Розділ 1. Загальна характеристика судової системи України

ВСТУП

 

Університет економіки та права «КРОК» з 14 квітня по 27 квітня 2014 року направив своїх студентів третього курсу на практику. Я, Пташник Григорій Васильович, проходив практику в Деснянському районному суді м. Києва у відповідності з навчальним планом підготовки молодших спеціалістів за напрямом «Правознавство».

Виробничу практику я проходив у загальній канцелярії Деснянського районного суду м. Києва, керівник виробничої практики завідуюча загальної канцелярії — Чабан М.В.

Основним завданням практики було узагальнення систематизації, вдосконалення знань і навичок зі спеціальності правознавство, перевірити можливість самостійної роботи у сфері юридичної практики.

В процесі проходження виробничої практики я повинний був ознайомитися з нормативними актами які регулюють судову діяльність у Деснянському районному суді м. Києва, ознайомитися із правозастосовною діяльністю, зокрема з порядком розгляду справ судами, із оформленням справ, забезпеченням їх схоронності, ведення звітної документації, оформленням особистих справ працівників, ознайомитися з нормативно-технічними документами, стандартами з питань охорони праці, які діють в суді, веденням ділової документації.

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУДОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

 

Судова система України

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, який вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Статус Конституційного Суду України визначається ст. 147—153 Конституції України та Законом України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.96.

Завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України. Діяльність Конституційного Суду України базується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повного і всебічного розгляду справ та обґрунтованості винесених ним рішень. Конституційний Суд України ухвалює рішення та дає висновки у справах щодо: конституційності законів та інших нормативно-правових актів Верховної Ради України, актів Прези­дента України, актів Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; відповідності Конституції України чинним міжнародним договорам України або тим міжнародним договорам, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість; додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпіч­менту в межах, визначених ст. 111 та 151 Конституції України; офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Рішення й висновки Конституційного Суду України із зазначених питань є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Закони, інші нормативно-правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність від дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Конституційний Суд України складається з 18 суддів. Президент України, Верховна Рада України та з’їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України. Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг 40-річного віку, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як 10 років, проживає в Україні протягом останніх 20 років та володіє державною мовою. Суддя Конституційного Суду України призначається на 9 років без права бути призначеним на повторний строк.

Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України таємним голосуванням лише на один трирічний строк.

Правосуддя в судах загальної юрисдикції в Україні здійснюється шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справ. Порядок здійснення цивільного судочинства передбачений Цивільним процесуальним кодексом України від 18.07.63, господарського — Господарським процесуальним кодексом України від 06.11.91, адміністративного — Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 та кримінального — Кримінально-процесуальним кодексом України від 28.12.60.

Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації. Систему судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України та Закону України «Про судоустрій України» складають: місцеві суди; апеляційні суди, Апеляційний суд України; Касаційний суд України; вищі спеціалізовані суди; Верховний Суд України. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.

Згідно з Конституцією України в системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій. Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди, визначені як спеціалізовані. Військові суди належать до загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону. У судах різних судових юрис­дикцій може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ даної юрисдикції.

Місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів. Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а місцевими адміністративними судами є окружні суди, що утворюються в округах відповідно до указу Президента України. Місцевий суд складається з суд­дів місцевого суду, голови та заступника голови суду.

Місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. Місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Місцеві адміністративні суди розглядають адміністративні справи, пов’язані з правовідносинами у сфері державного управління та місцевого самоврядування (справи адміністративної юрисдикції), крім справ адміністративної юрисдикції у сфері військового управління, розгляд яких здійснюють військові суди. Підсудність окремих категорій справ місцевим судам, а також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом.

В Україні діють загальні та спеціалізовані апеляційні суди. Апеляційними загальними судами є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, військові апеляційні суди регіонів та апеляційний суд Військово-Морських Сил України, а також Апеляційний суд України. У разі необхідності замість апеляційного суду області можуть утворюватися апеляційні загальні суди, територіальна юрисдикція яких поширюється на кілька районів області. Апеляційними спеціалізованими судами є апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворю­ються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України.

До складу апеляційного суду входять судді, голова суду та його заступники. В апеляційних судах утворюються судові палати.

