ТОП 10:

з методики гігієнічної оцінки режиму дня, розкладу занять, організації і проведення уроку та шкільних підручників



З метою гігієнічної оцінки режиму дня дітей і підлітків використовують методи анкетування, інтерв’ювання та хронометражних спостережень.

В ході досліджень необхідно отримати інформацію про наявність та тривалість у режимі дня основних режимних елементів (сон, навчальна діяльність у школі, режим харчування, відпочинок з перебуванням на свіжому повітрі, підготовка домашніх завдань, виконання домашніх обов’язків, вільний час), правильність та доцільність їх взаєморозташування, відповідність стану здоров’я, віково-статевим анатомо-фізіологічним і функціональним особливостям організму та індивідуальним схильностям дитини.

У ході складання режиму дня необхідно указати початок і кінець кожного елементу впродовж всієї доби від пробудження до сну. Дані щодо режиму дня учнів різного віку наведені в табл. 1.

 

Таблиця 1

Приблизна схема режиму добової діяльності учнів різного віку

(у разі початку занять о 830)

Елементи режиму добової діяльності 6–8 років 9–10 років 11–12 років 13–14 років 15–16 років
Пробудження 700 700 700 700 700
Ранкова гімнастика, ранковий туалет, процедури загартовування та прибирання постелі 730–750 730–750 730–750 730–750 730–750
Сніданок 700–750 700–750 700–750 700–750 700–750
Прогулянка перед школою та дорога у школу 750–820 750–820 750–820 750–820 750–820
Навчальні заняття у школі (вступна гімнастика, уроки, сніданок на великій перерві), позакласні заняття 820–1230 820–1330 820–1400 820–1400 820–1430
Дорога зі школи додому (прогулянка) 1230–1300 1330–1400 1400–1430 1400–1430 1430–1500
Обід 1300–1330 1400–1430 1430–1500 1430–1500 1500–1530
Відпочинок після обіду (сон для дітей 7 років) 1330–1430
Перебування на свіжому повітрі, прогулянка, рухливі ігри та розваги 1430–1600 (1630) 1430–1700 1500–1700 1500–1700 1530–1700
Приготування домашнього за Вдання   1600–1700 (1730) 1700–1900 1700–1930 1700–2000 1700–2000
Перебування на свіжому повітрі 1700(1730) –1900
Вечеря та вільний час (творча діяльність, читання літератури, допомога сім’ї, музика, конструювання, ручна праця) 1900–2000 1900–2030 1930–2100 2000–2100 2000–2130
Приготування до сну та вечірній туалет 2000–2030 2030–2100 2100–2130 2100–2130 2130–2200
Сон 2030–700 2100–700 2130–700 2130–700 2200–700

 

 

Гігієнічна оцінка організації навчального процесу в школі передбачає вивчення навчального розпорядку, розкладу занять та організації уроку.

Контроль за навчальним розпорядком пов’язаний з визначенням часу занять у школі, тривалості уроків, перерв між уроками та змінами, відповідності кількості уроків протягом року та тижня навчальному плану.

Основними елементами санітарно–гігієнічного нагляду за розкладом занять є визначення відповідності розподілу та чергування предметів впродовж навчального дня і навчального тижня стану здоров’я та морфофункціональним можливостям організму дітей і підлітків, урахування особливостей фізіологічної кривої працездатності учнів, вивчення ступеня складності предметів та характеру їх взаєморозташування (наявнiсть здвоєних урокiв, розміщення поряд урокiв з предметів, подібних за змiстом або за видом дiяльностi, наприклад, рiдна мова та iноземна мова, алгебра та геометрiя i т.д.) (мал. 40.5).

Для визначення ступеня складності уроків використовують методику групування предметів за ступенем важкості (1 група: математика, іноземна мова; 2 група – хімія, фізика; 3 група – рідна мова, історія, географія; 4 група – природознавство, література; 5 група – фізична культура, музика, праця) або рангову шкалу складності шкільних предметів (математика – 11 балів; іноземна мова – 10; фізика, хімія – 9; історія – 8; рідна мова, література – 7; природознавство, географія – 6; фізична культура – 5; праця – 4; креслення – 3; малювання – 2; музика – 1) або методику визначення бального рівня складності

 

 

Мал.40.5.Фізіологічна крива працездатності

(I – період утягнення в роботу; II – період високої стійкої працездатності, III – період зниження працездатності; а – зона неповної компенсації; б – зона кінцевого пориву; в – зона прогресивного падіння працездатності)

 

окремих предметів (геометрія – 6 балів; алгебра – 5,5 балів; іноземна мова – 5,4 балів; хімія – 5,3 балів; фізика – 5,2 балів; біологія – 3,6 балів; рідна мова – 3,5 балів; література – 1,7 балів; іторія – 1,7 балів).

Гігієнічна оцінка організації уроку передбачає дослідження умов його проведення, особливостей подання навчального матеріалу, методики та наочності викладання, ступеня розвитку втоми учнів у ході навчального процесу, проведення хронометражних спостережень за тривалістю основних структурних елементів уроку (організаційна частина, перевірка домашнього завдання, основна частина, закріплення нового матеріалу, заключна частина).

Гігієнічна оцінка навчальних посібників та шкільних підручників передбачає проведення санітарної експертизи поліграфічного оформлення посібників та підручників і, насамперед, визначення загальних відомостей про навчальний посібник або підручник (автор, назва, місце і рік видання, призначення), характеристик паперу (колір, особливості поверхонь, просвічуваність), шрифту (гарнітура, висота основних штрихів, товщина, відстань між штрихами), набору (відстань між літерами і словами (апрош) та рядками (інтерліньяж), довжина рядка, ширина полів, однотипність шрифту, наявність петиту та курсиву, щільність набору), друку (чіткість, інтенсивність, рівномірність, особливості типографської фарби), зовнішнього оформлення (маса, габарити, формат, брошурування, оправлення) та проведення лабораторних досліджень (вміст деревини у папері, мікробне забруднення підручника тощо).

Додаток 4

 

НАВЧАЛЬНА ІНСТРУКЦІЯ

З методики гігієнічної оцінки організації позашкільної діяльності

Та вільного часу учнів

До провідних типів позашкільних закладів відносять багатопрофільні (центри і палаци дітей та юнацтва, центри і палаци дитячої та юнацької творчості тощо), спеціалізовані (центри науково-технічної творчості, еколого-натуралістичні центри, центри туризму та краєзнавства та інші) та оздоровчі (профільні, міські і заміські табори праці та відпочинку тощо) позашкільні установи.

Головною метою діяльності цих закладів є забезпечення потреб особистості дітей та підлітків у творчій самореалізації, і, таким чином, здобуття додаткових знань, умінь та навичок за інтересом і вибором. Тому основною формою їх роботи є гурткова або секційна діяльність технічної, художньо–прикладної або спортивної спрямованості.

Серед головних принципів розташування мережі позашкільних закладів слід відзначити принцип ступінчастості, який передбачає забезпечення умов для організації позашкільних занять та дозвілля за рахунок гурткової діяльності у загальноосвітніх установах і дворових клубах (1 ступінь), у палацах і будинках дітей та юнацтва (2 ступінь), у спеціалізованих позанавчальних закладах, зокрема у дитячо–юнацьких спортивних, музичних і художніх школах та центрах науково–технічної творчості (3 ступінь).

Територія земельної ділянки типових позашкільних закладів повинна передбачати наявність таких зон: спортивної (площа – 0,7–1,1 га), навчально–дослідної (0,15–0,4 га), господарської (0,05–0,1 га), зелених насаджень (не менш, ніж 50% від загальної території земельної ділянки) і відпочинку та атракціонів (0,15–0,5 га).

Провідним критерієм вибору будівлі позашкільного закладу є одноразова місткість із розрахунку числа дітей, які займаються у ньому протягом одного дня в одну зміну. Максимальна поверховість будівлі не повинна перевищувати трьох поверхів.

Серед основних груп приміщень позашкільних закладів слід відзначити гурткові приміщення, спортивний блок, приміщення для масово–методичної роботи, адмінінстративно–господарські приміщення та блок обслуговування.Головне правило розміщення гуртків: одна навчальна група – одне приміщення.

Оптимальною орієнтацією навчальних приміщень слід вважати південно–східну, південну, припустимою – східну або південно–західну. Освітленість робочих місць у кабінетах позашкільних закладів повинна бути у межах 300–350 лк, у спортивних залах – 200 лк, в ізостудіях, кабінетах крою і шиття – 400 лк. Оптимальна температура приміщень – 18–22°С, відносна вологість повітря – 40–60%, швидкість руху повітря – 0,1–0,2 м/с.

Комплексний аналіз психофізіологічного стану та працездатності школярів дозволяє рекомендувати як найбільш доцільне світло–оранжеве пофарбування стін, що дозволяє здійснити зміну звичної для школярів обстановки на більш яскраву, колоритну та збуджуючу і, отже, сприяє підвищенню ефективності проведення позаурочних занять.

