Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Яка послідовність вмикання електрокалориферної установки правильна?
1) спочатку калорифер, потім вентилятор 2) спочатку вентилятор, потім калорифер 3) одночасно вентилятор і калорифер 4) жодне із перерахованих Л-1, с.113, 115 56) Основною перевагою теплої підлоги над опромінювачами є: 1) її мала теплоакумулююча здатність, що дає змогу без шкоди для тварин вимикати нагрівні елементи на 3–4 год у період максимуму навантаження в енергосистемі 2) її вища безпечність 3) її велика теплоакумулююча здатність, що дає змогу без шкоди для тварин вимикати нагрівні елементи на 3–4 год у період максимуму навантаження в енергосистемі 4) її вища надійність Л-1, с.131
57) Як зміниться потужність Р і температура нагрівачів електрокалорифера при зупинці вентилятора? 1) Р збільшиться, а Т° не зміниться 2) Т° збільшиться, а Р не зміниться 3) Т° і Р збільшиться 4) Т° і Р зменшується Л-1, с.115
58) За допомогою регулятора температури в камері інкубатора “Универсал-55” підтримується температура в межах: 1) +36,0 - +39,0°С з точністю ±0,2°С 2) +30,0 - +36,0°С з точністю ±0,5°С 3) +39,0 - +45,0°С з точністю ±0,8°С 4) +40,0 - +45,0°С з точністю ±0,8°С Л-1, с.149
59) В інкубаторах автоматизовані такі процеси: 1) завантаження і вивантаження лотків, закривання дверей 2) поворот лотків, автоматичне підтримання заданої температури і вологості, охолодження камери при аварійній температурі 3) опромінення яєць і їх облік 4) всі відповіді правильні Л-1, с.149
60) Для сушіння зерна широко використовують: 1) припливно-витяжні установки ПВУ-4М 2) комплекти вентиляційного обладнання "Клімат-4М", тепловентилятори ТВ-6 3) електрокалориферні установки, тепловентиляційні агрегати ВПЗ-6А та бункери активного вентилювання, БВ-6, БВ-12,5, БВ-25, БВ-50 4) УДС-300 Л-1, с.156
61) Тривале зберігання зерна можливе за відносної вологості не вище: 1) 18-22% 2) 27-30% 3) 22-27% 4) 14-16% Л-1, с.156
62) Зерно можна сушити без підігрівання повітря за відносної вологості повітря менше: 1) 85% 2) 70% 3) 75% 4) 65% Л-1, с.156
63) Бункери активного вентилювання вибирають: 1)за потужністю електропідігрівників повітря і подачі повітря 2) за температурою і вологістю зерна 3) за кількістю зерна 4) за засміченістю Л-1, с.159
64) Автоматичне керування процесом активного вентилювання зерна здійснюється у функції: 1) часу
2) температури 3) вологості 4) швидкості руху нагрітого повітря Л-1, с.159
65) Установка УДС-300 призначена для: 1) активного вентилювання зерна 2) досушування сіна вологістю 40–45% 3) очищення і сушіння зерна вологістю 20–22% 4) всі відповіді правильні Л-1, с.160
66) За короткочасної пастеризації молоко: 1) нагрівають до температури +63–65°С і витримують у нагрітому стані протягом 30 хв. 2) нагрівають до +72 – +76°С і витримують 15–20 сек 3) нагрівають до +85 – +87°С без витримування 4) жодне із перерахованих Л-1, с.162
67) Пристрій, який здійснює перенесення теплоти із середовища з нижчою температурою до середовища з вищою температурою, називають: 1) підсилювачем теплоти 2) компенсатором теплоти 3) конденсатором теплоти 4) трансформатором теплоти Л-1, с.165
68) Трансформатори теплоти можуть бути: 1) компресійними, абсорбційними, напівпровідниковими 2) електродинамічними, діелектричними 3) гідродинамічними, електромагнітними 4) електронні Л-1, с.166
69) Холодопродуктивність, кДж-год (холодильна потужність, кВт) – це: 1) кількість теплоти, необхідної для охолодження 1 кг матеріалу 2) потужність, споживана електродвигуном компресора 3) кількість теплоти, яку холодильна машина може відібрати від охолоджуваного середовища за одиницю часу 4) потужність, споживана за 1 годину експлуатації холодильної установки Л-1, с.167 70) Температура кипіння (фреону -12) діфтордіхлорметану СF2Сl2: 1) (-33,4 °С) 2) (-29,7°С) 3) (+ 29,7°С) 4) (-23,4 °С) Л-1, с.167
71) Фреон випаровується (закипає) внаслідок: 1) підвищення тиску після дроселюючого вентиля 2) зниження тиску після дроселюючого вентиля 3) зниження тиску після компресора 4) зниження тиску до дроселюючого вентиля Л-1, с.166 72) Для охолодження молока застосовують такі типи холодильних установок: 1) БВ-25 2) УВТ-10; АВ-30; МВТ-14 3) ПВУ-6М, СФОЦ-25 4) ВПЕ-6А Л-1, с.166
73) У випарнику холодильної установки: 1) температура холодоносія зростає, а холодильного агента зменшується 2) температура холодоносія зменшується, а холодильного агента зростає 3) температура холодоносія зростає, а холодильного агента не змінюється 4) температура холодоносія не змінюється, а холодильного агента зростає