У складі загального апеляційного суду утворюються судова палата у цивільних справах та судова палата у кримінальних справах.

У складі спеціалізованого апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції. В Апеляційному суді України діють судова палата у цивільних справах, судова палата у кримінальних справах та військова судова палата. Судді апеляційного суду призначаються до складу відповідної судової палати розпорядженням голови апеляційного суду.

До повноважень апеляційних судів входять: розгляд справ в апеляційному порядку відповідно до процесуального закону, розгляд по першій інстанції справ, визначених законом (крім апеляційних господарських судів), ведення та аналіз судової статистики, вивчення та узагальнення судової практики, надання мето­дичної допомоги у застосуванні законодавства місцевим судам, а також здійснення інших передбачених законом повноважень.

Для розгляду справ, визначених процесуальним законом, у загальних апеляційних судах, крім Апеляційного суду України, діють суди присяжних.

Касаційний суд України складається із суддів, голови суду та його заступників. У складі Касаційного суду України діють судова палата у цивільних справах, судова палата у кримінальних справах та військова судова палата. Склад судових палат формується за поданням голови суду. Розгляд справ у Касаційному суді України здійснюється колегіями у складі не менше трьох суддів.

Касаційний суд України уповноважений: розглядати в касаційному порядку справи, віднесені до його підсудності, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом; вести та аналізувати судову статистику; вивчати та узагальнювати судову практику; надавати методичну допомогу у застосуванні законодавства судам нижчого рівня; здійснювати інші повноваження, передбачені законом.

Вищими судовими органами спеціалізованих судів є Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України, а також інші відповідні вищі спеціалізовані суди, що утворюються Президентом України в порядку, встановленому Законом України «Про судоустрій України». Вищі спеціалізовані суди складаються з суддів, голови суду та його заступників. У вищому спеціалізованому суді можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за визначеною спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції. Склад судових палат вищого спеціалізованого суду формується за поданням голови суду. Для вирішення загальних питань діяльності відповід­них спеціалізованих судів у вищому спеціалізованому суді діє колегіальний орган — Пленум вищого спеціалізованого суду, який включає всіх суддів вищого спеціалізованого суду та голів апеляційних спеціалізованих судів.

Вищий спеціалізований суд: розглядає в касаційному порядку справи відповідної судової юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом; веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику; надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції України та законів у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз’яс­нення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції; здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Розгляд справ у вищому спеціалізованому суді здійснюється колегіально.

 

 

Предмет діяльності суду.

Предметом діяльності Деснянського районного суду міста Києва, де я проходив практику, згідно з законами України, є здійснення правосуддя, шляхом розгляду справ віднесені процесуальним законом до його підсудності. Згідно зі ст. 17 та 21 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» зі змінами та доповненнями від 04.07.2012 р. Деснянський районний суд відноситься до місцевих загальних судів України. Виходячи з цього та керуючись ч. 1 та 2 ст. 22 вище вказаного закону України Деснянський рай. суд м. Києва розглядає кримінальні, цивільні, адміністративні справи та справи про адміністративні правопорушення.

Досліджуючи предмет діяльності суду та вдосконалюючи навички користування законами України, опановані мною під час навчання в університеті, до Деснянського рай. суду м. Києва, надходять справи, у межах територіальної юрисдикції якого вчинене правопорушення. Це зазначено в процесуальних законах України, а. саме ст. 37 КПК, ст. 108-114 ЦПК, ст. 19 КАСУ, ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Розподіл справ між суддями суду здійснюється за допомогою автоматизованої системи розподілу справ (комп’ютерна програма), це гарантує неупередженість суду та не дозволяє впливати бажанню судді чи будь яких інших осіб на розподіл судових справ. Після призначення судді по справі матеріали справи передаються судді.

Розгляд справ суддями здійснюється з додержанням вимог Конституції України та законів України.

