з 0,5% миючого засобу

в) розчин перекису водню 6% з 0,5% миючого засобу (+)

г) розчин хлораміну 1% (+)

д) розчин хлорного вапна 5%

 

Для обробки рук перед операцією можна застосувати:

а) метод Кохера

б) метод Спасокукотського-Кочергіна (+)

в) розчин етилового спирту 60%

г) розчин первомуру 2,4% (+)

д) розчин первомуру 4,8%

 

Для обробки рук перед операцією можна застосувати:

а) стериліум (+)

б) 60% розчин етилового спирту

в) 5% розчин хлораміну

г) спиртовий 0,5% розчин хлоргекседину біглюконату (+)

д) 3% розчин перекису водню з 0,5% миючим засобом

 

Для обробки операційного поля можна застосувати:

а) 1% розчин хлорного вапна

б) розчин бетадину (+)

в) 10% спиртовий розчин йоду

г) спиртовий розчин діамантового зеленого (+)

д) 5% розчин хлораміну

 

Для обробки операційного поля можна застосувати:

а) 2% розчин хлорного вапна

б) 2% розчин хлораміну

в) йодонат (+)

г) 5% спиртовий розчин йоду (+)

д) 60% розчин етилового спирту

 

Для приготування розчину первомуру необхідно використати:

а) 6% розчин перекису водню

б) пергідроль (+)

в) 96% розчин етилового спирту

г) 100% оцтову кислоту

д) 100% мурашину кислоту (+)

 

При підготовці до операції стерильну хірургічну білизну одягає:

а) операційна санітарка

б) лікар-анестезіолог

в) всі присутні в операційній

г) операційна медична сестра (+)

д) хірург, що оперує, та його асистенти (+)

 

Генеральне прибирання проводиться:

а) в кінці робочого дня

б) в плановому порядку 1 раз на тиждень (+)

в) в плановому порядку 2 рази на тиждень

г) позапланово після операцій, під час якої відбулося забруднення операційної кишковим вмістом (+)

д) кожен раз перед початком операційного дня

 

Хірургічна обробка рук за методом Спасокукотського-Кочергіна включає наступні етапи:

а) миття рук в 2-х тазах, що містять 0,5% розчин хлораміну по 3 хвилини

б) миття рук в 2,4% розчині первомуру протягом 1 хвилини

в) миття рук з милом під краном з гарячою водою (+)

г) обробка шкіри обох кистей рук 5% спиртовим розчином йоду

д) миття рук в 2-х тазах, що містять 0,5% розчин аміаку по 3 хвилини (+)

IV. Зміст навчання

Будова і обладнання операційного блоку мають виключати можливість скупчення пилу, бруду, забезпечити швидке, зручне миття підлоги, стін, стелі. Необхідно, аби операційна, що містить операційний стіл мала площу не менш як 40 м². Підлогу і стіни найкраще облицьовувати кахлем або пластмасовою плиткою, стіни і стелю можна пофарбувати світлою олійною фарбою. Вікна в операційній у південних регіонах мають виходити на північ або на північний захід (щоб уникнути перегрівання). Меблі в операційній мають бути світлими, легкими (з металу, скла, пластмаси), зручними, простими за конструкцією, легко митися.

В передопераційній мають бути крани з холодною та гарячою проточною водою, тази для миття рук.

Для зменшення ризику забруднення в сучасних операційних обмежується присутність на операціях сторонніх осіб (студентів, лікарів, курсантів). Спостерігати за операцією дозволяється по телевізору або через скляну стелю над операційною.

Операційна бригада має піддаватися суворій регламентованій санітарно-гігієнічній обробці. У зоні санпропускника персонал роздягається і залишає одяг в індивідуальних шафах. У чистій зоні, куди можна потрапити лише після прийняття душу, містяться шафи з чистою білизною різних розмірів, костюмами і взуттям операційного блоку. Операційну бригаду необхідно забезпечити спеціальним бактерицидним одягом.

Медичні шапочки повинні закривати волосся на голові як у чоловіків, так і в жінок, маски – закривати рот і ніс, виконуючи роль фільтру. Виготовляють їх із чотирьох (і більше) шарів марлі або бавовняно-паперової тканини. Найзручнішими є маски й шапочки одноразового користування.

Уява про операційні пов’язана перш за все із виключною чистотою приміщення і меблів, що знаходиться в ньому. Чистота і порядок є основою асептичного режиму операційних. Для підтримання цієї чистоти в приміщеннях першої зони операційного блоку виконується 5 видів прибирань:

· Попереднє – виконується вранці до початку операцій.

· Поточне прибирання – виконується під час операції.

· Післяопераційне – забезпечує чистоту перед поступленням наступного хворого для оперативного втручання.

· Заключне – виконується після завершення всіх оперативних втручань в кінці робочого дня.

· Генеральне – виконується 1 раз на тиждень.

 

Попереднє прибирання виконують в ранці, воно має за мету видалення пилу, що осів за ніч на меблі, приладах, на підлозі тощо. На початку протирають сухою а потім вологою ганчіркою, змоченою дезінфікуючим розчином, меблі, підвіконня, калорифери і підлогу.

Поточне прибирання виконується під час оперативного втручання, при цьому підбирають з підлоги серветки, інструменти, що випадково впали, витирають при потребі кров на підлозі. При забрудненні підлоги вмістом кишечнику або гноєм підлогу протирають розчином дезінфікуючої речовини.

Після операції видаляють з тазів вміст, обробляють клейонку операційного столу і підлогу, застелюють чисте простирадло на операційний стіл.

Метою заключного прибирання є забезпечення готовності операційної до виконання оперативних втручань. Під час заключного прибирання дезінфікуючими розчинами миють підлогу, стіни на висоту 2 м, меблі операційної, обладнання. На при кінці прибирання накривають чистим простирадлами операційний стіл, столи для медикаментів, наркозний апарат та інші прибори, що знаходяться в операційній.

В день генерального прибирання операції не призначаються. Під час прибирання в перший етап обприскують всю операційну (стеля, стіни, підлога тощо) дезінфікуючими розчинами, які потім витирають. У другий етап виконують прибирання аналогічне заключному прибиранню. Після прибирання включають на 1 годину ультрафіолетові лампи.

Переодягнувшись у операційну білизну і одягнувши поліетиленові фартухи, учасники операції переходять до обробки рук. Досягнути повної стерильності рук неможливо, бо хімічні речовини, які знищують мікроби, водночас ушкоджують шкіру людини. Такі хімічні препарати як фенол, лізол, сулема дуже уражують шкіру і зараз для обробки рук не застосовуються. Крім того, бактерицидні речовини вбивають мікроби, які містяться на поверхні шкіри, а мікроби, які містяться в складках, тріщинах, протоках потових та сальних залоз, залишаються неушкодженими і через 2-4 години після обробки руки знову стають контамінованими – бактерії виходять із глибини на поверхню шкіри.

Усі способи обробки рук перед операцією зводяться до механічного очищення, дезінфекції і дублення шкіри. Механічним очищенням видаляють мікроби, які містяться на поверхні шкіри рук, а дезінфекція і дублення спрямовані головним чином на знищення бактерій, що залишилися в глибоких шарах шкірних покривів, доступ до яких полегшується після миття милом і гарячою водою.

Останніми роками в практику почали входити методи обробки рук синтетичними миючими засобами (наприклад порошок “Лотос”), які, утворюючи тонку плівку, перешкоджають виходу бактерій із глибини на поверхню шкіри.

Хірурги та операційні сестри повинні берегти свої руки від забруднення. Не слід доторкатися до гнійних ран, забрудненого гноєм перев’язувального матеріалу та всіх предметів, які були в контакті із гноєм. У домашніх умовах, працюючи в саду, на городі, чистячи картоплю, під час ремонту машини тощо треба надягати рукавички. Найменші тріщини, подряпини, гноячки на шкірі рук унеможливлюють участь хірурга в операції. У деяких хірургів, особливо на початку їх діяльності, шкіра стає сухою та шершавою. У такому разі рекомендується змащувати руки на ніч розчином, що складається з рівних частин гліцерину, етилового спирту, нашатирного спирту і дистильованої води.

Існує багато способів хірургічної обробки рук. Найчастіше застосовують наступні методи: спосіб Спасокукотського-Кочергіна, обробка рук первомуром, обробка рук хлоргексидином біглюконатом, стериліумом тощо.

