Ix—vii ст. До Н. Є. — розселення кіммерійців між дністром І доном, а також на кримському та таманському півостровах.

VII—III ст. до н. є. — панування скіфів на території Північного Причорномор'я.

VII—VI ст. до н. є. — грецька колонізація Північного Причорномор'я.

І—II ст. — перші згадки про слов'ян у творах римських вчених — Плінія Старшого, Тацита, Птолемея.

IV—VII ст. — формування перших східнослов'янських політичних об'єднань — союзів племен.

VIII—IX ст. — утворення праукраїнської держави Руська земля з центром у Києві.

Походи князя Аскольда на Константинополь.

Вбивство Аскольда варягами, захоплення Києва Олегом.

Правління Олега на Русі.

Укладення договору між Руссю і Візантією.

Князювання Ігоря.

Регентство княгині Ольги.

Князювання Святослава.

Князювання Володимира Великого.

Запровадження християнства в Київській Русі.

Князювання Ярослава Мудрого.

Спорудження в Києві Софійського собору.

Князівський з'їзд у Любечі.

Укладення монахом Нестором першої редакції літописного зведення — «Повісті минулих літ».

Князювання Володимира Мономаха.

Перша літописна згадка назви «Україна» щодо земель Південної Київщини та Переяславщини.

Об'єднання волинським князем Романом Мстиславовичем Галицької і Волинської земель і утворення Галицько-Волинського князівства.

Поразка руських дружин і половецького війська в битві на р. Калці.

Монгольська навала на Русь.

Перемога військ Данила Галицького над німецькими лицарями-хрестоносцями під Дорогочином.

Боротьба польсько-угорської коаліції з Литовським князівством за Волинські землі.

Перемога литовського війська над золотоординськими збройними формуваннями. Остаточна інкорпорація до Литовського князівства Київщини, Переяславщини, Волині та Поділля.

Кревська унія між Литвою та Польщею.

Остаточне приєднання Галичини до Польського королівства.

Поразка Тевтонського ордена від об'єднаного війська поляків, литовців, українців та білорусів під Грюнвальдом.

Городельська унія між Литвою та Польщею.

Утворення Кримського ханства.

Повалення золотоординського іга на Русі.

674 Хронологічна таблиця

Перший Литовський статут.

Спорудження Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця оборонного замка-фортеці. Заснування Запорозької Січі.

Другий Литовський статут.

Люблінська унія між Литвою та Польщею. Утворення федеративної польсько-литовської держави — Речі Посполитої. Перехід під владу Польщі Київського. Волинського і Брацлавського воєводств, а також Підляшшя.

Універсал польського короля Сигізмунда II Августа про утворення найманого козацького формування — початок реєстрового козацького війська.

Видання у Львові друкарнею Івана Федорова першої друкованої в українських землях книги «Апостол».

Третій Литовський статут.

Козацько-селянське повстання під проводом К. Косинського.

Козацько-селянське повстання під проводом С. Наливайка.

Берестейська унія.

Похід запорозьких козаків на чолі з П. Сагайдачним на Кафу, визволення невільників.

Битва польсько-козацького війська з турецьким під Хотином.

Хвиля козацько-селянських повстань під проводом М. Жмайла. Т. Трясила, І. Сулими, П. Бута, Д. Гуні, Я. Остряниці.

Українська національна революція.

Перемоги козацьких військ на чолі з Б. Хмельницьким над поля

Ками під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями.

Розгром польського війська в битві під Зборовом. Зборівська

Мирна угода.

Поразка козацького війська в битві під Берестечком. Білоцерків-

Ський договір.

Розгром польського війська в битві під Батогом.

Перемога українського війська на чолі з І. Богуном над польсько-

Шляхетською армією під Монастирищем. Рішення Земського собору про прийняття Війська Запорозького під протекторат московського царя.

Січня — Переяславська рада.

Березень — «Березневі статті».

Смерть Б. Хмельницького.

Гетьманування І. Виговського.

Гадяцький договір.

Розгром московських військ під Конотопом збройними форму-

Ваннями під керівництвом І. Виговського.

Гетьманування Ю. Хмельницького.

Переяславські статті» Ю. Хмельницького.

Слободищенський трактат.