Режим роботи позашкільних закладів повинен ураховувати дані щодо розподілу бюджету часу сучасних учнів та особливості навчальної діяльності у школі. Соціологічні та гігієнічні дослідження вважають науково–обґрунтованою таку тривалість вільного часу: серед школярів 10–13 років – 3,5–4 години на день, серед школярів 14–16 років – 3–3,5 години, у вихідні дні та дні відпочинку – 8–9 годин. При роботі шкіл регіону, де розміщений позашкільний заклад, в одну зміну, учні відвідують позашкільні заклади у дві зміни з 15°° до 20°° годин. Якщо школи регіону працюють у дві зміни – позашкільні заняття проводяться у 4 зміни – з 9°° до 20°° годин.

Оптимальними днями для гурткової роботи є понеділок, вівторок, середа та четвер. У суботу та неділю заняття у гуртках з повним навантаженням слід проводити лише впродовж 1–3 чвертей, а протягом 4 чверті знижувати як розумове, так і фізичне навантаження. Такий день тижня, як п’ятниця (внаслідок низької працездатності учнів та вираженої втоми їх організму) є неефективним для позаурочної роботи і може бути установлений як вихідний день у роботі закладу або використовуватися для проведення різноманітних екскурсійних та інших масових заходів.

Заняття у позашкільних закладах обов’язково повинні проводитися з організованими перервами тривалістю не менш ніж 10–12 хвилин після кожних 30–35 хвилин (для учнів молодшого шкільного віку) та 45 хвилин (для учнів середнього та старшого шкільного віку). Характер організації діяльності учнів під час перерв залежить від характеру діяльності в гуртку. Для гуртків з незначними (радіотехнічні, шахові, крою і шиття тощо) та середніми (авіамодельні, судномодельні та інші) м’язовими навантаженнями доцільним є активний відпочинок у вигляді рухливих ігор на свіжому повітрі, для гуртків з великими (хореографічні, бального танцю, баскетбольні секції, секції настільного тенісу та ін.) та значними (секції спортивної та художньої гімнастики, акробатики, легкої атлетики та ін.) м’язовими навантаженнями – відпочинок у стані спокою, сидячи.

Оптимальною місткістю гуртків позанавчальних закладів слід вважати групи, що налічують не більш, ніж 20 школярів. Обов’язковим елементом формування груп для занять у позашкільних закладах є соціометрична методика вивчення взаємовідносин учнів, під час проведення якої школярам пропонується вибрати відповідно у першу, другу та третю чергу осіб, котрих вони хотіли б мати своїми сусідами по робочому місцю, кімнатам або квартирам. Результати записуються у спеціальні картки і на їх основі складають соціограму групи, що являє собою схематичне зображення характеру взаємовідносин у колективі та дозволяє визначити учнів з найбільш добрими взаємостосунками або школярів з антипатією один до одного.

До найважливіших психофізіологічних соцiально–значущих характеристик організму дітей і підлітків, які визначають ступінь узгодження основних показників функціонального стану особистості та параметрів середовища у позашкільних закладах вiдносять показники стану здоров’я, індивiдуально–типологiчнi та біоритмологічні особливостi учнів. Урахування кожної з них дозволяє пiдвищити ефективнiсть та якiсть позашкільної освіти та виховання, розробити науково–обґрунтованi пiдходи до вирішення проблеми рацiональної органiзацiї позаурочної дiяльностi школярiв.

До числа провідних гігієнічних принципів оптимізації вільного часу учнів слід віднести:

— урахування психофізіологічних особливостей організму, передусім процесів формування та розвитку психофізіологічних функцій у підлітковому віці;

— урахування стану здоров’я, особливостей особистості та хронобіологічних характеристик організму;

— підвищення рухової активності у вільний час до оптимальних гігієнічно обґрунтованих величин;

— наявність концептуальної моделі ефективного використання вільного часу (запровадження оптимального рухового режиму; використання традиційних та нетрадиційних форм фізичного виховання; застосування засобів психофізіологічного впливу на організм школярів; проведення самостійних тренувальних занять у вільний час) та адекватних методів цілеспрямованого впливу на процеси розвитку особистості під час виконання позаурочної діяльності (психофізичне тренування; психотехнічні ігри; елементи традиційних форм фізичного виховання та професійно–прикладної фізичної підготовки; вправи нетрадиційних форм фізичного виховання, зокрема вправи, що покращують мозковий кровообіг, зорова, ізометрична та несиметрична гімнастика).







Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.61.235 (0.007 с.)