Тіло хворого, як і руки хірурга, простерилізувати неможливо. Однак можна і треба зменшити кількість мікроорганізмів, що знаходяться на поверхні тіла, вкрити його стерильною операційною білизною, а зону операції: “операційне поле” – продезінфікувати. Підготовка до планових операцій в цьому сенсі складається перш за все в митті хворого теплою водою з милом. Якщо стан хворого дозволяє, то миття виконується під душем або у ванні. При наявності протипоказів до таких заходів хворого мивають за допомогою поролонової губки або рушника. Гігієнічна ванна виконується за день до планової операції, після чого хворий одягає свіжу білизну, йому міняють постільну білизну. Вранці, в день операції палатна медична сестра голить зону майбутнього операційного поля. Під час гоління видаляють не тільки волосся, але і поверхневий шар епідермісу, завдяки чому видаляється значна кількість бактерій. Досвід показав, що голити хворих треба безпосередньо перед оперативним втручанням. Якщо це зробити з вечора, то в місцях невеликих порізів утворюються кірки, під якими гніздяться бактерії. Зазвичай гоління операційного поля виконує палатна медична сестра, але при екстрених операціях гоління може виконувати операційна санітарка. При невідкладних оперативних втручаннях, коли хворий поступає в операційну безпосередньо з приймального покою, хворого голять у тамбурі або коридорі зони строгого режиму.

При обробці операційного поля діє той самий принцип, що і при підготовці рук до операції: на початку проводиться механічна очистка, потім дезінфекція антисептичними засобами і, на при кінець, дублення.

Особливо гостро стоїть питання про механічну очистку операційного поля при поступленні хворих після вуличних транспортних або виробничих травм. В цих випадках шкіра нерідко буває забрудненою мазутом або іншими нафтопродуктами, перемішаними із землею. Видалити такий бруд можна тільки шляхом повторного застосування бензину. Бажано максимально відмити шкіру такого хворого ще в приймальному відділенні або в перев’язочній, залишивши для операційної тільки шкіру, що безпосередньо прилягає до рани. Як бензин, так і ефір викликають відчуття сильного пекучого болю, коли ці рідини потрапляють на мошонку або промежину, на жіночі зовнішні статеві органи. Щоб не допустити цього, вкладають в пахові ділянки і між стегнами велику марлеву серветку. При операціях на підошві, особливо на п’ятці, у людей, які літом ходять босоніж або босоніжках, також приходиться відмивати бруд, який глибоко проник у складки і тріщини шкіри. При планових ортопедичних операціях рекомендується за декілька діб до операції “відпарити” ноги, досягаючи максимального видалення бруду із складок. Інколи приходиться віддирати п’яти пемзою або спеціальними терками, а також щітками.

Для обробки операційного поля застосовують метод Гроссіха-Філончикова, який передбачає багатократну обробку операційного поля 5% спиртовим розчином йоду. Оскільки цей розчин може викликати опік шкіри, алергічні реакції, дерматити, то краще користуватися препаратами які об’єднуються у групу, що має назву йодофори (йодопірон, йодонат, повідон йод, бетадин, кутасепт тощо). Операційне поле може бути оброблене розчином діамантового зеленого (зокрема у дітей), хлоргекседину біглюконату, первомуром тощо.

 

V. Орієнтовна основа дії

 

Порядок проведення генеральних прибирань в операційній.

Генеральне прибирання проводиться 1 раз на тиждень, а також позапланово після оперативних втручань, під час яких відбулося забруднення операційної кишковим вмістом, гноєм, після оперативного втручання у хворого з гнійно-некротичним процесом, викликаним анаеробною клостридіальною інфекцією). Генеральне прибирання проводиться за принципом заключної дезінфекції.

На початку прибирання треба розрахувати кількість дезінфікуючого розчину, яка має бути використаною. Площа приміщення операційної зазвичай відома і вказана в “Журналі обліку проведення генеральних прибирань” на титульній сторінці. Норма витрат на 1 м² залежить від різновиду дезінфектанту, що буде застосованим. Найбільш розповсюдженою нормою є 150-200 мл на 1 м² в залежності від поверхні, що обробляється (покрита плиткою, якість покриття, покрита фарбою тощо). Треба враховувати хімічні властивості дезінфектанту, його здатність викликати корозію металів, пошкоджувати фарбу, тканини тощо. Під час прибирання користуватися правилами безпеки для роботи з даним дезінфектантом, користуватись засобами захисту.

Для проведення генерального прибирання найбільш часто застосовують:

· Розчин перекису водню 3% з 0,5% миючого засобу.