Повертаючись до основного питання обумовленого в моєму індивідуальному завданні, хочеться зазначити, що предмет діяльності суду, в якому я проходив практику,- здійснення правосуддя чітко прописаний в Конституції України, а саме в ст. 124, яка зазначає, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Це означає, що судова гілка влади в Україні є чи не найважливішою серед інших. Завдання правосуддя є також і всебічне зміцнення законності й правопорядку, запобігання злочинам та іншим правопорушенням, охорона від будь-яких посягань закріплених у Конституції України суспільного ладу, його політичної та економічної систем, соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, проголошених і гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, виховання громадян у дусі точного й неухильного виконання Конституції та законів України, додержання дисципліни праці, чесного ставлення до державного і громадського обов'язку, поваги до прав, честі й гідності громадян, виправлення й перевиховання осіб, які порушили закон.

До основних ознак правосуддя слід віднести:

1) здійснення правосуддя спеціальними державними - органами судами (суддями), які у своїй діяльності є незалежними і підкоряються тільки законові;

2) розгляд будь-яких справ у судах із дотриманням особливого порядку, регламентованого процесуальним законом, - порядку судочинства;

3) загальнообов'язковість будь-яких судових рішень у справах, що проголошуються ім'ям України і мають силу закону.

Згідно з Законом України «Про судоустрій та статус суддів» зі змінами та доповненнями від 04.07.2012 р. правосуддя здійснюють професійні судді. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією та законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Аби зміцнити гарантоване Конституцією та законами України право кожного громадянина на справедливий, неупереджений та непідкупний суд, законодавцем встановлене спеціальна форма фінансування судів України – виключно з державного бюджету, встановлений жорсткий контроль за додержанням законів суддями, та всіма учасниками судового процесу. Також згідно закону України «Про судоустрій та статус суддів» незалежність суддів, з метою укріплення принципів правосуддя, забезпечується: незмінюваністю судді, особливим порядком його призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення, незалежним матеріальним та соціальним забезпеченням судді та ін. всі ці фактори спрямовані на укріплення системи правосуддя, забезпечення заходів дотримання законів при розгляді справ у суді, забеспечення здійснення законного права кожної людини на захист своїх прав, свобод та інтересів.

Також одним із способів дотримання законності при розгляді справ в судах є фіксування судового процесу технічними засобами. Фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів здійснюється на вимогу хоча б одного учасника судового розгляду справи в суді першої інстанції при розгляді справи по суті чи в апеляційному суді або з ініціативи суду.

Повне фіксування судового процесу здійснює секретар судового засідання або під його керівництвом інший працівник суду.

Про те, що з метою повного фіксування судового процесу застосовуються технічні засоби, а також дані про їхні технічні характеристики зазначається в протоколі судового засідання. До протоколу додається звіт секретаря судового засідання, в якому похвилинно зазначаються відомості про процесуальні дії, виконані в судовому засіданні.

Відтворення технічного запису судового процесу здійснюється на вимогу сторін чи за ініціативою суду. Диск на якому зафіксований судовий процес зберігається у справі та за заявою сторони по справі може бути виданий їй. При розгляді кримінальних справ фіксування судового процесу протоколом судового засідання є обов’язковим. Фіксування судового процесу також є вагомою складовою неухильного дотримання судами законів України та принципу здійснення правосуддя.

 

Права та обов'язки

Належна організація роботи районного суду має велике значення для забезпечення виконання покладених на нього функцій. Завдання організувати роботу суду покладено на голову суду.

Голова суду розподіляє обов’язки між суддями. Якщо до складу суду обрано кілька, то розподіл обов’язків між ними можливий за такими принципами:

- зональний або територіальний (суддя розглядає всі справи в межах своєї зони);

- предметний або функціональний (суддя розглядає тільки кримінальні чи цивільні справи або навіть певну категорію справ);

- предметно – зональний (суддя розглядає лише кримінальні чи цивільні справи у межах своєї зони);

- поточний (кримінальні справи розглядаються по черзі, цивільні – суддею, який прийняв заяву під час прийому громадян).

Для забезпечення ефективної роботи районних судів по здійснення правосуддя діє апарат суду, структуру і штатну чисельність яких затверджує Міністерство юстиції в установленому порядку за поданням голови суду.

