Бібліографія як система різних видів діяльності.

Бібліографія як система різних видів діяльності.

Бібліографія(чи бібліографічна діяльність) — це система різних видів діяльності (практичної, науково-дослідної, педагогічної, управлінської), яка забезпечує виробництво та функціонування бібліографічної інформації у суспільстві. "Бібліографія" позначається сукупність усіх видів діяльності, пов'язаних із створенням та функціонуванням бібліографічної інформації у суспільстві. Такий підхід запропо­нував О.П. Коршунов. Термін "бібліографія" при цьому охоп­лює всі види діяльності, так чи інакше пов'язані з функціону­ванням бібліографічної інформації у суспільстві. Крім практичної діяльності, спрямованої на підготовку бібліографічної інформації таїїдоведеннядоспоживачів, сюди відносяться: науково-дослід­на діяльність, спрямована на вдосконалення практичної бібліо­графічної діяльності; навчально-виховна діяльність, яка забезпечує підготовку кадрів, і управлінська діяльність (організаційно-мето­дичне керівництво), що сприяє виконанню завдань практичної бібліографічноїдіяльності. Інакше кажучи, терміни "бібліографія" та "бібліографічна діяльність" слід розуміти як синонімічні, а при позначенні різних видів діяльності, з яких складається бібліографія, додавати відпо­відний терміноелемент: "практичнабібліографічнадіяльність", "науково-дослідна бібліографічна діяльність", "педагогічна (або навчальна) бібліографічнадіяльність", "управлінськабібліогра­фічна діяльність". При цьому пам'ятати, що науково-дослідна бібліографічнадіяльність має ще назву "бібліографознавство" і означає дослідження проблем усіх видів бібліографічноїдіяль­ності, передусім — практичної.

Методика бібліографування.

Знайомлячись із практичною бібліографічною діяльністю, неможливо не розглянути методи бібліографування, тобто мето­ди створення бібліографічної інформації (БІ). Саме у цих мето­дах полягає, передусім, специфіка практичної бібліографічної діяльності. Без них неможливо не тільки створення БІ, але й її доведення до споживачів, тобто бібліографічне обслуговування. Процес підготовки БІ складається з кількох операцій, які на­зивають методами бібліографування. Основними серед них є: бібліографічне виявлення; бібліографічний відбір; "бібліографічна характеристика; бібліографічне групування Іноді називають ще інші методи. Наприклад, складання бібліографічного опису, анотування, реферування, індексація (проставлення індексу з метою класифікації документів), пред-метизація (визначення предметної рубрики). Але всі названі опе­рації є різновидами методу бібліографічної характеристики. Крім перших чотирьох методів вважаємо необхідним виділи­ти ще два: розташування бібліографічних записів усередині найдрібні-шої рубрики; складання допоміжних покажчиків до бібліографічного по­сібника. Для всіх методів бібліографування найбільш важливим є прин­цип доцільності або закон подвійної відповідності — головний принцип бібліографування: БІ, що створюється, повинна відпо­відати, з одного боку, особливостям документів (їх змісту та формі), з іншого боку — інформаційним потребам, запитам, інте­ресам споживачів, на яких розраховано БІ. Всі методи бібліографування поділяють на аналітичні та син­тетичні залежно від того, які наукові методи, аналіз або синтез переважають у тому чи іншому бібліографічному методі, але цей поділ доволі умовний. Співвідношення основних методів бібліографування з цими ета­пами бібліографування: Етап: Синтез попередній (метод: бібліографічне виявлення); Етап: Аналіз (методи: бібліографічний відбір, бібліографічна характеристика); Етап: Синтез остаточний (методи: бібліографічне групування, розташування бібліографічних записів усередині найдрібнішої рубрики, складання допоміжних покажчиків до бібліографічного посібника).

ВИДИ БІБЛІОГРФІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ.

Бібліографічне обслуговування - доведення бібліографічної інформації до споживачів. Розрізняють такі види бібліографічного обслуговування: до­відково-бібліографічне обслуговування (ДБО) - це бібліо­графічне обслуговування відповідно до разових інформаційних запитів споживачів інформації, пов'язане з наданням довідок та інших бібліографічних послуг; бібліографічне інформування споживачів (БІС) - це система­тичне забезпечення споживачів бібліографічною інформацією відповідно до їхніх довготривалих або постійнодіючих запитів та (або) без запитів, згідно із інформаційними потребами спожи­вачів; рекомендаційно-бібліографічне обслуговування (РБО) – це процес використання засобів і методів рекомендаційної бібліо­графії у роботі з читачами в бібліотеці, спрямований на задово­лення їхніх інформаційних інтересів.