· Розчин перекису водню 4% з 0,5% миючого засобу.

· Розчин перекису водню 6% з 0,5% миючого засобу.

· Розчин хлораміну 1%.

З імпортних деззасобів, що можуть використовуватись в Україні, застосовують препарати на основі альдегіду (аеродезін, бацилол плюс, деконекс 50 АФ), натрієвої солі діхлорізоціанурової кислоти (хлорсепт), ізопропеналу (деконекс, соларсепт) та інші засоби.

 

Послідовність прибирання полягає в наступному:

· Звільнити поверхню, що обробляється, від предметів, які знаходяться на них (крім бактерицидної лампи), відтягнути від стін шафи, апаратуру та інше.

· Оросити стіни, двері вікна дезрозчином, починаючи зверху, на висоту не менше 2-х метрів.

· Протерти ганчіркою, змоченою дезрозчином, обладнання, шафи, апаратуру та інше.

· Оросити дезрозчином підлогу, при цьому витрати дезрозчину повинні бути із розрахунку 200-250 мл на 1 м².

· У випадку проведення дезінфекції методом протирання, поверхні двічі протирають з інтервалом 15 хвилин.

· Включити бактерицидні лампи на 60 хвилин.

· Протерти всі оброблені поверхні ганчіркою, змоченою водопровідною водою.

· Включити бактерицидні лампи на 30 хвилин.

· Провітрити приміщення.

Під час проведення генерального прибирання також дезінфікуються, протираються бактерицидні лампи. Скло бактерицидної лампи протирається 70% етиловим спиртом, екран апаратури – сухою ганчіркою, корпус арматури протирається ганчіркою, змоченою в 3-6% розчині перекису водню.

Розчин 6% перекису водню з 0,5% миючим засобом використовується у випадках наявності (підозри) мікробних клітин, що утворюють спори, в тому числі анаеробні інфекції. При наявності в повітрі приміщення, на предметах грибків застосовується для прибирання 4% розчин перекису водню. В інших випадках – 3% розчин.

В журналі обліку генеральних прибирань записуються дати проведення генерального прибирання, якими дезінфектантами проведена дезінфекція, їх концентрація, скільки використано розчину, підпис особи, яка проводила прибирання.

 

Одягання операційної білизни.

Після обробки рук операційна сестра першою переходить в операційну, де за допомогою санітарки або іншої медичної сестри приступає до одягання стерильного халату. Ще в передопераційній санітарка витирає операційній сестрі клейончастий фартух, в якому зазвичай миють руки, і обережно, щоб не забруднити оброблені руки, знімає його. Медична сестра відкриває бікс із стерильними халатами і, перевіривши за реакцією індикатора стерильності придатність халатів, виймає халат, який складений у вигляді рулону, розгортає його і надягає. Санітарка або інша медична сестра зав’язує ззаду зав’язки і пояс. При цьому стежать, щоб краї стерильного халату повністю закривали нестерильну білизну. Потім із другого біксу або із одноразової упаковки достають стерильні гумові рукавички і одягають їх.

Хірурги також одягаються самостійно, але халат їм подає операційна сестра, а інколи і допомагає, підтримуючи його за рукава. Зав’язки на рукавах хірурги зав’язують самі, але, якщо треба поквапитись, то операційна сестра допомагає їм в цьому. Зав’язки ззаду і пояс зав’язує санітарка або інша медсестра. Рукавички хірургу подає операційна сестра таким чином, щоб останній швидким рухом ввів руку у рукавичку як можна глибше. Надягнуті рукавички зазвичай обробляють 96% етиловим спиртом, щоб видалити залишки пудри.

 

Способи передопераційної підготовки рук.

Метод Спасокукотського-Кочергіна.

На початку руки миють милом під краном гарячою водою. Потім протягом 6 хвилин (2 рази по 3 хвилини) миють руки в двох тазах в 0,5% розчині аміаку за допомогою серветки. Тази перед наливанням розчину аміаку обпалюють спиртом. Після миття рук в розчині аміаку їх витирають стерильним рушником і протирають серветкою, змоченою у 96% розчин етилового спирту. Потім змащують нігтьові ложа 5% спиртовим розчином йоду і одягають рукавички.

 

Обробка хлоргекседином біглюконатом (гібітаном).

