Класифікація об'єктів винаходів.

 

Об'єкти винаходів у патентних законах різних держав різняться між собою. Проте всі закони включають такі об'єкти, як пристрій, спосіб, речовина, які характеризують людську діяльність взагалі, що містить такі елементи:

- визначену потребу, на задоволення якої направлена діяльність;

- предмет діяльності;

- дія з кредитом;

- засоби діяльності;

- результат діяльності.

Крім цього, в багатьох державах світу видаються патенти на винаходи, що належать до живої природи: штам мікроорганізмів, культури клітин рослин і тварин. У дея­ких державах патентуються винаходи «на застосування», в яких пропонується застосовувати відомий об'єкт за новим призначенням. Так, згідно із Законом України «Про охо­рону прав на винаходи і корисні моделі» об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорга­нізму, культура клітин рослин і тварин тощо), спосіб, а також застосування відомого продукту чи способу за новим призначенням, а сам винахід розглядається як техноло­гічне (технічне) вирішення, що відповідає умовам патенто­спроможності (новизні, винахідницькому рівню та промис­ловій придатності), про що і було згадано вище.

Пристрій — агрегат, машина, механізм, засоби праць інструменти та інші продукти матеріалізованої праці, призначені для виконання виробничих і технологічних процесів, дії на природу або задоволення будь-якої потреби суспільства.

У Німеччині пристрій включає апарати, механізми схеми, вироби, а у США — машини та вироби. Під маши­ною розуміють з'єднання взаємопов'язаних і взаємодіючих частин, які, працюючи, дають загальний результат. До виробів відносять різні пристрої, які не включають поняття «машина», наприклад будівельні конструкції та споруди.

Пристрій — найбільш розповсюджений об'єкт винаходу. Це обумовлено тим, що, на відміну від інших об'єктів, най­імовірнішою є гарантія охорони запатентованого винаходу оскільки є чітка можливість встановити факт порушення па­тенту через його недобросовісне використання. Ознаки вина­ходу «пристрій»:

- взаємне розміщення елементів;

- параметри й інші характеристики елементів та їх взаємозв’язок;

- форма елементу або пристрою;

- зв’язки між елементами;

- матеріали з якого виготовлено елементи або пристрій у цілому;

- конструктивні елементи.

 

Спосіб — процес виконання, дій над матеріальним об'єктом (об'єктами). Найчастіше спосіб є певною послі­довністю операцій, прийомів, необхідних для досягнення визначеного результату чи для створення певного про­дукту.

У США це поняття охоплює будь-які способи прак­тичної діяльності людини. Для характеристики способу як об'єкта винаходу використовують терміни «спосіб», «метод», «прийом обробки». На відміну від статичної характеристики пристрою (що і як зроблено), характерис­тиці способу притаманна динамічність (що і як роблять). У формі винаходу «спосіб» характеризується діями (техно­логічними прийомами, операціями), що виконуються у певному порядку. При цьому досить чітко визначається матеріальний об'єкт, над яким виконуються дії. Спосіб характеризує визначені ознаки:

- дія або сукупність дій;

- умови виконання дії;

- порядок виконання дії у часі.

Як процеси виконання дії над матеріальними об'єк­тами, способи зазвичай бувають такими:

- спрямовані на виготовлення продуктів (виробів, речовин тощо);

- спрямовані на зміну стану предметів матеріального світу без отримання конкретного продукту (транспор­тування, обробка, регулювання тощо);

- спрямовані на визначення стану предметів матеріаль­ного світу (контроль, вимірювання, діагностика тощо).

У законах патентного права більшості країн передба­чається, що дія патенту, виданого на спосіб виготовлення продукту, поширюється і на продукт, виготовлений безпо­середньо цим способом.

