Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 КК).




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 КК).



Лекція 19. Злочини проти правосуддя

ПЛАН

Загальна характеристика та види злочинів проти правосуддя

Завідомо незаконні затримання, привід, арешт або тримання під вартою (ст. 371 КК).

Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 372 КК).

Примушування давати покази (ст. 373 КК).

Порушення права на захист (ст. 374 КК).

Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови (ст. 375 КК).

Втручання в діяльність судових органів (ст. 376 КК).

Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною зі здійсненням правосуддя (ст. 379 КК).

Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 КК).

Завідомо неправдиве показання (ст. 384 КК).

Перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показів чи висновку (ст. 386 КК).

Приховування злочину (ст. 396 КК).

Невиконання судового рішення (ст. 882 КК).

Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі й у виді позбавлення волі (ст. 390 КК).

Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти (ст. 393 КК).

Порушення правил адміністративного нагляду (ст. 395 КК).

Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист (ст. 380 КК).

Втручання в діяльність захисника чи представника особи (ст. 397 КК).

Загальна характеристика та види злочинів проти правосуддя

Судова влада в Україні здійснюється шляхом конституційного, цивільного, господарського, кримінального й адміністративного судочинства, реалізується виключно професійними суддями та, у визначених законом випадках, присяжними, народними засідателями. Судові органи України покликані захищати права, свободи та законні інтереси людини та громадянина, права та законні інтереси юридичних осіб, інтереси держави на засадах верховенства права. Водночас реалізація правосуддя неможлива без взаємозв'язку з державними інституціями, які забезпечують функціонування системи правосуддя в Україні. Здійсненню правосуддя сприяє діяльність органів досудового розслідування, прокуратури, органів, що виконують вироки, постанови, ухвали та інші рішення суду, та інших державних органів, що пов'язані з реалізацією правосуддя в Україні.

В юридичній літературі радянського та сучасного періоду наведено різні класифікації видів злочинів проти правосуддя. Домінантними є два підходи: перший - залежно від суб'єкта злочину, другий - залежно від об'єкта злочину.

Залежно від суб'єкта злочини проти правосуддя, норми, подані в КК, можна розділити на групи.

1. Злочини, що вчиняють працівники судового органу (професійні судді, народні засідателі, присяжні та працівники апарату суду), статті 371,372,874,376, 376-1, 381 та ч. 2 ст. 387 КК.

2. Злочини, що вчиняють працівники органу досудового розслідування, прокуратури, виконавчої служби, оперативного підрозділу, а також службові особи органу, на який покладено функції забезпечення безпеки, щодо особи, узятої під захист. статті 371-374, 380, 381, 381-1 та ч. 2 ст. 387 КК.

3. Злочини, що вчиняють особи, які відбувають покарання; підозрюваний; обвинувачений; засуджений; особа, щодо якої встановлено адміністративний нагляд; особа, щодо якої застосовано примусові заході медичного характеру або примусове лікування, статті 389-395 КК.

4. Злочини, що вчиняють свідок, потерпілий від злочину, заявник, експерт, перекладач, які зобов'язані сприяти або не протидіяти відправленню правосуддя, статті 384, 385 та ч. 1 ст. 387 КК).

5. Злочини, що вчиняють представники банківської або іншої фінансової установи (ст. 388 КК).

6. Злочини, що вчиняють інші особи - статті 376, 376-1, 377-379, 381, 382, 383, 386, ч. 1 ст. 387, 388 та 396-400 КК.

Інша класифікація, яку розглянемо детальніше далі,- залежно від об'єкта злочинів проти правосуддя, така: 1) злочини, що посягають на інтереси правосуддя у сфері здійснення та забезпечення нормальної діяльності органів досудового розслідування, прокуратури та суду; 2) злочини, що посягають на інтереси правосуддя у сфері забезпечення гарантій незалежності діяльності судових органів при здійсненні правосуддя, а також гарантій безпеки життя, здоров'я та права власності суддів або їх близьких родичів; 3) злочини, що посягають на інтереси правосуддя у сфері нормального здійснення посадовими особами своїх функцій щодо отримання необхідних доказів та встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження; 4) злочини, що посягають на інтереси правосуддя у сфері забезпечення належного виконання законних вироків, постанов, ухвал чи рішень суду, а також рішень Європейського суду з прав людини; 5) злочини, що посягають на інтереси правосуддя у сфері здійснення заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист; 6) злочини, що посягають на інтереси правосуддя у сфері забезпечення гарантій діяльності та професійної таємниці захисників або представників особи, а також гарантій безпеки життя, здоров'я та права власності зазначених осіб або їх близьких родичів.

Виходячи з викладеного, спрямованість норм, розміщених у розділі XVIII Особливої частини КК, полягає не тільки в захисті діяльності з відправлення правосуддя судовими органами, а й у забезпеченні нормального здійснення конституційного, цивільного, господарського, кримінального та адміністративного судочинства органами досудового розслідування, прокуратури тощо.

 

Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 372 КК).

Основний безпосередній об'єкт злочину - суспільні відносини у сфері правосуддя

З приводу законної діяльності слідчого або прокурора, спрямовані на забезпечення прав і основних свобод людини та громадянина. Додатковим об'єктом цього злочину проти правосуддя можуть бути суспільні відносини у сфері охорони життя, здоров'я, волі, особистої недоторканності, честі й гідності людини, права власності, авторитет правоохоронних органів тощо. Потерпілим від злочину є фізична особа, яку незаконно притягнуто до кримінальної відповідальності.

Об'єктивна сторона злочину полягає в притягненні завідомо невинного до кримінальної відповідальності слідчим, прокурором чи іншою уповноваженою на те законом особою. Притягнення до кримінальної відповідальності є однією зі стадій кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 372 КК" е формальним. Злочин вважається закінченим з моменту вручення особі письмового повідомлення про підозру у вчиненні злочину в порядку передбаченому КПК. У разі складення письмового повідомлення про підозру відносно завідомо невинного дії винної особи слід розглядати як готування до злочину й кваліфікувати за ч. 1 ст. 14 ст. 372 КК .

Суб'єкт злочину є спеціальним. Ним може бути службова особа, яка має право притягувати до кримінальної відповідальності: 1) слідчий; 2) прокурор 3) інша уповноважена на те законом особа.

Під "іншою уповноваженою на те законом особою", яка притягує завідомо невинного до кримінальної відповідальності, законодавець, як видається, мав на увазі особу, яка проводить дізнання відповідно до положень КПК.

Суб'єктивна сторона злочину. Незважаючи на те, що ст. 372 КК не містить спеціальної вказівки на форму вини, розглядуваний злочин можна скоїти лише умисно через використання у конструкції ч. 1 ст. 372 слова "завідомо". Вид умислу - прямий.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 372 КК) є: 1) поєднання з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину; 2) поєднання зі штучним створенням доказів обвинувачення; 3) поєднання з іншою фальсифікацією.

 

Лекція 19. Злочини проти правосуддя

ПЛАН

Загальна характеристика та види злочинів проти правосуддя

Завідомо незаконні затримання, привід, арешт або тримання під вартою (ст. 371 КК).

Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 372 КК).

Примушування давати покази (ст. 373 КК).

Порушення права на захист (ст. 374 КК).

Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови (ст. 375 КК).

Втручання в діяльність судових органів (ст. 376 КК).

Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною зі здійсненням правосуддя (ст. 379 КК).

Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 КК).





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.70.175 (0.009 с.)