Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Розділ 1. «Міжособистісне спілкування як предмет наукового знання»
Розділ 1. «Міжособистісне спілкування як предмет наукового знання» Тема 1. Загальна характеристика міжособистісного спілкування Диктальне спілкування — це спілкування, мета якого полягає в передачі інформації, схиленні партнера зі спілкування до певної діяльності, зміні його погляди або наданні емоційної підтримки. Інтерактивна сторона спілкування — взаємодія людей, що передбачає наявність певної форми організації спільної діяльності (згода, пристосування або конкуренція, конфлікт). Комунікативна сторона спілкування — використання засобів спілкування, що поділяються на вербальні і невербальні. Міжособистісна комунікація — взаємний обмін суб'єктивним досвідом людей, що знаходяться в просторовій близькості, мають можливість бачити, чути, торкатися один одного, легко здійснювати зворотний зв'язок. Міжособистісне спілкування — взаємодія між декількома людьми, яка здійснюється за допомогою засобів мовленнєвого і немовленнєвого впливу, в результаті якої виникають психологічний контакт і певні відносини між учасниками спілкування. Модальне спілкування — це спілкування, метою якого виступають психологічний контакт, психологічні взаємовідносини співрозмовників. Моделі комунікації — схеми, що представляють процес комунікації.38 Перцептивний бік спілкування — процес сприймання партнерами один одного, їх взаємного пізнання, як основи для взаєморозуміння. Розділ 2. Міжособистісна комунікація Тема 2. Мовлення в міжособистісному спілкуванні Денотація — це лексичне значення слова, що визнається більшістю людей даного лінгвістичного співтовариства Емотивна функція мовле н ня — вияв в мовленні суб'єктивного світу адресанта, його самооцінки, переживань, ставлення до теми розмови. Задум повідомлення — це інформація в вихідному вигляді, яку один партнер має намір передати іншому, глибинний рівень породження повідомлення, на якому існує лише проект майбутнього висловлювання. Код — мова або її різновид (діалект, сленг, стиль), який використовують учасники комунікативного акту. Комунікативний намір (комунікативна інтенція) — бажання вступити в спілкування з іншою особою. Конативна функція мовлення — вияв в мовленні промовця установки на слухача, прагнення на нього впливати, формувати певний характер взаємин. Конотація — це вторинні асоціації слова, що поділяються однім або декількома членами даного співтовариства. Контекст — обставини, в яких відбувається конкретна подія. Мова — це система знаків і символів. Мовлення — це використання мови з комунікативною метою.39 Мовна діяльність — спеціалізоване вживання мови в процесі взаємодії між людьми, окремий випадок діяльності спілкування. Мовна комунікація — інформативна і комунікативна сторони мовної діяльності. Мовна поведінка — використання мови людьми в пропонованих обставинах, в різноманітті реальних життєвих ситуацій. Мовне спілкування — процес встановлення і підтримки цілеспрямованого, прямого або опосередкованого контакту між людьми за допомогою мови. Мовний акт — елементарна одиниця мовного спілкування, промовляння висловлювання в безпосередній ситуації спілкування зі слухачем. Полісемія — наявність у слова більше одного узвичаєного в даному мовному співтоваристві значення. «Принцип кооперації» — вимога до співрозмовників діяти таким чином, який відповідав би прийнятій меті і напряму розмови. Розуміння повідомлення — тлумачення адресатом отриманого повідомлення. Синонімія — використання різних слів і фраз для повідомлення схожої інформації. Соціально-орієнтоване спілкування — спілкування людей як представників тих або інших груп (національних, вікових, професійних, статусних). Стратегія мовного спілкування — це процес побудови комунікації, спрямований на досягнення довготривалих результатів, який включає в себе планування мовної взаємодії в залежності від конкретних умов 40 спілкування і особистостей комунікаторів, а також реалізацію цього плану, тобто лінію бесіди. Тактика