Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7

 

 

 

 

СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ЗГУРТОВАНОСТІ УЧНІВСЬКОГО КОЛЕКТИВУ

 

 

Новоград-Волинський – 2014

Управління освіти і науки Новоград-Волинської міської ради

Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №7

e-mail: [e-mail]

 

 

Укладач: Примак Людмила Петрівна, практичний психолог

 

 

Робота присвячена актуальній для практичної психології темі –сприяння розвитку згуртованості учнівського колективу.

В збірці представлені узагальнені результати теоретичного аналізу, емпіричне дослідження та розроблений психологічний тренінг.

Для практичних психологів та класних керівників.

 

 

Управління освіти і науки Новоград-Волинської міської ради

Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №7

 

 

 

 

Автор досвіду: Примак Людмила Петрівна Практичний психолог Новоград-Волинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №7

 

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………5

 

Розділ І. Теоретичний аналіз проблеми розвитку згуртованості учнівського колективу

1.1. Динаміка розвитку та особливості згуртованості учнівського колективу………………………………………………………………… 6

1.1.1. Динаміка розвитку учнівського колективу……………………… 6

1.1.2. Особливості розвитку згуртованості учнівських колективів………………................................................................. 7

1.2. Особливості міжособистісних стосунків у підлітковому віці… 9

1.2.1. Особливості стосунків з однолітками у підлітковому віці………9

1.2.2. Формування підліткових груп, ієрархія статусів членів учнівського колективу…………………………………………………………..10

 

Розділ ІІ. Методи і методика дослідження згуртованості учнівського колективу

2.1. Методичні підходи до організації дослідження групової згуртованості………………………………………………………………….. 12

2.1.1. Психологічні підходи до вивчення проблеми групової згуртованості (Дж.Морено, Л.Фестінгер, Д.Картрайт, К.Левін, А.Бейвелас).12

2.1.2. Теорія діяльнісного опосередкування міжособистісних стосунків в групі А.В.Петровського……………………………………………………….13

2.2. Методика і організація дослідження рівня згуртованості учнівського колективу……………………………………………………………………….. 15

2.2.1. Методика дослідження рівня групової згуртованості …………..15

2.2.2. Організація дослідження рівня згуртованості учнівського колективу…………………………………………………………………………17

 

Розділ ІІІ. Робота шкільного психолога з питань сприяння розвиткові згуртованості учнівського колективу……………………………………… 18

3.1. Дослідження згуртованості учнівського колективу……………… 18

3.2. Розробка психологічного тренінгу з питань сприяння розвиткові згуртованості учнівського колективу……………………………………19

 

Підсумок ………………………………………………………………………...31

Список використаної літератури ………………………………………….... 32

Додатки …………………………………………………………………………. 34

 

Вступ

Учнівський колектив – офіційне об’єднання дітей задля навчання в навчальних закладах. Така спільність має власні цілі, що прямо не збігаються з цілями кожного її члена. Ступінь згуртованості є показником психологічного клімату учнівського колективу, який відображає ступінь задоволеності учнів існуючими міжособистісними стосунками. Психологічний клімат зумовлює самопочуття кожного учня, впливає на продуктивність спільної діяльності.

Одним із перших групову згуртованість досліджував американський соціальний психолог Леон Фестінгер, вважаючи критерієм частоту і міцність групових зв'язків. Подальші дослідження науковці зосереджували на спонукальних властивостях групи. У межах розробленої А. Петровським стратометричної концепції групової активності (теорії діяльнісного опосередкування міжособистісних відносин у групі) було запропоновано розглядати групову згуртованість крізь призму ціннісно-орієнтаційної єдності.