Л-1, с.166
74) У термоелектричних холодильниках трансформатором теплоти є термоелектрична батарея, яка складається з великої кількості послідовно з'єднаних: 1) напівпровідників термоелементів з електронною (n) провідністю. 2) провідників термоелементів 3) діелектриків термоелементів 4) напівпровідників термоелементів з електронною (n) і дірковою (р) провідністю Л-1, с.171 75) Для живлення термоелектричних холодильників застосовується: 1) постійний струм 2) змінний струм 3) струм високої частоти 4) струм з частотою 50 Гц Л-1, с.171 76) Електричні печі в ремонтних майстернях використовують: 1) для обігрівання приміщення 2) для загартування, відпалу, штампування, пресування, кування, пайки твердими припоями 3) для підігрівання припливного повітря 4) акумулювання теплоти Л-1, с.181
77) Електричні соляні ванни застосовують: 1) для цементації, ціанування деталей 2) для миття деталей 3) для загартування деталей 4) всі відповіді правильні Л-1, с.184
78) Електроліз – це: 1) метод очищення водяної суміші від найдрібніших частинок домішок 2) рух рідини через капіляр або пористу діафрагму під час накладання зовнішнього електричного поля 3) сукупність окислювально-відновлювальних процесів, які відбуваються на електродах, занурених в електроліт, під час проходження через нього постійного електричного струму 4) сукупність технологічних та біологічних процесів, в яких електричну енергію перетворюють у механічну Л-1, с.192 79) Електрокоагуляція – це: 1) сукупність окислювально-відновлювальних процесів, які відбуваються на електродах, занурених в електроліт, під час проходження через нього постійного електричного струму 2) метод очищення водяної суміші від найдрібніших частинок домішок 3) рух рідини через капіляр або пористу діафрагму під час накладання зовнішнього електричного поля 4) сукупність технологічних та біологічних процесів, в яких електричну енергію перетворюють у механічну Л-1, с.193
80) Електроосмос – це: 1) сукупність технологічних та біологічних процесів, в яких електричну енергію перетворюють у механічну 2) метод очищення водяної суміші від найдрібніших частинок домішок 3) сукупність окислювально-відновлювальних процесів, які відбуваються на електродах, занурених в електроліт, при проходженні через нього постійного електричного струму 4) рух рідини через капіляр або пористу діафрагму під час накладання зовнішнього електричного поля Л-1, с.193
81) Електронно-іонна технологія охоплює: 1) технологічні процеси, в яких електричну енергію перетворюють у теплову 2) технологічні та біологічні процеси, в яких електричну енергію у вигляді електричного струму, електромагнітних полів та інших форм електрики використовують для безпосереднього впливу на предмети праці без попереднього перетворення її в інші види 3) технологічні та біологічні процеси, в яких електричну енергію перетворюють у механічну 4) окислювально-відновлювальні процеси, які відбуваються на електродах, занурених в електроліт, під час проходження через нього постійного електричного струму Л-1, с.192
82) В електричних сепараторах зерна використовуються: 1) механічні властивості зерна
2) властивість зерна та різних домішок, що в нього потрапляють, одержувати заряд в електричному полі 3) хімічні властивості зерна 4) механічні та хімічні властивості зерна Л-1, с.196 83) Електричні сепаратори зерна розрізняють за способом зарядження частинок на: 1) камерні, барабанні 2) періодичної та безперервної дії 3) транспортерні, решітні 4) електростатичні, електрокоронні, діелектричні, трибоелектричні Л-1, с.197
84) Передпосівну обробку насіння проводять для активізації в них: 1) електричних реакцій 2) механічних реакцій 3) фізико-хімічних реакцій 4) всі відповіді правильні Л-1, с.205
85) Грунт у теплицях стерилізують на глибину: 1) 0,25 м 2) 0,12-0,15 м 3) 0,3-0,4 м 4) 1м Л-1, с.209
86) Для електричного розсолення ґрунту на ділянці поля встановлюють систему електродів з металевих труб або стрижнів, до яких підводять: 1) змінну напругу 36 В 2) постійну напругу 120 В 3) постійну напругу 220 В 4) постійну напругу 75 В Л-1, с.209
87) Яка повинна бути відстань між електродами в ряду, під час електричного розсолення грунту: 1) 2,5–5 м 2) 25–30 м 3) 10–20 м 4) 23–24м Л-1, с.209
88) Електроімпульсна технологія дозволяє підвищити параметри таких електричних впливів: 1) напруженість поля, густину струму, миттєву потужність 2) питомий опір 3) температуру, тепловіддачу 4) діелектричну проникність Л-1, с.212
