Склад та зміст випускної кваліфікаційної роботи (проекту)

 

Дипломний проект складається з пояснювальної записки і експозиційного графічного матеріалу на планшетах (підрамниках), а також об”ємно-просторової моделі (макету), об”єднаних не лише змістом та загальним рішенням, але й своїм оформленням (методами та техніками “подачі” креслень й макету-моделі, а також загальною кольоровою гамою вирішення оформлення креслень та макету). Виконання дипломної роботи (проекту) здійснюється автором проекту за бажанням: “вручну”; за допомогою комп”ютера; комбіновано («ручна» і «комп’ютерна» графіка – найбільш доречний варіант). Представлення експозиційних креслень, виконаних за допомогою комп’ютера роздруком на принтері, допускаться при умові попереднього ознайомлення з ними керівника роботи та внесення ним певних зауважень в склад та оформлення проекту. Не проконсультований у керівника та консультантів проект може бути недопущений до захисту й вважатися виконаним не особисто випускником.

І. ЕКСПОЗИЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ ПРОЕКТУ в залежності від напряму дипломної розробки – проектування фрагменту міського середовища (а); ландшафтного дизайну рекреаційної та/або історичної території (б); об’ємне проектування – комплексне вирішення об’єктів середовища (в); проектування інтер’єру та його обладнання (г) - може складатися з наступних креслень:

· ДЛЯ ПРОЕКТІВ МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА (а) ТА ЛАНДШАФТНОГО ДИЗАЙНУ (б):

СИТУАЦІЙНИЙ ПЛАН визначає місце розташування об‘єкту проектування в системі міста або окремого міського району із зазначенням основних вулиць та розташованих поруч об’єктів забудови, зупинок громадського транспорту тощо. Ситуаційний план дає розуміння щодо місця розташування об’єкту в планувальній структурі міських поселень. Маштаб обирається залежно від концепції та величини об’єкту.

ОПОРНИЙ ПЛАН відображує існуючу ситуацію – розташування об”єкту проектування в системі забудови чи природному оточенні - із зазначенням прилеглої території та розташованих поруч будівель і споруд, зупинок громадського транспорту тощо. Маштаб визначається в залежності від розміру території – М 1:1000, 1:500, 1:200. (При умові розгляду значної міської чи сільської території або проекту, що розглядає усе поселення, - масштаб опорного плану може бути зменшений до М 1:2000).

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН розробляється обов”язково в масштабі опорного плану і є результатом проведення аналізу території та її проектного перетворення й удосконалення. Генплан є основною частиною випускного дипломного проекту середовищного чи об”ємного напряму. В проектах цього напряму генеральний план повинен висвітлювати питання: функціональної, архітектурно-планувальної та композиційно-просторової організації проектованої території, її комплексного благоустрою та облаштування тощо на основі передпроектного аналізу.

Виконується генплан на топографічній схемі, бажано підоснові (плані проектованої ділянки у горизонталях), на якій автор повинен чітко і ясно відобразити як загальний задум, так і окремі його частини. Графічно відображаються усі елементи планування, забудови, благоустрою, фрагменти забудови. На кресленні генплану зображаються: роза вітрів, асортимент зелених насаджень з позначенням типу насаджень (дерева, кущі, квітникові і трав‘янисті рослини, газони, водоймища, дорожньо-стежкова мережа, площадки, малі архітектурні форми, будівлі, споруди). На генеральному плані повинні бути умовні позначення, показан масштаб креслення.

СХЕМИ до генерального плану (об”ємно-просторової композиції, функціонального зонування, пішохідного та транспортного руху, кольорового середовища, вечірнього освітлення тощо) – виконуються на узагальненому плані проектованої території об‘єкту. Маштаб схем може бути в декілька разів менший за масштаб генплану та опорного плану. Серед найважливіших схем є:

· схема функціонального зонування;

· дендроплан (в разі необхідності окремого зображення асортименту зелених насаджень, як правило для об’єктів з ландшафтного дизайну.

 

 

ФРАГМЕНТИ ГЕНПЛАНУ з детальною проробкою планування, благоустрою та озеленення. Розробляється за умови розгляду великих територій М1:1000; 1:2000 та необхідності деталізувати рішення генплану чи ідеї-концепції. Вибирається найбільш цікава ділянка об‘єкту, накреслюється її планувальне рішення (згідно з генпланом) і на ньому відображаються деталі планування та благоустрою території, розташування малих архітектурних форм, об”єктів ландшафтного дизайну та їхніх елементів благоустрою. Фрагменти генплану виконуються в масштабі 1:100–1:50.

РОЗГОРТКИ ТА АРХІТЕКТУРНІ ПРОФІЛІ алей та садово-паркових доріжок за характерними видовими силуетами та місцями рельєфу, основними планувальними вузлами, місцьями розміщення водних елементів, сходів, терас. Виконуються в маштабі 1:100;1:50 або 1:25, в залежності від маштабу об’єкту.

ПРОЕКТ ОБ”ЕКТУ МАЛОЇ АРХІТЕКТУРНОЇ ФОРМИ ЧИ ПАРКОВОЇ СПОРУДИ (головного входу, водних каскадів, басейну, фонтану або інших запропонованих проектом водних обладнань; майданчиків відпочинку, паркових меблів тощо). Вибір споруди погоджується керівником проекту. На кресленні повинні бути плани, фасади з визначенням оточуючих представлений об”єкт різних елементів благоустрою та озеленення.

ПЕРСПЕКТИВА АБО ПАНОРАМА ОБ’ЄКТУ необхідна для просторового представлення та уявлення проектної ситуації.

ПРОСТОРОВА МОДЕЛЬ (МАКЕТ) середовищного чи об”ємного об’єкту – виконується в маштабі генерального плану - або передбачає розробку фрагменту об’єкту в збільшеному (відносно генплану) маштабі. Матеріал виконання макету – ватман, кольоровий папір, картон, сухі рослинні форми та інші оформлювальні матеріли (за бажанням автора).

ДЛЯ ПРОЕКТІВ ОБ'ЄМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ – КОМПЛЕКСНЕ ВИРІШЕННЯ ОБ’ЄКТІВ СЕРЕДОВИЩА (в) - невеликих підприємств торгівлі та харчування культурно-розважальних установ, виставкових комплексів, міні готелів, мотелів тощо:

СИТУАЦІЙНИЙ ПЛАН (по аналогії з завданням групи а,б).

ОПОРНИЙ ПЛАН (по аналогії з завданням групи а,б).

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН (по аналогії з завданням групи а,б).

ПЛАНИ ПОВЕРХІВ з меблями та обладнанням об’єкту в маштабі 1:100, М1:50 (в залежності від величини об’єкту)

ГОЛОВНИЙ ТА БОКОВИЙ ФАСАДИ ОБ'ЄКТУ ВИКОНУЮТЬСЯ В МАШТАБІ 1:100, М1:50

РОЗРІЗИ (2) ВИКОНУЮТЬСЯ В МАШТАБЕІ 1:100, М1:50.

КРЕСЛЕННЯ ДЕТАЛІ ОБЛАДНАННЯ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ОБ’ЄКТУ - наприклад елементів освітлення, художньо-декоративних елементів фасаду, скульптурних композицій, фонтанів тощо) виконуються в трьох проекціях в маштабі 1:25; 1:10; 1:5 та аксонометрії.

РОЗГОРТКИ основного приміщення з меблями та обладнанням виконуються в маштабі 1:50; 1:25.

ПЕРСПЕКТИВНІ ЗОБРАЖЕННЯ ІНТЕРЄРІВ ОСНОВНОГО ПРИМІЩЕННЯ ОБ’ЄКТУ.

 

· ДЛЯ ПРОЕКТІВ ІНТЕР”ЄРІВ ЖИТЛОВИХ ТА ГРОМАДСЬКИХ БУДІВЕЛЬ З РОЗРОБКОЮ ЇХ ОБЛАДНАННЯ (г):

Для проектів з дизайну інтер’єру та розробки обладнання житлової чи громадської будівлі передбачено інший набір креслень, тому що проект передбачає відмінний від проектів з дизайну середовища чи об’ємного дизайну рівень розгляду питань. До переліку необхідних креслень належать наступні демонстраційні зображення:

СИТУАЦІЙНИЙ ПЛАН із зазначенням об’єкту проектування по аналогії з завданнями груп а, б, в.