Голова суду добирає, приймає на роботу і звільняє з посади працівників, які не обираються: консультантів, секретарів суду та судового засідання, завідувача канцелярії, діловода тощо. Він здійснює загальне керівництво роботою канцелярії суду, своєчасно вживає заходів щодо усунення недоліків і упущень в її роботі.

Завідувач канцелярії організовує роботу канцелярії, керує роботою секретарів, діловода, архіваріуса. На завідувача канцелярії покладається: розподіл роботи між працівниками канцелярії суду і контроль за виконання ними обов’язків; розподіл кореспонденції, що надійшла до суду; контроль за веденням документів первинного обліку, нарядів, обліку і реєстрації звернень громадян і юридичних осіб; організація обліку і зберігання судових справ, речових доказів; контроль за своєчасним відправленням справ зі скаргами, поданнями, протестами до вищої ланки суду; забезпечення збереження та правильного заповнення трудових книжок працівників суду, особових справ та карток обліку тощо. На секретарів суду покладається ведення діловодства з судових справ, зокрема: реєстрація, облік і зберігання справ (кримінальних, цивільних, про адміністративні правопорушення та інших); ведення картотек, журналів, нарядів; оформлення документів щодо повернення вироків до виконання, рішень, ухвал, постанов суду і контроль за одержанням повідомлень про виконання; підготовка і передача до архіву закінчених провадженням справ, картотек, журналів та ін..

Крім того, секретар судового засідання виконує необхідну роботу під час прийому суддею громадян; викликає учасників процесу і свідків; перевіряє явку осіб, викликаних у судове засідання, та зазначає час перебування їх у суді; веде протоколи судових засідань, оформляє справи після їх розгляду; веде журнал судових засідань; виписує виконавчі листи у справах, щодо яких судом допущено негайне виконання рішень, та ін. Консультант суду веде облік законодавства та узагальнення судової практики; інформує працівників суду про чинне законодавство та судову практику судів вищої інстанції; обліковує окремі ухвали та контролює їх виконання.

На архіваріуса суду покладається: ведення архіву, видача копій судових документів у справах, що є в архіві; облік і зберігання архівних справ та ін..

 

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

В процесі проходження практики, я зміг більш детально ознайомитися з процесом роботи суду, принципами здійснення правосуддя, підготовки матеріалів до справи, та безпосереднім здійсненням правосуддя шляхом судових засідань.

Загалом я задоволений проходженням практики у Деснянському районному суді. А саме мені сподобалось порядок організації та функціонування бази практики. Те, що все організовано, усі працівники дисципліновані та відповідально відносяться до роботи, сподобалась культура спілкування між працівниками. Вивчаючи та передивляючись справи різних категорій, я звернув увагу, що документи у справах знаходяться у чіткій послідовності, як саме і вимагає того інструкція з діловодства в місцевому загальному суді. Працівники неухильно дотримуються розпорядку робочого часу та виконують свої фахові обов’язки. Тому у мене склалось досить позитивне враження щодо діяльності суду та роботи працівників суду – від суддів до працівників канцелярій.

Щодо пропозицій про функціонування та вдосконалення роботи Деснянського районного суду хотілось би зазначити, що потрібно розвивати матеріально – технічну базу судів, забезпечувати їх нормативними джерелами в достатній кількості, сучасними технічними засобами, комп’ютерами, електронними книгами. Ще однією важливою проблемою для суду на сьогодні є недостатність залів судових засідань.

Таким чином, проблеми все ж таки існують, і потрібно докладати максимум зусиль для їх подолання, тому що вирішивши ці актуальні питання, ми зможемо забезпечити більш плідну та продуктивну роботу судів в Україні.

 

 

Список використаних джерел

1. Конституція України. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст.141.

2. Про судоустрій та статус суддів. Закон України. // Відомості Верховної Ради України. – 2010. - № 41-42. – Ст. 529.

3. Кримінально-процесуальний кодекс України. // Відомості Верховної Ради України. – 1961. - № 2. – Ст. 15.

4. Цивільний процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради. – 2004. - № 40 – 41, 42. – Ст. 492.

5. Кодекс адміністративного судочинства України // Відомості Верховної Ради України – 2005. № 35-36, № 37. – Ст. 446.

6. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.10р.// Відомості Верховної Ради України.- 2010.-№41-42,43, 44-45.-Ст.529.

7. Наказ Міністерства Освіти України «Про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» від 8 квітня 1993 року №93. Офіційний веб-портал / режим доступу http:// zakon1.rada.gov. ua/laws/ show /z0035-93

8. Наказ Державної Судової Адміністрації України «Про затвердження інструкції з діловодства в місцевому загальному суді» від 27.06.06.-№68// Офіційний вісник України.- від 16.06.2006.-№13, стор.273.

9. Наказ Державної Судової Адміністрації України «Про затвердження Типових посадових інструкцій працівників апарату суду» від 20.07.2005р.-№8 Кримінальний кодекс України від 05. 04. 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 25 – 26. – Ст. 131.

10. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04. 2012 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2012. - № 11-12. – Ст. 614.

11. Цивільний кодекс України від 16. 01. 2003 р. // Відомості Верховної Ради. – 2003. - № 40 – 44. – Ст. 1308.

12. Цивільний процесуальний кодекс України від 18. 03. 2004 р. // Відомості Верховної Ради. – 2004. - № 40 – 42. – Ст. 419.

13. Податковий кодекс України від 02.12. 2010 р. // Відомості Верховної Ради. – 2010. - № 13 – 14. – Ст. 357.

14. Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №47. – Ст. 256.

15. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010р. // Відомості Верховної Ради України.- 2010. - №41 – 42. – Ст. 529.

16. Закон України «Про Адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07. 2012 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2012. - № 27. – Ст. 61.

17. Закон України «Про Нотаріат» від 02.09.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №39. – Ст. 103.

18. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №31 – 32. – Ст. 53.

19. Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок реєстрації адвокатських об’єднань» від 27.04.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №302.

20. Офіційний веб-портал / режим доступу: http://court.gov.ua/tu26/6/2367/

ВСТУП

 

Університет економіки та права «КРОК» з 14 квітня по 27 квітня 2014 року направив своїх студентів третього курсу на практику. Я, Пташник Григорій Васильович, проходив практику в Деснянському районному суді м. Києва у відповідності з навчальним планом підготовки молодших спеціалістів за напрямом «Правознавство».

Виробничу практику я проходив у загальній канцелярії Деснянського районного суду м. Києва, керівник виробничої практики завідуюча загальної канцелярії — Чабан М.В.

Основним завданням практики було узагальнення систематизації, вдосконалення знань і навичок зі спеціальності правознавство, перевірити можливість самостійної роботи у сфері юридичної практики.

В процесі проходження виробничої практики я повинний був ознайомитися з нормативними актами які регулюють судову діяльність у Деснянському районному суді м. Києва, ознайомитися із правозастосовною діяльністю, зокрема з порядком розгляду справ судами, із оформленням справ, забезпеченням їх схоронності, ведення звітної документації, оформленням особистих справ працівників, ознайомитися з нормативно-технічними документами, стандартами з питань охорони праці, які діють в суді, веденням ділової документації.

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУДОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

 

Судова система України

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, який вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Статус Конституційного Суду України визначається ст. 147—153 Конституції України та Законом України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.96.

Завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України. Діяльність Конституційного Суду України базується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повного і всебічного розгляду справ та обґрунтованості винесених ним рішень. Конституційний Суд України ухвалює рішення та дає висновки у справах щодо: конституційності законів та інших нормативно-правових актів Верховної Ради України, актів Прези­дента України, актів Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; відповідності Конституції України чинним міжнародним договорам України або тим міжнародним договорам, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість; додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпіч­менту в межах, визначених ст. 111 та 151 Конституції України; офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Рішення й висновки Конституційного Суду України із зазначених питань є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Закони, інші нормативно-правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність від дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Конституційний Суд України складається з 18 суддів. Президент України, Верховна Рада України та з’їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України. Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг 40-річного віку, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як 10 років, проживає в Україні протягом останніх 20 років та володіє державною мовою. Суддя Конституційного Суду України призначається на 9 років без права бути призначеним на повторний строк.

Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України таємним голосуванням лише на один трирічний строк.