Щоб сформувати з окремих, доволі різних особистостей, єдиний організм – колектив класу, об’єднати учнів, потрібно враховувати закономірності групового розвитку. Для того, щоб група учнів стала згуртованим колективом, необхідно подолати всі етапи формування колективу, що може тривати роками. Шкільний психолог у тренінгово-ігровому режимі має можливість скоротити цей період. «Ефект групи» під час тренінгової роботи, як спеціальний спосіб впливу на індивідів, використовували К.Левін, Дж.Морено, Дж.Пратта, К.Роджерс. Багатьом відомі слова К.Левіна про те, що «легше змінити індивідуумів, зібраних у групу, ніж змінити кожного з них окремо».

У згуртованому колективі роль кожного з її членів має відповідати завданню, що розв’язує клас загалом. Тобто, завдяки конструктивним взаємодіям в колективі, учні підвищують свою особистісну гнучкість, тому їх соціалізація відбувається успішніше.

Об’єкт дослідження: розвиток згуртованості учнівського коллективу.

Предмет дослідження: робота шкільного психолога в сприянні розвиткові згуртованості учнівського колективу підлітків.

Мета дослідження. Дослідити ефективність роботи шкільного психолога з питань сприяння розвиткові згуртованості учнівського колективу підлітків.

Гіпотеза дослідження. Робота шкільного психолога (проведення психологічного тренінгу) сприяє розвитку згуртованості учнівського кроективу.

Завдання дослідження.

1. Проаналізувати наукову літературу з проблем розвитку учнівського колективу.

2. Розкрити особливості міжособистісних стосунків у підлітковому віці.

3. Дослідити рівень згуртованості учнівського колективу.

4. Дослідити ефективність роботи шкільного психолога по сприянню розвиткові згуртованості учнівського колективу.

Практичне значення дослідження вбачаю в наступному. В сучасному світі учнівські колективи є досить незгуртованими групами. Класні керівники, педагоги, адміністрація школи першочерговою потребою для дітей вважають отримання знань, вмінь, отримання атестату про закінчення закладу. А чи комфортно почуваються учні в своєму класному колективі — на це не завжди звертається увага. Тому дослідження рівня згуртованості учнівського колективу та проведення соціально-психологічного тренінгу шкільним психологом має досить вагоме практичне значення.

 

Рис.1.1. Характеристики згуртованих груп

Формуванню згуртованої групи сприяє наявність у її членів таких якостей, як: уміння слухати, співчувати; готовність допомагати іншим; уміння знайти загальну точку зору, загальні цінності та інтереси; чіткість і ясність позицій; прагнення уникнути конфліктів; відкритість, гнучкість.

Потреба в кожного учня класу в тих перевагах, що дає приналежність до нього		Чинники групової згуртованості		Згода між учнями класу з приводу її цілей
Розмір учнівського колективу, достатній для реалізації її цілей і комунікацій			Широке спілкування і взаємодія між членами учнівського колективу
Переважання позитивного досвіду в досягненні цілей і захисті цінностей			Прийнятна для усіх рівність соціального статусу і походження членів учнівського колективу
Просторова близькість			Демократизм групових взаємовідносин
Психологічна сумісність членів групи			Позитивна думка членів групи один про одного

Рис. 1.2.Чинники групової згуртованості

Проте, перешкоджають формуванню згуртованої групи: бажання домінувати і (або) постійно вступати в суперечку; безапеляційні заяви; оцінка ідей інших як поганих або неправильних; звичка бути завжди правим; потреба бути переможцем, брати верх; байдужість, апатія, нудьга [11, 19, 23].

Чинники групової згуртованості наведені на рис. 1.2.

1.2. Особливості міжособистісних стосунків у підлітковому віці

Опитувальник

Заняття №1. Самоповага.

№	Етапи виконання вправ	Ресурсне забезпечення	Тривалість (хв.)
Вступ(3 хв.)
1.	Вітальне слово психолога: «Доброго дня, шановні учасники! Сьогодні ми з вами зібрались для того, щоб ближче познайомитись один із одним. І вас є спільні цілі – навчання в цій школі, отримання гарної освіти, щоб мати змогу якнайкраще побудувати своє майбутнє доросле життя. І для того, щоб більш ефективно домагатися цих цілей, всі ви потребуєте підтримки, і ви можете її отримати саме у своєму учнівському колективі! Адже тільки згуртований колектив домагається багатьох вершин і перемог!»	Плакат з темою тренінгу
Вправа «Сенс мого імені» (10 хв.)
1.	Інструкція: «У психологічному тренінгу є традиція – розпочинати роботу зі знайомства. Я вам пропонує зробити це таким чином: всім учасникам групи необхідно зробити візитні картки зі своїм тренінговим ім'ям. Кожен має право взяти собі будь-яке ім'я, яким він хоче, щоб його називали в групі: своє сьогодення, ігрове, ім'я літературного героя, ім'я-образ. Потім, коли візитки готові, всі по черзі називають своє ім'я, а потім розповідають історію його походження.»	Невеликі папірці, ручки
2.	Виконання завдання
3.	Обговорення: ־ Що ви відчували, коли презентували своє тренінгові ім’я? ־ Хто не захотів змінити своє ім’я? ־ Які думки викликала у вас почута від інших інформація?
Очікування учасників(10 хв.)
1.	Інструкція: «Ми з вами є одним колективом. Ви рік за роком, ніби по сходинках, дійшли до 7 класу. І так все наше життя складається з таких сходинок. Я пропонує вам на аркуші паперу запишіть свої очікування на сьогоднішнє заняття. Про що ви б хотіли дізнатися? Чому навчитися? Усі ваші очікування ми прикріпимо на першу сходинку нашого плакату. По закінченню тренінгу ми зможемо оцінити, як ми «виросли», чому навчились, наскільки виправдались наші очікування.»	Плакат формату А-3 «Сходинки», стікери
2.	Виконання завдання
3.	Презентація робіт за формулою «Мої очікування щодо сьогоднішнього заняття…»
4.	Обговорення: - Який висновок можна зробити з почутого?
Правила групи (10 хв.)
1.	Дискусія «Для чого в нашому житті існують правила?»
2.	Вироблення правил групи Групі пропонуються на затвердження правила: ־ Активності; ־ Говорити стисло і по темі; ־ Слухати один одного не перебиваючи; ־ Правило піднятої руки; ־ Я-висловлювання; ־ Звертатись один до одного на ім’я; ־ Правило «Стоп»; ־ Конфіденційність. Психолог разом з групою шляхом відкритого голосування приймають правила групи.	Плакат А-3 «Правила групи»
Гра-розминка «Поміняйтеся місцями»
1.	Інструкція: «Ви всі сидите на стільцях у колі. В ролі першого ведучого буду я. Ведучий виходить на середину кола і говорить фразу: – «Поміняйтеся місцями» ті, хто... (Вміє смажити яєчню)». В кінці називається будь-яка ознака чи вміння. Завдання тих, хто володіє даними умінням або ознакою, помінятися місцями. Завдання ведучого – встигнути сісти на будь-яке місце, що звільнилося. Той, хто не встиг сісти, стає новим ведучим.»
2.	Виконання завдання
3.	Обговорення: - чи багато спільного між вами? - чи цікаво дізнаватись про інших учнів?
Мозковий штурм «Що таке самоповага»
1.	Інструкція:«Кожен з вас має уявлення про себе. На його основі формуєься самоповага. Я пропоную зараз висловити своє бачення питання «Що таке самоповага?»
2.	Виконання завдання	Фліп-чарт
3.	Висновок: Разом з учасниками тренінгу психолог формує загальне значення поняття «самоповага» і розповідає про те, яке значення має самоповага до психологічного комфорту людини і від чого вона залежить, про почуття, наприклад, як хвастощі, що маскують низьку самоцінність, про бажання бути ідеальною людиною і до чого це може призвести.
Вправа «Хороші і погані вчинки» (10 хв.)
1.	Інструкція:«Пропоную вам об’єднатися у дві команди довільно. Кожній команді видаю аркуш ватману, фломастери або маркери і папір А4. Завдання однієї команди – написати якомога більше вчинків, які дозволяють людині поважати себе більше. Відповідно, завдання іншої – написати якомога більше вчинків, через які повага людини до себе втрачається. За бажанням, кожна команда може підкріпити слова малюнками відповідних вчинків.»	Плакати А-3, фломастери або маркери і папір А-4
2.	Виконання завдання
3.	Обговорення: Кожна команда представляє свою тему. Далі продовжується загальне обговорення, в кінці психолог підсумовує все сказане. Дуже важливо звернути увагу на те, що у кожного є вибір між тими й іншими вчинками, але кожен раз, вибираючи ту чи іншу поведінку, ми набуваємо або втрачаємо повагу до себе. Виділення самого поняття «самоповага» і виявлення його зв’язку з взаємоповагою. А це необхідна умова повноцінного спілкування, без якого неможливий розвиток згуртованості.
Вправа «Спасибі!»
1.	Інструкція:«Наше заняття підходить до закінчення. Я пропоную зараз стати всім в коло та подумки покласти на ліву руку все те, з чим кожен прийшов сьогодні, свій багаж настрою, думок, знань, досвіду, а на праву руку – те, що отримав на цьому занятті нового. Потім, усі одночасно сильно плескаємо у долоні і говоримо: СПАСИБІ!»
2.	Виконання завдання
3.	Обговорення: - чи був багаж правої руки важчим? - що найбільше сподобалось на занятті?

 

Заняття №2. Прекрасний сад

 

№	Етапи виконання вправ	Ресурсне забезпечення	Трива лість (хв.)
Повторення правил тренінгу (2 хв.)
Вправа «Привітання» (7 хв.)
1.	Інструкція: «Я пропоную всім привітатися за руку, але особливим чином. Вітатися потрібно двома руками з двома учасниками одночасно, при цьому відпустити одну руку можна тільки тоді, коли знайдеш того, хто теж готовий привітатися, тобто руки не повинні залишатися без діла більше секунди. Завдання – привітатися таким чином з усіма учасниками групи. Під час гри не повинно бути розмов.»
2.	Виконання завдання
3.	Обговорення вправи. Рукостискання – це символічний жест відкритості та доброї волі. Важливо, що при цьому відбувається контакт очима, – це сприяє виникненню близькості і позитивної внутрішньої установки. Те, що дія відбувається без слів, підвищує концентрацію уваги членів групи і надає дії принадність новизни.
Вправа «Прекрасний сад»
1.	Інструкція: «Я пропоную сісти всім у коло. Спокійно посидіти, можна закрити очі, і представити себе квіткою. Яким би ти був? Яке листя, стебло, а можуть бути шипи? Високий або низький? Яскравий або не дуже? А тепер, після того, як усі представили це – намалюйте свою квітку. Потім усі сідають в коло. Ведучий. Усі учасники по черзі виходять і прикріплюють свою квітку.	Папір, фломастери, тканина, шпильки.
2.	Виконання завдання учнями. Психологрозстеляє всередині кола полотно будь-якої тканини, бажано однотонне, роздає кожному учаснику по шпильці.		5 хв.
3.	Інструкція: «Тканина оголошується галявиною саду, яку потрібно засадити квітами. Виріжте свою квітку та по черзі прикріпіть її до тканини»
4.	Виконання завдання		4 хв.
5.	Обговорення. Пропонується помилуватися «прекрасним садом», зафіксувати цю картинку в пам’яті, щоб вона поділилася своєю позитивною енергією. Слід, помітити, що хоч і багато квітів, але всім вистачило місця, кожен зайняв тільки своє, те, яке вибрав сам. Побачити, в оточенні яких різних, несхожих на інші квіти росте твоя. Але є і спільне – у когось – забарвлення, у когось – розмір або форма листя. І всім, без винятку, кольором потрібне сонце і увага.		10 хв.
Вправа «Спасибі!»(див.зан.№1)

 

Заняття №3. Спілкування.

