Структура та зміст кваліфікаційного іспиту




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Структура та зміст кваліфікаційного іспиту



Пояснювальна записка

Кваліфікаційний іспит для бакалаврів спеціальності«Міжнародні відносини» передбачає визначення рівня і системи знань:

- про міжнародні відносини, теоретичні підходи та напрямки дослідження міжнародної політики, цілей, засобів і стратегій учасників міжнародних відносин, принципів функціонування, головних тенденцій і закономірностей розвитку міжнародних відносин;

- про історію міждержавних стосунків, формування векторів зовнішніх політик держав світу, міжнародних політичних блоків та союзів, формування системи міжнародних відносин та зовнішньої політики у даній період, епоху середньовіччя, нового та новітнього часу.

Під час здачі іспиту студент має виявити вміння і навички визначення характерних для кожної країни особливостей геополітичного та геоекономічного становища у світі та в регіоні; ступеня сприятливості природних умов для життєдіяльності населення, сутності екологічних проблем у досліджуваних країнах; демографічної ситуації у країнах; основних рис економічного розвитку, перспектив розвитку господарства; проведення порівняльного аналізу політичних систем окремих країн; аналізу зовнішньої політики держав на світовому і регіональному рівнях, їх участі у діяльності міжнародних організацій; визначальних ознак політичних, економічних, культурних зв’язків України з державами, що вивчаються; окреслення кола теоретичних знань, яким повинні оволодіти студенти-міжнародники; володіння основними методами теоретичного дослідження, знання про головнимі школи і напрямки, розуміння системи та суб’єктів міжнародних відносин, їх потреб, інтересів та цілей, конфліктних і кооперативних вимірів міжнародних відносин; оперування основними поняттями міжнародних відносин, специфікою міжнародної системи і середовища, знання різновидів учасників міжнародних відносин, їх цілей засобів і стратегії, ролі правових і моральних принципів, як регуляторів міжнародного життя, проблем конфліктних та кооперативних взаємодій між учасниками міжнародних відносин;

Студент має продемонструвати вміння залучати міжпредметні зв’язки, зокрема досягнення всесвітньої історії, конституційного права, політології, культурології, географії, демографії, статистики та інших галузей науки.

 

 

2. Вимоги до студента на державному іспиті

Студент, що складає кваліфікаційний іспит має знати і вміти:

 

- аналізувати конкретні ситуації міжнародних відносин на підставі історичного, дипломатичного, економічного, правового підходів;

- проведення інформаційно-аналітичних досліджень. У складі групи фахівців сфери міжнародних відносин, аналітиків, використовуючи інформаційно-аналітичні матеріали міністерств і відомств, агенцій, відповідних зарубіжних структур, спираючись на вітчизняний та світовий досвід інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньополітичного, зовнішньоекономічного курсів держав уміти:

- аналізувати історичні корені виникнення конкретних ситуацій в міжнародних відносинах України з іншими країнами світу;

- аналізувати історичні корені виникнення політичних теорій та їх реалізації в Україні й інших країнах світу;

- використовувати на практиці положення теорії міжнародних відносин;

- використовувати на практиці теоретичні положення для аналізу міжнародних - відносин і зовнішньої політики країн світу;

- виконувати посадові обов'язки представників дипломатичної та консульської служб;

- використовувати знання про міжнародні організації і брати участь в їх діяльності як в Україні, так і за її межами;

- використовувати в комунікаціях, бесідах, переговорах правила дипломатичного протоколу та етикету;

- використовувати в своїй діяльності норми конституційного права України та інших держав;

- використовувати в своїй діяльності норми міжнародного публічного права;

- використовувати в своїй діяльності норми міжнародного приватного права;

- аналізувати економічні причини виникнення конкретних ситуацій в міжнародних відносинах України з іншими країнами світу;

- використовувати на практиці теоретичні положення для аналізу міжнародних економічних відносин;

- використовувати на практиці теоретичні положення для аналізу міжнародних економічних зв'язків України з іншими країнами світу;

- проводити ефективний менеджмент і маркетинг;

- використовувати програмно-технічні засоби інформатики;

- використовувати сучасні інформаційні системи і технології;

- використовувати методи і засоби інформаційно-аналітичної діяльності;

- використовувати методи міжнародної інформації;

- використовувати методи аналізу конфліктних ситуацій;

- проводити наукові дослідження;

 

Структура та зміст кваліфікаційного іспиту

Предмет і методи міжнародних відносин

Міжнародні відносини як предмет дослідження окремих наук. Становлення теоретичної науки про міжнародні відносини. Функція теоретичного узагальнення ТМВ та її місце серед інших наук.

Дискусії щодо дефініювання поняття “міжнародні відносини”. Понятійно-категоріальний апарат ТМВ. Видова структура міжнародних відносин. Форми міжнародних відносин. Сутність, цілі та функції міжнародної політики. Проблема співідношення внутрішньої і зовнішньої політики держави.

Методологічні принципи ТМВ. Основні методи теоретичного дослідження міжнародних відносин.

 

Основні особливості, універсальні закономірності і сучасні тенденції розвитку міжнародних відносин

Поліцентризм (“плюралізм суверенітетів”) у сфері міжнародних відносин. Системність, глобальність, економічна детермінованість, культурний плюралізм та інформаційна залежність міжнародних відносин.

Характер законів у природничих і соціальних науках. Проблема закономірності у сфері міжнародних відносин. Універсальні закономірності міжнародних відносин: глобалізація та фрагментація. Їх зміст, історична ретроспектива. Сучасні процеси інтеграції та дезінтеграції як прояви універсальних закономірностей міжнародного життя.

Сучасні тенденції гуманізації, демократизації та інституалізації світової політики. Розширення складу і ріст багатоманітності міжнародних акторів. Нові виклики у сфері безпеки та зміна характеру міжнародних конфліктів.

Традиції і парадигми в теорії міжнародних відносин

Міжнародні відносини в історії політичної думки. Класична традиція дослідження міжнародних відносин (аналіз поглядів Фукідіда, Н. Макіавеллі, Т. Гоббса та ін). Теорія “балансу сил”. Ліберально ідеалістична традиція в теорії міжнародних відносин (аналіз поглядів Ф. Вітторіа, І. Канта, Г. Гроція). Марксистська концепція міжнародних відносин.

Політичний ідеалізм у теорії міжнародних відносин: ключові положення, методологічні принципи, приклади практичного втілення у світовій політиці. Школа політичного реалізму: погляди Г. Моргентау, Е. Карра, Р. Нібура та ін. “Великі суперечки” у теорії міжнародних відносин.

Неореалізм та неолібералізм. Транснаціоналізм, теорія світового суспільства, теорія “демократичного миру”. Теорії модернізму та системні теорії міжнародних відносин.

 

Міжнародні системи

Особливості системного підходу до аналізу міжнародних відносин. Переваги системного підходу. Поняття “система” та її функції. Особливості міжнародних систем. Традиційно-історичний, історико-соціологічний, евристичний та змішаний підходи до вивчення міжнародних систем.

Типи, структури та закони функціонування міжнародних систем. Проблема стабільності різних типів міжнародних систем. Системна теорія М. Каплана. Системна теорія Р. Роузкранца.

Історичні етапи розвитку міжнародних систем. Вестфальська система міжнародних відносин та її підсистеми. Формування сучасної системи міжнародних відносин.

Міжнародні відносини в Європі у 70-х рр. XIX ст.

Німеччина і Європа в 1871–1875 рр.

Східне питання в 1856–1875 рр.

Східна криза 1875–1878 рр.

Консульські установи.

Питання визнання держави та встановлення консульських відносин. Історія становлення консульського інституту. Дипломатичні та консульські відносини: спільне та особливе. Основні умови та принципи встановлення консульських відносин і відкриття консульських установ. Правове оформлення домовленості про встановлення консульських відносин. Класи консульських установ. Структура та персонал консульських установ. Призначення глави консульської установи. Консульський патент. Екзекватура. Консульський округ. Порядок призначення і вступу на посаду консульських посадових осіб. Внутрішня організація і методи роботи консульської установи. Штатні та позаштатні консули. Практика призначення позаштатних (почесних) консулів в Україні. Завершення консульської місії. Функції дипломатичних і консульських представництв: спільне та особливе. Основні напрямки діяльності консульських установ та засоби їх виконання. Історія виникнення та формування інституту консульських привілеїв та імунітетів. Основні види привілеїв та імунітетів в сучасній консульській практиці. Консульська пошта. Коло осіб, які мають право користуватися консульськими привілеями та імунітетами. Віденська конвенція про консульські зносини 1963 р. Двосторонні договори як основа правового регулювання консульських відносин між державами.

Багатостороння дипломатія.

Поняття «міжнародна організація» та класифікація сучасних міжнародних організацій. Роль і значення інституту постійних представництв при міжнародних організаціях у сучасній дипломатичній службі. Головна відмінність між посольством та постійним представництвом при міжнародній організації. Заснування постійних представництв при міжнародних організаціях. Процедура видачі повноважень главі постійного представництва при міжнародній організації. Функції постійного представництва та засоби їх виконання. Привілеї та імунітети постійних представництв при міжнародних організаціях. Віденська конвенція про представництво держав у їхніх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру від 14 березня 1975 р. Делегації, які направляються для участі в роботі сесії міжнародних організацій та їх органів як тимчасові закордонні органи зовнішніх зносин держави. Делегації спостерігачів в органах міжнародних організацій. Поняття та види міжнародних конференцій, нарад, конгресів, симпозіумів тощо: їх роль, місце та значення в сучасній дипломатичній практиці. Порядок скликання міжнародних конференцій. Визначення кола держав-учасниць міжнародних нарад і конференцій, правові аспекти їх участі. Вироблення переліку питань для обговорення. Мова міжнародних форумів та форма прийняття рішень.

Дипломатичне листування.

Сутність та значення дипломатичного листування в дипломатичній діяльності. Поняття і зміст письмових актів дипломатії. Види дипломатичних документів. Особисті і вербальні ноти. Порядок складання, оформлення та відправки документів. Мова дипломатичних документів. Протокольні формули. Внутрішньовідомча дипломатична документація. Зовнішньодипломатичне листування. Нові види дипломатичної документації.

 

Дипломатичні переговори.

Головні принципи, правила і методи усного дипломатичного спілкування та ведення дипломатичних переговорів. Культура мови. Вміння логічно викладати думку. Здатність слухати співрозмовника та переконувати його. Емпатія. Нюанси усного дипломатичного спілкування. Значення акценту. Телефонна розмова. Ведення офіційних переговорів. Неформальна бесіда. Розмова «тет-а-тет». Розмова «не для запису».

Міжнародна ввічливість.

Поняття та основні складові міжнародної ввічливості держав. Символи суверенності держави. Протокольні норми використання державної символіки. Етикет Держаного Прапора. Національні свята держав світу. Реагування на святкові події в іноземній державі. Святкові листи, телеграми, їх надсилання та вручення. Виступ по ТБ з нагоди національного свята. Обмін поздоровленнями з нагоди Нового року, Різдва Христового та деяких інших свят. Протокольне реагування на події у житті вищих державних осіб зарубіжної держави. Реагування з нагоди обрання на посаду. Участь в урочистостях з цієї нагоди. Реагування у випадку трауру в країні, смерті високої особи, акредитованого посла. Направлення співчуття на відповідному рівні. Участь у траурних заходах. Книга співчуття (жалоби). Дипломатичні звичаї. Подарунки. Протокол вручення квітів. Розсаджування в автомобілях.

 

Дипломатичні прийоми.

Дипломатичний прийом як одна з найбільш розповсюджених та загальноприйнятих форм зовнішньополітичної діяльності офіційних представників держави. Нагоди, з яких влаштовуються прийоми. Види дипломатичних прийомів: денні та вечірні, з розсаджуванням та без розсаджування. Вибір виду прийому. Підготовка та проведення прийому. Складання списку запрошених. Запрошення та їхня розсилка. Відповідь на запрошення. Етикет відмови від запрошення. Форма одягу. Прихід на прийом. Зустріч гостей. Порядок привітань. Представлення та знайомства. Рукостискання. Розсаджування за столом. Складання меню. Сервірування столу. Музика на прийомі. Напої. Правила поведінки за столом. Бесіда за столом. Паління. Відхід з прийому. Проводи гостей.

Зовнішня політика України

Процес міжнародного визнання незалежності України та фактори формування зовнішньополітичного курсу України.

Основоположні акти вітчизняної зовнішньої політики.

Діяльність України в ООН.

Співробітництво ЄС та України.

Співробітництво України та НАТО.

Співпраця України зі світовими фінансовими інституціями.

Участь України у регіональних інтеграційних утвореннях: ОЧЕС, СНД, ЦЄІ.

Співпраця України з Радою Європи та ОБСЄ.

Стратегічне партнерство Польщі та України.

Відносини України з державами-членами ЄС після Революції Гідності.

Перспективи європейської інтеграції України.

Відносини України та США: еволюція та трансформація.

Відносини України та Канади.

Відносини України та Аргентини.

Відносини України та Бразилії.

Характеристика відносин України з провідними державами Азійсько-тихоокеанського регіону.

Характеристика відносин України з державами регіону Каспію та Центральної Азії.

Характеристика відносин України та держав регіону Близького та Середнього Сходу.

Відносини України та країн Закавказзя.

Українсько-російські відносини.

 

Форма № Н-5.05

Національний університет “Острозька академія”

Освітньо-кваліфікаційний рівень _бакалавр

Галузь знань _0302_”Міжнародні відносини”

Напрям підготовки__6.030201 “Міжнародні відносини”_Триместр XII

Навчальна дисципліна_Комплексний державний іспит з міжнародних відносин

 

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1

 

1. Поняття “міжнародного порядку”. Історичні типи міжнародного порядку.

2. Українсько-російські відносини.

3.Основні вектори зовнішньої політики Близькосхідного регіону.

Затверджено на засіданні

кафедри, протокол № _ від “_____” _________ 2016 року

 

Завідувач кафедри____________________ __________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

Екзаменатори ___________________ ___________________

( підпис) (прізвище та ініціали)

 

___________________ ___________________

( підпис) (прізвище та ініціали)

__________________ ___________________

( підпис) (прізвище та ініціали)

 

 

4. Критерії оцінювання знань студентів

 

Перевірка здійснюється з урахуванням рейтингової системи:

91 – 100 – відмінно

76 – 90 – добре

61 – 75 – задовільно

до 61 – незадовільно

На «відмінно» оцінюється відповідь, в якій студент продемонстрував високий рівень теоретичної підготовки, вміння аналізувати проблему, логічно та послідовно викладати свою думку, роблячи науково–коректні висновки.

На «добре» оцінюється відповідь, в якій студент продемонстрував в цілому високий рівень теоретичної підготовки згідно навчального плану, вміння застосовувати отримані знання при вирішенні конкретного завдання або проблеми, логічно та послідовно викласти фактичний матеріал, робити порівняно аргументовані висновки.

На «задовільно» оцінюється відповідь, в якій студент продемонстрував певну теоретичну підготовку згідно навчального плану, вміння проаналізувати поставлену проблему, та більш-менш логічно і послідовно викласти фактичний матеріал, зробити певні висновки.

На «незадовільно» оцінюється відповідь, в якій студент продемонстрував невисоку теоретичну підготовку згідно навчального плану, лише певною мірою зміг проаналізувати поставлену проблему та більш-менш логічно і послідовно викласти фактичний матеріал, зробив окремі висновки.

Список літератури

1. Акимов Ю.Г. От межколониальных конфликтов к битве империй: англо-французское соперничество в Северной Америке в 1613–1713 гг. – СПб., 2002.

2. Андреев А.Р., Захаров В.А., Настенко И.А. История Мальтийского ордена. – М: SPSL-"Русская панорама", 1999.

3. Аннан К. Партнерство во имя всемирного сообщества. – НьюЙорк, 1998.

4. Антюхина-Московченко В.И. Шарль де Голль и Советский Союз. – М., 1990.

5. Анчишкин А. Наука, техника, економика. – М.,1989.

6. Арбатов А., Благоволин С. и др. Мир вступает в многополярность? // Междунар. жизнь. – 1997. – № 11–12.

7. Асиметрія міжнародних відносин / Під ред. Г.М. Перепелиці, О.М. Субтельного. – К., 2005.

8. Ахтамзян А.А. Объединение Германии или аншлюс ГДР к ФРГ. С. 1-2. – М., 1994.

9. Барановский В. Г. Европа: формирование новой международной политической системы // Мировая экономика и междунар. отношения. – 1990. – № 9.

10. Басовская Н.И. Столетняя война. 1337-1453. – М: Высш. школа, 1985.

11. Басовская Н.И. Столетняя война: леопард против лилии. – М.: Олимп, 2002.

12. Батюк В. Геополитический контекст начала “холодной войны”: уроки для 90-х // США: экономика – политика – идеология. – 1994. – № 8–10.

13. Бебик В. М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. – К., 2000.

14. Беляев М. П. Франко-имперские переговоры (1644-1648) и заключение Мюнстерского мира. – М., 1993.

15. Бжезинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и ее геостратегические императивы. – М., 1997.

16. Бжезінський З. Вибір: світове панування чи світове лідерство. – 2006. – 203 с.

17. Бикерман Э. Государство Селевкидов. – М., 1985.

18. Блищенко И. П., Дурденевский В. Н. Дипломатическое и консульское право. — М., 1962

19. Блищенко И.П. Дипломатическое право. – М., 1990.

20. Блищенко И.П. История возникновения и развития консульских и дипломатических институтов. – М., 1962.

21. Бобылев В.С. Внешняя политика России эпохи Петра I. – M., 1990.

22. Бобылев В.С. Россия и Испания в международных отношениях второй половины XVIII в. – М., 1997.

23. Богатуров А. Д. Великие державы на Тихом океане: История и теория международных отношений в Восточной Азии после второй мировой войны (1945–1995). – М., 1997.

24. Богатуров А.Д. Великие державы на Тихом океане. История и теория международных отношений в Восточной Азии после второй мировой войны (1945 - 1995). – М., Сюита, 1997.

25. Бодрук О. Європейські прагнення та американські можливості. Вплив взаємовідносин США та їх європейських партнерів на подальшу долю НАТО // Політика і час. – 2004. – №3.

26. Болховитинов Н.Н. Русско-американские отношения 1815–1832. – М., 1975.

27. Болховитинов Н.Н. Становление русско-американских отношений. 1775–1815. – М., 1966.

28. Борисов Ю.В. Дипломатия Людовика XIV. – М., 1991.

29. Брайант А. Эпоха рыцарства в Англии. – СПб: Евразия, 2002.

30. Бургиан А.Д.Введение в дипломатическую практику. – М., 2001.

31. Бусыгина И. Новая роль регионов в ЕС // Мировая экономика и международные отношения. - 1994. - № 12.

32. Венгрия 1956 года. Очерки истории кризиса. – М., 1993.

33. Виноградов В.М. Дипломатия: люди и события. Из записок посла. – М., 1998.

34. Виноградов В.М. Эпизоды из дипломатической практики. – М., 1993.

