Розділ 1. «Міжособистісне спілкування як предмет наукового знання»

Розділ 1. «Міжособистісне спілкування як предмет наукового знання»

Тема 1. Загальна характеристика міжособистісного спілкування

Диктальне спілкування — це спілкування, мета якого полягає в

передачі інформації, схиленні партнера зі спілкування до певної

діяльності, зміні його погляди або наданні емоційної підтримки.

Інтерактивна сторона спілкування — взаємодія людей, що

передбачає наявність певної форми організації спільної діяльності

(згода, пристосування або конкуренція, конфлікт).

Комунікативна сторона спілкування — використання засобів

спілкування, що поділяються на вербальні і невербальні.

Міжособистісна комунікація — взаємний обмін суб'єктивним

досвідом людей, що знаходяться в просторовій близькості, мають

можливість бачити, чути, торкатися один одного, легко здійснювати

зворотний зв'язок.

Міжособистісне спілкування — взаємодія між декількома людьми,

яка здійснюється за допомогою засобів мовленнєвого і

немовленнєвого впливу, в результаті якої виникають психологічний

контакт і певні відносини між учасниками спілкування.

Модальне спілкування — це спілкування, метою якого виступають

психологічний контакт, психологічні взаємовідносини

співрозмовників.

Моделі комунікації — схеми, що представляють процес комунікації.38

Перцептивний бік спілкування — процес сприймання партнерами

один одного, їх взаємного пізнання, як основи для взаєморозуміння.

Розділ 2. Міжособистісна комунікація

Тема 2. Мовлення в міжособистісному спілкуванні

Денотація — це лексичне значення слова, що визнається більшістю

людей даного лінгвістичного співтовариства

Емотивна функція мовлення — вияв в мовленні суб'єктивного світу

адресанта, його самооцінки, переживань, ставлення до теми розмови.

Задум повідомлення — це інформація в вихідному вигляді, яку один

партнер має намір передати іншому, глибинний рівень породження

повідомлення, на якому існує лише проект майбутнього висловлювання.

Код — мова або її різновид (діалект, сленг, стиль), який

використовують учасники комунікативного акту.

Комунікативний намір (комунікативна інтенція) — бажання

вступити в спілкування з іншою особою.

Конативна функція мовлення — вияв в мовленні промовця установки

на слухача, прагнення на нього впливати, формувати певний характер

взаємин.

Конотація — це вторинні асоціації слова, що поділяються однім або

декількома членами даного співтовариства.

Контекст — обставини, в яких відбувається конкретна подія.

Мова — це система знаків і символів.

Мовлення — це використання мови з комунікативною метою.39

Мовна діяльність — спеціалізоване вживання мови в процесі

взаємодії між людьми, окремий випадок діяльності спілкування.

Мовна комунікація — інформативна і комунікативна сторони мовної

діяльності.

Мовна поведінка — використання мови людьми в пропонованих

обставинах, в різноманітті реальних життєвих ситуацій.

Мовне спілкування — процес встановлення і підтримки

цілеспрямованого, прямого або опосередкованого контакту між

людьми за допомогою мови.

Мовний акт — елементарна одиниця мовного спілкування,

промовляння висловлювання в безпосередній ситуації спілкування зі

слухачем.

Полісемія — наявність у слова більше одного узвичаєного в даному

мовному співтоваристві значення.

«Принцип кооперації» — вимога до співрозмовників діяти таким

чином, який відповідав би прийнятій меті і напряму розмови.

Розуміння повідомлення — тлумачення адресатом отриманого

повідомлення.

Синонімія — використання різних слів і фраз для повідомлення

схожої інформації.

Соціально-орієнтоване спілкування — спілкування людей як

представників тих або інших груп (національних, вікових,

професійних, статусних).

Стратегія мовного спілкування — це процес побудови комунікації,

спрямований на досягнення довготривалих результатів, який включає

в себе планування мовної взаємодії в залежності від конкретних умов 40

спілкування і особистостей комунікаторів, а також реалізацію цього

плану, тобто лінію бесіди.

Тактика мовного спілкування — це сукупність прийомів ведення

бесіди, лінії поведінки на певному етапі в рамках окремої розмови,

яка включає конкретні прийоми привернення уваги, встановлення і

підтримки контакту з партнером, впливу на його переконання,

приведення в певний емоційний стан.

Фатичне мовлення (або асоціативний спосіб спілкування) — мовна

поведінка, спрямована на те, щоб висловитись і зустріти розуміння,

на підтримку розмови; здійснюється зазвичай у вигляді обміну

репліками, зміст яких асоціативно пов'язаний один з одним.

Тема 3. Ефективне слухання

Чути означає прагнути зрозуміти і запам'ятати почуте, що передбачає

наявність складного комплексу умінь, яким людина оволодіває

впродовж всього свого життя.

Зворотний зв'язок — вербальні і невербальні повідомлення, які

людина навмисно або ненавмисно посилає у відповідь на

повідомлення іншого.

Оціночний зворотний зв'язок — повідомлення своєї думки, свого

ставлення до того, що обговорюється.

Безоціночний зворотний зв'язок — вид зворотного зв'язку, який не

містить висловлення ставлення до обговорюваного питання,

використовується, коли потрібно більше дізнатися про почуття

людини або допомогти співрозмовникові сформулювати думки з

конкретного приводу, при цьому прямо не втручаючись в його дії.41

Позитивний оціночний зворотний зв'язок — повідомлення, що

виконують функцію підтримки «я-концепції» партнера і

міжособистісних відносин з ним.

Негативний оціночний зворотний зв'язок — повідомлення, що

виконують корегуючу функцію, спрямовану на усунення небажаної

поведінки, зміну або модифікацію міжособистісних відносин.

Нерефлексивне слухання — уміння уважно мовчати, не втручаючись в

промову співрозмовника своїми зауваженнями.

Рефлексивне слухання (або активне) — зворотний зв'язок зі

співрозмовником, при якому той, що слухає активніше використовує

словесну форму для підтвердження розуміння повідомлення.

З'ясування — вид рефлексивного слухання, коли слухач просить про

додаткову інформацію, керуючись або діловими інтересами, або

метою «розговорити» людину або бажанням продемонструвати

готовність і бажання вислухати її.

Перефразовування — вид рефлексивного слухання, який полягає в

передачі тому, хто говорить його ж повідомлення, але словами

слухача з метою перевірки точності почутого.

Конвенціональні жести Резюмування — підсумовування основних ідей і почуттів промовця,

дозволяє з'єднати фрагменти розмови в смислову єдність.

Емпатійне слухання — безоціночний зворотний зв'язок, мета якого —

надати співрозмовникові підтримку, дати зрозуміти, що проблема,

яка його турбує, і слухачем сприймається як важлива.

Розділ 3. Сприймання та розуміння в структурі міжособистісного

Спілкування

Розділ 4. Міжособистісна взаємодія

Тема 8. Феномен особистого впливу

«Значущий» інший — людина, з якою існує емоційна близькість, вона

забезпечує задоволення потреби в захисті, підтримці, наслідуванні,

авторитеті, дружбі і довірі.

Афіліація — мотивація до встановлення довірчості, прагнення

людини бути в товаристві інших людей.

Влада — це здатність дійової особи проводити свою волю всупереч

опору інших людей, потенціал впливу.

Лідер — це людина, яка може переконати інших людей відкласти на

певний час свої власні інтереси і зайнятися досягненням загальної

мети, яка важлива для свободи і добробуту групи.

Лідерство — це здатність впливати на інших.

Особистий вплив — здатність впливати на іншого спонукаючим,

стримуючим, заспокійливим або іншим розвиваючим чином,

змінюючи при цьому не тільки його поведінку, але і погляди, мотиви,

свідомість і навіть характер.

Харизматичний лідер — це приваблива людина, здатна вселяти

благоговіння підлеглим, точку зору якої інші люди вважають 48

незаперечною; він здатний зібрати групу людей, які поділяють його

точку зору, і за допомогою взаємин з командою розвивається разом з

її членами.

Розділ 1. «Міжособистісне спілкування як предмет наукового знання»

Читайте также:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману