Організація виконання і захисту бакалаврської кваліфікаційної роботи

Бакалаврську роботу студент виконує під керівництвом викладачів випускової кафедри. При необхідності призначаються консультанти з числа фахівців у більш вузьких областях науки і техніки. Консультантами можуть бути науково-педагогічні співробітники кафедр даного вузу, а також підприємств, галузевих НДІ, інститутів Академії наук.

Керівник роботи:

- видає студенту "Завдання на дипломне проектування" (Додаток А);

- надає студенту допомогу в розробці календарного графіку роботи на весь період виконання роботи;

- рекомендує студенту необхідну літературу, довідкові матеріали, типові проекти й інші джерела по темі;

- проводить зі студентом систематичні бесіди, передбачені розкладом, і консультації, що призначаються за потребою;

- перевіряє виконання роботи;

- підписує роботу і складає на нього відгук.

Консультанти перевіряють відповідну частину пояснювальної записки і ставлять свій підпис на титульному листі.

Контроль керівника і консультантів ні в якій мірі не звільняє студента від повної відповідальності за правильність виконання роботи і прийнятих рішень.

Завдання на виконання кваліфікаційної роботи з переліком завдань, які студент зобов’язаний вирішити під час переддипломної практики роботи видається не пізніше ніж за тиждень до початку переддипломної практики.

Переддипломна практика проводиться в восьмому семестрі після закінчення повного курсу теоретичного навчання протягом трьох тижнів. Її метою є продовження практичної підготовки поглиблення знань, одержаних в результаті вивчення теоретичних дисциплін, розвиток практичних навичок та підбір матеріалів для бакалаврської роботи.

До початку практики студент одержує, крім завдання на виконання бакалаврської роботи, завдання по практиці від керівника бакалаврської роботи.

Як правило, за два тижні до захисту роботи її заслуховують на кафедрі. Для цього студент представляє закінчену (але не переплетену) пояснювальну записку з письмовим відгуком керівника, графічну частину.

У відгуці керівник проекту повинен відобразити зміст роботи, відношення студента до виконання роботи, навести критичні зауваження.

Нормоконтролер перевіряє відповідність роботи вимогам стандартів, нормативних матеріалів і вимогам методичних вказівок. Перевіряється, щоб вказана на титульному листі тема роботи чітко відповідала тому, як вона сформульована в наказі по університету, жодні зміни теми недопустимі. При необхідності робота повертається студенту для доробки.

Після виправлення зауважень, висловлених на попередньому заслуховуванні, закінчена /але не переплетена/ пояснювальна записка, підписана керівником, здається на перевірку завідувачеві кафедрою /не менше ніж за 10 днів до основного захисту/. Завідувач кафедри вирішує питання про допуск студента до захисту і ставить свій підпис на титульному листі.

Допущена до захисту переплетена робота і графічна частина направляються на рецензію. Рецензування кваліфікаційних робіт проводять кваліфіковані фахівці виробничих, наукових і проектних організацій, працівники і викладачі вищих навчальних закладів, які не працюють в Університеті. Склад рецензентів затверджує ректор Університету за рекомендацією випускаючої кафедри.

Рецензія повинна містити: тему роботи, її обсяг, актуальність теми та достатність її обґрунтування, відповідність роботи завданню, оцінку основних її розділів, характеристику самостійної частини виконаної автором роботи, її практичну значимість та оцінку її фахового рівня, критичні зауваження до роботи, а також загальну рекомендовану оцінку за п’ятибальною шкалою.

Студент до захисту ознайомлюється із рецензію. Після рецензування в роботу вносити зміни і доповнення не допускається.

Студенти, які не закінчили роботу, не оформили документи в передбачений календарним планом термін, до захисту не допускаються.

Випускові кваліфікаційні роботи студенти захищають на засіданнях Державної екзаменаційної комісії /ДЕК/ державною мовою. До обов'язків ДЕК входить: перевірка науково-теоретичної і практичної підготовки фахівців, що випускаються; присвоєння відповідної кваліфікації і видача диплому; розробка пропозицій, направлених на подальше покращення якості підготовки фахівців; ухвалення рішення рекомендувати впровадити в народне господарство результати виконаних робіт.

До складу ДЕК входять викладачі університету і працівники промисловості; голова ДЕК призначається наказом з числа найкваліфікованіших фахівців підприємств, організацій.

За два дні до захисту студент представляє секретарю ДЕК залікову книжку, пояснювальну записку до роботи, відгуки керівника і рецензента.

Роботи захищаються на відкритому засіданні ДЕК.

