В яких випадках проводиться цільовий інструктаж?



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

В яких випадках проводиться цільовий інструктаж?



Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:

− при виконанні разових робіт, не передбачених трудовою угодою;

− при ліквідації аварії, стихійного лиха;

− при проведенні робіт, на які оформляється наряд-допуск, розпорядження або інші документи.

З вихованцями, учнями, студентами цільовий інструктаж проводиться у випадку організації масових заходів (екскурсії, походи, спортивні заходи тощо).

Які особливості організації і виконання робіт у небезпечних умовах і особливо небезпечних умовах?

Небезпечні умови праці від особливо небезпечних відрізняються кількістю, якістю і часом впливу небезпечних і/або шкідливих виробничих факторів, а також ступенем захисту від їхнього впливу на працюючих.

"Перелік робіт з підвищеною небезпекою" (ДНАОП 0.00-8.02-93) визначає види робіт з небезпечними й особливо небезпечними умовами праці.

До них, зокрема, відносять:

− обслуговування електроустановок, вантажопідйомних кранів, казанів, судин, що працюють під тиском, газового господарства; ведення бурових і підривних робіт; електрогазозварювання і газове різання металів, практично всі основні будівельно-монтажні роботи.

До особливостей організації і виконання робіт з підвищеною небезпекою варто віднести період підготовки працівників до виконання робіт цього класу, що починається з навчання.

Навчання працівників, яких готують до виконання робіт з підвищеною небезпекою, проводиться тільки в навчальних закладах, що мають ліцензію Міністерства освіти і науки України і дозвіл Держнаглядохоронпраці.

У тому випадку, коли працівник успішно освоїв свою професію, але з різних причин мав перерву в роботі більш одного року, він зобов'язаний пройти попереднє навчання на підприємстві.

Такий вид спеціального навчання проводиться безпосередньо на підприємстві за програмою, яка включає в себе теоретичні заняття і виробничу практику, погодженій з органами нагляду і затвердженій власником підприємства.

Усі види навчання закінчуються прийомом іспитів, оформленням відповідних документів (протоколів, посвідчень). Надалі перевірка знань проводиться щорічно.

До складу комісії з перевірки знань входить не менше трьох осіб, які пройшли навчання з охорони праці і що мають відповідні документи. Головою комісії є керівник підприємства; членами комісії – фахівці з охорони праці, представники енерго-механічного і юридичного відділів.

У випадку одержання незадовільної оцінки працівник зобов'язаний протягом місяця пройти повторне навчання і перевірку знань. Відповідальність за це покладається на керівників підприємства і структурних підрозділів; контроль – на службу охорони праці.

Якщо працівник ухиляється з тих або інших причин від навчання й інструктажів, з ним розривається трудовий договір і він усувається від роботи.

При перевірці знань персоналу, що обслуговує об'єкти підконтрольні Держнаглядохоронпраці (крани, казани, посудини, що працюють під тиском, газифіковані об'єкти, електрогазозварювання і т.п.), у роботі комісії повинен брати участь представник Держнаглядохоронпраці.

Керівники і спеціалісти малих підприємств, які не мають вищестоящих організацій, навчання і перевірку знань проходять у навчальних центрах, що після перевірки їхньої матеріальної бази, програмно-методичного забезпечення і знань викладачами з охорони праці, одержали від Держнаглядохоронпраці дозвіл на проведення цієї роботи; обов'язкова наявність ліцензії Міністерства освіти і науки України на здійснення навчальної діяльності.

Однією із особливостей будівельного виробництва є виконання робіт на одній площадці робітниками декількох будівельних організацій одночасно. У цьому випадку розробляються заходи щодо забезпечення безпеки спільного виконання робіт. Контроль за виконанням цих заходів покладається на службу охорони праці генпідрядної організації.

Якщо роботи виконуються в умовах і на території діючого підприємства, то на робітників-будівельників діють не тільки несприятливі фактори виробничого середовища будівництва, але і фактори того підприємства, на якому виконуються будівельні роботи. Тому перед початком робіт на території діючого підприємства замовник і генеральний підрядчик за участю субпідрядних організацій зобов'язані оформити акт-допуск. Відповідальність за дотримання і виконання заходів, передбачених актом-допуском, несуть керівники, як будівельних організацій, так і діючого підприємства.

У період підготовки до будівництва будинків або споруд на заново освоюваних або територіях діючих підприємств керівництво будівельної організації, її служба охорони праці зобов'язані проаналізувати й оцінити імовірність винекнення і прояву небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Перед початком робіт у місцях, де може виникнути виробнича небезпека, відповідальному виконавцеві видається наряд-допуск на провадження робіт підвищеної небезпеки.

Наряд-допуск затверджується головним інженером будівельної організації. Він видається інженерно-технічним працівником з числа осіб, уповноважених на це наказом керівника будівельної організації. При виконанні робіт на території діючого підприємства або під ЛЕП, яка його підживлює, наряд-допуск повинен бути підписаний також відповідною посадовою особою діючого підприємства.

Наряд-допуск видається на термін, необхідний для виконання певного обсягу робіт. У випадку зміни умов провадження робіт, складу виконавців, відповідальних осіб наряд-допуск анулюється і поновлення робіт можливе тільки після видачі нового наряду-допуску. Особа, що видала наряд-допуск, зобов'язана контролювати виконання відповідальними керівниками робіт заходів щодо забезпечення безпеки праці.

Наряд-допуск оформляється в двох екземплярах:

- перший знаходиться у особи, яка видала наряд;

- другий у відповідального керівника робіт.

При роботах на території діючого підприємства наряд-допуск оформляється в трьох екземплярах – третій екземпляр видається відповідальній особі діючого підприємства.

Такі особливості організації і виконання робіт у небезпечних і особливо небезпечних умовах праці.

Яка мета атестації робочих місць за умовами праці?

Основна мета атестації робочих місць за умовами праці полягає у врегулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками в сфері реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Чим визначається порядок проведення атестації?

Атестація проводиться відповідно до "Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці" і "Методичними рекомендаціями з проведення атестації робочих місць за умовами праці", затвердженими Міністерством праці і соціальної політики і Міністерством охорони здоров'я України.

Які строки проведення атестації?

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству в терміни, визначені колективним договором, але не рідше одного разу на п'ять років. Відповідальність за своєчасне і якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства.

 

Чим визначається склад та повноваження атестаційної комісії?

Склад і повноваження визначаються визначаються відповідно до «Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці».

В яких випадках проводиться позачергова атестація?

Позачергова атестація проводиться у випадках:

· докорінної зміни умов і характеру праці;

· з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу (або його виборного органу);

· за рішенням органів Державної експертизи умов праці при участі установ санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.254.246 (0.011 с.)