Правосуддя в судах загальної юрисдикції в Україні здійснюється шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справ. Порядок здійснення цивільного судочинства передбачений Цивільним процесуальним кодексом України від 18.07.63, господарського — Господарським процесуальним кодексом України від 06.11.91, адміністративного — Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 та кримінального — Кримінально-процесуальним кодексом України від 28.12.60.

Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації. Систему судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України та Закону України «Про судоустрій України» складають: місцеві суди; апеляційні суди, Апеляційний суд України; Касаційний суд України; вищі спеціалізовані суди; Верховний Суд України. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.

Згідно з Конституцією України в системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій. Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди, визначені як спеціалізовані. Військові суди належать до загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону. У судах різних судових юрис­дикцій може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ даної юрисдикції.

Місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів. Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а місцевими адміністративними судами є окружні суди, що утворюються в округах відповідно до указу Президента України. Місцевий суд складається з суд­дів місцевого суду, голови та заступника голови суду.

Місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. Місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Місцеві адміністративні суди розглядають адміністративні справи, пов’язані з правовідносинами у сфері державного управління та місцевого самоврядування (справи адміністративної юрисдикції), крім справ адміністративної юрисдикції у сфері військового управління, розгляд яких здійснюють військові суди. Підсудність окремих категорій справ місцевим судам, а також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом.

В Україні діють загальні та спеціалізовані апеляційні суди. Апеляційними загальними судами є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, військові апеляційні суди регіонів та апеляційний суд Військово-Морських Сил України, а також Апеляційний суд України. У разі необхідності замість апеляційного суду області можуть утворюватися апеляційні загальні суди, територіальна юрисдикція яких поширюється на кілька районів області. Апеляційними спеціалізованими судами є апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворю­ються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України.

До складу апеляційного суду входять судді, голова суду та його заступники. В апеляційних судах утворюються судові палати.

У складі загального апеляційного суду утворюються судова палата у цивільних справах та судова палата у кримінальних справах.

У складі спеціалізованого апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції. В Апеляційному суді України діють судова палата у цивільних справах, судова палата у кримінальних справах та військова судова палата. Судді апеляційного суду призначаються до складу відповідної судової палати розпорядженням голови апеляційного суду.

До повноважень апеляційних судів входять: розгляд справ в апеляційному порядку відповідно до процесуального закону, розгляд по першій інстанції справ, визначених законом (крім апеляційних господарських судів), ведення та аналіз судової статистики, вивчення та узагальнення судової практики, надання мето­дичної допомоги у застосуванні законодавства місцевим судам, а також здійснення інших передбачених законом повноважень.

Для розгляду справ, визначених процесуальним законом, у загальних апеляційних судах, крім Апеляційного суду України, діють суди присяжних.

Касаційний суд України складається із суддів, голови суду та його заступників. У складі Касаційного суду України діють судова палата у цивільних справах, судова палата у кримінальних справах та військова судова палата. Склад судових палат формується за поданням голови суду. Розгляд справ у Касаційному суді України здійснюється колегіями у складі не менше трьох суддів.

Касаційний суд України уповноважений: розглядати в касаційному порядку справи, віднесені до його підсудності, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом; вести та аналізувати судову статистику; вивчати та узагальнювати судову практику; надавати методичну допомогу у застосуванні законодавства судам нижчого рівня; здійснювати інші повноваження, передбачені законом.

Вищими судовими органами спеціалізованих судів є Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України, а також інші відповідні вищі спеціалізовані суди, що утворюються Президентом України в порядку, встановленому Законом України «Про судоустрій України». Вищі спеціалізовані суди складаються з суддів, голови суду та його заступників. У вищому спеціалізованому суді можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за визначеною спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції. Склад судових палат вищого спеціалізованого суду формується за поданням голови суду. Для вирішення загальних питань діяльності відповід­них спеціалізованих судів у вищому спеціалізованому суді діє колегіальний орган — Пленум вищого спеціалізованого суду, який включає всіх суддів вищого спеціалізованого суду та голів апеляційних спеціалізованих судів.

Вищий спеціалізований суд: розглядає в касаційному порядку справи відповідної судової юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом; веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику; надає методичну допомогу судам ниж<