Заснування університету у Львові.

Чорна рада- у Ніжині.

Гетьманування І. Брюховецького на Лівобережній Україні.

Гетьманування П. Тетері на Правобережній Україні.

Московські статті. Обмеження територіально-адміністративної автономії Лівобережної України.

Гетьманування П. Дорошенка на Правобережній Україні.

Андрусівське перемир'я між Російською державою та Річчю Посполитою.

Гетьманування Д. Многогрішного на Лівобережній Україні.

Глухівські статті».

Гетьманування І. Самойловича на Лівобережній Україні.

1674 — перше видання «Синопсису» (Київ).

Гетьманування Ю. Хмельницького на Правобережжі.

Московсько-Турецька війна за Правобережну Україну.

Бахчисарайський мирний договір між Росією, Туреччиною та Кримським ханством.

Трактат про Вічний мир» між Росією та Польщею.

Гетьманування І. Мазепи.

Гетьманування І. Скоропадського.

Червень — Полтавська битва.

Обрання гетьманом в еміграції П. Орлика. Бендерська Конституція.

Перша згадка в джерелах про гайдамаків.

Діяльність першої Малоросійської колегії.

Гетьманування П. Полуботка.

Гетьманування Д. Апостола.

Решительньїе пункти» (документ, що регулював відносини Гетьманщини з Росією).

Діяльність Правління Гетьманського Уряду.

Гетьманування К. Розумовського.

Зосередження повноти влади в Україні в руках Другої Малоросійської колегії.

Початок Коліївщини на Правобережній Україні.

Перший поділ Польщі. Приєднання до Росії Східної Білорусії, а Галичини — до Австрії.

Ліквідація царським самодержавством Запорозької Січі.

Ліквідація полкової системи на Гетьманщині, утворення натомість намісництв за російським зразком.

1783 — царський маніфест про приєднання до Російської держави Кримського ханства;

— царський указ про закріпачення селян на Лівобережній та Слобідській Україні.

Жалувана грамота дворянству» Катерини II, згідно з якою українська старшина зрівнювалась у правах з російським дворянством.

Другий поділ Польщі. До Росії відійшли Київщина, Східна Волинь, Поділля, Брацлавщина.

Третій поділ Польщі. Росія включила до свого складу Західну Волинь, Західну Білорусію, Литву і Курляндію.

Видання в Петербурзі трьох частин «Енеїди».

Царський указ про «вільних хліборобів-, згідно з яким поміщики за власним бажанням могли відпускати кріпосних селян на волю й давати їм земельні наділи.

Відкриття Харківського університету.

Червень — початок агресії Наполеона проти Росії.

Антикріпосницькі виступи селян на Поділлі під проводом У. Кармалюка.

Діяльність таємної організації «Союз благоденства», «побічні управи» якого діяли в Кишиневі, Тульчині, Полтаві тощо.

Заснування в Ніжині Гімназії вищих наук.

Утворення в Тульчині таємного «Південного товариства».

Грудень — повстання декабристів у Петербурзі.

Грудень — 1826, січень — повстання Чернігівського полку в Україні.

Діяльність таємного демократичного гуртка у Ніжинській Гімназії вищих наук.

Польське визвольне повстання на Правобережній Україні.

Діяльність напівлегального демократично-просвітительського та літературного угруповання «Руська трійця».

Заснування університету в Києві.

Видання в Петербурзі - Кобзаря» Т. Шевченка.

Селянське повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині.

Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.

Запровадження в Правобережній Україні «Інвентарних правил».

Травень — утворення у Львові першої української політичної організації — Головної руської ради.

Ліквідація кріпосного права у Галичині та на Буковині.

Кримська війна.

Розгортання масового антикріпосницького руху «Київської козачч-ини».

Похід у Таврію за волею» — масове самовільне переселення се

Лян Катеринославщини та Херсонщини.

Лютий — царський маніфест про скасування кріпосного права в Росії.

Видання в Петербурзі українського журналу «Основа».

Циркуляр міністра внутрішніх справ Валуєва про обмеження

Видання книг та заборону викладання в школах українською мо

вою;

— написання П. Чубинським вірша «Ще не вмерла Україна» — тексту

До сучасного гімну України.