20% розчин хлоргекседину біглюконату випускається в скляних пляшках по 500 мл. Руки обробляються 0,5% спиртовим розчином гібітану, для чого 20% розчин хлоргекседину розводять в 70% етиловому спирті у співвідношенні 1:40, тобто на 500 мл 70% етанолу добавляють 12,5 мл 20% розчину хлоргекседину.

Руки на початку миють теплою водою з милом, потім витирають їх стерильним рушником, після чого протягом 2-3 хвилин протирають 0,5% спиртовим розчином хлоргекседину біглюконату за допомогою серветки. Протирання треба проводити систематично, палець за пальцем, стежачи, щоб не пропустити жодної ділянки шкіри пальців, кисті та нижньої частини передпліччя. Після протирання руки висихають самі.

 

Обробка первомуром.

Первомур є сумішшю перекиси водню, мурашиної і надмурашиної кислот, при цьому остання утворюється в процесі реакції між двома першими інгредієнтами. Розчин первомуру, вихідний і робочий (2,4% і 4,8% по надмурашиній кислоті), готують, виходячи з розрахунку, представленого в таблиці.

 

Розрахунок складових частин для виготовлення розчинів первомуру

 

Вихідний розчин	Робочій розчин
Пергидроль, мл	Мурашина кислота, мл	Вода*, л
100%	85%	2,4%	4,8%
17,1 34,2 85,5 171,0	6,9 13,8 34,5 69,0	8,1 16,2 40,5 81,0	До 1 До 2 До 5 До 10	0,5 2,5

* Вода може бути дистильованою, водопровідною, артезіанською і морською забортною, взятою у відкритому морі або в океані. Концентрація надана у відсотках надмурашиної кислоти.

 

Для приготування вихідного розчину в скляну колбу наливають відповідну кількість перекису водню, а потім добавляють мурашину кислоту. Колбу струшують і помішають в каструлю із холодною водою, або у холодильник, на 1-1,5 години, струшуючи колбу кожні 20-30 хвилин. За цей термін в розчині утворюється мурашина кислота. Вихідний розчин можна зберігати при кімнатній температурі 1 добу. Робочий розчин придатний до використання протягом 1 доби. Отже, первомур можна готовити кожні 2 доби.

Для обробки рук застосовують розчин первомуру 2,4% по надмурашиній кислоті. Для цього 120 мл свіжого вихідного розчину добавляють до 4,880 мл води. Вихідний розчин первомуру, попадаючи на шкіру та слизові, може викликати опік, тому при роботі з концентрованим розчином цього препарату необхідно бути обережним. Краплі розчину, що потрапили на шкіру, потрібно негайно змити великою кількістю водопровідної води. Якщо ж крапля розчину потрапила у око, то негайно треба промити око водою, повторюючи цю процедуру багатократно, після чого необхідно звернутись за допомогою до окуліста.

Сама обробка рук первомуром полягає в наступному: на початку руки миють з милом під проточною водою протягом 1 хвилини без щітки; руки витирають насухо стерильним рушником; занурюють руки у розчин первомуру до ліктьових згинів на термін 1 хвилина; руки витирають стерильною серветкою або рушником; одягають стерильні рукавички. В одному тазу можуть обробити руки до 20 чоловік.

 

Транспортування хворих в операційну і в палату з операційної.

Транспортування хворих в операційну та в палату виконується із використанням каталки, яка вкрита поліетиленовою плівкою або клейонкою. Плівка або клейонка обробляються ганчіркою, змоченою 3% розчином перекису водню з 0,5% миючим розчином. Після цього їх накривають чистим простирадлом і ковдрою. Транспортування повинно бути щадним і з виключенням поштовхів.

Переносити і перекладати хворого на руках можуть 2 або 3 чоловіки.

Із палати хірургічного відділення в операційну хворого транспортують тільки на каталці. В передопераційній хворого перекладають на каталку операційного блоку і доставляють до операційного столу, спостерігаючи за його станом. Після операції хворого транспортують у відділення інтенсивної терапії при обов’язковій участі лікаря-анестезіолога. Хворого вкладають на функціональне ліжко. Особливо обережно треба перекладати хворого із зовнішніми дренажами. Потрібно користуватися ліфтом. При його відсутності хворого несуть на ношах 2 або 4 чоловіки головою вперед при підйомі по сходах або ногами вперед – при спуску.