89) Електроімпульсна технологія застосовується в сільському господарстві для: 1) нагрівання води, повітря 2) електророзсолення ґрунту 3) керування поведінкою тварин, виготовлення складних за формою деталей 4) електричної обробки кормів Л-1, с.212
90) Електроерозійна обробка металів дає можливість: 1) прискорити обробку металів 2) створювати в металі отвори складної форми діаметром менше 0,3 мм, виготовляти інструменти з будь-якими механічними властивостями 3) збільшити міцність металів 4) зменшити міцність металів Л-1, с.213
91) Для електроерозійної обробки металів використовують: 1) зварювальні трансформатори 2) генератори високої частоти 3) генератори низької частоти 4) залежні релаксаційні конденсаторні генератори типу RC Л-1, с.213
92) Суть електрогідравлічного ефекту полягає в тому, що: 1) під час збудження імпульсного розряду в рідині завдяки малій стискуваності виникає великий імпульсний тиск 2) під час збудження імпульсного розряду в рідині виникає висока провідність 3) під час збудження імпульсного розряду в рідині виникає висока термоелектрорушійна сила
4) під час збудження імпульсного розряду в рідині завдяки великій стискуваності виникає невеликий імпульсний тиск
Л-1, с.215
93) Ультразвук – це: 1) періодичні коливання електромагнітного поля з частотою від 2 2до 103Гц 2) періодичні пружні механічні коливання з частотою від 2 104 до 10 Гц 3) періодичні коливання електромагнітного поля з частотою від 50 до 10000 Гц 4) періодичні коливання електромагнітного поля з частотою від 4 3до 102Гц Л-1, с.219
94) Розповсюдження ультразвуку в середовищах супроводжується: 1) хімічним, електрофізичним проявом 2) оптичним 3) акустичним, механічним, термічним і біологічним проявами 4) радіаційним проявом Л-1, с.220 95) Генерування ультразвуку здійснюється за допомогою: 1) магнітострикційних або п'єзоелектричних перетворювачів 2) термоелектричних перетворювачів 3) термохімічних перетворювачів 4) термоперетворювачів Л-1, с.220
96) В ультразвукових дефектоскопах і приладах використовують в основному такі властивості ультразвуку: 1) при певних частотах поширюватися в твердих речовинах на велику глибину, відбиватися і заломлюватися на межі розділення двох речовин, з різною швидкістю поширюватись і поглинатись в різних середовищах і речовинах 2) змінювати фізичні властивості середовища 3) змінювати електрофізичні властивості матеріалів 4) змінювати хімічні властивості середовища Л-1, с.224
97) Магнітне поле в сільському господарстві застосовують: 1) для очищення насіння зернових культур від насіння бур'янів 2) для очищення насіння проса та багаторічних трав від насіння бур'янів 3) для очищення насіння овочевих культур від насіння бур'янів 4) для очищення насіння баштанних культур від насіння бур'янів Л-1, с.226
98) Магнітну обробку води застосовують для: 1) очищення води від домішок 2) зменшення відкладання накипу 3) поліпшення питних якостей води 4) поліпшення тепловіддачі води Л-1, с.228
99) Фізична суть магнітної обробки води полягає: 1) у створенні сприятливих умов для кристалізації солей на стінках котла 2) у створенні сприятливих умов для розвитку бактерій 3) в утворенні центрів кристалізації солей і при нагріванні такої води солі кристалізуються і випадають в осад 4) для знищення бактерій Л-1, с.228
100) Обробляти в магнітному полі воду потрібно: 1) за 4–10 години перед подаванням її в котел 2) за 12–24 години перед подаванням її в котел 3) за декілька діб перед подаванням її в котел 4) безпосередньо перед подаванням її в котел Л-1, с.228 Ключ до тестів
Література
1. Кашенко П.С. Електротехнологія: Навч. посібн. – К.: ІНТАС, 2007 – 285 с. 2. Гончар В.Ф., Тищенко Л.П. Електрообладнання і автоматизація сільськогосподарських агрегатів і установок: Навч. посібн. – К.: Вища школа, 1989 – 343 с. 3. Кудрявцев И.Ф., Калинин Л.А., Карасенко В.А. и др. Электрооборудование и автоматизация сельскохозяйственных агрегатов и установок / Под ред. Кудрявцева И.Ф. – М.: Агропромиздат, 1988. – 480 с. 4. Кудрявцев И.Ф., Карасенко В.А. Электрический нагрев и электротехнология. – М.: Колос, 1975. – 384 с. 5. Марченко A.C., Кистень Г.Е., Лавриненко Ю.Н. и др. Справочник по механизации и автоматизации в животноводстве и птицеводстве. / Под ред. Марченко A.C. – К.: Урожай, 1990. – 456 с. 6. Басов A.M. и др. Электротехнология: учебное пособие. – М.: Агропромиздат, 1985. 7. Большаков Н.В., Бурцев В.И. и др. Материалы для электротермических установок: справ, пособие / Под ред. Гутмана М.В. – М.: Энергоатомиздат, 1987. – 297 с.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 430; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.21.97.61 (0.093 с.) |