№	Етапи виконання вправ	Ресурсне забезпечення	Тривалість (хв.)
Повторення правил тренінгу (2 хв.)
Вправа «Побудуємо»
1.	Інструкція: «Я пропоную пограти в гру, де основна умова полягає в тому, що завдання виконується мовчки. Розмовляти при цьому не можна, можна спілкуватися тільки за допомогою міміки і жестів. Подивимося, чи зможете ви зрозуміти один одного без слів?» У першій частині вправи дається завдання учасникам вишикуватися за зростом, у другій частині завдання ускладнюється – потрібно вишикуватися за датою народження, після чого, по черзі озвучити свої дні народження, при цьому відбувається перевірка правильності виконання вправи.
2.	Виконання завдання
3.	Обговорення: - чи важко знаходити способи донести точніше свою думку до іншої людини без слів?
Міні-лекція
1.	Часто міміка, поза, жести, фізіологічні реакції, манера сидіти, стояти, ходити мимоволі виражають внутрішній стан. Невербальні прояви – найважливіші компоненти процесу комунікації. Усвідомлення власного фізичного «Я» допомагає краще зрозуміти себе – ідентифікувати внутрішній стан і почуття, легше висловлювати фізичними діями деякі емоції. Що таке конгруентна комунікація? Конгруентність, яка має на увазі збіг внутрішніх переживань, їх усвідомлення і форм вираження (відчуття + дотик + повідомлення), визначає надійність комунікації, її чіткість і здійснення без захисних механізмів і бар’єрів. Конгруентність – попередня умова позитивної і продуктивної взаємодії.
Вправа «Неконгруентні комунікації»
1.	Інструкція: «Щоб отримати уявлення про неконгруентні комунікації, пропоную шукати невідповідності (відмінності), розігруючи сцени: наприклад, вимовити слова «Хочу допомогти», «Я люблю тебе» з насупленим обличчям і стиснутими кулаками (невідповідність між вербальним вираженням і «мовою тіла»).
2.	Виконання завдання
3.	Обговорення. Неконгруентність може бути усвідомленою? Наприклад, людина в гостях весь вечір нудьгувала, але на прощання, посміхаючись, каже господині: «Як приємно було провести у вас вечір...» Особа свідомо говорить не те, що відчуває, не бажаючи образити господиню. Інший приклад, коли людина, не усвідомлюючи власний гнів і агресивні тенденції, говорить чемно, але його поза і напружена міміка не відповідають словами. У цьому випадку неконгруентність несвідома.
Вправа «Малюнок на спині»
1.	Інструкція: «Об’єднайтесь, будь ласка, у три команди довільно. Команди шикуються в три колонки паралельно. Кожен учасник дивиться при цьому в спину свого товариша. Вправа виконується без слів. Я намалюю якусь просту картинку і сховаю її. Потім ця ж картинка малюється пальцем на спині кожного останнього члена команди. Завдання – відчути і передати якомога точніше цей малюнок далі. В кінці, які стоять першими в командах, малюють, те, що вони відчули, на аркушах паперу і показують усім. Згодом порівнюємо картинки.»	Невелика картинка, аркуші паперу, олівці
2.	Виконання завдання
3.	Обговорення. Що допомагало зрозуміти і передавати відчуття? Що відчували перші і останні члени команд у першому і в другому випадку? Що заважало виконувати вправу?
Вправа «Спасибі!»(див.зан.№1)
Підсумок (див.зан.№1)

Заняття №4. Купини

Повторення правил тренінгу (2 хв.)
Вправа- розминка «Знайди і торкнися»
1.	Інструкція: «Пропоную пересуватися по кімнаті і торкатися руками різних предметів і речей. Наприклад, знайдіть і торкніться чого-небудь, холодного, шорсткого, речі, довжина якої приблизно 30 см, того, що важить півкілограма.
2.	Виконання вправи
3.	Обговорення. - на шо спрямована вправа? Вправа розвиває сензитивність до оточуючих, але при цьому активізує і наглядові та аналітичні здібності. Учасники контактують між собою, звертаючи увагу на різні аспекти дійсності.
Вправа: «Пазли»
1.	Інструкція: «Давайте об’єднаємося на команди по 5 осіб. Кожен член команди отримає пазл. Завдання команди – зібрати картинку якнайшвидше»	Пазли з великою яскравою картинкою
2.	Виконання вправи
3.	Обговорення в загальному колі. Кожна команда розповідає, що допомагало або, навпаки, заважало виконанню завдання.
Вправа «Купини»
1.	Інструкція: «Отриманий досвід з попередньої вправи застосуйте у наступному завданні. Кожному учаснику видається листок паперу А4. Усі збираються в одному кінці кімнати. Попереду вас – болото, листи – це купини, всі учасники – жаби, а ведучі – крокодили. Завдання групи – не втративши жодної жаби, дістатися до протилежного кінця кімнати. Наступати можна лише на купини. Крокодили можуть топити (забирати) залишені без нагляду купини. Якщо жаба оступилася, чи не всі жаби змогли перебратися на інший берег, тому що не залишилося купин, то виграли крокодили, і гра починається спочатку.	Папір А-4
2.	Виконання вправи
3.	Обговорення в загальному колі. Учасники розповідають, що допомагало або, навпаки, заважало виконанню завдання. Що відчували ті жаби, які йшли першими, а що відчували ті, хто замикав ланцюжок.
Вправа «Кульки»
1.	Інструкція: «Прошу об’єднатися в трійки. Ваше завдання таке: спочатку якнайшвидше надути 3 повітряних кульки, а потім домогтися, щоб вони луснули, затиснувши їх між своїми тілами. При цьому не можна наступати на них, використовувати будь-які гострі предмети, нігті, деталі одягу.	Повітряні кульки
2.	Виконання завдання
3.	Обговорення. Обмін враженнями.
Підсумок заняття

Заняття №5. Побудуємо дім

Вступ
1.	Слова психолога: «Доброго дня. З яким настроєм ви прийшли на заняття і чи змінилося щось у ваших відносинах з однокласниками і в цілому атмосфера в класі після наших занять..»
2.	Розповіді та обговорення учасників.
Вправа «Веселий рахунок»
1.	Інструкція: «Я буду називати будь-яке число, що не перевищує кількість осіб в групі. Названа кількість учасників встає. У виконанні вправи необхідно домогтися синхронності, ви не повинні радитися»
2.	Виконання вправи
3.	Обговорення: - чому спочатку не виходило виконати завдання? - що допомогло у виконанні завдання?
Вправа «Хто швидше?»
1.	Інструкція: «Ваше завдання швидко, без слів, побудувати, використовуючи всіх гравців команди, такі фігури: квадрат; трикутник; ромб; букву З; пташиний ключ
2.	Виконання вправи
3.	Обговорення: - Важко було виконувати завдання? - Що допомогло при його виконанні?
Вправа «Дім»
1.	Інструкція: «Прошу поділитися на 2 команди, Кожна команда повинна стати повноцінним домом! Учасник повинен вибрати, ким він буде в цьому будинку - дверима, стіною, а може бути шпалерами або предметом меблів, квіткою або телевізором? Вибір за Вами! Але не забувайте, що Ви повинні бути повноцінним і функціональним домом! Побудуйте свій дім! Можна спілкуватися між собою».
2.	Виконання вправи
3.	Обговорення: - Як проходило обговорення в командах? - Чи відразу Ви змогли визначити свою роль в «будинку»? - Чому Ви вибрали саме цю роль? Я думаю, Ви все зрозуміли, що кожна частина Вашого «дому» важлива і потрібна в ньому, кожна несе свою певну функцію, без якої будинок не може бути повноцінним!
Вправа «Розмовляючі руки»
1.	Інструкція: «Утворемо два кола: внутрішнє і зовнішнє, стоячи обличчям один до одного. Я даю команди, які ви виконуєте мовчки в парі, що утворилася. Після цього по команді (плеснути в долоні) зовнішнє коло рухається вправо на крок»
2.	Виконання вправи. Команди: 1. Привітатися з допомогою рук. 2. Поборотися руками. 3. Помиритися руками. 4.Висловити підтримку за допомогою рук. 5. Пошкодувати руками. 6. Висловити радість. 7. Побажати успіху. 8. Попрощатися руками.
3.	Обговорення: - Що було легко, що складно? - Кому було складно мовчки передавати інформацію? - Кому легко? - Чи звертали увагу на інформацію від партнера або більше думали, як передати інформацію самим? - Як Ви думаєте, на що було спрямовано цю вправу?
Вправа «Подарунок»
1.	Інструкція: «Давайте подумаємо, що ми могли б подарувати вашій групі, щоб взаємодія в ній стало ще ефективніше, а відносини в ній - згуртованішими? Давайте скажемо, що кожен з нас дарує групі. Я, наприклад, дарую вам оптимізм і взаємну довіру. Далі кожен з учасників висловлюється, що він хотів би подарувати групі»
2.	Виконання вправи
3.	Обговорення: «Наш тренінг підійшов до завершення. Хочу запитати у Вас, що нового ви дізналися? Що корисного винесли для себе, для групи? Давайте нагородимо себе за успішну співпрацю оплесками!
Завершення тренінгу(5 хв.)
1.	Обговорення: «На початку заняття ви висловлювали свої очікування щодо заняття. Я пропоную пригадати їх і співвіднести ваші очікування з реальними результатами діяльності.»
2.	Діти висловлюють свою думку, чи здійснились очікування щодо тренінгу
3.	Завершальне слово психолога: «Ну ось, всі подарунки подаровані, ігри пройдені, слова сказані. Ви всі були активні, злагоджено працювали в команді. Не забувайте, що Ви - єдине ціле, кожен з Вас - важлива і необхідна, унікальна частина цього цілого! Разом Ви - сила! Дякую всім за участь!»