35. Виноградов К.Б. Мировая политика 60–80-х гг. XIX в. События и люди. – Л., 1991.

36. Віденська конвенція про консульські зносини. 24 квітня 1963 р. // Інформаційно-довідковий бюлетень консульських зносин. – К., 1996.

37. Внешняя политика России XIX – начала XX вв.: Документы министерства иностранных дел. – М., 1960–1963. – С. 3. –Т. 3–6.

38. Воронов К. Четвертое расширение ЕС: тормоз или стимул интеграции ? // Мировая экономика и международные отношения. - 1996. - № 8.

39. Всемирная история: Учебник для ВУЗов / Под.ред. Г. Б. Поляка, А. Н. Марковой. – М., 1997.

40. Вуд Дж., Серре Ж. Дипломатический церемониал и протокол. – М., 2003.

41. Гаванська конвенція про консульських чиновників 1928 р.

42. Ганюшкин Б.В. Неприкосновенность личности работников консульских учреждений // Московский журнал международного права. – 2000. – № 4.

43. Ганюшкин Б.В. Правовое положение консульств и их персонала // Московский журнал международного права. – 1999. – № 3.

44. Ганюшкин Б.В. Широта прав консульских учреждений // Московский журнал международного права. – 1999. – № 2.

45. Гарро А. Людовик Святой и его королевство. – СПб: Евразия, 2002.

46. Гахария Д.М. Роль и место дипломатии на рубеже ХХ–XXI вв. – М., 2000.

47. Горбачев М.С. Жизнь и реформы. тт. 1-2. – М., 1995.

48. Гроцкий Г. О праве войны и мира. – М., 1994.

49. Гуменюк Б. І., Щерба О. В. Сучасна дипломатична служба: Навч.посіб. — К., 2001.

50. Гуменюк Б. Міжнародні конференції // Політика і час. – 1998. – № 5.

51. Гуменюк Б.І. Основи дипломатичної та консульської служби. – К., 1998.

52. Гуменюк Б.І., Дипломатична служба: правове регулювання. – К., 2007.

53. Дандамаев М.А. Политическая история Ахеменидской державы. – М., 1985.

54. Дебидур А. Дипломатическая история Европы. – М., 1995.

55. Дебидур А. Дипломатическая история Европы: 1814–1878: В 2 т. – Ростов-на-Дону, 1995.

56. Демин Ю. Статус дипломатических представительств и их персонала: Учеб. пособие. – М., 1995.

57. Дергачев В.А. Геополитика. – К.: ВИРА, 2000.

58. Дживелетов А. К. Средневековые города в Западной Европе. – М., 2002. – 304 с.

59. Джолл Д. Истоки первой мировой войны. Пер. с англ. – Ростов н/Д, 1999.

60. Дипломатический словарь. В 3-х томах. – М., 1984-1986.

61. Дипломатичний корпус. Довідник. – К., 2000.

62. Дипломатія сучасної України. – К., 1997.

63. Дипломатія сучасної України: Енцикл. довід. – К., 1997.

64. Добрынин А. Карибский кризис. Свидетельства участника // Междунар. жизнь. – 1992. – № 7.

65. Дубович І. Країнознавчий словник –довідник. – Львів, 2002.

66. Дугин А.П. Основы геополитики. Геополитическое будущее России. – М., 1997.

67. Дюби Ж. Средние века. (987-1460): от Гуго Капета до Жанны дАрк. – М.: Международные отношения, 2000.

Дюрозель Ж.Б. Історія дипломатії від 1919 до наших днів. – К., 1995.

68. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. – К., 1995.

69. Европа между миром и войной, 1918-1939 гг. – М., 1992.

70. Европейский союз на пороге XXI века: выбор стратегии развития. Под ред. Ю.А.Борко, О.В.Буториной – М., 2003.

71. Ермошин В.В. Проблемы войны и мира в политико-правовых учениях нового времени. – М., 1989.

72. Ерофеев Н.А. Английский колониализм в середине XIX в. – М., 1972.

73. Ерофеев Н.А. Великобритания и Балканы: от Венского конгресса до Крымской войны. – М., 1985.

74. Євроатлантичний вісник: інформаційне і довідкове видання. – К., 1996.

75. Європейська інтеграція / Укладачі Маркус Яхтенфукс, Беата Колєр-Кох. – К., 2007. – 394 с.

76. Європейський Союз: політика, економіка, право. Навчальний посібник / За ред. Н.В. Антонюк, М.М. Микієвича. – Львів, 2005.

77. Жигалина О.И. Великобритания на Среднем Востоке, XIX - начало XX в.: анализ внешнеполитических концепций. – М,.1990.

78. Жигунин В.А. История международных отношений в эллинистическом мире. – Казань, 1980.

79. Закон України "Про дипломатичні ранги”. – К, 2002.

80. Закон України “Про дипломатичну службу”. – К, 2001.

81. Захарова Л.М., Коновалова А.А. Основы дипломатической и консульской службы: учебное пособие. – Минск, 2001.

82. Золотухин М.Ю. Россия, западноевропейские державы и Османская империя в период международных кризисов на Балканах (1885-1888). – М,.1993.

83. Зонова Т.В. Современная модель дипломатии: истоки становления и перспективы развития. – М., 2003.

84. Зорин В.А. Основы дипломатической службы. – М., 1977.

85. Ивонин Ю.Е. Становление европейской системы государств. – Минск, 1989.

86. Ивонин Ю.Е. У истоков европейской дипломатии нового времени. – Минск, 1984.

87. Ивонина Л. И. Дипломатия и революция. Две английские революции и европейская политика XVII в. – Смоленск, 1998.

88. Ивонина Л. И., Прокопьев А. Ю. Дипломатия Тридцатилетней войны. – Смоленск, 1996.

89. Ивонина Л.И. Дипломатия и война (Две Английские революции и европейская политика XVII в.). – Смоленск, 1998.

90. История внешней политики и дипломатии США. 1775–1877. – М., 1994.

91. История внешней политики России. – М., 1997.

92. История дипломатии. – Т. I. – M., 1959.

93. История Европы. –Т. 3, 4. –М., 1993–1994.

94. История Латинской Америки. –Т. 1. –М., 1991.

95. История международных отношений и внешней политики России 1648-2000 гг. – М., 2004.

96. История международных отношений и внешней политики СССР: В 3 т. – М., 1987. – Т. 3. 1970–1987.

97. История Средних Веков в 2 томах / Под. ред. С. П. Карпова. – М., 2005.

98. История стран Зарубежной Азии в Средние Века. – М., 1970. – 641 с.

99. История стран Центральной и Юго-Восточной Европы ХХ века. – М., 1997.

100. История США. –Т. 1. –М., 1984.

101. Каган Р. Про рай і владу. Америка і Європа у новому світовому порядку. – Львів, 2004.

102. Камбон Ж. Дипломат. – М-Л., 1946.

103. Камінський А. Вступ до міжнародних відносин. - Львів: Світ, 1995.

104. Камінський Є. Критерії ефективності зовнішньої політики України: теоретичний та практичний виміри // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр./ ІСЕМВ НАН України. – 2001. – Вип. 18. – С. 3–12.

105. Камінський Є. Міжнародна безпека у XXI столітті: загальний прогноз // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр./ ІСЕМВ НАН України. – 2001. – Вип. 15. – С.3–15.

106. Капиталистические и развивающиеся страны на карте 90-х годов / Под. ред В.В.Вольского. – М.: Изд. Моск. ун-та, 1990. – 546 с.

107. Карнаухова А. Екологічна дипломатія набуває вагу // Політика і час. – 2006 – №6.

108. Карягин В.В. Дипломатическая жизнь за кулисами и на сцене. – М., 1994.

109. Квасов О.К. Государственные визиты на высшем уровне. – М., 1998.

110. Квок Б. Ядерные испытания в Индии и Пакистане // Междунар. жизнь. – 1998. – № 8.

111. Кенигсбергер Г. Средневековая Европа 400–1500. – М., 2001. – 384 с.

112. Керов В. Л. Французская колонизация островов Индийского океана XVII-XVIII вв. – М., 1990.

113. Киссинджер Г. Дипломатия. – М., 1997.

114. Киссинджер Г. Дипломатия. – М., 1997.

115. Клинтон Б. Моя жизнь – М.,2005.

116. Ковалев А. Азбука дипломатии. – М., 1993.

117. Колоколов Б.Л. Профессия Дипломат. – М., 1998.

118. Колосов В.А., Мироненко Н.С. Геополитика и политическая география: Учебник для студентов вузов. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Аспект Пресс, 2005. – 479 с.

119. Конвенція про спеціальні місії 1969 р. // Право зовнішніх зносин. – К, 2003.

120. Конституція України. – К., 1996.

121. Консульський Статут України. 2 квітня 1994р. // Інформаційно-довідковий бюлетень з консульських питань. - Київ, 1996.

122. Контамин Ф. Война в Средние века. – М.: Ювента, 2001.

123. Коппель О. А., Пархомчук О. С. Міжнародні системи. Світова політика. – К., 2001.

124. Корниенко Г.М. Холодная война. Свидетельство ее участника. – М., 1994.

125. Кривонос П.О. Створення належних умов для виконання дипломатичними представництвами іноземних держав своїх функцій в державі перебування: досвід і перспективи // Науковий вісник Дипломатичної академії України. Випуск 5. – К., 2001.

126. Кубів С, Трохимчук С. Європейський Союз як феномен міждержавної економічної і політичної інтеграції. - Львів, 1997.

127. Кузьмин Э. П. Протокол и этикет дипломатического и делового общения. – М., 1999.