мовного спілкування — це сукупність прийомів ведення бесіди, лінії поведінки на певному етапі в рамках окремої розмови, яка включає конкретні прийоми привернення уваги, встановлення і підтримки контакту з партнером, впливу на його переконання, приведення в певний емоційний стан. Фатичне мовлення (або асоціативний спосіб спілкування) — мовна поведінка, спрямована на те, щоб висловитись і зустріти розуміння, на підтримку розмови; здійснюється зазвичай у вигляді обміну репліками, зміст яких асоціативно пов'язаний один з одним. Тема 3. Ефективне слухання Чути означає прагнути зрозуміти і запам'ятати почуте, що передбачає наявність складного комплексу умінь, яким людина оволодіває впродовж всього свого життя. Зворотний зв'язок — вербальні і невербальні повідомлення, які людина навмисно або ненавмисно посилає у відповідь на повідомлення іншого. Оціночний зворотний зв'язок — повідомлення своєї думки, свого ставлення до того, що обговорюється. Безоціночний зворотний зв'язок — вид зворотного зв'язку, який не містить висловлення ставлення до обговорюваного питання, використовується, коли потрібно більше дізнатися про почуття людини або допомогти співрозмовникові сформулювати думки з конкретного приводу, при цьому прямо не втручаючись в його дії.41 Позитивний оціночний зворотний зв'язок — повідомлення, що виконують функцію підтримки «я-концепції» партнера і міжособистісних відносин з ним. Негативний оціночний зворотний зв'язок — повідомлення, що виконують корегуючу функцію, спрямовану на усунення небажаної поведінки, зміну або модифікацію міжособистісних відносин. Нерефлексивне слухання — уміння уважно мовчати, не втручаючись в промову співрозмовника своїми зауваженнями.
Рефлексивне слухання (або активне) — зворотний зв'язок зі співрозмовником, при якому той, що слухає активніше використовує словесну форму для підтвердження розуміння повідомлення. З'ясування — вид рефлексивного слухання, коли слухач просить про додаткову інформацію, керуючись або діловими інтересами, або метою «розговорити» людину або бажанням продемонструвати готовність і бажання вислухати її. Перефразовування — вид рефлексивного слухання, який полягає в передачі тому, хто говорить його ж повідомлення, але словами слухача з метою перевірки точності почутого. Конвенціональні жести Резюмування — підсумовування основних ідей і почуттів промовця, дозволяє з'єднати фрагменти розмови в смислову єдність. Емпатійне слухання — безоціночний зворотний зв'язок, мета якого — надати співрозмовникові підтримку, дати зрозуміти, що проблема, яка його турбує, і слухачем сприймається як важлива. Розділ 3. Сприймання та розуміння в структурі міжособистісного Спілкування Розділ 4. Міжособистісна взаємодія Тема 8. Феномен особистого впливу «Значущий» інший — людина, з якою існує емоційна близькість, вона забезпечує задоволення потреби в захисті, підтримці, наслідуванні, авторитеті, дружбі і довірі. Афіліація — мотивація до встановлення довірчості, прагнення людини бути в товаристві інших людей. Влада — це здатність дійової особи проводити свою волю всупереч опору інших людей, потенціал впливу. Лідер — це людина, яка може переконати інших людей відкласти на певний час свої власні інтереси і зайнятися досягненням загальної мети, яка важлива для свободи і добробуту групи. Лідерство — це здатність впливати на інших. Особистий вплив — здатність впливати на іншого спонукаючим, стримуючим, заспокійливим або іншим розвиваючим чином, змінюючи при цьому не тільки його поведінку, але і погляди, мотиви, свідомість і навіть характер. Харизматичний лідер — це приваблива людина, здатна вселяти благоговіння підлеглим, точку зору якої інші люди вважають 48 незаперечною; він здатний зібрати групу людей, які поділяють його точку зору, і за допомогою взаємин з командою розвивається разом з її членами. Розділ 1. «Міжособистісне спілкування як предмет наукового знання»
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 855; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.128.201.36 (0.007 с.) |