ВИСНОВКИ

Робота присвячена актуальній для практичної психології проблемі — робота шкільного психолога по сприянню розвиткові згуртованості учнівського колективу. Узагальнення результатів теоретичного аналізу та емпіричного дослідження окресленої проблеми дає підстави для таких висновків.

1. Проблемою згуртованості колективів займалися багато закордонних та вітчизняних вчених — Дж.Морено, Л.Фестінгер, Д.Картрайт, К.Левін, А.Бейвелас, А.Петровський.

На основі проведеного теоретичного аналізу можемо дати визначення таким поняттям, як: колектив, як вища ступінь розвитку групи людей; статус учня в колективі, як місце, яке він займає в міжособистісних стосунках; рівень згуртованості учнівського колективу, як показник розвитку групи.

2. Розробка та апробація програми соціально-психологічного тренінгу з проблеми сприяння розвиткові згуртованості учнівського колективу проводилася з використанням різноманітних вправ, ігор, мозкового штурму.

3. Третій розділ включає розробку та апробацію програми соціально-психологічного тренінгу «Розвиток згуртованості учнівського колективу».

4. На основі аналізу теоретичного матеріалу було розроблено програму соціально-психологічного тренінгу, та апробовано із учнями сьомого класу. Тренінг складається з 9 вправ, основна мета яких це розвиток таких навичок та вмінь, як доброзичливість, інтерес і вміння будувати довірчі відносини один з одним; емоційно співпереживати однокласнику; співпрацювати і діяти спільно; погоджувати свої дії з іншими і спільно вирішувати поставлені завдання.

4. Аналіз результатів опитування показали, що рівень згуртованості учнівського колективу після проведеного соціально-психологічного тренінгу підвищився.

Таким чином наша гіпотеза підтвердилась, а саме - проведення шкільним психологом соціально-психологічного тренінгу сприяє розвитку згуртованості учнівського колективу.

Перспективою подальшого дослідження вбачаю у впровадженні в практику розробленого та апробованого соціально-психологічного тренінгу з метою сприяння розвитку згуртованості шкільних учнівських колективів.