ОПОРНІ ПЛАНИ ПОВЕРХІВ (ПОВЕРХУ) будівлі та/або приміщень, де передбачається розробка інтер”єру одного приміщення чи групи приміщень із зазначенням їх площ та експлікації за функціональним призначенням. Виконується в маштабі М 1:200, 1:100 з наведенням орієнтації за сторонами світу.

ОПОРНІ ПЛАНИ СТЕЛІ ПРИМІЩЕННЯ (ПРИМІЩЕНЬ), обраних для дизайн-проектування. Виконуються в М 1:100, 1:75, 1:50, 1:25 з наведенням розташування рівнів підлоги, меблів та обладнання, їх кольору та матеріалу.

ПРОЕКТНІ ПЛАНИ ПІДЛОГИ ТА СТЕЛІ ПРИМІЩЕНЬ (ПРИМІЩЕННЯ). Виконуються в М 1:100, 1:75, 1:50, 1:25 в залежності від величини об’єкту з наведенням розташування рівнів підлоги, меблів та обладнання, їх кольору та матеріалу.

ПРОЕКТНІ РОЗГОРТКИ СТІН з наведенням обладнання та меблів, їх кольорового вирішення та матеріалу, виконуються в М 1:100, 1:75, 1:50, 1:25.

ПРОЕКТ ОБЛАДНАННЯ ЧИ ЗАПРОПОНОВАНИХ МЕБЛІВ – креслення елементів інтер”єрного наповнення в трьох проекціях та аксонометрії чи перспективі кожний або за виборкою з наведенням їх конструктивних рішень виконуються в 1:50, 1:25. 1:10, 1:5.

ПАСПОРТ КОЛЬОРІВ ТА ОЗДОБЛЮВАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ з наведенням площ пофарбованих поверхонь, а також виду та назви використаного оздоблювального чи будівельного матеріалу.

ПЕРСПЕКТИВНІ ЗОБРАЖЕННЯ (1-3) запроектованих інтер'єрів.

ПРОСТОРОВА МОДЕЛЬ (МАКЕТ) простору запроектованого інтер”єру з виконанням обладнання та меблів для нього – виконується в масштабі проектного плану і передбачає розробку одного з елементів обладнання чи меблів в збільшеному (відносно макету приміщення) масштабі. Матеріал виконання макету – кольоровий папір, картон, інші оформлювальні матеріли (за бажанням автора), які дають змогу натуралізувати сприйняття проектного рішення. Макет інтер’єру повинен бути представлений в умовному вирішенні - з метою більш повного розкриття проектного рішення.

ІІ. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА. Невід‘ємною й обов’язковою частиною випускної кваліфікаційної роботи (проекту) є пояснювальна записка до проекту. Вона повинна повністю розкривати усі рішення проекту, відображені у графічній частині та визначати техніко-економічні показники проекту. Пояснювальна записка формується у наступній послідовності й змістовності:

1. Титульний аркуш містить назву Університету, факультету, випускаючої кафедри, тему дипломної роботи та місце, для якого вона розробляється, шифр спеціальності, за якою готується дипломний проект, прізвище, ім”я, по батькові автора проекту та його керівника (форма видається кафедрою й наводиться в додатку №1). Титульний аркуш повинен бути підписаний завідувачем кафедри дизайну середовища, керівником дипломної роботи та консультантами з основних розділів роботи (відповідно дисципліни, яка викладається певним консультантом). Наявність підписів є основою для допущення роботи до захисту в ДЕК.

2. Анотація до дипломної роботи (проекту) - на 10-15 рядках однієї сторінки у вигляді коротких відомостей щодо змісту та основних положень проектного рішення.

3. Завдання на проектування дипломної роботи-проекту (видається керівником проекту й затверджується завідувачем кафедри), в якому наводиться прізвище випускника.