Порядок захисту наступний:

- зачитується прізвище імя, по-батькові студента, тема кваліфікаційної роботи;

- студент робить доповідь за змістом роботи тривалістю до 15 хв. У доповіді треба чітко сформулювати завдання роботи, обґрунтувати основні розв’язки, показати, яка робота була виконана, зупиняючись на самостійно виконаних і суттєво нових дослідженнях і результатах;

- доповідач відповідає на питання членів ДЕК і інших присутніх на захисті;

- зачитується рецензія;

- члени ДЕК і інші присутні виступають із зауваженнями;

- студенту дається заключне слово, у якому він відповідає на зауваження рецензента та членів ДЕК. Він повинен погодитись із зауваженнями або обґрунтувати заперечення.

Результати захисту бакалаврської роботи оцінюють на "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно". Усі рішення ДЕК приймає на закритому засіданні більшістю голосів /при рівному числі голосів думка голови ДЕК є вирішальною/.

Результати захисту бакалаврських робіт у вигляді рішення ДЕК оголошуються в той же день після оформлення протоколів засідання ДЕК.

Захищені бакалаврські роботи здаються на зберігання в архів.

 

СТРУКТУРА БАКАЛАВРСЬКОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Рекомендований склад та обсяг дипломного проекту (роботи)

Кваліфікаційна бакалаврська робота складається з:

- пояснювальної записки, обсягом 30-60 стор.;

- графічного матеріалу (обсяг графічного матеріалу для бакалаврської роботи повинен бути не менше 3-х аркушів формату А1).

Рекомендований зміст пояснювальної записки:

1. Анотація (українською та іноземною мовами)

2. Вступ

3. Основна частина (3 розділи)

4. Висновки

5. Список використаних джерел

6. Додатки (за необхідності)

Пояснювальна записка до кваліфікаційної бакалаврської роботи подається у вигляді друкованої версії одного примірника на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм), а також копії пояснювальної записки та графічного матеріалу на електронному носії.

 

Зміст пояснювальної записки

Пояснювальна запискакваліфікаційної роботи за змістом повинна відповідати завданню на кваліфікаційну роботу.

Матеріал пояснювальної записки викладають у такій послідовності:

1. Титульний аркуш – перший аркуш пояснювальної записки, який має форму стандартного бланка (Додаток А).

2. Завдання на кваліфікаційну роботу – другий аркуш пояснювальної записки, який має форму стандартного бланка (Додаток Б).

3. Анотація – третій аркуш пояснювальної записки.

Анотацію пишуть українською та іноземною мовами обсягом до 0,5 сторінки (до 1200 друкованих знаків) кожною з мов і розміщують на одному аркуші.

Анотація призначена для стислого, інформативного й точного викладу суті мети і змісту кваліфікаційної роботи та одержаних результатів.

4. Зміст – четвертий і, за потреби, наступні аркуші пояснювальної записки.

Усі аркуші змісту розміщуються у рамці (перший аркуш змісту – Додаток В, другий і наступні – Додаток В1). Зміст містить послідовно перелічені назви (заголовки) та номери аркушів початку таких складових пояснювальної записки:

· вступ;

· обов’язкові розділи та відповідні їм підрозділи, пункти і підпункти (якщо останні мають заголовки);

· висновки;

· список використаних джерел;

· додатки.

5. Вступ розміщують у пояснювальній записці наступним аркушем після останнього аркушу змісту.

У вступі необхідно:

· обґрунтувати актуальність теми і мету роботи та навести короткий огляд сучасних розробок за темою;

· відобразити науково-технічну новизну і значення розроблених положень (рішень);

· стисло висвітлити проблематику питання, зазначаючи розв’язані задачі галузі.

6. Основну частину розміщують у пояснювальній записці, починаючи з аркуша, наступного після закінчення вступу.

Матеріал основної частини поділяється на розділи, підрозділи, пункти і підпункти (якщо останні мають заголовки). Основна частина відображає вирішувані студентом поставлені завдання з урахуванням вимог щодо змісту кваліфікаційної роботи і рекомендацій керівника та консультантів, починаючи з аналізу вхідних даних і завершуючи висновками.

Кожний розділ починають з нового аркуша.

Виклад матеріалу основної частини повинен бути конкретним, без зайвих пояснень, без доведення загальновідомих формул, з посиланнями на відповідне джерело, що використовується.

Основна частина розбивається на розділи, підрозділи, пункти, підпункти. Заголовки структурних частин всієї пояснювальної записки (включаючи основну частину) «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ» (якщо потрібно), «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ (ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ)», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами по центру сторінки симетрично до тексту.