 

Список використаних джерел

 

1. Аверин В.А. Психология детей и подростков. – СПб: Изд-во В.А.Михайлов. 1998. – 379 с.

2. Андреєва Г.М. Социальная психология / Андреєва Г.М. – М.: АСПЕКТ-ПРЕСС, 2000. – 375 с.

3. Варій М.Й., Ординський В.Л. Основи психології і педагогіки: Навчальний посібник – К.: «Центр учбової літератури». – 2007. – 376 с.

4. Вікова психологія / За ред. Г.С.Костюка. – К., 1976.

5. Вікова психологія: Навч. посібник / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін.. – К.: Просвіта, 2001.

6. Волков Б.С. Психология підростка. – М., 2002.

7. Заброцький М.М. Основи вікової психології: Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальнв книга – Богдан, 2009. – 112 с.

8. Класному керівнику: створення й розвиток колективу класу / уклад. А.Г.Дербеньова, А.В.Кундельська. – Х.: Вид. група «Основа», 2012.

9. Кон И.С. Психология ранней юности: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1989. – 255 с.

10. Корнев М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія. – К., 1995.

11. Кулешова О.В. Вікова і педагогічна психологія. – К., 2001.

12. Морено Я.Л. Социометрия: Экспериментальный метод и наука об обществе / Пер. с англ. – М.: Академический проект, 2001. – 384с.

13. Музика О.Л. Курсові роботи з психології: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Житомир: Вид-во Ім. І.Франка, 2007. – 104 с.

14. Походенко С.В. Особливості соціалізації підлітків у мікросередовищі.// Проблеми соціалізації сучасних підлітків. – Запоріжжя. – 1998.

15. Професійно-орієнтовані завдання з психології: Навчальний посібник / за ред. О.Л.Музики. – 3-тє вид.. перероб. і доп. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2010. – 566 с.

16. Психологу для роботи. Діагностичні методики: збірник / [уклад.: М.В.Лемак, В.Ю.Петрище]. – Вид. 2-ге, виправл. – Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2012. – 612 с.

17. Психология современного подростка / Под ред. Д.И.Фельдштейна. – М.: Педагогика, 1987.

18. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. 8-е издание. – СПб.: Питер, 2000.

19. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учеб. пособие: В 2 кн. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. — Кн. 1: Система работы психолога с детьми разного возраста.

20. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: Навч. посіб. – К.: Академвидав, 2006. – 360 с.

21. Скрипченко О.В. Вікова та педагогічна психологія. – Вид-во «Каравела», 2001.

22. Трофімов Ю.Л. Психологія / Ю.Л.Трофімов, В.В.Рибалка, П.А.Гончарук та ін.; за ред. Ю.Л.Трофімова. – 3-тє вид., стереотип. – К.: Либідь, 2001. – 560 с.

23. Туріщева Л.В. Психологічні тренінги для школярів. – Х.: Вид. група «Основа», 2012. – 124 с.

 

 

Додаток А. Результати діагностування індексу групової згуртованості Сішора в 7-А класі до і після експерименту

 

№ п/п	Учні	Індекс групової згуртованості Сішора до експерименту	Індекс групової згуртованості Сішора після експерименту	Знак зміни результату
	А. Д.			+
	Б. А.			=
	Б. Є.			=
	Д. В.			+
	З. В.			=
	К. В.			+
	Л. О.			+
	Л. А.			+
	Н. І.			+
	О. Х.			=
	П. О.			=
	П. К.			-
	П. А.			=
	О. Я.			+
	Р. І.			+
	С. І.			=
	С. С.			+
	С.А.			+
	С. А.			+
	Т. А.			+
	Т. Т.			+
	Х. А.			+
	Х. С.			+
	Ш. Д.			+
	Ш. Є.			+
	9,72	10,72

 

Додаток Б. Результати діагностування індексу групової згуртованості Сішора в 7-Б класі до і після експерименту