4. Зміст пояснювальної записки - роздруковується на окремій сторінці й упереджує текстову частину пояснювальної записки. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок). Робота повинна мати наскрізну нумерацію сторінок (починаючи з першої сторінки титульного аркуша).

5. Список експозиційних матеріалів дипломної роботи (проекту) освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки “Спеціаліст” - креслень із зазначенням їх масштабів та макету (наводиться на окремій сторінці до текстуальної частини пояснювальної записки);

6. Текстова частина пояснювальної записки складається з наступних розділів, які можуть бути скорочені чи доповнені, відповідно з темою та змістом випускної кваліфікаційної роботи (проекту):

6.1. Вступ повинен розкривати сутність і стан існуючої проблеми, заявленої в назві роботи, актуальність роботи з обґрунтуванням її доцільності та відповідність потребам часу чи існуючої ситуації, мету проекту, його значущість для вирішення проблеми; підстави і вихідні дані для розробки проектної пропозиції.

6.2. Розділ 1 Огляд фахової літературита аналіз проектної практики з розробки відповідних темі випускної роботи найбільш визначних та цікавих проектних рішень - наводяться відомості про аналогові проектні розробки та реалізації, проводиться оглядовий аналіз їх позитивних якостей (за композицією, функціональним вирішенням, конструктивними знахідками, оригінальністю розташування в оточенні тощо). Ці матеріали складають зміст передпроектного реферату з теми дипломної роботи (проекту) й можуть бути повністю або частково використані випускником в пояснювальній записці до його кваліфікаційної роботи.

6.3 Розділ 2 Функціонально-планувальна структура. В цьому розділі встановлюється та уточнюється функціональний склад об’єкту проектування, основні технологічні зв’язки, визначається функціональне зонування об’єкту та його планувальна структура

6.4. Розділ 3 Композиційне рішення. В цьому розділі обґрунтовуються проектні пропозиції щодо вибраного варіанту об”ємно-просторової організації об’єкту, даються пояснення обраному композиційному та художньо-образному рішенню об’єкту в цілому та дизайну його складових елементів.

6.5. Розділ 4 Конструктивне рішення та основні будівельні й оздоблювальні матеріали Цей розділ розкриває прийняті автором проекту пропозиції щодо конструктивного вирішення об’єкту. Він містить інформацію про тип використаних в проекті конструкцій та технологій їх зведення та виконання схем з ілюстраціями-кресленнями чи схемами-аналогами.

6.6. Висновки узагальнюють проектне рішення, є підсумком випускної бакалаврської роботи, професійним осмисленням виконаного завдання, в якому необхідно показати відмінність авторських рішень від відомих раніше, описати ступінь іноваційності проекту, що може стати змістом доповіді на захисті при Державній екзаменаційній комісії.

7. Бібліографія формується з першоджерел, які були використані автором проекту при розробці випускної кваліфікаційної роботи - фахових книг, журнальних статей, нормативних чи цінових документів тощо. Бібліографія складається за алфавітом з посиланням за текстом на відповідний № першоджерела, наведений в квадратних скобах (наприклад - [12, c.46]).

8. Ілюстрації наводяться наприкінці пояснювальної записки й складаються з наступних матеріалів: натурних знімків (світлин) з місця проектування із зазначенням на плані місця зйомки, ксерокопій чи фотокопій експозиційних креслень, начерків з етапних клаузурних та ескізних проробок до дипломного проекту.

9. Наприкінці пояснювальної записки після захисту дипломної роботи вклеюється рецензія, яка була заслушана на ДЕК, завірена підписом рецензента.

Загальна кількість рукописних сторінок пояснювальної записки повинна складати 30-40 сторінок, але кожний проект має свої характерні особливості та певний набір розділів, тому зміст записки уточнюється та вирішується випускником з керівником проекту. Пояснювальна записка видруковується на комп‘ютері шрифтом “Times New Roman“, кегль 14 з інтервалом в 1,5 літери. В записці повинно бути відображено: зміст завдання проекту, вихідні дані для проектування, дослідна частина проекту, функціонально-планувальна структура, композиційно - просторові та конструктивні рішення.