У деяких країнах світу патентоспроможні способи про­філактики, діагностування та лікування захворювання людини і тварин, наприклад, методи лікування (в Білорусі, Грузії, Росії, Румунії, Україні й Узбекистані), методи діагнос­тування людей і тварин (у Білорусі, Грузії, Латвії, Румунії, Словенії, Україні, Узбекистані та Хорватії), способи діагностування та лікування людини і тварин (США).

Речовина — індивідуальні хімічні сполуки, до яких умовно зараховують високомолекулярні сполуки й об'єкти генної інженерії, композиції (сполуки суміші, розчини, сплави тощо) та продукти ядерного перетворення.

Для характеристики індивідуальних хімічних сполук як об'єкта винаходу користуються такими ознаками:

- для низькомолекулярних сполук: якісний склад (атоми певних елементів), кількісний склад (кількістю атомів кожного елемента), зв'язок між атомами, взаємним розміщенням їх у молекулі, вираженим хімічною струк­турною формулою, чи в кристалічній решітці;

- для високомолекулярних сполук: хімічний склад і струк­тура одного ланцюга макромолекули, структура макро­молекули загалом (лінійна, розгалужена), періодичність ланцюгів, молекулярна маса, молекулярно-масовий поділ, геометрія та стереометрія макромолекули, її кінцеві та бокові групи;

- для індивідуальних сполук із невстановленою струк­турою: фізико-хімічні та інші характеристики (в тому числі ознаки способу отримання), що дають можли­вість відрізняти одну від іншої.

До сполук із невстановленою структурою умовно відносять об'єкти генної інженерії. Ця умовність пов'язана з тим, що, маючи хімічну природу, ці сполуки мають ще й біологічні властивості, які так або інакше впливають на перебіг фізико-хімічних процесів у живому організмі. До патентоспроможних об'єктів генної інженерії належать:

- плазміни, вектори, рекомбінантні молекули нуклеїно­вих кислот, фрагменти нуклеїнових кислот;

- способи конструювання плазмід, векторів тощо;

- штами мікроорганізмів, отримані методами генної інже­нерії.

Композиції — речовини, отримані не хімічним спосо­бом, а механічним переміщенням компонентів або фізико-хімічним перетворенням, коли одночасно з механічним пере­міщуванням здійснюються певні хімічні процеси, які вкрай важко виявити. Це суміші інгредієнтів, розчини, емульсії й інші речовини, що складаються з механічно пов'язаних компонентів, а також сплави, сила, вогнетривкі матеріали. Такі речовини складаються з великої кількості різних моле­кул, які в цілому неможливо передати хімічною формулою.

Продукти ядерного перетворення — речовини, отри­мані внаслідок розщеплення атомного ядра (ізотопи елемен­тів) і ядерним синтезом (нові елементи).

Штам мікроорганізмів, культури клітин рослини і тва­рини як об'єкт винаходу містить індивідуальні штами мікроорганізмів, культивованих клітин рослини і тварини, а також консорціуми мікроорганізмів.

Штам (від нім. stamm — покоління, потомство) — сукупність клітин, що мають загальне походження та характеризуються однаковими стійкими ознаками.

Об'єкт винаходу «Штам мікроорганізму, культури клітин рослин і тварин» характеризується за та­кими ознаками:

- походження (джерело виділення, родовід);

- аксонометрична характеристика;

- маркерні характеристики, стандартні умови вирощування, назва та властивості корисної речовини, продукованого штамом, рівень активності (продуктивності);

- антигенна структура;

 

 

Рис. 1. Об'єкт винаходу «Штам мікроорганізму, культури клітин рослин і тварин».

 

Запитання для самостійного контролю.

 

1. Що таке винахід?

2. Що може бути об’єктом винаходу?

3. У чому сутність об’єкта „пристрій”?

4. Що таке об’єкт винаходу „спосіб”?

5. У чому полягає основна відмінність між об’єктами винаходу „пристрій” і „спосіб”?

6. На яку речовину можна отримати патент?

7. Які ознаки об’єкта винаходу „речовина”?