Кожен розділ пояснювальної записки треба починати з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

Основна частина повинна складатись з не менше двох розділів в залежності від характеру та змісту роботи.

В РОЗДІЛІ 1 необхідно зробити огляд літератури за темою проекту (роботи), систематизовано показати сучасний стан проблеми, яка вирішується у роботі. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, необхідно назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє завдання у розв'язанні проблеми. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини пояснювальної записки.

В РОЗДІЛІ 2 обґрунтовують вибір напрямку досліджень, розробляють загальну методику проведення досліджень, розкривають суть методів розрахунків, моделювання та проектування. З вичерпною повнотою необхідно викласти результати власних досліджень; оцінити достовірність одержаних результатів (характеристик, параметрів), порівняти їх з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць; дати оцінку повноти вирішення поставленої задачі, обґрунтувати потреби додаткових досліджень.

 

7. Висновки розміщають у пояснюваній записці, починаючи з аркуша, наступного після закінчення матеріалу основної частини.

У висновках наводяться найважливіші теоретичні та практичні результати, які одержані в кваліфікаційній роботі.

 

8. Список використаних джерел розміщають у пояснювальній записці, починаючи з аркуша, наступного після закінчення висновків.

У списку використаних джерел література наводиться у послідовності, за якою на неї вперше здійснюється посилання в пояснювальній записці. Посилання на літературні джерела в тексті беруть у квадратні дужки. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

9. Додатки розміщують у пояснювальній записці, починаючи з аркуша, наступного після закінчення списку використаних джерел.

У додатках наводять матеріал, який:

· є необхідним для повноти висвітлення результатів, але введення його до основного матеріалу пояснювальної записки може обтяжити її та змінити впорядковане й логічне уявлення про кваліфікаційну роботу;

· не може бути послідовно розміщений в основному матеріалі пояснювальної записки через великий обсяг або способи його відтворення.

Додатки можуть містити:

· ілюстрації, фотографії, таблиці з їх описом;

· методики, алгоритми, комп’ютерні програми, розроблені під час виконання кваліфікаційної роботи;

· багато численні результати математичних або (та) фізичних, або (та) хімічних експериментів;

· опис нового устаткування, апаратів, пристроїв, приладів, які вибрані студентом тощо.

Пояснювальна записка кваліфікаційної роботи може містити графічний матеріал, який виконують на аркушах формату «А4» згідно з чинними вимогами.

Зміст графічної частини

Графічний матеріал кваліфікаційної роботи, зокрема й пояснювальної записки, оформляють на аркушах у вигляді креслень або (та) плакатів з дотримання вимог стандартів Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД).

Креслення – умовне графічне зображення об’єкта діяльності або (та) його складових елементів, виконане олівцем або (та) тушшю за допомогою креслярських інструментів або (та) засобами систем автоматизованого проектування (САПР) на папері або (та) на канальні.

Креслення поділяють на технічні креслення та демонстраційні креслення.

Плакат – рисунок або (та) текст, що містять інформацію про результати вирішення завдань діяльності.

Технічні креслення виконують згідно вимог.

Демонстраційні креслення і плакати виконуються будь-яким способом, що дає змогу читати їх на відстані 6-8 м.

До технічних креслень об’єкта діяльності або (та) його складових елементів належать: креслення загального вигляду; конструктивні креслення; принципові схеми; плани та розрізи тощо.

До демонстраційних креслень об’єкта діяльності або (та) його складових елементів належать: топологічні схеми з техніко-економічними показниками; розрахункові схеми; структурно-логічні схеми тощо.

До плакатів належать: рівняння математичних моделей; математичні, зокрема емпіричні, формули та вирази; графіки, діаграми, таблиці; тексти, фотографії, ілюстрації тощо.

Об'єм та зміст графічного матеріалу може відрізнятись в залежності від конкретної теми дипломного проекту (роботи). Кожен проект (робота) повинен включати стенд рекламно-інформаційного характеру, виконаний з використанням кольорового друку.

Стенд формату А1 (вертикально) повинен містити наступну інформацію:

- назва університету, інституту, кафедри;

- тема кваліфікаційної бакалаврської роботи;

- виконавець та керівник роботи, рік виконання;

- мета роботи;

- основні результати роботи (текстовий та ілюстративний матеріал);

- висновки та рекомендації.

 

Тут і далі у всіх штампах умовний номер слід замінити таким чином:

– замість цифр 1234567 слід писати номер залікової книжки;

– замість ХХ слід писати порядковий номер за наказом про допуск до захисту дипломного проекту (роботи).

– замість цифр 0000 слід писати рік виконання кваліфікаційної роботи (проекту)

4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ (РОБОТИ)