128. Кулик Б. Т. США и Тайвань против КНР. 1945–1957 // Новая и новейшая история. – 1995. – № 5.

129. Кулик О., Сардачук П. Елементи дипломатичного протоколу і дипломатичної практики в історії України. – Л., 2000.

130. Кутаков Л.Н. Внешняя политика и дипломатия Японии. – М.. 1974.

131. Кучик О., Мацях М. Міжнародні відносини і світова політика. Методичні вказівки та рекомендації до академічного курсу. – Львів, 2005. – 29 с.

132. Лависс Э., Рамбо А. Эпоха крестовых походов. – Смоленск: Русич, 2001.

133. Лановик Б., Матисякевич З., Матейко Р. Економічна історія світу: Підручник. – К., 1999.

134. Лапин Г.Э. Консульская служба. – М., 2002.

135. Латинская Америка в международных отношениях. XX век: В 2 т. – М., 1988.

136. Ле Гофф Ж. Людовик IX Святой. – М.: Ладомир, 2001.

137. Лебек С. Происхождение франков. V-IX века. – М.: Скарабей, 1993.Т.1.

138. Левандовский А.П. Карл Великий. Через империю к Европе. – М: Соратник, 1995.

139. Левин Б.Д., Дипломатия, ее сущность, методы и формы. – М., 1962.

140. Леонов Н.С. Информационно-аналитическая работа в загранучреждениях. – М., 1996.

141. Лот Ф. Последние Каролинги. – СПб: Евразия, 2001.

142. Лукашук И.И. Дипломатические переговоры и принимаемые на них акты. – M., 2004.

143. Маастрихтский процесс: реакция и новые вызовы // Мировая экономика и междунар. отношения. – 1993. – № 9.

144. Мадісон В.В., Шахов В.А. Політологія міжнародних відносин. - Київ, Либідь, 1997.

145. Маккуин Дж. Хетты и их современники в Малой Азии. – М., 1983.

146. Мала енциклопедiя етнодержавознаства. – К, 1996.

147. Малов В. Н. Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XVI в. – М., 1998.

148. Мальков В.Л. Путь к имперству. Америка в первой половине XX века. – М., 2004.

149. Матвієнко В., Головченко В. Історія української дипломатії XX століття у
постатях. – К, 2001.

150. Медина М. США и Латинская Америка в XIX в. – М., 1974.

151. Международные отношения на Дальнем Востоке (1870 –1945) / Под. ред. Е.М. Жукова. – М., 1951.

152. Международные отношения на Дальнем Востоке в послевоенные годы: В 2 т. – М., 1978.

153. Мельвиль М. История ордена тамплиеров. – СПб: Евразия, 1999.

154. Мельников Е. Корейская война 1950–1953. Размышления о причинах конфликта и его действующих лицах // Междунар. жизнь. – 1995. – № 8.

155. Михеев В.С. США, Франция и европейская безопасность (1958 - 1992). – М., 1993

156. Мишо Г. История крестовых походов. – К., 1995. – 232 с.

157. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945–70-ті роки): Підруч. / В. А. Манжола та ін. – К., 1999.

158. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980–2000 роки): Підручник / Л. Ф. Гайдуков, В. Г. Кремень, Л. В. Губерський та ін. – К., 2001.

159. Міжнародні економічні відносини: Система регулювань міжнародних економічних відносин: Підручник / А.С.Філіпенко та ін. – К.: Либідь, 1994. – 256 с.

160. Момзен Т. История Рима в 5 томах. – С-пб., 1994.

161. Муратов Э. Н. Дипломатические документы и дипломатическая переписка на английском языке: Учеб. пособие для вузов. — М., 2001.

162. НАТО. Довідник. - Київ: Основи, 1997.

163. Науменко Г. Нюанси дипломатичного спілкування // Політика і час. – 1998. – № 7.

164. Некоторые вопросы протокольной практики. – М., 1997.

165. Никольсон Г. Дипломатия. – М., 1941.

166. Новак І.В. Актуальні проблеми розвитку системи протокольної служби України // Наук. вісник ДАУ. – 1999. – №2.

167. Новейшая история зарубежных стран: Европа и Америка. 1917- 1945. –М., 1989.

168. Новейшая история стран Европы и Америки. ХХ век. 1954-2000. / Под. ред. А. Родригеса. – М., 2001. – Ч.3.

169. Озеров О. Дипломатия в эпоху информационных технологий // Международная жизнь. – 1997. – №4.

170. ООН у системі міжнародних відносин. – К., 1995.

171. Пако М. Фридрих Барбаросса. – Ростов н/Д: Феникс, 1998.

172. Первая мировая война: дискуссионные проблемы истории. – М,. 1994.

173. Первая мировая война: пролог XX века. – М,.1998.

174. Перну Р. Крестоносцы. – СПб: Евразия, 2001.

175. Перруа Э. Столетняя война. – СПб: Евразия, 2002.