Класифікація анотацій.

Анотація - бібліографічна характеристика -коротка характеристика документа, яка пояс­нює його зміст, призначення, форму та інші особливості.

Виокремлюють такі види анотації: 1) сигнальна чи довідкова, характерна для видань державної бібліографії (уточнює назву чи доповнює біб.опис фактичними відомостями); 2) оціночна, характерна науково-допоміжній бібліографії (критична оцінка документа); 3) рекомендаційна, що співвідноситься з відповідним видом бібліографії (характеризує зміст з врахуванням потреб цільової групи). За повнотою відбиття змісту розрізняють 2 категорії анотацій – загальну (характеризує зміст документа в цілому) і аналітичну (характеризує частину чи аспект змісту), а за кількістю анотованих документів – монографічну та групову. За сферами використання анотації бувають – бібліографічні, видавничі та книготоргівельні.

Бібліографія як система різних видів діяльності.

Бібліографія(чи бібліографічна діяльність) — це система різних видів діяльності (практичної, науково-дослідної, педагогічної, управлінської), яка забезпечує виробництво та функціонування бібліографічної інформації у суспільстві. "Бібліографія" позначається сукупність усіх видів діяльності, пов'язаних із створенням та функціонуванням бібліографічної інформації у суспільстві. Такий підхід запропо­нував О.П. Коршунов. Термін "бібліографія" при цьому охоп­лює всі види діяльності, так чи інакше пов'язані з функціону­ванням бібліографічної інформації у суспільстві. Крім практичної діяльності, спрямованої на підготовку бібліографічної інформації таїїдоведеннядоспоживачів, сюди відносяться: науково-дослід­на діяльність, спрямована на вдосконалення практичної бібліо­графічної діяльності; навчально-виховна діяльність, яка забезпечує підготовку кадрів, і управлінська діяльність (організаційно-мето­дичне керівництво), що сприяє виконанню завдань практичної бібліографічноїдіяльності. Інакше кажучи, терміни "бібліографія" та "бібліографічна діяльність" слід розуміти як синонімічні, а при позначенні різних видів діяльності, з яких складається бібліографія, додавати відпо­відний терміноелемент: "практичнабібліографічнадіяльність", "науково-дослідна бібліографічна діяльність", "педагогічна (або навчальна) бібліографічнадіяльність", "управлінськабібліогра­фічна діяльність". При цьому пам'ятати, що науково-дослідна бібліографічнадіяльність має ще назву "бібліографознавство" і означає дослідження проблем усіх видів бібліографічноїдіяль­ності, передусім — практичної.

Методика бібліографування.

Знайомлячись із практичною бібліографічною діяльністю, неможливо не розглянути методи бібліографування, тобто мето­ди створення бібліографічної інформації (БІ). Саме у цих мето­дах полягає, передусім, специфіка практичної бібліографічної діяльності. Без них неможливо не тільки створення БІ, але й її доведення до споживачів, тобто бібліографічне обслуговування. Процес підготовки БІ складається з кількох операцій, які на­зивають методами бібліографування. Основними серед них є: бібліографічне виявлення; бібліографічний відбір; "бібліографічна характеристика; бібліографічне групування Іноді називають ще інші методи. Наприклад, складання бібліографічного опису, анотування, реферування, індексація (проставлення індексу з метою класифікації документів), пред-метизація (визначення предметної рубрики). Але всі названі опе­рації є різновидами методу бібліографічної характеристики. Крім перших чотирьох методів вважаємо необхідним виділи­ти ще два: розташування бібліографічних записів усередині найдрібні-шої рубрики; складання допоміжних покажчиків до бібліографічного по­сібника. Для всіх методів бібліографування найбільш важливим є прин­цип доцільності або закон подвійної відповідності — головний принцип бібліографування: БІ, що створюється, повинна відпо­відати, з одного боку, особливостям документів (їх змісту та формі), з іншого боку — інформаційним потребам, запитам, інте­ресам споживачів, на яких розраховано БІ. Всі методи бібліографування поділяють на аналітичні та син­тетичні залежно від того, які наукові методи, аналіз або синтез переважають у тому чи іншому бібліографічному методі, але цей поділ доволі умовний. Співвідношення основних методів бібліографування з цими ета­пами бібліографування: Етап: Синтез попередній (метод: бібліографічне виявлення); Етап: Аналіз (методи: бібліографічний відбір, бібліографічна характеристика); Етап: Синтез остаточний (методи: бібліографічне групування, розташування бібліографічних записів усередині найдрібнішої рубрики, складання допоміжних покажчиків до бібліографічного посібника).

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности