Податкова система України та принципи її організації згідно з пку

Однією з головних задач країн з ринковою економікою є створення ефективної податкової системи, яка б забезпечила розвиток народногосподарського комплексу держави та належним чином регулювала економічні відносини.

Система оподаткування в кожній країні має відповідати таким умовам:

1) Сприяти виробничій та інвестиційній діяльності, формуванню та зосередженню фінансових ресурсів на пріоритетних напрямках економічного і соціального розвитку країни.

2) Відображати конкретні особливості країни, а саме рівень розвитку економіки, соціальної сфери, її зовнішню і внутрішню політику, географічне положення,ресурсне забезпечення, інше.

3) Чітко визначити всю сукупність податків і платежів, їх форму і структуру, методи побудови та стягнення, фінансовий контроль за виконанням податкових зобов’язань.

Податкова система – це сукупність встановлених в країні податків і платежів, які взаємопов’язані між собою, доповнюють один одного і мають різну цілеспрямованість.

Науковий підхід до побудови податкової системи передбачає такі основи:

1) Системність в оподаткуванні – всі податки мають бути взаємопов’язані між собою і в однаковій мірі виконувати як фіскальну, так і регулюючу функції.

2) Встановлення визначальної бази – визначається обсягом бюджетних видатків держави.

3) Формування правової основи – її становлять відносини власності в країні.

4) Формування вихідних принципів, які передбачають:

· Формування доходів бюджету держави тільки в процесі перерозподілу створеного ВВП;

· Встановлення рівноцінних прав і обов’язків перед бюджетом для платників усіх форм власності;

· Встановлення оптимального співвідношення між доходами власників підприємств і їх працівниками, між коштами, що спрямовуються на споживання і нагромадження.

Принципи оподаткування вперше були сформульовані Адамом Смітом в його роботі «Дослідження про природу та причини багатства народів».

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері оподаткування, визначає перелік податків і зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів у сфері оподаткування, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах:

1) Загальність оподаткування – кожна особа зобов’язана сплачувати податки і збори встановлені ПКУ.

2) Рівність усіх платників перед законом – забезпечення однакового підходу до свіх платників податків незалежно від національної, соціальної, расової, релігійної приналежності, форм власності юридичної особи та громадянства фізичної особи.

3) Фіскальна достатність – встановлення податків та зборів з урахуванням збалансованості витрат бюджету з його доходами.

4) Соціальна справедливість – встановлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платника.

5) Економічність оподаткування – встановлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування.

6) Нейтральність оподаткування – встановлення податків та зборів у такий спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків.

7) Стабільність оподаткування – зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.

8) Рівномірність та зручність сплати – встановлення термінів (строків) сплати податків та зборів має здійснюватися таким чином, щоб забезпечити своєчасне надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету.

9) Єдиний підхід до встановлення податків та зборів – визначення на законодавчому рівні усіх обов’язкових елементів податку.

ПРЕДМЕТ ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ ТА МЕТОДИЧНІ І ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ СПОСОБИ ЙОГО ВЕДЕННЯ

Предметом податкового обліку являється господарська діяльність підприємства в частині нарахування і сплати податків і платежів.

Порядок ведення податкового обліку встановлюється наказом про облікову політику, яка для цілей оподаткування застосовується послідовно від одного звітного періоду до іншого.

Вся сукупність питань облікової політики для цілей оподаткування поділяється на:

1) Методичні способи ведення податкового обліку до яких відносять способи формування інформації для правильного нарахування податків і зборів.

2) Організаційно-технічні способи ведення податкового обліку до яких відносять способи організації технологічного процесу податкового обліку, а саме:

· Організацію роботи бухгалтерського підрозділу в частині податкового обліку;

· Склад, форму та способи формування аналітичних реєстрів податкового обліку;

· Організацію документообігу, порядок зберігання первинних документів та реєстрів податкового обліку, податкової звітності.

Кінцевою метою податкового обліку є складання звітності, яка виступає джерелом інформації про хід та результати діяльності платників у сфері оподаткування за відповідні періоди.

МЕХАНІЗМ ОБЧИСЛЕННЯ ПДВ ДЛЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ, ЩО РЕАЛІЗУЮТЬСЯ НА МИТНІЙ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

ПДВ – це непрямий податок на споживачів, який вилучає до бюджету частину доданої вартості створеної на всіх стадіях виробництва і обігу.

Він включається у вигляді надбавки до ціни товарів, послуг і робіт та сплачується до державного бюджету на кожному етапі просування товару від виробництва до споживання.

Додана вартість вкл. в себе прибуток, ЗП з урахуванням на неї та іншими витрати, пов’язані з виробничим процесом (собівартість + прибуток).

Порядок визначення ПДВ для товарів і послуг, що реалізуються на митній території України:

1) Прямий метод розрахунку ПДВ

· Визначення бази оподаткування: БО=С (с/в) + П (прибуток) + АП (акцизний податок)

· Визначення податкового зобов’язання за товарами і послугами, що підлягають продажу: ПЗ=БО*20%

· Визначення відпускної ціни товарів і послуг: ВЦ=БО + ПЗ

· Визначення податкового кредиту звітного періоду: ПК=(вартість придбання товарів, матеріалів, послуг, основних засобів, нематеріальних активів для виробничого процесу у звітному періоді платником податку) / 6

· Визначення суми ПДВ до сплати в бюджет: ПДВ=ПЗ – ПК

2) Обернений метод розрахунку ПДВ

· Визначення суми податкового зобов’язання протягом звітного періоду: ПЗ=ВРП(виручка від реалізації продукції і послуг за звітний період) / 6

· Визначення податкового кредиту протягом звітного періоду: ПК=(вартість придбання товарів, матеріалів, послуг, основних засобів, нематеріальних активів для виробничого процесу у звітному періоді платником податку) / 6

· Визначення суми ПДВ до бюджету: ПДВ=ПЗ – ПК

Податкове зобов’язання – сума ПДВ, що виникає у зв’язку з постачанням (реалізацією) товарів і послуг протягом звітного періоду у платника податку.

Податковий кредит – сума ПДВ, що виникає у зв’язку з придбанням товарів, послуг, робіт, необоротних активів для виробництва продукції і послуг.

Звітним податковим документом з ПДВ є ПОДАТКОВА ДЕКЛАРАЦІЯ З ПДВ:вступна частина, перший розділ «Податкове зобов’язання», другий розділ «Податковий кредит», третій розділ «Розрахунки з бюджетом», четвертий розділ «Результати розрахунків з ПДВ” (заповнює ДПІ).

Сплата ПДВ відбувається у тіж самі терміни, що і подання платником податкової декларації до ДПІ. Податкова декларація з ПДВ подається до ДПІ за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця.

Платники податку зобов’язані самостійно сплатити суму ПДВ, зазначену у податковій декларації протягом 10 календарних днів, які настають за останнім днем подання податкової декларації до органів податкової служби.