176. Пирадов А.А. Региональные конфликты, их политическое урегулирование и участие в нем ООН. – М., 1990.

177. Плотников О.В. Консульские отношения и консульское право. – М.,1998.

178. Политические процессы и конфликты 50–60-х годов в Восточной Европе. – М., 1993.

179. Положення про дипломатичне представництво України за кордоном. // Розпорядження Президента України від 22 жовтня 1992р., № 166/92.

180. Положення про дипломатичну службу в Україні. Указ Президента України від 16 липня 1993 р. // Голос України. – 1993. – 22 липня.

181. Попов В.И. Современная дипломатия: теория и практика. – М., 2006.

182. Поршнев Б.Ф. Тридцатилетняя война и вступление в нее Швеции и Московского государства. – М., 1976.

183. Поршнев Б.Ф. Франция, Английская революция и европейская политика в середине XVII в. – М., 1970.

184. Постанова Верховної Ради України «Про відкриття дипломатичних і консульських представництв України» від 3 березня 1993 р.

185. Постанова Верховної Ради України «Про порядок призначення глав представництв України в іноземних державах та при міжнародних організаціях» від 15 липня 1994 р.

186. Почесний консул // Політика і час. – 2005. – № 8.

187. Правила процедуры в многосторонней дипломатии. – М., 1986.

188. Право зовнішніх зносин. Збірник документів // Упорядники: Алданов Ю.В., Забара І.М., Резніченко В.І. – К., 2003.

189. Пти-Дютайи Ш. Феодальная монархия во Франции и в Англии XXIII в. – СПб: Евразия, 2001.

190. Ранних А. Безопасность дипломатов // Международная жизнь. – 1999. – № 7.

191. Ревуненков В.Г. Очерки по истории Великой Французской революции. – СПб., 2002.

192. Резніченко В.І., Михно І.Л., Довідник-практикум офіційного, дипломатичного, ділового протоколу та етикету. – К., 2003.

193. Репецький В. Дипломатичне і консульське право. – Львів, 2002.

194. Ришар Ж. Латино-Иерусалимское королевство. – СПб: Евразия, 2002.

195. Розпорядження Президента України «Про охорону дипломатичних і консульських представництв іноземних держав в Україні» від 21 жовтня 1992 р.

196. Россия и Европа. Дипломатия и культура. – М., 1995.

197. Россия и Испания. Историческая ретроспектива. – М., 1987.

198. Руденко Г.М. Україна дипломатична. – К., 1999.

199. Рудько С. Зовнішня політика країн Західної Європи в постбіполярний період: навчально-методичний посібник із курсу / С. Рудько. – Острог : Національний університет «Острозька академія», 2012. – 412 с.

200. Сагайдак О. П., Дипломатичний протокол та етикет: Навч. посіб. – 2-ге вид. – К., 2006.

201. Сагайдак О.П., Сардачук П.Д., Дипломатичне представництво: організація і форми роботи. – К., 2008.

202. Сандровский К.К. Специальные дипломатические миссии. – К., 1977.

203. Сапрыкина Г.С. Македония при Антигонидах. – Петрозаводск, 1987.

204. Сардачук П.Д., Кулик О.П. Дипломатичне представництво: організація і форми роботи. – К., 2001.

205. Сатоу Э. Руководство по дипломатической практике. – М., 1961.

206. Селянинов О. П.Дипломатические отношения государств: принципы формы и методы: учеб. пособие. – М., 2004.

207. Селянинов О.П. Дипломатические беседы, их организация и проведение. – М., 1993.

208. Семенов В.Л. Практика дипломатического протокола и этикета. – М., 2002.

209. Сизов С.К. Ахейский союз. Горький, 1986.

210. Системная история международных отношений / Под ред. А. Д. Богатурова. – М., 2006. – Т. 2: События 1945 – 2003 годов (доступна також – www.obradaforum.ru )

211. Системная история международных отношений в четырех томах. События и документы. 1918–2000 / Отв. ред. А. Д. Богатуров. – М., 2000.

212. Системная история международных отношений. В 2 томах Т.2. События 1945-2003. – М., 2006.

213. Смирнов Ю.М. Консульское право: практика применения. – М., 2001.

214. Советская внешняя политика в годы “холодной войны”. – М., 1995.

215. Современные международные отношения / Под ред проф. А.В. Торкунова. – М., 2000.

216. Современные международные отношения: Учебник / Под ред. А. В. Торкунова. – М., 2000.

217. Соколов А. Навстречу друг другу. Россия и Англия в XVI- XVIII вв. – Ярославль, 1992.

218. Стержнева М. Социокультурные аспекты европейской интеграции. // Мировая экономика и международные отношения. - 1996.- № 12.

219. Тарле Е. В. Международные отношения. Политика: история территориальных завоеваний. – М., 2001.

220. Тарле Е.В. Очерки истории колониальной политики запа





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.215.185.97 (0.059 с.)