Як змінюється розмір страхового тарифу, якщо дитина страхується з моменту народження?

а) збільшується;

б) зменшується;

в) даний фактор взагалі не впливає не розмір страхового тарифу.

12. В страхуванні до шлюбу, вичікувальний період – це:

а) різниця між 18 роками і віком дитини на момент укладання договору страхування;

б) період між закінченням строку страхування і 21 роком;

в) період від дня народження до 15 років.

13. При страхуванні дітей розмір страхового внеску залежить від:

а) кількості застрахованих дітей;

б) віку застрахованого;

в) розміру страхової суми.

14. Договір на довічне страхування передбачає:

а) полегшення фінансового тягаря тих, хто залишився живим після смерті страхувальника;

б) можливість отримання медичних послуг за договором страхування;

в) гарантоване отримання пенсійних виплат.

15. Основною вимогою до фізичних осіб при страхування рент є:

а) стан здоров'я страхувальника;

б) дієздатність страхувальника;

в) вік страхувальника.

 

16. До найпростіших форм ануїтету належить:

а) ануїтет з відстроченням виплат;

б) строковий ануїтет;

в) індексований ануїтет.

17. Гарантований ануїтет передбачає:

а) виплату одному з подружжя в пенсійному віці (тому, хто залишився живий);

б) виплату страховиком з певної дати в майбутньому, тобто перед­бачається період відстрочки між укладенням договору страхування і виплатами;

в) строковий ануїтет, який не пов’язується із смертю клієнта і гарантується для мінімального періоду часу.

 

18. Індексований ануїтет передбачає:

а) сплату страхового внеску за один раз і натомість страхувальникові (застрахованому) протягом усього його життя страхова компанія здійснюватиме щорічні виплати;

б) виплату одному з подружжя в пенсійному віці (тому, хто залишився живий);

в) зменшення впливу інфляції і підвищення цінності ануїтету.

19. Тимчасовий ануїтет передбачає:

а) в договорі між сторонами оговорюється конкретна дата, після якої договір припиняє свою дію (якщо до цього моменту смерть не настала);

б) виплату одному з подружжя в пенсійному віці (тому, хто залишився живий);

в) виплату страховиком з певної дати в майбутньому, тобто перед­бачається період відстрочки між укладенням договору страхування і виплатами.

Яка вартість ануїтету захисту капіталу?

а) дорожче ніж строкового;

б) дешевше ніж строкового;

в) має одну й ту саму ціну.

ТЕМА 4. СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

 

1. Нещасний випадок на виробництві – це:

а) обмежена в часі подія або раптовий вплив на страхувальника небезпечного фактора при виконанні ним робіт у домашньому господарстві, використанні побутової техніки;

б) обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, унаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть;

в) це травми, в тому числі внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіку, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, які призвели до ушкодження здоров'я потерпілого.

 

2. Нещасний випадок визнається пов'язаним з роботою працівника у таких випадках:

а) переміщення повітряним, залізничним, автомобільним транспортом, метрополітеном та іншими видами транспорту;

б) під час аварій, пожеж тощо та їх ліквідації на виробничих об'єктах;

в) участі в громадських акціях, спортивних змаганнях.

3. Страхування від нещасних випадків відноситься до:

а) ризикованого страхування;

б) страхування життя;

в) змішаного страхування.

4. Індивідуальне добровільне страхування у разі нещасних випадків поділяється на:

а) добровільне та обов’язкове;

б) основне і додаткове;

в) повне, часткове і додаткове.

5. Страхування від нещасних випадків у межах автотранспортного страхування відноситься до:

а) додаткового;

б) повного;

в) колективного.

6. Страхування медичних і фармацевтичних працівників проводиться в:

а) добровільній формі;

б) обов’язковій формі;

в) колективній формі.

7. При страхуванні спортсменів вищої категорії, виплата страхової суми у випадках загибелі або смерті застрахованого залежить від:

а) середньої заробітної плати застрахованого за останні шість місяців;

б) розміру мінімального прожиткового мінімуму;

в) розміру грошового утримання за останньою посадою, що її обіймав застрахований.

8. Пасажири вважаються застрахованими:

а) з моменту придбання квитків на будь-який транспортний засіб;

б) з моменту оголошення посадки на будь-який транспортний засіб;

в) з моменту перебування на вокзалі.

 

9. Страховий платіж для пасажирів при поїздках на лініях залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного та електротранспорту на маршрутах приміського сполучення при страхуванні від нещасних випадків на транспорті становить:

а) до 2% вартості проїзду;

б) до 5% вартості проїзду;

в) до 7% вартості проїзду.

 

10. Страхова сума при страхуванні від нещасних випадків на транспорті становить в розмірі:

а) 2% вартості проїзду;

б) 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

в) 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

11. До страхових випадків при страхуванні від нещасних випадків не належать:

а) звернення в медичну установу за наданням висновку МСЕК;

б) загибель або смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку;

в) тимчасова втрата застрахованим працездатності.

 

12. При страхуванні від нещасних випадків вік застрахованої особи на день укладання договору страхування не повинен бути меншим ніж:

а) 21 рік;

б) 16 років;

в) 18 років.

 

13. Договір страхування у разі нещасних випадків не передбачає виплату страхової суми (чи її частини) за страхові події, які сталися внаслідок:

а) невчасного повідомленні застрахованою особою (без поважних причин) про факт настання страхового випадку;

б) встановлення групи інвалідності внаслідок нещасного випадку;

в) тимчасової втрати застрахованою особою загальної працездатності внаслідок нещасного випадку.

14. Тарифи при страхуванні громадян від нещасних випадків коливаються:

а) від 2% до 3%;

б) від 1,5% до 7%;

в) від 0,5 до 1,5 %.

 

15. При укладанні короткострокових договорів (на строк менше 1 року) страхування від нещасних випадків розмір страхового платежу та страхової суми за договором страхування визначається з урахуванням:

а) коефіцієнта збитковості;

б) коефіцієнта короткостроковості;

в) ризикової надвишки.

 

За який строк сплачується страховий платіж у разі, коли договір страхування від нещасних випадків укладено на неповний місяць?

а) дні користування страховим полісом;

б) неповний місяць;

в) повний місяць.

17. При настанні стійкої втрати працездатності (інвалідності І групи) розмір страхового відшкодування становить:

а) 50 % страхової суми;

б) 100 % страхової суми;

в) 75—80 %.

 

18. При настанні стійкої втрати працездатності (інвалідності ІІ групи) розмір страхового відшкодування становить:

а) 50 % страхової суми;

б) 100 % страхової суми;

в) 75—80 %.

19. При страхуванні від нещасних випадків страхова виплата за кожен день непрацездатності становить:

а) 0,5—2 % від страхової суми;

б) 1 – 5 % від страхової суми;

в) 0,1 – 0,5% від страхової суми.

 

20. Розмір страхової виплати при страхуванні від нещасних випадків в умовах тимчасової непрацездатності залежить від:

а) розміру страхової премії;

б) тяжкості травми;

в) строку непрацездатності.

 

ТЕМА 5. МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ

 

1. Спосіб надання медичних послуг за рахунок спеціально призначених для цього грошових фондів – це:

а) медичне страхування;

б) страхова медицина;

в) соціальне страхування.

 

2. Елементом системи страхової медицини виступає:

а) соціальне страхування;

б) соціальний захист;

в) медичне страхування.

 

3. Форма соціального захисту населення з охорони здоров’я, що забезпечує оплату медичного обслуговування застрахованих за рахунок приватних, громадських або державних коштів, – це:

а) медичне страхування;

б) страхова медицина;

в) бюджетне фінансування охорони здоров’я.

 

4. Надання гарантій населенню щодо забезпечення медичної допомоги при настанні страхового випадку за рахунок накопичених коштів та фінансування профілактичних заходів - це:

а) принцип соціального страхування;

б) головна мета медичного страхування;

в) форма страхування.

5. Об’єктом медичного страхування є:

а) хвороба застрахованої особи;

б) медична допомога, соціальні послуги;

в) страховий випадок, із настанням якого застрахована особа має право на отримання медичної допомоги, соціальних послуг та матеріального забезпечення.

6. За формою проведення розрізняють такі форми медичного страхування як:

а) обов’язкове, добровільне;

б) державне, приватне;

в) особисте, майнове.

 

7. Добровільне медичне страхування можна поділити на:

а) індивідуальне, колективне;

б) індивідуальне, інституціональне;

в) державне, приватне.

8. Грошова сума, що стягується за конкретну медичну послугу чи продукт у добровільному медичному страхуванні, – це:

а) вартість страхового випадку;

б) страхове відшкодування;

в) страховий тариф.

9. Основними функціями медичного страхування є:

а) розподільча, соціальна;

б) розподільча, соціальна, контрольна;

в) контрольна, соціальна.

10. Під страховим випадком у медичному страхуванні розуміють:

а) подію, з настанням якої у застрахованої особи виникає право на отримання медичної допомоги, соціальних послуг та матеріального забезпечення;

б) подію, з настанням якої у застрахованої особи виникає право на отримання пенсійних виплат;

в) подію, з настанням якої у застрахованої особи виникає право на отримання страхового полісу.

11. Фінансування системи охорони здоров’я в Україні здійснюється за рахунок:

а) приватних коштів;

б) цільових фондів;

в) коштів державного бюджету.

12. Залежно від сформованої системи обов’язкового медичного страхування страховиками можуть бути:

а) страхові компанії та фонди обов’язкового медичного страхування;

б) будь-які медичні установи;

в) страхові компанії з страхування життя.

13. Однією з основних умов добровільного медичного страхування є:

а) гарантоване отримання страхових виплат;

б) часткове страхування медичних витрат;

в) порядок проведення страхування визначається державою.

14. Медична програма страхування - це:

а) невід’ємний додаток до договору страхування, в якій зазначається конкретний варіант медичної допомоги;

б) це письмова угода між страхувальником і страховиком, яка укладається відповідно до умов Закону України «Про страхування»;

в) надання гарантій населенню з отримання медичної допомоги при настанні страхового випадку.

15. Для проведення добровільного медичного страхування страховик повинен мати договори із медичними закладами … форми власності, які пройшли державну реєстрацію та акредитацію в установленому порядку на обслуговування застрахованих осіб:

а) державної;

б) приватної;

в) будь-якої.

16. Застрахованими особами в медичному страхуванні не можуть бути особи віком понад:

а) 70 років;

б) 65 років;

в) 60 років.

17. Суб'єктами добровільного медичного страхування є:

а) страховики, медичні установи та треті особи;

б) страховики і страхувальники;

в) страховики, страхувальники, застраховані особи та медичні установи.

18. Страхувальниками в системі обов'язкового медичного страхування для працюючого населення є:

а) роботодавці;

б) органи державного управління;

в) медичні установи.

19. Залежно від обсягу страхового покриття розрізняють такі види ДМС:

а) повне та часткове страхування витрат;

б) повне, часткове та страхування витрат тільки за одним ризиком;

в) повне страхування від усіх ризиків.

20. Страховик за погодженням із страхувальником має право:

а) формувати індивідуальні програми медичного страхування для кожної застрахованої особи;

б) розголошувати дані про стан здоров'я застрахованої особи;

в) провести оплату витрат на лікування застрахованої особи в межах страхової суми у строк, передбачений договором страхування.

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